ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2023 року
м. Хмельницький
Справа № 686/16298/23
Провадження № 33/4820/533/23
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду Преснякова А.А.
за участю секретаря судового засідання Півовара В.О.
особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
захисника Панькової О.Ю.
потерпілого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Панькової О.Ю. на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 серпня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.4 ст.130 та ст.124 КУпАП, та -
ВСТАНОВИЛА:
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені суддею І інстанції обставини
Постановою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02.08.2023 ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 130, ст.124 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки. Стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 536 грн 80 коп.
Відповідно до постанови суду, 17.06.2023, о 22 год. 20 хв., ОСОБА_1 , керуючи по пров. Клубному 2 в м. Хмельницький автомобілем «Ford Focus», державний номерний знак НОМЕР_1 , в порушення п.п. 2.3 «б», 2.5, 2.10 «є», 13.1 Правил дорожнього руху, допустив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості для руху та не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем «Mercedes-Benz Vario», державний номерний знак НОМЕР_2 , який перебував у користуванні ОСОБА_2 та стояв припаркованим, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
В подальшому, ОСОБА_1 , після цієї дорожньо-транспортної пригоди з його участю до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, вживав алкогольні напої. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку відмовився.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погоджуючись із рішенням судді, захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Панькова О.Ю. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення за частиною 4 статті 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою, ухваленою з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного та всебічного дослідження усіх доказів, та без надання їм судом належної правової оцінки.
Свою позицію апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції мав звернути увагу на неправильну кваліфікацію діяння, що мало потягнути за собою повернення протоколу на доопрацювання (належного оформлення), оскільки пункти 2.5 та 2.10 ПДР тягнуть за собою адміністративну відповідальність, передбачену частиною 1 статті 130 КУпАП, а не частиною 4 статті 130 КУпАП, тому вважає, що постанова Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02.08.2023 підлягає скасуванню з огляду на неправильне застосування норм матеріального права.
Також зазначає, що відомості в постанові не відповідають дійсності та суперечать доказам по справі. Показання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо перебування ОСОБА_1 під час керування у стані алкогольного сп'яніння не є правдивими та можуть бути спростовані свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які були присутні протягом складання працівниками поліції протоколів, бачили як потерпілий з винуватцем ДТП домовлялись про складання європротоколу та відшкодування ним збитків.
Протокол не містить відомостей про осіб, які давали пояснення, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . На думку сторони захисту, зібрані докази по справі суперечать один одному та не вказують на вчинення ОСОБА_1 вказаного вище адміністративного правопорушення.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Панькова О.Ю. підтримали доводи апеляційної скарги, просили скасувати постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 серпня 2023 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення за частиною 4 статті 130 КУпАП у діях ОСОБА_1 , з наведених у апеляційній скарзі підстав.
ОСОБА_1 в ході апеляційного розгляду показав, що не оскаржує постанову суду в частині ст.124 КУпАП, визнає, що з його вини сталася ДТП, він їхав до знайомої ОСОБА_6 , за кермом був тверезий, після ДТП зайшов до ОСОБА_6 та вжив спиртні напої, після підійшов ОСОБА_2 та стали домовлятися з приводу ДТП, європротокол не складали, до ДТП потерпілого не знав.
Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні не визнав доводів апеляції, вказав, що ОСОБА_1 на його думку на момент зіткнення вже мав ознаки алкогольного сп'яніння, це його суб'єктивна думка, оскільки він чув перегар від ОСОБА_1 . Після ДТП він з ОСОБА_1 не домовлялися, він викликав поліцію.
Заслухавши учасників судового розгляду, перевіривши матеріали адміністративної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви суду
Відповідно до вимог статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
У поданій апеляційній скарзі захисник Панькова О.Ю. оскаржує доведеність наявності у діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення за частиною 4 статті 130 КУпАП.
Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог статей245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відтак, у ході апеляційного перегляду встановлено, що зміст оскаржуваної постанови судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 серпня 2023 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 та частиною 4 статті 130 КУпАП відповідає вимогам, передбаченим статтями283-284 КУпАП, а справу суддею першої інстанції розглянуто відповідно до вимог статті 280 КУпАП.
Суддею першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 17.06.2023 року о 22.20 год. керував по пров. Клубному 2 в м. Хмельницький автомобілем «Ford Focus», державний номерний знак НОМЕР_1 , порушив п.п. 2.3 «б», 2.5, 2.10 «є», 13.1 Правил дорожнього руху, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем «Mercedes-Benz Vario», державний номерний знак НОМЕР_2 , який перебував у користуванні ОСОБА_2 та стояв припаркованим, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, після ДТП ОСОБА_1 до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, вживав алкогольні напої, а від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку відмовився.
Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 та частиною 4 статті 130 КУпАП, ґрунтуються на наступних доказах: протоколи про адміністративні правопорушення серії ААД № 041808 та ААД № 041807 (а/с 1, 13), письмові пояснення від 17.06.2023, в яких ОСОБА_1 підтверджує факт вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди та подальше вживання алкогольних напоїв (а/с 6), письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 17.06.2023 (а/с 5, 7), акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння не проводився, оскільки він відмовився від його проходження (а/с 4), направлення на огляд водія транспортного засобу від 17.06.2023, згідно якого у ОСОБА_1 наявні ознаки алкогольного сп'яніння (а/с 3), відеозаписами нагрудних камер відеоспостереження, на яких зафіксовано, що ОСОБА_1 підтверджує факт вчинення ним ДТП та зазначає про вживання алкогольних напоїв безпосередньо після самої пригоди, а також зафіксовано його відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці за допомогою спеціального технічного приладу «Драгер», так і в медичному закладі.
У поданій апеляційній скарзі сторона захисту не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення за статтею 124 КУпАП, водій свою вину визнав, тому, дотримуючись вимог статті 294 КУпАП, апеляційний суд не досліджує та не перевіряє ці обставини.
Згідно з пунктом 2.10 «а» ПДР, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: a) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Відповідно до пункту 2.10 «є» ПДР, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
За змістом пункту 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену частиною 4 статті 130 КУпАП.
В рамках провадження у справі про адміністративне правопорушення для кваліфікації діяння за частиною 4 статті 130 КУпАП необхідно встановити та довести факт здійснення особою дорожньо-транспортної пригоди (який у цій справі встановлений, доведений і не оскаржується), а також факт вживання особою після такої дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів тощо.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За приписами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З наданих суду відеозаписів убачається, що ОСОБА_1 було роз'яснено належним чином суть правопорушень, які йому інкримінуються, зокрема і наслідки вживання алкогольних напоїв після ДТП. ОСОБА_1 надав пояснення, зміст яких повністю відповідає письмовим поясненням, що містяться в матеріалах справи. Підтвердив про вживання ним алкоголю після ДТП, вважаючи, що не здійснює цим будь-яких протиправних дій.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що дії працівників поліції під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення були незаконними, так само спростовуються наявним у матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 беззаперечно та без примусу з боку працівників поліції від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку відмовився, внаслідок чого до протоколу був занесений відповідний пункт 2.5 ПДР, що так само тягне за собою адміністративну відповідальність.
Долучені відеозаписи, на переконання апеляційного суду, є належними та допустимими доказами у цій справі, оскільки отримані у встановленому законом порядку, сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки не містять ознак фальсифікації чи фабрикації, містять відеофайли, які є цілісними (кожний у свою чергу), безперервними (кожний у свою чергу) та дозволяють повно і всебічно встановити обставини вчинених ОСОБА_1 правопорушень.
Окрім того, твердження захисника, що суд не звернув увагу на неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_1 , оскільки пункти 2.5 та 2.10 ПДР тягнуть за собою адміністративну відповідальність, передбачену частиною 1 статті 130 КУпАП, а не частиною 4 статті 130 КУпАП, є хибними та спростовуються зібраними матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, в якому зазначений пункт 2.10 Є ПДР, порушення якого безпосередньо призводить до адміністартивної відповідальності з частиною 4 статті 130 КУпАП. Відтак, у суду не було потреб для відправлення складеного протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 на доопрацювання.
Перевіривши матеріали справи, вважаю, що протоколи про адміністративні правопорушення складені уповноваженою особою, відповідно до вимог статті 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з вимогами статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Щодо посилань захисника стосовно відсутності в протоколах про адміністративне правопорушення відомостей про свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які свідчили про вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв після ДТП, вважаю безпідставним, зважаючи на наведені вище обставини, а саме визнання ОСОБА_1 факту вживання алкогольних напоїв після ДТП та його наполягання на тому, що під час ДТП він був тверезий, що зафіксовано відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, тому у поліцейських не було необхідності відбирати пояснення у цих свідків.
Показання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо перебування ОСОБА_1 під час керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння є їх суб'єктивним сприйняттям стану ОСОБА_1 та не може бути доказом перебування ОСОБА_1 під час керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, оскільки відповідно до вимог КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, лише поліцейський має право вимоги огляду на стан сп'яніння водіїв транспортних засобів, щодо яких саме у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з зазначеними в Інструкції ознаками такого стану.
Крім того, свідчення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в цій частині не узгоджуються з іншими матеріалами справи, зокрема зафіксованим на відеозаписі визнанням ОСОБА_1 , що останній вжив алкогольні напої після ДТП у своєї знайомої, що під час керування автомобілем він був тверезий.
Апеляційний суд звертає увагу, що враховуючи обставини вказаного адміністративного правопорушення, кваліфікація дій ОСОБА_1 здебільшого залежала від його показань, оскільки свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за повідомленням сторони захисту свідчили про вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв після ДТП, у якому стані ОСОБА_1 керував автомобілем їм не було відомо, тому враховуючи покази самого ОСОБА_1 , а також наявність у нього на час складання протоколу ознак алкогольного сп'яніння поліцейським було складено протокол саме за ч.4 ст.130 КУпАП.
Доводи захисту щодо неправомірного посилання в протоколі на п.2.5 ПДР, що тягне, на думку захисту, відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, вважаю неспроможними, оскільки факт вживання алкогольних напоїв підтверджується оглядом на стан сп'яніння в установленому законом порядку, від проведення якого водій ОСОБА_1 відмовився, чим і порушив також вимоги п.2.5 ПДР.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначається, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, а значить погодився виконувати додатково покладені на нього обов'язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України, зокрема пунктами 2.5 (зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції), а також 2.10 Є ПДР (зобов'язує водія у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі).
Отже, з урахуванням наведеного, викладені апеляційні доводи скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 за частиною 4 статті 130 КУпАП на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП не встановлено.
Таким чином, вважаю, що в апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду. Сукупність зібраних та досліджених доказів за своїм змістом та якістю дозволяють суду констатувати наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 130 КУпАП.
З урахуванням наведеного, доходжу висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Панькової О.Ю. на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 серпня 2023 року, оскільки відсутні підстави для скасування постанови судді та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною 4 статті 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу такого адміністративного правопорушення, апеляційні доводи є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 285, 294 КУпАП України, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу захисника адвоката Панькової О.Ю. залишити без задоволення.
Постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 серпня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 130 та ст.124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Cуддя