УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №296/8903/23 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2023 року Житомирський апеляційний суд
в складі: головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 12 вересня 2023 року, якою задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 та застосовано відносно підозрюваного
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Коростень, Житомирської області, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні осіб не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,-
запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 08 листопада 2023 року, без визначення розміру застави, -
ВСТАНОВИВ:
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначає, що ОСОБА_8 має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, вчиться на стаціонарі, тому відсутній ризик переховування від органу досудового розслідування. Вважає, що також відсутні ризики незаконного впливу на свідків та перешкоджання кримінальному провадженню, оскільки ОСОБА_8 співпрацює із органом досудового розслідування, свою вину визнає. Вважає, що слідчім суддею не враховано, що ОСОБА_8 має молодий вік - 18 років, має постійне місце проживання, є студентом, має батька-інваліда 3 групи, є напівсиротою, оскільки мати померла, проживав з тіткою і двома братами, ще будучи неповнолітнім постійно підробляв, допомагав по господарству, навчався. Позитивно характеризується та має ряд захворювань.
В ухвалі слідчого судді зазначено, що 11.09.2023 року слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави, у кримінальному провадженні №12023060000000467 від 04.09.2023.
Обгрунтовуючи клопотання слідчий послався на те, що досудовим розслідуванням установлено, що в невстановлений день та час липня 2023 року, ОСОБА_8 за добровільної згоди, вступив у статевий акт з громадянином ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_3 , за який останній пообіцяв ОСОБА_8 грошову винагороду в розмірі 2000 доларів, однак коштів не отримав. Після виходу з будинку ОСОБА_10 у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, направлений на умисне вбивство останнього.
02.09.2023 року близько 22 години, ОСОБА_8 , маючи умисел на протиправне заподіяння смерті іншій людині, заздалегідь підготувавшись до вчинення злочину, а саме визначивши шлях підходу до житла ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_3 , та взявши заздалегідь підготовлене знаряддя злочину а саме - кухонний ніж, переліз через паркан, на територію вказаного володіння. Після чого, постукавши у двері будинку, йому відчинив ОСОБА_10 . Далі, ОСОБА_11 , перебуваючи у будинку, реалізуючи свій злочинний умисел, взявши кухонний ніж в праву руку, наніс потерпілому близько восьми ударів по тулубу та верхніх кінцівках тіла ОСОБА_10 , від яких останній втратив рівновагу та впав на підлогу обличчям до верху. Після чого ОСОБА_12 продовжуючи свій злочинний умисел, наніс чотири удари ножем у верхню частину тіла та один удар в область шиї потерпілого, чим заподіяв останньому відкриту рану шиї з ушкодженням крупних судин, яка є небезпечною для життя та знаходяться причинному зв'язку з настанням смерті ОСОБА_10 .
Своїми умисними діями, які виразились в умисному вбивстві ОСОБА_10 , тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, ОСОБА_8 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 115 КК України.
09.09.2023 у відповідності до вимог ст.ст. 276-278 КПК України ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами. Крім того, наявні ризики, передбачені п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, а тому слідчій просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Враховуючи обгрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, а також доведеність прокурором ризиків, передбачених п.1 ст.177 КПК України, тобто можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування чи суду під тяжкістю можливого покарання, слідчій суддя дійшов висновку, що інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаному ризику та задовольнив клопотання слідчого, застосувавши до Лихацького запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів.
Заслухавши доповідача, доводи захисника ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_8 в підтримання апеляційної скарги, думку прокурора в заперечення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали клопотання слідчого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи рішення про задоволення клопотання органу досудового розслідування про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 слідчим суддею в повній мірі враховані вимоги ст.ст. 177, 178, 183, 194, 197 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З матеріалів клопотання вбачається, що 04.09.2023 року ГУ НП в Житомирській області були внесені відомості до ЄРДР за №12023060000000467 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
09.09.2023 у відповідності до вимог ст.ст. 276-278 КПК України ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Слідчим суддею було встановлено, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_8 особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання від 7 до 15 років позбавлення волі.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України підтверджується зібраними доказами, копії яких містяться в матеріалах клопотання слідчого, які перевірені слідчим суддею.
Крім того, обгрунтованість підозри стороною захисту не оспорюється.
Колегія суддів звертає увагу, що у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини підкреслив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Також слідчий суддя вважав доведеним ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме - можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування таабо суду з метою уникнення відповідальності під тяжкістю можливого покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим. Водночас, слідчий суддя дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведено наявності ризиків, передбачених п.3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що з огляду на тяжкість покарання, передбаченого за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_8 , даних про особу останнього та доведеність прокурором наявності ризику, передбаченого п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, наявні підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити його належної процесуальної поведінки.
За таких обставин, колегія суддів повністю погоджується з висновками слідчого судді та вважає, що слідчим суддею повністю дотримані вимоги ст.183, ч.1, 4 ст.194 КПК України.
Доводи захисника про те, що до підозрюваного ОСОБА_8 може бути застосований більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено достатніх стримуючих факторів від порушень з боку підозрюваного своїх зобов'язань в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу. Не наведено обґрунтованих доводів, які б вказували на належну процесуальну поведінку підозрюваного в разі обрання йому запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою і в апеляційній скарзі.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Крім того, слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_8 має молодий вік, постійне місце проживання, є студентом Житомирського кооперативного фахового коледжу бізнесу і права, має батька, який має інвалідність 3 групи та є постраждалим від катастрофи на ЧАЕС, є напівсиротою, оскільки мати померла, проживав з тіткою і двома братами, ще будучи неповнолітнім постійно підробляв, допомагав по господарству, навчався, позитивно характеризується, на думку апеляційного суду не свідчить про відсутність встановленого слідчим суддею ризику.
Доводи захисника про те, що судом не враховано ряд захворювань підозрюваного ОСОБА_8 в зв'язку з якими він потребує постійного медичного нагляду, чого не може бути надано в умовах слідчого ізолятора, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки в матеріалах провадження відсутні дані про те, що підозрюваний не може утримуватися під вартою, не надано таких доказів стороною захисту і під час апеляційного розгляду.
Посилання захисника в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_8 сам повідомив про вчинення правопорушення, співпрацює із слідством та визнає свою вину, а тому можливо до нього застосувати більш м'який запобіжний захід, колегія суддів вважає безпідставними з урахуванням стадії кримінального провадження, та оскільки стороною захисту не доведено наявності достатніх стримуючих факторів від порушень ОСОБА_8 своїх процесуальних обов'язків у випадку застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не можуть бути визнані колегією суддів достатніми для скасування оскаржуваного судового рішення, яке є законним та обґрунтованим.
Разом з тим, враховуючи, що захисник ОСОБА_7 та підозрюваний ОСОБА_8 в судовому засіданні заявили про недотримання прав підозрюваного ОСОБА_8 на медичну допомогу у зв'язку із встановленим йому відповідним діагнозом згідно медичних документів, колегія суддів, відповідно до ч.1 ст.206 КПК України, вважає необхідним зобов'язати керівника ДУ Житомирська УВП №8 організувати та забезпечити додержання прав підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на медичну допомогу.
Керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 12 вересня 2023 року, якою застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 08 листопада 2023 року без визначення розміру застави - без зміни.
В порядку ст.206 КПК України зобов'язати керівника ДУ Житомирська УВП №8 організувати та забезпечити додержання прав підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на медичну допомогу у зв'язку із встановленим йому відповідним діагнозом згідно з медичними документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: