Рішення від 19.09.2023 по справі 908/1366/23

номер провадження справи 17/96/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2023 Справа № 908/1366/23

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Василенко В.В., розглянувши матеріали справи № 908/1366/23

за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ”, 69034, м. Запоріжжя, вул. Цимлянська, буд. 29-А

до відповідача акціонерного товариства “Райффайзен Банк”, 01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4А

про визнання дій протиправними

В судовому засіданні присутні представники:

від позивача: Волтер О.В., виписка з Положення

від відповідача: Семеняка С.В., довіреність від 29.06.21 № 318/21

СУТЬ СПОРУ:

24.04.23 через систему “Електронний суд” до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 24.04.23 товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ” (далі ТОВ “ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ”) з вимогами до акціонерного товариства “Райффайзен Банк” (надалі АТ “Райффайзен Банк”) про визнання протиправними дій відповідача щодо не виконання договору банківського рахунку шляхом розірвання ділових відносин і відмови від проведення фінансової операції зі сплати податків.

24.04.23 автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи № 908/1366/23 між суддями, справу передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 01.05.23 позовну заяву ТОВ “ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ” залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви, який не перевищує 7 днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків, до якої (в якій):

- докази зарахування до Державного бюджету України судового збору у розмірі 2 684,00 грн, сплаченого платіжним дорученням № 262 від 31.03.23 або оплати судового збору у розмірі 2 684,00 грн;

- докази на підтвердження того, що спірні правовідносини виникли з діяльності відділення відповідача у м. Запоріжжя, надати відомості про місцезнаходження даного відділення, докази на підтвердження його повноважень діяти від імені відповідача.

05.05.23 до суду в системі “Електронний суд” від представника ТОВ “ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ” надійшла заява за вих. від 05.05.23 про усунення недоліків позовної заяви, якою позивач повідомив про усунення недоліків вказаних в ухвалі суду від 01.05.23.

Ухвалою від 10.05.23 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1366/23 в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 30.05.23 об 11 год. 00 хв.

29.05.23 до суду в системі “Електронний суд” надійшла заява за вих. від 29.05.23, в якій представник позивача на виконання ухвали суду від 10.05.23 надає все листування між сторонами по суті спору та письмово повідомляє про відсутність іншого листування між сторонами окрім того, що надане до вказаної заяви.

30.05.23 на електронну пошту суду надійшов лист від 30.05.23, в якому представник відповідача просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

Ухвалою від 30.05.23 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - по 10.08.23 включно, відкладено підготовче засідання на 21.06.23 о 10 год. 00 хв.

15.06.23 на електронну адресу суду надійшов відзив за вих. від 30.05.23 № 194-1/79, в якому представник відповідача заперечує проти доводів позивача та просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Крім того, 15.06.23 на електронну адресу суду надійшла заява за вих. від 15.06.23 № 194-1/89, в якій представник АТ “Райффайзен Банк” просить суд провести судове засідання в режимі відеоконференції 21.06.23 о 10 год. 00 хв. поза межами приміщення суду у справі № 908/1366/23.

Ухвалою від 19.06.23 судом задоволено заяву представника АТ “Райффайзен Банк” за вих. від 15.06.23 № 194-1/89 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції 21.06.23 о 10 год. 00 хв. поза межами приміщення суду у цій справі.

В судовому засіданні 21.06.23 оголошено перерву без винесення ухвали до 25.07.23 об 11 год. 30 хв.

18.07.23 на електронну адресу суду від АТ “Райффайзен Банк” надійшло:

- клопотання за вих. від 17.07.23 № 194-1/101, в якому представник відповідача просить суд поновити процесуальний строк на подачу відзиву на позовну заяву;

- відзив за вих. від 30.05.23 № 194-1/79, в якому представник відповідача заперечує проти доводів позивача та просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі;

- заява за вих. від 17.07.23 № 194-1/102 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції 25.07.23 об 11 год. 30 хв. поза межами приміщення суду.

Ухвалою від 19.07.23 судом задоволено заяву представника АТ “Райффайзен Банк” за вих. від 17.07.23 № 194-1/102 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції 25.07.23 об 11 год. 30 хв. поза межами приміщення суду.

25.07.23 на електронну адресу суду надійшов лист, в якому представник відповідача надає пояснення щодо отримання від позивача позовної заяви за вих. від 11.04.23 в системі «Електронний суд».

Крім того, 25.07.23 на електронну адресу суду від відповідача надійшла заява за вих. від 24.07.23 №194-1/104 про виконання ухвали суду від 10.05.23.

В судовому засіданні 25.07.23 представник відповідача підтримала клопотання за вих. від 17.07.23 № 194-1/101 про поновлення строку на подачу відзиву на позовну заяву. В обґрунтування вказаного клопотання зазначає наступне (дослівно):

«… На виконання вимог ухвали від 10.05.2023 представником Банку 30.05.2023 на офіційні електронні адреси суду» Позивача та його представника у справі був направлений Відзив на позов з додатками, підписані КЕП представника Банку.

12.06.2023 через кабінет Електронного суду ЄСІТС представником банку було подано до Господарського суду Запорізької області Заява про ознайшлення з матеріалами справи в електронному вигляді (внесення РНОКПП / коду ЄДРПОУ до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи), додаток 2 до цього Клопотання.

В той же день, увечері 12.06.2023 вищевказана заява була зареєстрована у суді та представнику Банку було надано доступ до електронної справи № 908/1366/23.

Ознайомившись з матеріалами електронної справи представник Банку звернув увагу, що у матеріалах електронної справи відсутній направлений 30.05.2023 засобами електронної пошти на офіційну електронну суду Відзив банку на позов. Представник Банку маючи сподівання, що: працівниками суду Відзив ще не долучений, зачекав декілька днів та знову перевірив наявність відзиву у електронній справі. З'ясувавши 15.06,2023 що Відзив все ще відсутній, представник Банку спробував долучити Відзив до матеріалів електронної справи в Електронному кабінеті ЄСІТС Однак це не вдалося зробити, оскільки система не приймала додатки до Відзиву підписані КЕП.

У зв'язку з цим, 15.06.2023 представником Банку було повторно переслано на офіційну електронну адресу суду, Позивача та його представника попередньо направлений електронний лист від 30.05.2023 до якого було долучено відзив на позов та додатки до нього підписані КЕП.

Під час підготовчого судового засідання по справі, що відбулося 21.06.2023 було з'ясовано що з незрозумілих причин, можливо внаслідок технічного збою, відзив направлений представником банку на адресу суду 30.05.2023 останнім не був отриманий. При цьому суд підтвердив отримання електронного листа від 15.06.2023 до якого був долучений електронний лист від 30.05.2023 до якого і був долучений відзив по справі з додатками.

Із викладеного вбачається, що банком з незалежних від нього причин був пропущений процесуальний строк для подачі відзиву (до 30.05.2023), оскільки фактично відзив отриманий судом 15.06.2023. У судовому засіданні представник Позивача не заперечував факт отримання відзиву та повідомив, що не має наміру подавати Відповідь на відзив.

Оскільки фактично Відзив надійшов до суду лише 15.06.2023 Банк вимушений цим клопотанням просити суд поновити строк на подачу відзиву на позов, прийняти до розгляду відзив банку по справі та долучити його до матеріалів справи …».

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 та 4 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1). Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч. 2). Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч. 4).

Розглянувши клопотання представника відповідача за вих. від від 17.07.23 № 194-1/101 про поновлення строку на подачу відзиву на позовну заяву, судом задоволено вказане клопотання представника відповідача та прийнято до розгляду відзив за вих. від 30.05.23 № 194-1/79 на позовну заяву.

В судовому засіданні 25.07.23 представник відповідача повідомила суд, що відзив ним було подано на позовну заяву від 11.04.23, яка була надіслана позивачем на адресу відповідача.

При цьому, судом встановлено, що в матеріалах справи №908/1366/23 міститься позовна заява від 24.04.23, яка подана через систему “Електронний суд” 24.04.23.

В судове засідання 25.07.23 представник позивача не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до законодавства.

Судом в судовому засіданні 25.07.23 встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у ч. 1 ст. 164, у зв'язку із чим судом на підставі ч. 11 ст. 176 ГПК України, ухвалою від 25.07.23 вказану позовну заяву залишено без руху та надано ТОВ “ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ” строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення копії цієї ухвали (представнику ТОВ “ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ”), шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків, до якої додати: докази того, що текст позовної заява, поданої до суду 24.04.23 та надісланої на адресу відповідача 12.04.23, є аналогічним, та подати докази надсилання на адресу відповідача копії позовної заяви від 24.04.23.

02.08.23 через систему “Електронний суд” від позивача надійшла заява за вих. від 02.08.23 про усунення недоліків, визначені ухвалою суду від 25.07.23.

Ухвалою від 03.08.23 судом продовжено розгляд справи № 908/1366/23 з 28.08.23 та призначено судове засідання на 28.08.23 о/об 12 год. 50 хв.

22.08.23 на електронну адресу суду надійшла заява за вих. від 21.08.23 № 194-1/113, в якій представник АТ “Райффайзен Банк” просить суд про проведення судового засідання у справі № 908/1366/23 в режимі відеоконференції 28.08.23 о 12 год. 50 хв. поза межами приміщення суду.

Ухвалою від 28.08.23 судом задоволено заяву представника АТ “Райффайзен Банк” за вих. від 21.08.23 № 194-1/113 про проведення судового засідання 28.08.23 о 12 год. 50 хв. у справі № 908/1366/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

28.08.23 в судовому засіданні судом закрито підготовче провадження у справі. Крім того, суд з'ясувавши думку представників сторін перейшов до розгляду справи по суті.

У засіданні 28.08.23 судом оголошено перерву в розгляді справи по суті без винесення ухвали в письмовому вигляді до 12.09.23.

07.09.23 на електронну адресу суду надійшла заява за вих. від 06.09.23 № 194-1/120, в якій представник АТ “Райффайзен Банк” просить суд про проведення судового засідання в режимі відеоконференції 12.09.23 об 11 год. 30 хв. поза межами приміщення суду у справі № 908/1366/23.

Ухвалою від 08.09.23 судом задоволено заяву представника АТ “Райффайзен Банк” про проведення судового засідання в режимі відеоконференції 12.09.23 об 11 год. 30 хв. поза межами приміщення суду у справі № 908/1366/23.

В судовому засіданні 12.09.23 судом оголошено перерву в розгляді справи по суті без винесення ухвали до 19.09.23.

12.09.23 до суду в системі «Електронний суд» надійшло клопотання за вих. від 12.09.23, в якому представник позивача просить суд встановити строк для подання доказів.

18.09.23 до суду в системі «Електронний суд» надійшло клопотання за вих. від 18.09.23, в якому представник відповідача просить суд встановити строк для подання доказів.

19.09.23 до суду в системі «Електронний суд» надійшло заперечення за вих. від 19.09.23 на клопотання представника відповідача за вих. від 18.09.23, в якому представник позивача заперечив проти клопотання відповідача за вих. від 18.09.23.

Ухвалою від 19.09.23 судом відмовлено:

- ТОВ “ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ” у задоволені клопотання за вих. від 12.09.23 про встановлення строку на подачу доказів по справі № 908/1366/23,

- АТ “Райффайзен Банк” в задоволені клопотання за вих. від 18.09.23 про встановлення строку на подачу доказів по справі № 908/1366/23, з підстав викладених в ухвалі суду.

В засіданні 19.09.23, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представникам сторін повідомлено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві за вих. від 24.04.23. Просив суд визнати протиправними дій відповідача щодо невиконання договору банківського рахунку шляхом розірвання ділових відносин і відмови від проведення фінансової операції зі сплати податків.

Відповідач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заперечив проти позовних вимог позивача з підстав викладених у відзиві за вих. від 30.05.23 № 194-1/79 на позов. Просила суд відмовити позивачу в задоволені позову в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

03.02.15 між акціонерним товариством “Райффайзен Банк” (Банк) та товариством з обмеженою відповідальністю “ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ” (Клієнт) укладено договір банківського рахунку № Р4-В59/43-10, на умовах якого (п. 2.1. договору) Банк відкриває Клієнту один або декілька рахунків та здійснює розрахунково-касове обслуговування. Номер та валюта рахунку зазначаються в заяві про відкриття поточного рахунку, яка є невід'ємною частиною цього договору.

17.06.21 між акціонерним товариством “Райффайзен Банк” (Банк) та товариством з обмеженою відповідальністю “ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ” (Клієнт) підписано (в електронній формі завдяки електронному підпису) заяву про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування (для юридичних осіб-клієнтів корпоративного бізнесу та укладання її в електронній формі) (договір).

Відповідно до п. 1 заяви до договору, Терміни, що застосовуються в договорі мають таке значення:

1.1. Договір комплексного банківського обслуговування (Договір) - укладений між Банком та Клієнтом договір, який складається з двох частин:

а) індивідуальної частини Договору: ця Заява про приєднання до Договору (далі за текстом - «Заява про приєднання»), а також інші Заяви, Тарифи, додатки до Договору та/або додаткові угоди, в т.ч. які змінюють умови публічної частини Договору, що можуть бути підписані Сторонами до Договору після приєднання до Договору та

б) публічної частини Договору «Правила банківського обслуговування суб'єктів господарювання - клієнтів корпоративного бізнесу в АТ «Райффайзен Банк» (далі за текстом - «Правила»), яка оприлюднюється на Сайті Банку та визначає перелік Послуг, порядок та умови надання Банком Послуг Клієнтам корпоративного бізнесу за Договором, права та обов'язки Банку та Клієнта, порядок розрахунків та відповідальність Сторін, додаткові підстави відмови від Договору та/або припинення надання Послуг, а також інші особливості надання окремих Послуг.

1.2. Заява - підписаний Банком та Клієнтом правочин за формою Банку, яким ініціюються та визначаються особливості та додаткові умови надання окремих Послуг. Заява є невід'ємною частиною Договору з моменту її підписання Банком та Клієнтом.

1.3. Послуги - визначені Правилами послуги, що надаються Банком Клієнту, зокрема, з відкриття та Розрахунково-касового обслуговування Рахунків, випуску та обслуговування Платіжних карток, дистанційного обслуговування Рахунків за допомогою Систем «Інтернет-Банкінгу», приймання Вкладів, Договірне списання коштів з Поточних рахунків, в тому числі на умовах «Регулярний переказ коштів», Еквайринг, інформаційні послуги тощо.

1.4. Сайт Банку - офіційний сайт Банку в мережі інтернет (http://www.aval.ua).

1.5. Тарифи - всі та окремі затверджені Банком тарифи, що надаються Банком Клієнту на запит та визначають перелік Послуг та розмірів комісійних винагород (плати) за ними, а також розмір процентів, що сплачується Банком за користування коштами на Рахунках.

1.6. Інші терміни вживаються в значеннях, що наведені в Правилах, а якщо вони Правилами не визначені, то вони вживаються у розумінні відповідно до законодавства України або звичаїв ділового обороту.

Згідно із п. 2. Заяви про приєднання, підписанням цієї Заяви про приєднання Клієнт приєднується до Договору комплексного банківського обслуговування та висловлює повну та безумовну згоду з його умовами. Договір комплексного банківського обслуговування є укладеним з дати підписання Клієнтом та уповноваженою особою Банку Заяви про приєднання та скріплення її печатками Банку і Клієнта (за наявності). Підписанням Заяви про приєднання Клієнт безумовно визнають, що Заява про приєднання, Правила, Тарифи, Заяви разом зі всіма змінами, додатками та додатковими договорами/угодами до них у сукупності є Договором комплексного банківського обслуговування, складають його зміст, мають обов'язкову силу та застосовуються до відносин Сторін так само, якби їх було викладено та підписано безпосередньо в тексті цього документу.

Заявою (п. 3.) про приєднання визначено, що Банк самостійно встановлює Правила та змінює їхню редакцію, у т.ч. визначає перелік Послуг, їх зміст та умови надання. Правила набувають сили у відносинах Сторін за Договором з дати набуття ними чинності. Чинна редакція Правил офіційно оприлюднюється на Сайті Банку.

У відповідності до п. 5. Заяви про приєднання, Банк може вносити зміни до Правил двічі на місяць - 1 та 15 числа кожного календарного місяця та оприлюднювати їх на Сайті Банку. Якщо 1 та/або 15 число припадає на вихідний, святковий або ін. не робочий день, оприлюднення здійснюється в перший Робочий день, наступний за ним. Змінені Правила набирають чинності у відносинах Сторін із зазначеної в них дати, але не раніше 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дати їхнього оприлюднення на Сайті Банку. Такі Правила вважаються прийнятими Клієнтом, якщо до дати набрання ними чинності Клієнт не повідомить Банк про розірвання Договору відповідно до умов Правил.

Підписанням Заяви про приєднання Клієнт підтверджує, що він ознайомлений та згоден з Правилами та Тарифами, що є чинними на дату підписання Заяви про приєднання. В подальшому Клієнт зобов'язаний перед отриманням Послуг ознайомитись з чинною редакцією Правил та діючими на відповідний момент Тарифами, а також 1 та 15 числа кожного місяця ознайомлюватись з новими (зміненими) Правилами Банку, які до набрання ними чинності оприлюднюються Банком згідно з п. 5 Заяви про приєднання. Звернення Клієнта до Банку для отримання Послуг або вчинення Клієнтом інших фактичних дій, спрямованих на отримання Послуг, свідчить про згоду Клієнта з чинною редакцією Правил та діючими Тарифами … (п. 7. Заяви про приєднання).

Відповідно до п. 12. Заяви про приєднання, Банк має право відмовитись від надання Послуг, зокрема, від підписання Заяв, проведення операції (ій) по Рахункам Клієнта, а також призупинити (тимчасово) всі або окремі операції по ним та/або здійснити Блокування ПК, відмовити в обслуговуванні Клієнту та/або закрити Рахунок/Рахунки у випадках, передбачених законодавством України, а також Правилами.

Згідно із п. 14. Заяви про приєднання, Договір укладається на невизначений строк. Договір може бути розірваний за згодою Сторін, за ініціативою однієї з Сторін або у випадках, передбачених Правилами та законодавством України. Зміни та доповнення до Договору можуть бути внесені за взаємною згодою Сторін з обов'язковим оформленням додаткових заяв/договорів, що є невідємними частинами дДоговору (якщо інше не передбачено Договором, в т.ч. додатками до нього).

Пунктом 19. Заяви про приєднання визначено, що Сторони дійшли згоди, що здійснення Банком розрахунково-касового обслуговування за поточними рахунками Клієнта, що були відкриті до укладання Договору, здійснюється із застосуванням умов Договору.

У відповідності до п. 21. Заяви про приєднання, вона укладається Сторонами в електронній формі та підписується шляхом створення/додавання до Заяви про приєднання кваліфікованих електронних підписів (КЕП) Сторін з використанням засобів криптографічного захисту інформації. Банк направляє Клієнту Системою «Райффайзен Банк» Заяву про приєднання підписану КЕП уповноваженої особи Банку. Заява про приєднання набуває чинності після отримання банком підписаної Заяви про приєднання КЕП уповноваженої особи Клієнта. Клієнт зобов'язаний не пізніше дати підписання Заяви про приєднання КЕП уповноваженої особи Клієнта направити її до Банку Системою «Райффайзен Бізнес Онлайн». Банк забезпечує зберігання оригіналу електронної Заяви про приєднання упродовж строків, визначених законодавством України.

Відповідно до ст. 2 глави 1 «Правил банківського обслуговування суб'єктів господарювання - клієнтів корпоративного бізнесу в АТ «Райффайзен Банк» (Правила Договору, які діяли на дату припинення правовідносин між Банком та Клієнтом), Фінансовий моніторинг - це сукупність заходів, які здійснюються Банком, як суб'єктом фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії, що включають проведення державного фінансового моніторингу та первинного фінансового моніторингу.

Протягом строку дії Договору Банк має право витребувати, а Клієнт (його представник) зобов'язаний надавати на вимогу Банку документи і відомості, необхідні для здійснення Банком належної перевірки Клієнта (в т.ч. з метою підтвердження даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) Клієнта, або їх відсутність, аналізу та виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та інші передбачені законодавством України документи та відомості, які витребує Банк з метою виконання вимог законодавства України, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (п. 1 глави 4 Правил Договору).

Згідно із п. 2 глави 4 Правил Договору, протягом строку дії Договору Клієнт (представник Клієнта-юридичної особи) зобов'язаний надавати Банку інформацію та документи для здійснення належної перевірки Клієнта, змісту його діяльності та фінансового стану, джерел походження коштів, Податкового статусу, суті, змісту та підстав здійснення відповідних операцій, щодо структури власності, кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) Клієнта-юридичної особи, а також щодо ідентифікації посадових осіб органів управління та контролю Клієнта-юридичної особи, осіб, від імені або за дорученням чи в інтересах яких діє Клієнт при проведенні операції, осіб, на користь яких Клієнт надав Банку доручення на систематичне (два або більше разів) договірне списання коштів з Рахунку, та іншу інформацію чи документи відповідно до вимог законодавства України, умов Договору та внутрішніх документів Банку з питань Фінансового моніторингу, у т.ч. вимог РАТСА. Зокрема, з метою дотримання вимог РАТСА Клієнт, Власники істотної участі Клієнта-горидичної особи та Уповноважені особи Клієнта (фізичні та юридичні особи, які діють від імені або за дорученням Клієнта при розпорядженні Рахунками, або на користь яких Клієнт надав Банку доручення на систематичне (два або більше разів) Договірне списання коштів з Рахунку) зобов'язані надавати Банку документи та інформацію відповідно до Глави 5 Правил. Клієнт (представник Клієнта-юридичної особи) зобов'язаний у визначені законодавством України строки здійснити актуалізацію своїх даних. У разі змін у складі осіб, які мають право розпоряджатись Рахунками від імені Клієнта, Клієнт надає до Банку оновлений Перелік та документи, що підтверджують повноваження осіб, які мають право підписання розрахункових документів. У разі зміни кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) Клієнта-юридичної особи, Клієнт-юридична особа зобов'язаний вносити інформацію про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань та надавати Банку підтвердження здійснення такого внесення. Клієнт зобов'язується завчасно надавати Банку документи (у т.ч. отримувати їх від офіційних органів) та інформацію для оцінки фінансового стану Клієнта, аналізу відповідності фінансових операцій Клієнта його фінансовому стану та/або змісту діяльності Клієнта (його соціальному статусу), для підтвердження економічної доцільності фінансових операцій, з'ясування джерел походження коштів (активів) Клієнта.

У відповідності до п. 13.1 ст. 13 Правил Договору, Банк має право відмовитись від надання Послуг, зокрема, від підписання Заяв, надання доступу в Системи «Клієнт-Банк», «Райффайзен Бізнес Онлайн», проведення операцій) по Рахункам Клієнта, надання всіх чи окремих Послуг в Системах «Клієнт-Банк», «Райффайзен Бізнес Онлайн», а також призупинити (тимчасово) всі або окремі операції по ним та/або здійснити Блокування ПК, відмовити в обслуговуванні Клієнту та/або закрити Рахунок/Рахунки у наступних випадках:

13.1.1. дії Клієнта та/або операція Клієнта не відповідають вимогам Договору або вимогам законодавства України, у т.ч., але не обмежуючись, режиму Рахунків, або такі дії Клієнта та/або операція мають сумнівний суспільний чи економічний характер;

13.1.2. у випадку відсутності в Банку необхідної інформації та документів та/або їх попадання Клієнтом протягом 10 днів з моменту направлення відповідної вимоги Банку;

13.1.3. проведення Клієнтом та/або за Рахунками Клієнта Забороненої (Заборонених) операції(ій) чи операції(ій), які містять ознаки таких, що підлягають Фінансовому моніторингу та/або у разі порушення Клієнтом вимог у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законодавством України та/або внутрішніми документами Банку;

13.1.4. заперечення Клієнта щодо розкриття Банком банківської таємниці, відмова Клієнта від надання засвідчень та гарантій стосовно правомірності передачі персональних даних фізичних осіб або порушення Клієнтом таких засвідчень та гарантій;

13.1.5. присвоєння Клієнту неприйнятно високого ризику на підставах, визначених

законодавством України та нормативними документами Банку;

13.1.6. проведення Клієнтом фінансових операцій, що не відповідають фінансовому стану (оцінці фінансового стану) та/або змісту діяльності Клієнта, економічна доцільність (сенс) за якими відсутня, у разі здійснення Клієнтом фінансових операцій, які містять ознаки фіктивності;

13.1.7. в інших випадках, передбачених Договором та законодавством України.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року … (який діє станом на час прийняття процесуального рішення у цій справі по суті спору).

Листом від 25.01.23 № В6/19-912 АТ “Райффайзен Банк” проінформувало ТОВ “ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ”, що (дослівно):

« … відповідно до вимог ч. 2 ст. 8 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019№ 361-IX (надалі - Закон) Банк, як суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний забезпечувати належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу, що належним чином надає можливість виявляти порогові та підозрілі фінансові операції (діяльність) незалежно від рівня ризику ділових відносин з клієнтом, а також запобігати використанню послуг та продуктів Банку, як суб'єкта первинного фінансового моніторингу для проведення клієнтами фінансових операцій з протиправною метою. Згідно з положеннями ч. 6 ст. 11 Закону Банк має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов'язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для здійснення належної перевірки, а також для виконання таким суб'єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

Керуючись вищевикладеним, звертаємось до Вас з проханням не пізніше 02.02.2023 року надати до обслуговуючого відділення Банку або надіслати до Банку каналами системи дистанційного обслуговування документи/інформацію, а саме:

1. Детальне пояснення щодо наявності бізнесу групи «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» (GROUP Tekhnokhimreagent) в рф/рб та з компаніями рф/рб (надати детальний опис взаємовідносин).

2. Пояснити принцип взаємодії з компаніями, що зареєстровані в РФ/РБ у процесі ведення бізнесу (наявність угод, партнерських програм, контрактів, тощо) посилання:

https://соmраnіеs.rbс.ru/іd/1116324006655-ооо-tеhеnеrgоhіm-gruрр/,

https://соmраnіеs.rbс.ru/іd/117456028309-ооо-tеhnоhіmrеаgеntсhеlуаbіnsk/

https://txr.by/

3. Пояснити наявність бізнесу у посадових осіб/засновників Вашого підприємства в

РФ/РБ? (чи ведеться діяльність, надати опис діяльності, чи сплачуються податки)

4. Пояснення та документи для спростування наявності впливу компаній з РФ/РБ на групу «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» (GROUP Tekhnokhimreagent) в Україні.

5. Вказати основних контрагентів на 2023 р. Яким чином планується подальша співпраця з діючими контрагентами ООО «ТЭХ-Групп» (РФ), ТОВ «ТехноХімРеагентБел» (РБ).

6. Зазначити особу/осіб, які здійснюють вирішальний вплив на управління та господарську діяльність компаній GROUP Tekhnokhimreagent незалежно від формального володіння - надати пояснення/документальне підтвердження.

7. Пояснення, хто здійснює стратегічне планування ведення бізнесу групи групи «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» (GROUP Tekhnokhimreagent)

8. Інші пояснення та документи, для підтвердження/спростування наявності впливу на діяльність групи «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» (GROUP Tekhnokhimreagent) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

9. Документи, що підтверджують втрату громадянства РФ ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (якщо наявно). Надати паспорти громадянин РФ та/або країни, відмінної від РФ/РБ для виїзду за кордон зі штампами про перетинання кордону

10. Пояснення, яким чином ОСОБА_3 та ОСОБА_1 здійснюють ведення бізнесу одночасно в РФ та Україні (посилання https://www.audit-it.ru/contragent/fl/910513402059 laushkin-iurii-nikolaevich, https://opendatabot.ua/р/3DXR268, https://opendatabot.ua/р/7WCT781, https://www.audit-it.ru/contragent/1116324006655 ооо-tekh-grupp)

Звертаємо увагу, що у разі невиконання зазначених вимог, Банк має право відмовити у проведенні фінансових операцій та/або відмовитися від підтримання ділових відносин, у тому числі шляхом розірвання ділових відносин (закриття рахунка(-ів)).

В якості додаткової інформації повідомляємо, що вся надана до Банку інформація є банківською таємницею, доступ до якої є обмеженим та яка може бути розкрита третім особам тільки в законодавчо встановленому порядку (ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. №2121-111).

Ми будемо дуже вдячні за надану Вами інформацію та просимо із розумінням поставитися до запиту Банку, що викликане вимогами чинного законодавства України.».

Листом за вих. від 01.02.23 ТОВ “ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ” надало відповідь АТ “Райффайзен Банк” на лист за вих. від 25.01.23 № В6/19-912, в якому зазначило, що (дослівно): «…. 1. Щодо наявності бізнесу ТОВ «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» в РФ/РБ та з компаніями РФ/РБ (надати детальний опис взаємовідносин).

ТОВ «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» та ТОВ «ТЕХЕНЕРГОХІМ» не мають бізнесу в РФ/РБ.

ТОВ «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» та ТОВ «ТЕХЕНЕРГОХІМ» не мають бізнесу з компаніями РФ/РБ.

Багато років були взаємовідносини із контрагентами в РФ/РБ виключно договірні. Придбання-продаж товарів та послуг. ТОВ «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» та ТОВ «ТЕХЕНЕРГОХІМ» реалізовували в РФ/РБ власну продукцію, призначену для обробки води (стічної та оборотної). Придбавали матеріали для обробки води. Наприклад - вугілля Антраціт із рф, яке єдине підходить для обробки води.

Всі контракти наявні в АТ «Райффайзен Банк», який здійснює контроль за валютними операціями. Можемо ще раз надати їх копії.

Із 24.02.2022 р. ТОВ «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» та ТОВ «ТЕХЕНЕРГОХІМ» припинили взаємовідносини із контрагентами в РБ та РФ.

2. Щодо принципу взаємодії з компаніями, що зареєстровані в РФ/РБ у процесі ведення бізнесу (наявність угод, партнерських програм, контрактів, тощо) посилання:

ОБЩЕСТВО С ОГРАНИЧЕННОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТЬЮ "ТЕХЗНЕРГОХИМ-ГРУПП", ДИРЕКТОР: Гридчин Алексей Арнольдович. Дата реєстрації - 13.07.2011 р. - взаємодія, угоди, партнерські програми, контракти - відсутні.

ООО "ТЕХНОХИМРЕАГЕНТЧЕЛЯБИНСК" - взаємодія, угоди, партнерські програми, контракти - відсутні.

ООО "ТехноХимРеагентБел" - договірні зобов'язання, виконував частину замовлення для компанії Agbor Engineering Limited. Із 24.02.2022 р. ми припинили співпрацю з ООО "ТехноХимРеагентБел". Зараз намагаємось повернути борг. Всі контракти з ООО "ТехноХимРеагентБел" наявні в АТ «Райффайзен Банк». Можемо ще раз надати їх копії.

ООО "ТехноХимРеагент", г. Смоленск, РФ - останній контракт у січні 2022 р. Подальша взаємодія не розглядається. Всі контракти з ООО 'ТехноХимРеагент", г. Смоленск наявні в АТ «Райффайзен Банк».

ООО "Техэнергохим", г. Москва, РФ - останній контракт у 2021 р. Подальша взаємодія не розглядається. Всі контракти з ООО "Техэнергохим", г. Москва наявні в АТ «Райффайзен Банк».

ООО "Аквалат", РФ - останній контракт у 2020 р. Подальша взаємодія не розглядається. Всі контракти з ООО "Аквалат" наявні в АТ «Райффайзен Банк».

3. Щодо наявності бізнесу у посадових осіб/засновників Вашого підприємства в РФ/РБ? (чи ведеться діяльність, надати опис діяльності, чи сплачуються податки) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до цього часу є учасниками ООО "ТЕХЭНЕРГОХИМ-ГРУПП".

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до цього часу є учасниками ООО "ТЕХЭНЕРГОХИМ-ГРУПП". Із 24.02.2022 р. зазначені особи намагаються вийти із числа учасників повідомлення від директора ООО "ТЕХЭНЕРГОХИМ-ГРУПП" надаємо. Складнощі полягають у тому, що поїхати до рф фізично не можливо, а українські довіреності не сприймають в рф.

Контроль над ООО "ТЕХЭНЕРГОХИМ-ГРУПП" відсутній. Відомості про діяльність також відсутні.

Наявність іншого бізнесу у посадових осіб/засновників нашого підприємства в РФ/РБ відсутня.

4. Щодо пояснень та документів для спростування наявності впливу компаній з РФ/РБ на группу «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» (GROUP Tekhnokhimreagent) в Україні.

Вплив компаній з РФ/РБ на групу «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» (GROUP Tekhnokhimreagent) в Україні відсутній. Жодна компанія з РФ/РБ не входить до кола учасників ТОВ «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» або ТОВ «ТЕХЕНЕРГОХІМ». Спростовувати нічого.

У рф багато підприємств зі схожими та ідентичними назвами. Але жодна з них не має впливу на групу «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» (GROUP Tekhnokhimreagent) в Україні. Витяги надаємо.

5. Щодо основних контрагентів на 2023 р. Яким чином планується подальша співпраця з діючими контрагентами ООО "ТЭХ-Групп" (РФ), ТОВ "ТехноХімРеагентБел" (РБ).

Основними контрагентами на 2023 р. назвати не можемо нікого - війна в Україні не дає змоги будувати плани.

Всі контракти наявні в АТ «Райффайзен Банк», який здійснює контроль за валютними операціями. Можемо ще раз надати їх копії.

ОБЩЕСТВО С ОГРАНИЧЕННОЙ ОТВЕТСТВЕНЦОСТЬЮ "ТЭХ-ГРУПП". Дата прекращения деятельности: 03.09.2020. Витяг надаємо.

ООО "ТехноХимРеагентБел", Із 24.02.2022 р. ми перестали співпрацювати з ним. Залишились не виконані контракти минулих років. Всі контракти наявні в АТ «Райффайзен Банк». Можемо ще раз надати їх копії.

ООО "ТЭХ-Групп" (РФ) ніколи не був нашим контрагентом.

Подальша співпраця з ТОВ "ТехноХімРеагентБел" (РБ) не планується.

6. Зазначити особу/осіб, які здійснюють вирішальний вплив на управління та господарську діяльність компаній GROUP Tekhnokhimreagent незалежно від формального володіння - надати пояснення/документальне підтвердження.

Вирішальний вплив на управління здійснюється кінцевим бенефіціаром - ОСОБА_4 . Управління здійснюється керівниками підприємств та їх заступниками. Господарську діяльність здійснюють наймані працівники.

7. Пояснення, хто здійснює стратегічне планування ведення бізнесу групи групи « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (GROUP Tekhnokhimreagent)

Із 24.02.2022 р. стратегічне планування ведення бізнесу не здійснюється. Відсутня впевненість у завтрашньому дні.

8. Інші пояснення та документи, для підтвердження/спростування наявності впливу на діяльність групи «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» (GROUP Tekhnokhimreagent) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Вони є керівниками підприємств. Всі зовнішньоекономічні контракти підписуються ними особисто. Всі зовнішньоекономічні контракти наявні в АТ «Райффашєн Банк». Мажемо ще раз надати їх копії.

Документами, для підтвердження/спростування наявності впливу на діяльність групи «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» (GROUP Tekhnokhimreagent) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є анкети клієнтів, які надавались до АТ «Райффайзен Банк».

9. Документи, що підтверджують втрату громадянства РФ ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (якщо наявно). Надати паспорти громадянин РФ та/або країни, відмінної від РФ/РБ для виїзду за кордон зі штампами про перетинання кордону.

Громадянство в РФ надається указами президента рф. Нам не вдалося знайти укази президента рф про надання громадянства ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Хоч такі документи є у вільному доступі.

Документи, що підтверджують втрату громадянства РФ ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відсутні.

Всі паспорти вилучені службою безпеки України. Надати неможливо.

10. Пояснення, яким чином ОСОБА_3 та ОСОБА_1 здійснюють ведення бізнесу одночасно в РФ та Україні.

Таким самим чином, як і Rаiffeіsеп Вапk Іпtеrпаtioпаl здійснює ведення бізнесу одночасно в РФ та Україні.

З тією відмінністю, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не здійснюють бізнес, а є тільки учасниками і тільки одного товариства в рф. Без права вирішального голосу. Без права втручання в господарську дільність підприємства. Із 24.02.2022 р. намагаються вийти із числа учасників цього товариства.».

Розпорядженням про відмову від встановлення/підтримання ділових відносин з клієнтом від 13.02.23 № 224/3/10 АТ “Райффайзен Банк” вирішено (дослівно):

«У зв'язку з не наданням повних відповідей на запити банку від 25.01.2023 р. за вих № В6/19-932, №В6/19-912, В6/19-933, В6/19-934, наявності кримінального-провадження по ч. 1 ст. 111-2 КК України та керуючись частиною 1 статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 16.12.2019 р. № 361-IX припинити обслуговування клієнтів ТОВ «ЛОГІСТ-ХІМ» / НОМЕР_1 , ТОВ «ПРОКАТСПЕЦСТАЛЬ» / НОМЕР_2 , ТОВ «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» / НОМЕР_3 , ТОВ «ТЕХЕНЕРГОХІМ»/22161169 (далі - клієнт), а саме з « 13» лютого 2023 року:

1. припинити виконання, ініційованих клієнтом, видаткових фінансових операції за всіма рахунками шляхом блокування рахунків;

2. здійснити блокування всіх активних платіжних карток клієнта та/або його довірених осіб, що емітовані Банком до рахунків клієнта;

3. розрахункові документи, подані клієнтом, підлягають поверненню без виконання.

Вказані обмеження діють до зміни обставин у клієнта/надання ним необхідних документів або відомостей на виконання вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» та прийняття Банком відповідного рішення.».

Листом за вих. від 15.02.23 № В6/19-2247 АТ “Райффайзен Банк” повідомило ТОВ “ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ”, що (дослівно):

«… Положеннями абзацу 3 (або зазначити необхідний абзац) частини 1 статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» № 361-ІХ від 16.12.2019 р. передбачені обставини, з якими законодавець пов'язує наявність у Банка обов'язку щодо відмови від встановлення (підтримання) ділових відносин з Клієнтом.

Використовуючи надане законодавством право, Банк даним листом повідомляє Вам про відмову від підтримання ділових відносин від « 14» лютого 2023 р., у зв'язку з ненаданням Вами повних відповідей на запити банку від 25.01.2023 р. за вих. № В6/19-912, та згідно абзацу 3 ст. 15 ЗУ Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом», у зв'язку з ненаданням необхідних для здійснення належної перевірки Клієнтів документів чи відомостей та спростування зв'язку з рф/рб.».

Не погодившись з рішенням АТ “Райффайзен Банк” щодо відмови від підтримання ділових відносин з ТОВ “ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ” від 14.02.23, останнім подано позов до господарського суду про визнання протиправними дій відповідача щодо невиконання договору банківського рахунку шляхом розірвання ділових відносин і відмови від проведення фінансової операції зі сплати податків.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про наступне.

За змістом ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на не вчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом враховано, що відповідно до ст. 202, ч. 2 ст. 203, ст. ст. 205, 207, 237 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою; представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Частиною 3 ст. 5 Господарського кодексу України (надалі ГК України) регламентовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Згідно із ч. ч. 1 та 2 ст. 20 ГК України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Частинами 1 та 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) унормовано, що здійснюючи правосуддя господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних правових наслідків встановлені ст. ст. 215, 216 Цивільного кодексу України.

Зокрема, відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Приписами ст. 63 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Національний банк України під час здійснення нагляду за діяльністю банків проводить перевірку банків з питань дотримання ними вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, та достатності заходів для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму.

У відповідності до преамбули Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», цей Закон спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки шляхом визначення правового механізму запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі - запобігання та протидія).

Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» визначено терміни, зокрема:

- активи - кошти, у тому числі електронні гроші, інше майно, майнові та немайнові права;

- високий ризик - результат оцінки ризику суб'єктом первинного фінансового моніторингу, що базується на результатах аналізу сукупності критеріїв, передбачених законодавством та внутрішніми документами суб'єкта первинного фінансового моніторингу, та який свідчить про високу ймовірність використання суб'єкта первинного фінансового моніторингу для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

- ідентифікація - заходи, що вживаються суб'єктом первинного фінансового моніторингу для встановлення особи шляхом отримання її ідентифікаційних даних;

- належна перевірка - заходи, що включають: 1) ідентифікацію та верифікацію клієнта (його представника); 2) встановлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта або його відсутності, у тому числі отримання структури власності з метою її розуміння, та даних, що дають змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, та вжиття заходів з верифікації його особи (за наявності); 3) встановлення (розуміння) мети та характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції; 4) проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у суб'єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у т.ч., в разі необхідності, про джерело коштів, пов'язаних з фінансовими операціями); 5) забезпечення актуальності отриманих та існуючих документів, даних та інформації про клієнта;

- неприйнятно високий ризик - максимально високий ризик, що не може бути прийнятий суб'єктом первинного фінансового моніторингу відповідно до внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу;

- підозра - припущення,_що ґрунтується на результатах аналізу наявної інформації та може свідчити про те, що фінансова операція або її учасники, їх діяльність чи джерела походження активів пов'язані із легалізацією (відмивашіям) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи пов'язані із вчиненням іншого суспільно небезпечного діяння, яке визначене КК України, як злочин або за яке передбачені міжнародні санкції;

- ризик-орієнтований підхід - визначення (виявлення), оцінка (переоцінка) та розуміння ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування терроризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також вжиття відповідних заходів щодо управління ризиками у спосіб та в обсязі, що забезпечують мінімізацію таких ризиків залежно від їх рівня;

- ризики - небезпека (загроза, уразливі місця) для суб'єктів первинного фінансового моніторингу бути використаними з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення під час надання ними послуг відповідно до характеру їх діяльності;

- спеціально уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії;

- фінансова операція - будь-які дії щодо активів клієнта, вчинені за допомогою суб'єкта первинного фінансового моніторингу або про які стало відомо суб'єктам первинного фінансового моніторингу, зазначеним у підпунктах "а"-"д" пункту 7 ч. 2 ст. 6 цього Закону, у рамках ділових відносин з клієнтом, суб'єктам державного фінансового моніторингу, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, державним органам, що провадять діяльність у сфері запобігання та протидії, правоохоронним та розвідувальним органам України в рамках виконання цього Закону.

- фінансовий моніторинг - сукупність заходів, що вживаються суб'єктами фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії, що включають проведення державного фінансового моніторингу та первинного фінансового моніторингу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», суб'єктами первинного фінансового моніторингу є банки, страховики (перестраховики), страхові (перестрахові) брокери, кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 7 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, враховуючи відповідні критерії ризику, зокрема, пов'язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб'єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг. Ризик-орієнтований підхід має бути пропорційний характеру та масштабу діяльності суб'єкта первинного фінансового моніторингу (ч. 1). Застосування ризик-орієнтованого підходу здійснюється в порядку, визначеному внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу суб'єкта первинного фінансового моніторингу, з урахуванням рекомендацій відповідних суб'єктів державного фінансового моніторингу, які згідно із цим Законом виконують функції державного регулювання і нагляду за такими суб'єктами первинного фінансового моніторингу. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний здійснювати оцінку/переоцінку ризиків, у тому числі притаманних його діяльності, документувати їх результати, а також підтримувати в актуальному стані інформацію щодо оцінки ризиків, притаманних його діяльності (ризик-профіль суб'єкта первинного фінансового моніторингу), та ризику своїх клієнтів таким чином, щоб бути здатним продемонструвати своє розуміння ризиків, що становлять для нього такі клієнти (ризик-профіль клієнтів) (ч. 2).

Пунктами 2 та 4 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» унормовано, що суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний:

- забезпечувати відповідно до вимог, встановлених відповідним суб'єктом державного фінансового моніторингу, належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу, що належним чином надасть можливість виявляти порогові та підозрілі фінансові операції (діяльність) незалежно від рівня ризику ділових відносин з клієнтом (проведення фінансових операцій без встановлення ділових відносин) та повідомляти про них спеціально уповноважений орган, а також запобігати використанню послуг та продуктів суб'єкта первинного фінансового моніторингу для проведення клієнтами фінансових операцій з протиправною метою (п. 2);

- здійснювати належну перевірку нових клієнтів, а також існуючих клієнтів (п. 4).

Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний здійснювати кожен із заходів належної перевірки. Обсяг дій при здійсненні кожного із заходів належної перевірки визначається суб'єктом первинного фінансового моніторингу з урахуванням ризик-профілю клієнта, зокрема рівня ризику, мети ділових відносин, суми здійснюваних операцій, регулярності або тривалості ділових відносин (ч. 2 ст. 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»).

У відповідності до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», належна перевірка здійснюється в разі:

- встановлення ділових відносин (крім ділових відносин, встановлених на підставі договорів страхування за видами страхування, що не передбачають здійснення страхової виплати в разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та/або досягнення застрахованою особою певного віку, визначеного в такому договорі, за якими клієнтом є фізична особа та загальний страховий платіж не перевищує 27 тисяч гривень або його сума еквівалентна зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті; а також крім встановлення ділових відносин, які виникають на підставі договорів про участь в лотереї, за умови, що розмір ставки гравця не перевищує 5 тисяч гривень);

- наявності підозри;

- здійснення платіжних операцій (у т.ч. міжнародних) без відкриття рахунка;

- проведення фінансової операції з віртуальними активами на суму, що дорівнює чи перевищує 30 тисяч гривень;

- виникнення сумнівів у достовірності чи повноті раніше отриманих ідентифікаційних даних клієнта;

- проведення разової фінансової операції без встановлення ділових відносин з клієнтами, якщо сума фінансової операції дорівнює або перевищує суму, визначену ч. 1 ст. 20 цього Закону.

Залежно від рівня ризику проведення фінансової операції належна перевірка клієнта здійснюється також у разі проведення ним кількох фінансових операцій, що можуть бути пов'язані між собою, на загальну суму, що дорівнює або перевищує суму, визначену ч. 1 ст. 20 цього Закону.

Згідно із ч. 7 ст. 11 цього Закону, суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов'язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для здійснення належної перевірки, а також для виконання таким суб'єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії.

Частинами 1 та 3 ст. 12 вказаного вище Закону унормовано, що суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний здійснювати посилені заходи належної перевірки щодо клієнтів, ризик ділових відносин з якими (ризик фінансової операції без встановлення ділових відносин яких) є високим (ч. 1). Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний, наскільки це можливо, проводити аналіз та вивчення підстав і цілей усіх фінансових операцій, що відповідають хоча б одній із таких ознак: є складними фінансовими операціями; є незвично великими фінансовими операціями; проведені у незвичний спосіб; не мають очевидної економічної чи законної мети. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу повинен підвищити ступінь і характер моніторингу ділових відносин з метою визначення, чи є такі фінансові операції або дії клієнта підозрілими (ч. 3).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у т.ч. шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі:

- якщо здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників, є неможливим або якщо у суб'єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені;

- встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей;

- подання клієнтом чи його представником суб'єкту первинного фінансового моніторингу недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману суб'єкта первинного фінансового моніторингу;

- виявлення у порядку, встановленому відповідним суб'єктом державного фінансового моніторингу, що банк або інша фінансова установа, з якою встановлені кореспондентські відносини, є банком-оболонкою та/або підтримує кореспондентські відносини з банком-оболонкою;

- якщо здійснення ідентифікації особи, від імені або в інтересах якої проводиться фінансова операція, та встановлення її кінцевого бенефіціарного власника або вигодоодержувача (вигодонабувача) за фінансовою операцією є неможливим.

Суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитись від проведення підозрілої фінансової операції.

У випадках, передбачених цією частиною, суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови, повідомити спеціально уповноваженому органу про спроби проведення фінансових операцій та про осіб, які мають або мали намір відкрити рахунок/встановити ділові відносини та/або провести фінансові операції або з якими розірвано ділові відносини (закрито рахунок) на підставі цієї статті, а також про проведення фінансових операцій щодо зарахування коштів, які надійшли на рахунок такого клієнта, та про фінансові операції, в проведенні яких було відмовлено.

Аналогічні норми містить Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.05.20 № 65.

У відповідності до п. п. 11 та 12 Додатку № 1 до Положення НБУ від 19.05.20 № 65, Банк з урахуванням ризик-профілю клієнта на постійній основі проводить моніторинг ділових відносин та фінансових операцій клієнтів, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у банку інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у т.ч., за потреби, про джерело коштів, пов'язаних із фінансовими операціями) у порядку, визначеному в додатку 1 до Положення (п. 11). Якщо за результатами моніторингу ділових відносин клієнта банк виявляє підозрілі фінансові операції (діяльність), то банк за потреби вживає заходів щодо переоцінки рівня ризику таких ділових відносин з клієнтом та вживає ПЗНП у разі присвоєння високого рівня ризику (п. 12).

Згідно із п. 1 Додатку № 6 до Положення НБУ від 19.05.20 № 65, Банк зобов'язаний здійснювати ПЗНП щодо клієнтів, ризик ділових відносин з якими (ризик фінансової операції без встановлення ділових відносин яких) є високий.

Пунктом 1 Додатку № 12 до Положення НБУ від 19.05.20 № 65 визначено, що Банк зобов'язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин /відмовити клієнту у відкритті рахунку (обслуговуванні), у т.ч. шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку/ відмовитися від проведення фінансової операції у випадках, передбачених ч. 1 ст. 15 Закону про ПВК/ФТ (Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»).

Відповідно до п. 6 Додатку № 12 до Положення НБУ від 19.05.20 № 65, Банк у разі прийняття рішення стосовно відмови від підтримання ділових відносин/обслуговування клієнта шляхом розірвання ділових відносин:

1) закриває відповідний рахунок, якщо операції за цим рахунком не здійснюються протягом трьох років поспіль і на цьому рахунку немає залишку коштів;

2) закриває відповідний рахунок у разі наявності залишку коштів на рахунку після проведення завершальної(их) операції(й) за таким рахунком [з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно із наданими клієнтом реквізитами] або після перерахування коштів на окремий аналітичний балансовий рахунок, визначений самостійно банком відповідно до облікової політики, для подальшого обліку та повернення коштів клієнту під час його звернення до банку;

3) банк закриває рахунки, на які накладено арешт державним/приватним виконавцем, за умови дотримання порядку, визначеного законодавством України, стосовно виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів, списання банком коштів із рахунків платників податків / суб'єктів господарювання.

Додатком № 20 до Положення НБУ від 19.05.20 № 65 визначені Індикатори підозрілості фінансових операцій.

Такими індекаторами є: I. Індикатори, що стосуються діяльності чи поведінки клієнта; II. Індикатори, що стосуються фінансових операцій клієнта; III. Індикатори за різними видами продуктів (послуг).

Як вже зазначалось вище, відповідачем було видано розпорядження про відмову від встановлення/підтримання ділових відносин з клієнтом за вих. від 13.02.23 № 224/3/10, у відповідності до якого (дослівно): «У зв'язку з ненаданням повних відповідей на запити банку від 25.01.2023р за вих № В6/19-932, №В6/19-912, В6/19-933, В6/19-934, наявності кримінального-провадження по ч. 1 ст. 111-2 КК України та керуючись частиною 1 статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 16.12.2019 р. № 361-IX припинити обслуговування клієнтів ТОВ «ЛОГІСТ-ХІМ» / НОМЕР_1 , ТОВ «ПРОКАТСПЕЦСТАЛЬ» /40462955, ТОВ «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» / НОМЕР_3 , ТОВ «ТЕХЕНЕРГОХІМ» /22161169 (далі - клієнт), а саме з « 13» лютого 2023року:

1. припинити виконання, ініційованих клієнтом, видаткових фінансових операції за всіма рахунками шляхом блокування рахунків;

2. здійснити блокування всіх активних платіжних карток клієнта та/або його довірених осіб, що емітовані Банком до рахунків клієнта;

3. розрахункові документи, подані клієнтом, підлягають поверненню без виконання.

Вказані обмеження діють до зміни обставин у клієнта/надання ним необхідних документів або відомостей на виконання вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» та прийняття Банком відповідного рішення.».

Судом враховано, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 8 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», Банк як суб'єкт первинного фінансового моніторингу, зобов'язаний забезпечувати належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу, що належним чином надасть можливість виявляти порогові та підозрілі фінансові операції (діяльність) незалежно від рівня ризику ділових відносин з клієнтом, а також запобігати використанню послуг та продуктів Банку як суб'єкта первинного фінансового моніторингу для проведення клієнтами фінансових операцій з протиправною метою.

Абзацом 5 п. 34 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» встановлено, що належна перевірка - це заходи, що включають проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у суб'єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у т.ч., в разі необхідності, про джерело коштів, пов'язаних з фінансовими операціями).

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», Банк має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов'язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для здійснення належної перевірки, а також для виконання таким суб'єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

Внутрішнім нормативними документами Банку з питань фінансового моніторингу є Програма ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів, затверджена Постановою Правління № П-3/3 від 09.01.18 (із наступними змінами, далі - Програма ідентифікації ), а також Технологічна карта про порядок дій при виявленні підозрілих фінансових операцій та/або діяльності клієнта затверджена Постановою Правління №7 1/ 2 від 25.06.21 (Технологічна карта).

Пунктом 26 Програми передбачено, що Банк як суб'єкт первинного фінансового моніторингу забезпечує функціонування та розвиток системи ПВК/ФТ (Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення») відповідно до вимог Закону, Закону про банки, пунктами положення НБУ № 65, нормативних документів Банку. Працівники Відділення/ Банку зобов'язані забезпечувати здійснення НПК (належна перевірка Клієнта) під час виконання своїх посадових обов'язків відповідно до вимог цієї Програми, інших нормативних документів Банку та вимог законодавства України.

Працівник відділення/Банку відмовляє Клієнту від встановлення/підтримання ділових відносин, у т.ч. від проведення фінансової операції у випадках, зазначених в п. 1. Додатку 31 цієї Програми, яким визначено, зокрема, що Банк зобов'язаний відмовитись від встановлення (підтримання) ділових відносин або відмовити у відкритті рахунка (обслуговуванні), у т.ч. шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі, зокрема ненадання Клієнтом на запит Банку необхідних для здійснення Належної перевірки Клієнта документів чи відомостей, в тому числі додаткових Офіційних документів та/або належним чином засвідчені їх копії у разі наявності ознак фіктивності; встановлення Клієнту Неприйнятно високого ризику; в інших випадках у разі виникнення обґрунтованої Підозри.

Як вже зазначалось вище - відповідно до Заяви про приєднання Банк має право відмовитися від надання Послуг, зокрема, від підписання Заяв, проведення операції(ій) по Рахункам Клієнта, а також зупинити операції та/або здійснити Блокування ПК, відмовити в обслуговуванні Клієнту та/або закрити Рахунок/Рахунки у випадках, передбачених законодавством України, а також Правилами.

Відповідно п. п. 2 п. 123 Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків (затв. постановою НБУ від 29.07.22 № 163), надавач платіжних послуг має право відмовитись від договору банківського рахунку/договору платіжного рахунку та закрити поточний/платіжний рахунок користувача, якщо, є підстави, передбачені законодавством з питань фінансового моніторингу. Залишок коштів з поточного/платіжного рахунку користувача повертається користувачу в порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку з питань фінансового моніторингу.

Аналіз наведених вище в тексті цього рішення законодавчих актів, а також інших нормативно-правових актів надає суду підстави для висновку, що Банком правомірно були припинено ділові відносини з позивачем на підставі ч. 1 ст. 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї массового знищення» … до зміни обставин у клієнта/надання ним необхідних документів або відомостей на виконання вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» та прийняття Банком відповідного рішення (про що вказано в розпорядженні від 13.02.23 № 224/3/10 банку-відповідача у цій справі).

На думку суду, позивачем необґрунтовано заявлені доводи щодо невиконання договору банківського рахунку відповідачем саме шляхом розірвання ділових відносин, оскільки вказані ділові відносини були припинено, а не розірвано на підставі ч. 1 ст. 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї массового знищення».

Як наслідок, наведене вище в тексті цього рішення спростовує доводи позивача щодо наявності правових підстав для задоволення позову.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що при зверненні до суду з відповідним позовом у цій справі, позивач посилався на договір банківського рахунку № Р4-В59/43-10, який було укладено між сторонами 03.02.15.

Разом з тим, у позовній заяві за вих. від 24.04.23 позивачем жодним чином не зазначено, що 17.06.21 між АТ “Райффайзен Банк” та ТОВ “ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ” підписано (в електронній формі завдяки електронному підпису) заяву про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування (для юридичних осіб-клієнтів корпоративного бізнесу та укладання її в електронній формі) (договір).

Тобто, між позивачем та відповідачем виник спір, який виходить зовсім з іншого договору, ніж про який заявляє позивач в позовній заяві за вих. від 24.04.23.

У зв'язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги вставлені фактичні обставини справи, правову позицію відповідача викладену у відзиві (просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі), суд дійшов висновку, що позовні вимоги у цій справі є не обґрунтованими, не доведеними та такими, що не підлягають задоволенню у заявленому вигляді.

Судом при вирішенні спору у справі № 908/1366/23 також прийнято до уваги, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.06).

Також у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

У зв'язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію російської федерації проти України … повний текст рішення складено 09.10.2023.

Суддя В.Л. Корсун