Справа №588/646/23 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Огієнко О. О.
Номер провадження 33/816/577/23 Суддя-доповідач Рунов В. Ю.
Категорія 130 КУпАП
ПОСТАНОВА
Іменем України
03 жовтня 2023 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., за участі секретаря судового засідання Демченко А. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 588/646/23 за апеляційною скаргою захисника КУЧМІЙ Д. В. на постанову судді Тростянецького районного суду Сумської області від 08.06.2023, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1
визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 ,
захисника - адвоката Кучмій Д. В.,
установив:
В поданій апеляційній скарзі захисник КУЧМІЙ Д. В. просить скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу правопорушення в діях його підзахисного, оскільки працівниками поліції була грубо порушена процедура огляду, відеозапис не є безперервним і зроблений іншим поліцейським, ніж тим хто складав протокол відносно ОСОБА_2 , направлення на огляд водія т/з із метою виявлення стану сп'яніння в справі відсутнє, свідки для проведення огляду не залучались, ознаки алкогольного сп'яніння не озвучувались, зупинка т/з є безпідставною, ОСОБА_2 т/з не керував, є військовослужбовцем, має нагороди, був поранений.
Постановою судді Тростянецького районного суду Сумської області від 08.06.2023 ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 17 000 грн, з позбавленням права керування т/з на строк 1 рік. Стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 536,80 грн.
Згідно постанови, 24.03.2023 о 23 год. 05 хв. у м. Тростянець по вул. Набережна, 10а, ОСОБА_2 керував т/з Subaru Forester, н. з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння за допомогою алкотестера Драгер 6820 чи у КНП «Тростянецька міська лікарня» відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР.
Вислухавши доводи ОСОБА_2 та його захисника Кучмія Д. В., які підтримали апеляційну скаргу, просили скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 117837 від 24.03.2023, суддя суду першої інстанції цілком вірно дійшов висновку, що ОСОБА_2 керував т/з із ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду для встановлення стану алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера Драгер чи КНП «Тростянецька міська лікарня» відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, що відповідає фактичним обставинам справи, та об'єктивно підтверджується наявними у справі доказами, зокрема:
- показаннями в суді першої інстанції поліцейського Дарагана М. О., згідно яких він у березні 2023 р. перебував у добовому наряді разом з поліцейським ОСОБА_3 в складі ГРПП. Після комендантської години по вул. Набережна в м. Тростянець був зупинений автомобіль за порушення комендантської години. Автомобіль їхав їм на зустріч та вони увімкнули проблискові маячки, після чого розвернулися та стали позаду цього автомобіля на відстані до 5 метрів. Підійшли до водія, щоб встановити причину порушення комендантської години. Спочатку підійшов ОСОБА_3 , а потім підійшов він, бачив, що саме ОСОБА_2 був за кермом. Після спілкування з водієм було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема запах алкоголю з порожнини рота та почервоніння очей. ОСОБА_2 було запропоновано пройти медичний огляд за допомогою алкотестера або у Тростянецькій ЦРЛ, на що водій категорично відмовився, протокол за порушення п. 2.5 ПДР складав саме він, а відеозапис на боді-камеру здійснював напарник ОСОБА_3 ;
- аналогічними показаннями в суді першої інстанції поліцейського Тимошенко В. О.;
- відеозаписом з технічних засобів працівників поліції, на яких зафіксовані обставини відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп'яніння на місці за допомогою спеціального технічного пристрою та в закладі охорони здоров'я (а. с. 4).
Оцінюючи наведені вище докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому у протоколі та у постанові присутнє посилання на порушення ОСОБА_2 вимог п. 2.5 ПДР, згідно яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння, процедура якого закріплена у ст. 266 КУпАП, розділі Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».
Направлення особи для огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному КМУ, а згідно вимог ч. 2-3 ст. 266 КУпАП огляд водія, зокрема на стан сп'яніння, проводиться: 1) поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення; 2) у закладі охорони здоров'я (у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами), не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення в присутності поліцейського. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан сп'яніння затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп'яніння в інших закладах забороняється.
Необхідно зауважити, що положення ст. 266 КУпАП не регламентують дії поліцейського та не визначають порядок і форму фіксації ним відмови водія (особи, яка керує т/з) від проведення огляду в закладі охорони здоров'я, а тому у разі вчинення вказаними особами таких дій поліцейському слід керуватись п. 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (в ред. від 20.01.2023 № 57), згідно якого у разі відмови водія т/з від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Про наявність у працівника поліції обґрунтованих та об'єктивних підстав вважати, що ОСОБА_2 підлягав огляду на стан сп'яніння, свідчили ознаки, що відповідають приписам п. 2-4 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а питання встановлення наявності (чи відсутності) ознак стану сп'яніння, які є підставами для проведення огляду водія т/з, відноситься виключно до компетенції поліцейського, тому доводи апеляційної скарги захисника з цього приводу не заслуговують на увагу, а твердження сторони захисту про не повідомлення працівниками поліції ОСОБА_2 щодо виявлених у нього ознак алкогольного сп'яніння спростовуються відеозаписом подій, що відбувались.
Таким чином, ОСОБА_2 , щодо якого були підстави вважати, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, повинен був пройти відповідний огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, тому зазначена вище вимога поліцейського є законною і обґрунтованою, а водій в усякому випадку не мав права ігнорувати вимоги законодавства України про адміністративні правопорушення, так як «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02), у зв'язку з чим апеляційний суд вважає, що працівником поліції при складанні відносно ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм, права та законні інтереси останнього.
Вище наведене підтверджує не лише факт керування ОСОБА_2 т/з, а й дотримання працівниками поліції самої процедури огляду, яка була проведена із застосуванням технічних засобів відеозапису, що не заперечується стороною захисту та повністю відповідає вимогам законодавства України про адміністративні правопорушення, а тому доводи захисника про незалучення працівниками поліції свідків є безпідставними.
Твердження захисника щодо небезперевності наявного в матеріалах справи відеозапису, його фіксування на боді-камеру іншого працівника поліції, ніж тим, який склав протокол, не свідчить про наявність підстав, за яких цей доказ може бути визнаний недопустимим чи недостовірним, оскільки доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо (ст. 251 КУпАП).
Зафіксовані на відеозаписі події мали місце саме з ОСОБА_2 і за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, який останнім підписаний, з наданням пояснень по суті правопорушення, в яких він вважав зупинку неправомірною, що підтверджується його особистим підписом у відповідній графі протоколу, а тому відсутність безперервного відеозапису не спростовує відмову водія від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку. При цьому даний відеозапис сумнівів у його належності, достовірності та допустимості у апеляційного суду не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації, фабрикації чи присутності на відео іншої особи, а не ОСОБА_2 .
Що стосується доводів апеляційної скарги захисника про відсутність в справі беззаперечних доказів керування його підзахисним т/з, то вони також не заслуговують на увагу, так як не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються дослідженими в суді доказами у їх сукупності та взаємозв'язку, зокрема показаннями свідків та відеозаписами з технічних засобів працівників поліції, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину, однак сукупність відеозаписів, поведінка ОСОБА_2 під час події, який не заперечував, що керував т/з, не погоджуючись лише з законністю зупинення т/з, на пропозицію пройти огляд у встановленому законом порядку будь-яких застережень з приводу того, що не керував т/з не висловлював, пояснював поліцейським, що їде «від гостей».
Суддя суду першої інстанції цілком вірно не взяв до уваги пояснення свідка ОСОБА_4 , оскільки вони суперечать фактичним обставинам справи, установленим в судовому засіданні.
Не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду і доводи апеляційної скарги захисника щодо безпідставної зупинки т/з, оскільки т/з під керуванням ОСОБА_2 був зупинений через порушення комендантської години.
Твердження апеляційної скарги про відсутність в матеріалах справи направлення на огляд водія т/з із метою виявлення стану сп'яніння не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Суддя суду першої інстанції не вийшов за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою національної поліції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, дотримавшись положень ст. 268, 279, 280 КУпАП, а тому винесена постанова є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, внаслідок чого це судове рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Постанову судді Тростянецького районного суду Сумської області від 08.06.2023 відносно ОСОБА_5 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника КУЧМІЙ Д. В. на цю постанову - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В. Ю. Рунов