Справа №932/7979/22
№2/932/2574/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2023 року м. Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Овчиннікової О.С.,
за участю секретаря судового засідання Чередниченка Б.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіза кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 18.11.2005 року, яка склалася станом на 04.12.2022 року, у розмірі 121779 гривень 22 копійок, з яких: 102141 гривень 83 копійок - заборгованості за тілом кредиту; 3881 гривень 78 копійок - заборгованості по нарахованими відсотками за користування кредитом , 15755 гривень 61 копійки - заборгованість за відсотками , нарахованими на прострочений кредит згідно до ст. 625 ЦК України, та понесені судові витрати.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву б/н від 18.11.2005 року, згідно з якою йому було видано кредитну картку та встановлено кредитний ліміт. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшувався до 100000. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», складає між ним та Банком Договір. Відповідач зобов'язався погашати кредит, сплачувати відсотки за користуванням ним у терміни та на умовах, що передбачені договором. Позивач свої зобов'язання виконав, надавши відповідачу доступ до коштів на його картковому рахунку. Однак, відповідач своїх обов'язків за угодою не виконує, оскільки кредитні кошти витратив та не повертає. Внаслідок цього, станом на 04.12.2022 року, у розмірі 121779 гривень 22 копійок, з яких: 102141 гривень 83 копійок - заборгованості за тілом кредиту; 3881 гривень 78 копійок - заборгованості по нарахованими відсотками за користування кредитом , 15755 гривень 61 копійки - заборгованість за відсотками , нарахованими на прострочений кредит згідно до ст. 625 ЦК України, яку позивач просить стягнути з відповідача.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримував в повному обсязі. Подав письмову відповідь на відзив, в якій зазначив, що позивачем надані всі належні та допустимі докази, долучено довідку про умови кредитування з використання кредитки «Універсальна , 30 днів пільгового періоду», яка підписана особисто відповідачем, в якій чітко зазначено , що відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 36 % на рік, вказано розміри комісій та штрафів, тобто сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови. До матеріалів позову долучено виписку з карткового рахунку на підтвердження інформації про рух коштів на балансі карткового рахунку відповідача. Виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості є належними та допустимими доказами. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічна експертиза не призначалася. Банк надав кошти шляхом встановлення кредитного ліміту, таким чином між банком та відповідачем було укладено договір , який ніким не оспорений , тому є всі підстави для стягнення заборгованості . Щодо пропуску строку позовної давності представник позивача зазначив, що строк випущеної картки до останнього дня - 03.2025 року, тому строк звернення до суду позивачем не пропущений. Згідно з усталеною практикою ВС , справа №6-14цс14 від 19.03.2014 року, відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору , картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності ( ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки ( ст. 261 ЦК України, а не закінченням строку дії договору.
В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явився, подав заяву про судовий розгляд справи за його відсутності, позов не визнав, надіслав письмовий відзив, просив суд застосувати строк позовної давності, з огляду на те, що він не укладав кредитний договір з АТ КБ «ПРИВАТБАНК», з умовами та правилами надання банківських послуг не знайомився, їх не підписував. Він отримав 24.12.2007 року , згідно його заяви в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» картку , на якій було встановлено кредитний ліміт 1500 грн. Надана позивачем виписка за договором не є належним доказом наявності боргу перед позивачем, оскільки в ній відсутні відомості про номер особового рахунку , дати та розмір зарахування на цей рахунок кредитних коштів, не зазначена дата видачі картки. Матеріали справи не містять відомостей про те, що відповідачу банком був відкритий картковий рахунок , що є обов'язковим при наданні кредитної картки. Просив суд застосувати строк позовної давності, оскільки строк дії картки в договорі (заяві) визначений в один рік, закінчився.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом за відсутності учасників справи не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке:
Судом встановлено, 24.12.2007 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № б/н шляхом підписання Анкети-заяви позичальника, згідно з яким позичальнику надано кредит, з подальшим збільшенням розміру кредитного ліміту, у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг містить посилання на те, що вона (заява), разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку складає між банком та позичальником договір про надання банківських послуг. Доказів укладення договору від 18.11.2005 року матеріали цивільної справи не містять. Розрахунок кредитної заборгованості обраховується саме з 24.12.2007 року.
Встановлено, що відповідачем належним чином не виконуються умови кредитного договору, відповідно до наданого позивачем до суду розрахунку заборгованості, станом на 04.12.2022 року за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 121779 гривень 22 копійок, з яких: 102141 гривень 83 копійок - заборгованості за тілом кредиту; 3881 гривень 78 копійок - заборгованості по нарахованими відсотками за користування кредитом , 15755 гривень 61 копійки - заборгованість за відсотками , нарахованими на прострочений кредит згідно до ст. 625 ЦК України.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 1055 ЦК України передбачено,що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Судом встановлено, що 24 грудня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», було укладено кредитний договір з ОСОБА_1 шляхом підписання заяви позичальника разом з довідкою про умови кредитування з використання кредитки «Універсальна , 30 днів пільгового періоду» складає між сторонами договір про надання банківських послуг.
До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з «Тарифів», Витяг з «Умов та правил надання банківських послуг» в ПриватБанку, що не містить підписів сторін.
Згідно довідки АТ КБ «ПриватБанк» за договором, підписаним з ОСОБА_1 , останньому видавались кредитні картки «Універсальна» та «Універсальна» GOLD. Так, вперше 18 листопада 2005 року з терміном дії до 11/12 року, а остання - 28.04.2021 року - зі строком дії до 03/25 року.
За довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , старт карткового рахунку відбувся 18.11.2005 року, кредитний ліміт позичальнику встановлено 24.12.2007 року у розмірі 1500 грн., максимально ліміт був збільшений 22.12.2021 року до 100 000 грн. та зменшений до 00 грн. 11.10.2022 року.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 04.12.2022 року становить 121779 гривень 22 копійок, з яких: 102141 гривень 83 копійок - заборгованості за тілом кредиту; 3881 гривень 78 копійок - заборгованості по нарахованими відсотками за користування кредитом , 15755 гривень 61 копійки - заборгованість за відсотками , нарахованими на прострочений кредит згідно до ст. 625 ЦК України.
Також матеріали справи мітять банківську виписку по рахунку ОСОБА_1 за договором №б/н за період 24.12.2007 року по 01.12.2022 року, з якої вбачається наявність заборгованості станом на кінець періоду 121322,54 грн.
Із наданих позивачем доказів, зокрема, виписки за карткою ОСОБА_1 вбачається, що останній користувався кредитними коштами шляхом отримання готівки, розраховувався ними за товари та послуги, а також здійснював повернення кредитних коштів позивачу. Всі ці дії свідчать про те, що відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними з частковим поверненням до квітня 2022 року.
Щодо доводів відзиву відповідача ОСОБА_1 з приводу неналежності та не допустимості доказів, наданих АТ КБ «ПРИВАТБАНК» слід зазначити наступне.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 с. 77 ЦПКУкраїни належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно із положеннями статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Визначальним у даній категорії справ є не безпосередньо вид чи характеристика умов, щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід'ємну складову змісту договору.
Звертаючись до суду із цим позовом, банком надано суду належним чином завірені копії анкети-заяви, виписки по картковому рахунку, розрахунок заборгованості, довідки про отримання кредитних карток та збільшення кредитного ліміту, які відповідачем не спростовані.
Так, зокрема, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно достатті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженогоПостановою ПравлінняНаціонального банкуУкраїни від04.07.2018р №75, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Враховуючи наведене, надані позивачем докази в підтвердження укладання кредитного договору 24.12.2007 року між сторонами суд вважає належними та допустимими.
При цьому слід звернути увагу, що кредитний договір відповідачем недійсним не визнавався, ОСОБА_1 користувався кредитними коштами протягом тривалого часу, договір ним виконувався, тобто вносилися платежі, хоч і не своєчасно та не в повному обсязі, що підтверджується розрахунком заборгованості, що в своїй сукупності вказує на наявність договірних відносин між сторонами та дійсність кредитного договору. Також матеріали справи не містять, а відповідачем не надані докази того, що він не користувався кредитними коштами.
Суд зазначені обставини обґрунтовано взяв до уваги, тому дійшов висновку про те, фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
В анкеті-заяві від 24.12.2007 року, підписаній відповідачем ОСОБА_1 , розмір базової процентної ставки по кредитному ліміту на момент підписання кредитного договору зазначений на рівні 3 % на місяць із розрахунку 360 днів на рік.
З наданої позивачем довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» від 24.12.2007 року, підписаної відповідачем, судом встановлено, що сторони визначили усі істотні умови договору кредиту: базову процентну ставку, розмір та строк щомісячних платежів, комісію за несвоєчасне погашення заборгованості тощо.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні з ОСОБА_1 договору АТ КБ «ПриватБанк» не дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
За таких обставин суд вважає, що надану позивачем довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» від 24.12.2007 року, можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору від 24.12.2007 року і умови щодо сплати процентної ставки сторонами обговорювалися щодо , тому позовні вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.
Щодо застосування строків позовної давності слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст.ст. 257-258 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки, а щодо окремих видів вимог, зокрема про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність строком в один рік.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно з ч. 5 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності за зобов'язаннями з визначеним строком виконання, починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Перебіг позовної давності щодо вимог кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини від дня, коли відбулося це порушення. Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.
А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування згідно з ч.5 ст. 261 ЦК України починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.
Встановлення строку кредитування у кредитному договорі, що передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів. Відтак, за вказаних умов початок перебігу позовної давності не можна визначати окремо для погашення всієї заборгованості за договором (зі спливом строку кредитування) і для погашення щомісячних платежів (після несплати чергового такого платежу).
Відповідно до ст.264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, якщо такі дії здійснено самим боржником або за його участю чи дорученням уповноваженою на це особою.
Не можуть вважатися добровільним погашенням боргу, що перериває перебіг позовної давності, будь - які дії кредитора, спрямовані на погашення заборгованості, зокрема списання коштів з рахунків боржника без волевиявлення останнього, або без його схвалення. Такий правовий висновок наведений Верховним Судом України в постанові від 08 листопада 2017 року у справі №6-2891цс16.
Банківська платіжна картка діє в межах визначеного нею терміну. За таким договором, який визначає щомісячні платежі погашення кредиту і кінцевий термін повного погашення кредиту, перебіг позовної давності (ст.257 ЦК) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - після закінчення останнього дня місяця дії картки (ст.261 ЦК), а не закінченням терміну дії договору.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг, а саме надання кредитних коштів, відкрито картковий рахунок з видачею кредитної карки із встановленим терміном її дії. Як зазначалось вище, з наданої банком довідки вбачається, що за укладеним з позивачем кредитним договором з грудня 2007 року відповідачу видавались кредитні картки, строк дії останньої з яких закінчується 03/25. Таким чином, договір від 24.12.2007 року продовжив свою дію до березня 2025 року. АТ КБ «Приват Банк» звернулось до суду в грудні 2022 року, тобто без порушення трирічного строку позовної давності. А тому строк позовної давності позивачем не пропущено.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2481,00 грн.
Керуючись ст.ст. 6, 7, 12, 13, 19, 43, 76, 81, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 258, 526, 549, 610-612, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 24.12.2007 року, яка склалася станом на 04.12.2022 року, у розмірі 121779 гривень 22 копійок, з яких: 102141 гривень 83 копійок - заборгованості за тілом кредиту; 3881 гривень 78 копійок - заборгованості по нарахованими відсотками за користування кредитом , 15755 гривень 61 копійки - заборгованість за відсотками , нарахованими на прострочений кредит згідно до ст. 625 ЦК України.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.С. Овчиннікова