печерський районний суд міста києва
Справа № 757/14448/23-к
УХВАЛА
Іменем України
26 вересня 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні №12023105060000004, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.01.2023, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, об'єднаному з кримінальним провадженням №12023100060000599, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.04.2023, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, клопотання прокурора про продовження строків тримання ОСОБА_6 та ОСОБА_8 під вартою, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження №12023105060000004 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, об'єднане з кримінальним провадженням №12023100060000599 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
До обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою суду від 09.08.2023 продовжено до 07.10.2023 включно.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження тримання ОСОБА_6 та ОСОБА_8 під вартою на 60 діб. Обґрунтовуючи клопотання, прокурор зазначає, що ризики, які стали підставою для обрання обвинуваченим вказаного запобіжного заходу, не відпали. Зокрема, ризик переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності ґрунтується на тому, що ОСОБА_6 та ОСОБА_8 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, санкція за яке передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років. Окрім того, вказаний ризик ОСОБА_8 вже реалізовано, оскільки обвинувачений переховувався на стадії досудового розслідування, не з'являвся на виклики за повістками, змінив відомі засоби зв'язку, а саме: номер телефону та адресу проживання. Крім того, останній після надходження йому повідомлення про підозру на адресу реєстрації намагався з метою ухилення від кримінальної відповідальності мобілізуватись для служби в ЗСУ. Доводи обвинуваченого щодо неявки до слідчого у зв'язку з призовом по мобілізації є неспроможними, оскільки він з'явився до місцевого ТЦК та СП вже після надходження письмового повідомлення про підозру на адресу реєстрації, що підтверджується записом у його військовому квитку. За вказаних обставин постановою слідчого Печерського УП від 27.03.2023 ОСОБА_8 був оголошений в державний розшук, слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_9 31.03.2023 (судова справа №757/12516/23-к) постановлено ухвалу про дозвіл на затримання ОСОБА_8 , якого у подальшому було затримано на підставі вказаної ухвали та обрано останньому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Крім того, ризик переховування ОСОБА_6 загострює той факт, що згідно висунутого обвинувачення, останній з місця події втік, не має жодних міцних соціальних зв'язків, підтвердженого фактичного місця проживання на території України, що підсилює ризики переховування. Також ризик переховування може бути актуалізований з огляду на тимчасову окупацію низки території України та у разі виїзду буде унеможливлене виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України. Ризик незаконно впливати на свідків та потерпілого наявний, оскільки обвинувачені володіють анкетними даними вказаних осіб та такий вплив з метою схиляння до зміни показань не може виключатися до безпосереднього сприйняття свідчень судом. Також існує ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 іншого кримінального правопорушення, оскільки обвинувачений демонструє безконтрольну агресивну поведінку, раніше засуджувався Шевченківським районним судом м. Києва до покарання у вигляді громадських робіт на 80 годин, які не відбув, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. Згідно відомостей ЄДРСР вироком Дарницького районного суду м. Києва від 16.05.2023 ОСОБА_6 засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, до 5 років позбавлення волі, проте на даний час у сторони обвинувачення відсутні відомості про набрання вказаним рішенням законної сили. До того ж на даний час на розгляді Подільського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження №12021100070002264 від 15.12.2021 за ч. 2 ст. 185 КК України відносно ОСОБА_6 , у якому він набув статус обвинуваченого, що також свідчить про стійку схильність до рецидивної злочинної діяльності підозрюваного. Ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_8 іншого кримінального правопорушення наявний, оскільки останній хоч і в силу ст. 89 КК України є не судимим, проте раніше засуджувався за вчинення злочинів із застосуванням насильства, а саме за ч. 2 ст. 187 КК України, у нього відсутні законне джерело доходів, міцні соціальні зв'язки та згідно матеріалів досудового розслідування інкримінований йому злочин вчинено із застосуванням насильства, що дає підстави вважати що під дією більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_8 може продовжувати злочинну діяльність. З урахуванням наведеного, просить продовжити відносно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_8 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, без визначення розміру застави, оскільки інкримінований злочин вчинено із застосуванням насильства.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти продовження ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначив, що ОСОБА_8 в силу ст. 89 КПК України вважається несудимим, а тому посилання на засудження останнього за ч. 2 ст. 187 КК України є некоректним. Крім того, ОСОБА_8 має постійне місце проживання, стійкі соціальні зв'язки, батька-інваліда І групи, який потребує стороннього догляду, мати з діагнозом «дисциркуляторна енцефалопатія І-ІІ ст. з вестибулопатією, астено-невротичний синдром, остеохондроз хребта ІІ ст. з больовим синдромом», брата ОСОБА_10 , який є дитиною-інвалідом та перебуває на утриманні сім'ї. Посилання прокурора на відсутність у обвинуваченого доходу або будь-якого заробітку також є некоректним, оскільки інкримінований злочин не є корисливим, а працювати є правом, а не обов'язком. Крім того, ОСОБА_8 неофіційно працював у м. Києві, у зв'язку із врученням йому повістки, останній мобілізувався до учбової частини, і при виїзді на бойові дії був затриманий на вокзалі. Таким чином, ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності не ухилявся, про виклики до органу досудового розслідування навіть не знав. При цьому бажання обвинуваченого захищати державу не має на меті ухиляння від суду. Також вказує, що сторона обвинувачення понад півроку обґрунтовує необхідність тримання обвинуваченого під вартою тими самими ризиками, не зазначаючи нових. З урахуванням викладеного, захисник просив відмовити у задоволенні клопотання та змінити обвинуваченому запобіжний захід на більш м'який, зокрема на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав думку свого захисника.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на відсутність в цьому необхідності, оскільки ОСОБА_6 вже відбуває покарання у вигляді позбавлення волі за вироком Дарницького районного суду м. Києва.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку свого захисника.
Обвинувачений ОСОБА_7 заперечував проти продовження ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що давно знає ОСОБА_8 та його сім'ю, останній взяв до уваги ситуацію з неявками за викликами.
Потерпілий ОСОБА_11 в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про місце, дату та час проведення судового засідання у спосіб, що відповідає вимогам ст. 135 КПК України. Поряд з тим, направив на адресу суду заяву, в якій просить проводити судове засідання 26.09.2023 без його участі, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та цивільний позов підтримує та просить задовольнити.
Судом, з урахуванням думки учасників провадження, належного повідомлення потерпілого ОСОБА_11 про місце, дату та час проведення судового засідання, направлення ним заяви про проведення судового засідання за його відсутності, визнано можливим провести судове засідання у відсутність потерпілого.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, додатково вивчивши в нарадчій кімнаті матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Вирішуючи клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приймає до уваги тяжкість інкримінованого злочину та суворості покарання, що може бути застосовано до обвинуваченого у разі визнання його винуватим (так, санкція ч. 2 ст. 121 КК України передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років), інкримінування вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, особу обвинуваченого, щодо якого відсутні дані щодо наявності легального джерела доходу, зайняття суспільно корисною працею, а також те, що він раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів проти власності, зокрема вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 19.11.2021 засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, до 80 годин громадських робіт, вироком Дарницького районного суду м. Києва від 16.05.2023 засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, до 5 років позбавлення волі, а також наявність на розгляді Подільського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_6 кримінального провадження за ч. 2 ст. 185 КК України. З урахуванням зазначених обставин суд вважає наявним існування таких ризиків, як можливість переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Серед іншого, суд вбачає наявність існування ризиків впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки станом на теперішній час вони судом не допитані. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймає під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). Отже, за таких обставин ризик впливу на потерпілого, свідків існує на стадії судового провадження до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від останніх та дослідження їх судом.
Доводи сторони захисту таких висновків не спростовують, оскільки даних щодо набрання вироком Дарницького районного суду м. Києва від 16.05.2023 законної сили та відповідно відбування ОСОБА_6 покарання у вигляді позбавлення волі суду не надано.
З огляду на викладене, суд вбачає підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, з урахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України, та з урахуванням інкримінованого злочину, який є тяжким та вчинений із застосуванням насильства, суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Вирішуючи клопотання прокурора щодо обрання обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приймає до уваги тяжкість можливого покарання у разі визнання ОСОБА_8 винним у вчиненні інкримінованого йому злочину. Так, санкція ч. 2 ст. 121 КК України передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років. Обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, у разі визнання його винним, з метою його уникнення, може переховуватись від суду.
Враховуючи вищевикладене, а також дані про особу обвинуваченого ОСОБА_8 , ухилення останнього від явки до органу досудового розслідування та залишення ним відомого місця проживання, у зв'язку із чим постановою слідчого Печерського УП від 27.03.2023 ОСОБА_8 оголошено в державний розшук, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.03.2023 у справі №757/12516/23-к надано дозвіл на затримання ОСОБА_8 , та його у подальшому затримано на підставі вказаної ухвали та обрано останньому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність ризику можливості переховування обвинуваченого від суду. Достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні. Незадовільний стан здоров'я членів родини обвинуваченого, наявність у них інвалідності, не нівелюють вказаних ризиків.
З огляду на пояснення прокурора, доводи сторони захисту щодо неявки обвинуваченого до слідчого у зв'язку з призовом по мобілізації є неспроможними, оскільки він з'явився до місцевого ТЦК та СП вже після надходження письмового повідомлення про підозру на адресу реєстрації, що підтверджується записом у його військовому квитку.
Оцінюючи можливість впливу на потерпілого, свідків, суд виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, показань від осіб, які є потерпілими, свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). За таких обставин, ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від потерпілих, свідків та дослідження їх судом.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що ризик незаконного впливу на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні не зменшився та продовжує існувати, що обумовлює необхідність застосування до обвинуваченого запобіжного заходу з метою запобігання цим ризикам. При цьому вказаний ризик актуалізований з огляду на те, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства, а тому останній, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на потерпілого, свідків з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.
Доводи сторони захисту таких висновків не спростовують.
У зв'язку з вказаним, суд вважає, що контроль за процесуальною поведінкою обвинуваченого ОСОБА_8 шляхом застосування будь-якого іншого, більш м'якого запобіжного заходу - неможливий, а тому наявні підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд враховує також положення ст. ст. 182, 183 КПК України та вважає, що з урахуванням характеру інкримінованого злочину, який є тяжким та вчинений із застосуванням насильства, відсутні підстави для визначення ОСОБА_8 розміру застави.
Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. ст. 177, 178, 183, 331 КПК України, -
УХВАЛИВ:
Продовжити до 25 листопада 2023 року включно застосований до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Продовжити до 25 листопада 2023 року включно застосований до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
На ухвалу суду може бути подана апеляція до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1