Справа № 214/5361/23
2/214/3826/23
Іменем України
10 жовтня 2023 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:
головуючого - судді Ковтун Н.Г.,
за участю:
секретаря судового засідання - Фартушної Є.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,-
26 липня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини від усіх видів його доходу (заробітку), щомісячно, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову та до досягнення дитини повноліття.
З позовної заяви вбачається, що 10.09.2021 між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб. У шлюбі народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 01.06.2023 Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області шлюб між сторонами розірвано. Батько дитини проживає окремо, у забезпеченні необхідних умов для доньки не допомагає. Матеріальної допомоги не надає, тим самим ухиляється від покладеного на нього обов'язку утримувати свою дитину. Оскільки, добровільно про сплату аліментів їм домовитися не вдалося, позивач змушена звернутися до суду з вищевказаним позовом.
Ухвалою суду від 01 серпня 2023 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивач ОСОБА_1 , до зали судового засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 будучи повідомленим належним чином, про дату та час судового засідання до суду не з'явився, причини неявки суду невідомі. Однак, надавав відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач визнає позовні вимоги частково, а саме в частині стягнення аліментів з моменту подання позовної заяви з 26 липня 2023 року, а не з жовтня 2022 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо, відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
Суд встановив, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Кривий Ріг та її батьками є: батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_1 (а.с.14).
Позивачка звернулась до суду 26 липня 2023 з проханням стягнути з відповідача аліменти на утримання доньки у розмірі частини від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з жовтня 2022 року.
Згідно витягу Криворізької територіальної громади ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 разом з матір'ю ОСОБА_1 (а.с.6,15).
Факт проживання дитини разом з матір'ю не заперечувався сторонами.
Так, на підтвердження своїх заперечень відповідач посилається на те, що він не відмовляється від свого обов'язку по фінансовій підтримці своєї дитини. Вказує на те, що він позовні вимоги визнає частково, а саме в частині стягнення аліментів з моменту подання позовної заяви з 26 липня 2023 року, а не з жовтня 2022 року.
Спірні правовідносини сторін виникли із сімейних відносин та регулюються нормами Сімейного кодексу України.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Статтею 51 Конституції України гарантовано, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.
За умовами, встановленими ч.1 ст. 3 Конвенції та ч.ч. 7, 8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого врахування інтересів дитини.
Відповідно до норм СК України (ст.ст. 150, 180) батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, але відповідач ухиляється від виконання свого обов'язку, матеріальну допомогу на утримання дитини позивачу не надає, хоча є працездатною особою, має доходи від трудової діяльності але не має інших осіб на утриманні.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачується щомісячно.
Відповідно до ч.1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Згідно ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
У відповідності приписів ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Судовим розглядом встановлено, та відповідачем не спростовано, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні. Відповідач в добровільному порядку коштів на утримання своєї малолітньої дитини не надає, крім того, останній є особою працездатного віку, тому в сукупності оцінених судом доказів, є підстави вважати, що відповідач спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 .
Згідно ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються від дня подання позову, а ч. 2 ст. 182 СК України передбачено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позивач ОСОБА_1 просить стягувати аліменти з жовтня 2022 року і до моменту досягнення дитиною повноліття.
З вищевказаним позовом позивач звернулася до суду 26 липня 2023 року.
Однак, суд зауважує, що відповідних доказів вжиття заходів щодо одержання аліментів з відповідача з жовтня 2022 року та неможливості їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати, стороною позивачки суду не представлено. Інших зобов'язань ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 не має. В зв'язку з цим, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення аліментів з жовтня 2022 року слід відмовити за необґрунтованістю та недоведеністю цих вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, згідно ст.141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
У порядку п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. ст. ст. 4, 5, 10-13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 206, 247, 263-265, 274, 354, 355 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 26 липня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів після проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Н.Г. Ковтун