ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2023 року
м. Хмельницький
Справа № 686/18930/21
Провадження № 11-кп/4820/679/23
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому та в режимі відеоконференції виділене провадження по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020240250000482 по обвинуваченню ОСОБА_7 за ч.2 ст.121 КК України, за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 вересня 2023 року,
ВСТАНОВИЛА:
У провадженні Хмельницького міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження №12020240250000482 від 09 листопада 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Прокурор у судовому засіданні суду першої інстанції заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 20 вересня 2023 року продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 до 17 листопада 2023 року включно. У клопотанні сторони захисту про зміну запобіжного заходу - відмовлено.
Продовжуючи дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що підстави, які були враховані при обранні обвинуваченому такого запобіжного заходу не змінились, існують ризики того, що він зможе продовжити злочинну діяльність, ухилятись від суду, та жоден із більш м'яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не забезпечить запобігання цим ризикам.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просив скасувати ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 20 вересня 2023 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 та змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.
Уважав, що жодний ризик у клопотанні про продовження строку тримання під вартою, передбачений ст.177 КПК України, слідчим та прокурором не доведений, а в ухвалі суду необґрунтований. Жодний із аргументів щодо зміни запобіжного заходу, наведений в клопотанні сторони захисту, в ухвалі не спростований.
Звертав увагу, що не встановлено жодного прямого доказу, що підтверджує вчинення ОСОБА_7 інкримінованого йому злочину.
Окрім того, посилався на те, що судом першої інстанції не надано оцінки тому, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, на утриманні дитину, офіційно працевлаштований, має міцні соціальні зв'язки, позитивно характеризується за місцем роботи, від органів слідства та суду не переховувався, не перешкоджав кримінальному провадженню.
Серед іншого, у суді першої інстанції, прокурор не довів, що застосування щодо ОСОБА_7 більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Беручи до уваги те, що вина ОСОБА_7 не доведена, а пред'явлене обвинувачення не обґрунтоване належними доказами, а також враховуючи, що жоден ризик, передбачений ст.177 КПК України не доведений, захисник вважав, що утримання ОСОБА_7 під вартою є незаконним та необґрунтованим.
Виходячи з зазначеного та оцінюючи в сукупності обставини вчиненого правопорушення, посилався на те, що прокурор не довів в суді належним чином обґрунтованість тримання особи під вартою такий довгий термін, та зважаючи на дані про його особу, вказаний запобіжний захід невмотивовано жорстоким.
Відтак, ухвала суду першої інстанції не відповідає повноті судового розгляду, висновок суду не відповідає фактичним обставинам кримінального правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_7 в апеляційній скарзі просив ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 20 вересня 2023 року про продовження йому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до нього запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Уважав, що вказана ухвала є незаконною, поверхневою та постановленою без з'ясування всіх обставин справи.
Зазначав, що прокурором не доведено існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду з викладом змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційних скарг; в режимі відеоконференції обвинуваченого ОСОБА_7 , його захисника адвоката ОСОБА_6 , які підтримали подані апеляційні скарги з викладених у них мотивів; заперечення прокурора ОСОБА_5 проти задоволення апеляційних скарг; перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про таке.
Відповідно до вимог ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
У відповідності з приписами ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Колегія суддів приходить до висновку, що стороною обвинувачення було наведено достатньо підстав для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , оскільки застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить його належної процесуальної поведінки.
Отже, застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості вчиненого і встановленим ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам знаходячись на волі, переховуватись від суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Наведені обставини виключають на даний час можливість зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який, не пов'язаний із триманням під вартою.
Ризики, передбачені ст.177 КПК України існували на момент обрання відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінились, та на даний час обставини, які б вказували, що заявлені ризики зменшились, не встановлені.
При цьому, взято до уваги те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, об'єктом якого стало життя іншої людини, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, та те, що у разі визнання його винуватим у вчиненні цього кримінального правопорушення йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
На переконання колегії суддів, не знайшли свого підтвердження зазначені у апеляційних скаргах підстави та обставини для зміни запобіжного заходу.
Наявність у обвинуваченого ОСОБА_7 неповнолітньої дитини та постійного місця роботи до його затримання не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки останнього та запобігти спробам вчинення вищевказаних ризиків, оскільки вказані обставини існували на момент вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, однак не вплинули і не забезпечили його належної поведінки, не слугували стримуючим фактором під час вчинення правопорушення.
У відповідності з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Обираючи чи продовжуючи строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обмежуються конституційні права і свободи особи, ще до визнання її винуватою у вчиненні злочину, а запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідно до ст.183 КПК України є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, і застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і його належної поведінки.
Застосування запобіжного заходу з іншою метою не допускається.
Доводи сторони обвинувачення є належним чином обґрунтовані та вмотивовані, містять достатні відомості, які слугують підставою для продовження застосування строку дії запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою.
Водночас більш м'який запобіжний захід не буде сприяти належній процесуальній поведінці обвинуваченого ОСОБА_7 .
Порушень вимог положень КПК України, які б були безумовною підставою для скасування рішення місцевого суду, судом апеляційної інстанції не виявлено.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 та скасування ухвали місцевого суду.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 404, 407 КПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 вересня 2023 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника адвоката ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3