ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
"04" жовтня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2205/20
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Босової Ю.С.
За участю представників сторін:
Від позивача: Михальченко Н.А. за довіреністю;
Від відповідача: Атаманюк В.В. в порядку самопредставництва;
Від Національного університету „Одеська політехніка”: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву акціонерного товариства „ДТЕК Одеські електромережі” (вх. №2-1309-23 від 30.08.2023р.) про звернення стягнення на грошові кошти Національного університету „Одеська політехніка”, подану по справі за позовом акціонерного товариства „ДТЕК Одеські електромережі” до державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності „Укрінтеренерго” про стягнення 2 153 776,77 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Одеської області від 09.12.2020р. по даній справі позовні вимоги акціонерного товариства „ДТЕК Одеські електромережі” (далі по тексту - АТ „ДТЕК Одеські електромережі”) було задоволено частково шляхом присудження до стягнення із державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності „Укрінтеренерго” (далі по тексту - Підприємство) заборгованості у розмірі 2 071 501,65 грн., судового збору у розмірі 15 536,26 грн.; повернуто позивачу із державного бюджету судовий збір у розмірі 15 536,26 грн.
19.04.2021р. судом було видано накази про примусове виконання рішення суду від 09.12.2020р. по даній справі.
30.08.2023р. до суду від АТ „ДТЕК Одеські електромережі” надійшла заява про звернення стягнення на грошові кошти Національного університету „Одеська політехніка” (далі по тексту - Університет) у розмірі 2 013 997,04 грн. згідно рішення господарського суду Одеської області від 12.04.2023р. та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.08.2023р. по справі №916/2545/22 в рахунок погашення заборгованості Підприємства перед позивачем згідно рішення суду від 09.12.2020р. по даній справі. В обґрунтування поданої заяви позивачем наголошено, що станом на момент подання заяви залишок боргу відповідача складає 2 013 997,04 грн., відсутність можливості домогтися стягнення якого становить втручання у право позивача на мирне володіння майном. Посилаючись на приписи ст. 336 ГПК України, а також на стягнення із Університету боргу на користь Підприємства у межах справи №916/2545/22, позивач просить суд задовольнити подану заяву.
Ухвалою суду від 04.09.2023р. заява АТ „ДТЕК Одеські електромережі” була призначена до розгляду у засіданні суду. При цьому, судом було заборонено Університету вчиняти дії на погашення перед Підприємством боргу у розмірі 2 013 997,04 грн.
12.09.2023р. до суду від Університету надійшли пояснення на заяву АТ „ДТЕК Одеські електромережі”, згідно яких Університет не заперечує щодо задоволення заяви про звернення стягнення на грошові кошти.
12.09.2023р. до суду від Підприємства надійшли заперечення на заяву про звернення стягнення на грошові кошти, згідно яких відповідачем наголошено про неможливість звернення стягнення на грошові кошти Університету у розмірі 1 995 845,47 грн. (основний борг), оскільки присуджені до стягнення грошові кошти мають бути зараховані на рахунок із спеціальним режимом використання, звернення стягнення на які заборонено згідно з вимогами ст. 75 Закону України „Про ринок електричної енергії”. Підстави для звернення стягнення на грошові кошти в іншій частині (на відсотки річних, збитки від інфляції, пеню та судовий збір) також відсутні, оскільки за рахунок зазначених грошових коштів має бути погашена заборгованість відповідача по заробітній платі працівників Підприємства.
Крім того, відповідачем наголошено про неподання позивачем наказу суду від 19.04.2021р. для примусового виконання, що виключає можливість звернення стягнення на грошові кошти у порядку ст. 336 ГПК України. Крім того, Підприємство зазначає, що наразі у органах державної виконавчої служби перебуває 137 виконавчих проваджень, боржником за якими є Підприємство та які були об'єднані у зведене виконавче провадження. Таким чином, звернення стягнення на грошові кошти Підприємства матиме наслідком порушення прав інших стягувачів. Підприємством також повідомлено про наявність наміру подати касаційну скаргу на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.08.2023р. по справі №916/2545/22.
15.09.2023р. до суду від АТ „ДТЕК Одеські електромережі” надійшла відповідь на заперечення відповідача, згідно якої позивачем зазначено про відсутність правових підстав для застосування ст. 75 Закону України „Про ринок електричної енергії” до спірних правовідносин, оскільки у випадку задоволення заяви грошові кошти будуть списані безпосередньо з рахунку Університету. АТ „ДТЕК Одеські електромережі” наголошено, що з матеріалів виконавчого провадження йому стало відомо, що оплата електричної енергії здійснюється не лише на рахунки відповідача із спеціальним режимом використання. Позивачем також зазначено, що алгоритм розподілу коштів, встановлений постановою НКРЕКП №1246 від 27.06.2019р., не передбачає перерахунку постачальником останньої надії коштів на погашення заборгованості з розподілу електричної енергії, що свідчить про дисбаланс прав та обов'язків на ринку електричної енергії. При цьому, позивачем вказано, що постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили з моменту її прийняття, а, отже, наявність у відповідача наміру її оскаржити в касаційному порядку жодним чином не спростовує факту наявності в Університету заборгованості, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
АТ „ДТЕК Одеські електромережі” в процесі розгляду судом його заяви також наголошено, що приписами ст. 336 ГПК України не передбачено таких підстав для відмови у задоволенні заяви, поданої у порядку ст. 336 ГПК України, як наявність інших стягувачів, заборона звертати стягнення на грошові кошти на окремих рахунках тощо.
Розглянувши заяву АТ „ДТЕК Одеські електромережі” про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, господарський суд дійшов наступного висновку.
19.04.2021р. судом було видано накази про примусове виконання рішення суду від 09.12.2020р. по даній справі.
Згідно інформаційної довідки від 25.07.2023р. виконавче провадження №65363336 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 19.04.2021р. по справі №916/2205/20 було відкрито 12.05.2021р. В подальшому, а саме 13.07.2022р., виконавче провадження №65363336 було приєднано до зведеного виконавчого провадження №61493465.
Рішенням господарського суду Одеської області від 12.04.2023р. по справі №916/2545/22 позов Підприємства до Університету, за участю третьої особи, яка на заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: АТ “ДТЕК Одеські електромережі”, було задоволено частково, присуджено до стягнення борг у розмірі 1 974 753,17 грн., 15% річних у розмірі 288 909,09 грн., пеню у розмірі 312 876,65 грн., інфляційні втрати у розмірі 210 684,24 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 41 808,35 грн.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.08.2023р. по справі №916/2545/22 апеляційну скаргу Підприємства задоволено, рішення від 12.04.2023р. скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 21 092,30 грн., позов в цій частині задоволено, рішення в частині стягнення пені та розподілу судового збору змінено, в іншій частині рішення залишено без змін; викладено резолютивну частину рішення в новій редакції, згідно з якою позовну заяву Підприємства задоволено частково шляхом присудження до стягнення із Університету основного боргу у розмірі 1 995 845,47 грн., 15% річних у розмірі 288 909,09 грн., пені у розмірі 31287,66 грн., інфляційних втрат у розмірі 210 684,24 грн. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 42 124,73 грн.; стягнуто з Університету на користь Підприємства судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 721,50 грн.
В процесі розгляду заяви позивача Підприємством були надані суду докази подання 14.09.2023р. касаційної скарги на постанову від 29.08.2023р. та рішення суду від 12.04.2023р. по справі №916/2545/22.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 326 ГПК України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).
Слід зазначити, що докази виконання Підприємством рішення суду від 09.12.2020р. по даній справі у повному обсязі, на виконання якого 19.04.2021р. судом було видано наказ, в матеріалах справи відсутні.
При цьому, судом встановлено, що наказ від 19.04.2021р. був пред'явлений позивачем до виконання, що підтверджується інформаційною довідкою від 25.07.2023р. щодо виконавчого провадження, а, отже, доводи відповідача про відсутність доказів пред'явлення наказу до виконання судом відхиляються.
Згідно з ч 1 ст. 336 ГПК України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Частиною 2 ст. 336 ГПК України визначено, що суд відмовляє в задоволенні такої заяви, якщо вона подана після закінчення строку позовної давності для відповідної вимоги боржника до такої особи, або строку на пред'явлення до виконання виконавчого документа про стягнення коштів з такої особи на користь боржника за судовим рішенням, що набрало законної сили.
Відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 336 ГПК України у разі задоволення заяви судове рішення може бути виконано шляхом звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі в межах заборгованості такої особи перед боржником. Звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, є підставою для визнання виконавчого документа, за яким боржник виступає стягувачем, таким, що не підлягає виконанню в розмірі стягнутої суми.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 53 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016р. виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.
З аналізу наведених вище норм права вбачається, що особа, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється нею або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення, в силу ухвали суду про задоволення заяви стягувача, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою. Подібний за змістом висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі №910/7023/19.
Верховним Судом у постанові від 06.07.2023р. по справі № 917/234/21 зазначено, що системний аналіз приписів статей 53, 56 Закону України "При виконавче провадження" (яка визначає порядок накладення арешту і вилучення майна (коштів) боржника) та статті 336 ГПК України свідчить про те, що такий спеціальний порядок звернення стягнення на майно (грошові кошти) передбачений законодавцем задля неупередженого, ефективного, своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, виключно, з метою фактичного виконання рішення суду. При цьому, за своєю правовою природою положення вказаних статей не є імперативними, судова дискреція, в даному випадку, передбачає повноваження суду обирати між альтернативами підстав відмови або задоволення заяви, кожна з яких є законною, вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, з урахуванням всіх обставин справи та відомостей про всіх учасників процесу. Під час розгляду заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, відповідно до статті 336 ГПК України предметом дослідження суду має бути факт наявності заборгованості, що повинен підтверджуватись доказами, які відповідають вимогам статей 76-79 ГПК України, зокрема, це може бути відповідне рішення суду та факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які виконавець просить звернути стягнення.
Враховуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку, що визначене ст. 336 ГПК України право стягувача подати заяву про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, має на меті забезпечити виконання судового рішення, право на виконання якого я невід'ємною складовою права кожного на судовий захист.
Господарським судом було встановлено, що розмір заборгованості Університету перед Підприємством згідно судових рішень по справі №916/2545/22 складає 2 572 572,69 грн., розмір якої включає в себе, в тому числі, судовий збір, присуджений до стягнення із Університету. Таким чином, факт наявності заборгованості Університету перед Підприємством підтверджена судовими рішеннями (першої та апеляційної інстанцій), які набрали законної сили.
З викладених обставин, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів виконання Підприємством рішення суду від 09.12.2020р. по даній справі на суму 2 013 997,04 грн., наявність в Університету заборгованості перед Підприємством у розмірі, який у повному обсязі може покрити борг відповідача перед АТ „ДТЕК Одеські електромережі”, господарський суд доходить висновку про наявність передбачених ст. 336 ГПК України правових підстав для задоволення поданої позивачем заяви.
Господарським судом відхиляються доводи Підприємства про неможливість звернення стягнення на грошові кошти Університету у розмірі 1 995 845,47 грн. (основний борг) з посиланням на необхідність зарахування грошових коштів на рахунок із спеціальним режимом використання, стягнення коштів з якого заборонено згідно з вимогами ст. 75 Закону України „Про ринок електричної енергії”.
Закон України „Про ринок електричної енергії” № 2019-VIII від 13.04.2017р. визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Частинами 7, 8 ст. 75 Закону України „Про ринок електричної енергії” дійсно передбачено, що на кошти, що знаходяться на поточних рахунках із спеціальним режимом використання електропостачальників, оператора системи передачі та оператора ринку, не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями цих учасників ринку. Операції за поточними рахунками із спеціальним режимом використання електропостачальників, оператора системи передачі та оператора ринку не підлягають зупиненню. У разі перерахування коштів за електричну енергію та послуги на інші рахунки, ніж поточні рахунки із спеціальним режимом використання, у випадках, визначених цією статтею, отримувачі повинні повернути ці кошти у триденний строк з моменту їх отримання.
Проте, суд зазначає, що звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, є заходами примусового виконання рішень, порядок застосування яких визначений Законом України "При виконавче провадження" та, в даному випадку, положеннями ГПК України.
Таким чином, положення Закону України „Про ринок електричної енергії” не визначають взаємовідносин АТ „ДТЕК Одеські електромережі” та Підприємства під час виконання рішення господарського суду, що дозволяє суду дійти висновку про відсутність правових підстав для застосування положень ст. 75 зазначеного Закону до спірних правовідносин, як і положень постанови Кабінету Міністрів України №483 від 05.06.2019р., якою врегульовано порядок погашення заборгованості відповідача по заробітній платі перед працівниками Підприємства.
Крім того, суд зазначає, що фактично задоволення заяви АТ „ДТЕК Одеські електромережі” має наслідком стягнення грошових коштів з рахунку Університету, тобто особи, на яку не поширюються вимоги ст. 75 Закону України „Про ринок електричної енергії”.
Господарським судом також відхиляються доводи Підприємства про порушення прав інших стягувачів у випадку задоволення заяви АТ „ДТЕК Одеські електромережі”, оскільки, як слушно було вказано позивачем, ст. 336 ГПК України не визначає такої підстави для відмови у задоволенні заяви як наявність у боржника інших відкритих виконавчих проваджень.
Господарський суд також зазначає, що оскарження рішення та постанови суду апеляційної інстанції по справі №916/2545/22 в касаційному порядку не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви АТ „ДТЕК Одеські електромережі” оскільки на момент розгляду заяви позивача зазначені судові рішення набрали законної сили.
Суд також звертає увагу Підприємства, що скасування або зміна судових рішень по справі №916/2545/22 може бути підставою для подання заяви про перегляд даної ухвали за нововиявленими обставинами.
Підсумовуючи вищенаведене, враховуючи наявність в Університету заборгованості перед Підприємством, яка підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, та відсутність доказів виконання відповідачем рішення суду від 09.12.2020р. по даній справі, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення поданої АТ „ДТЕК Одеські електромережі” заяви шляхом звернення стягнення на грошові кошти Університету у порядку ст. 336 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 234, 326, 336 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву акціонерного товариства „ДТЕК Одеські електромережі” про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, - задовольнити.
2. Звернути стягнення на грошові кошти Національного університету „Одеська політехніка” /65044, м. Одеса, проспект Шевченка, буд. 1; ідентифікаційний код 43861328/, який має заборгованість перед державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго” /04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85; ідентифікаційний код 19480600/ у розмірі 2 013 997,04 грн. /два мільйони тринадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто сім грн. 04 коп./ згідно рішення господарського суду Одеської області від 12.04.2023р. та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.08.2023р. по справі №916/2545/22 в рахунок погашення заборгованості державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго” /04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85; ідентифікаційний код 19480600/ перед акціонерним товариством „ДТЕК Одеські електромережі” /65031, м. Одеса, вул. М.Боровського, буд. 28Б; ідентифікаційний код 00131713/ згідно рішення господарського суду Одеської області від 09.12.2020р. по справі №916/2205/20.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 09.10.2023р.
Суддя Желєзна Світлана Петрівна