ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" вересня 2023 р. Справа №909/291/23
м.Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого - судді МАТУЩАКА О.І.
суддів: КРАВЧУК Н.М.
ОРИЩИН Г.В.
за участю секретаря судового засідання Гулик Н.Г.
за участю представників сторін від:
скаржника: Скоробагата Г.Б. (особисто), Заяць О.І. (адвокат);
ініціюючого кредитора: Остап'юк М.П. (адвокат);
арбітражний керуючий: Ловас В.О.;
розглянувши апеляційну скаргу Засновника (учасника) Товариства з обмеженою
відповідальністю «Смарт Енерджі Груп»
Скоробагатої Галини Богданівни б/н від 10.08.2023 (вх.
ЗАГС №01-05/2635/23 від 14.08.2023)
на постанову Господарського суду Івано-Франківської області
від 25.07.2023 (суддя Шкіндер П.А.)
у справі №909/291/23
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СУ- 531"
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт
Енерджі Груп»
ВСТАНОВИВ:
Суть спору.
ТОВ "СУ-531" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Смарт Енерджі Груп" .
Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 18.04.2023 зокрема, відкрив провадження у справі №909/291/23 про банкрутство ТОВ "Смарт Енерджі Груп"; ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначив розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Ловаса В.О.; зобов'язав розпорядника майна надати відзиви на заяви кредиторів.
19.04.2023 на офіційному сайті господарського суду було опубліковане оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Смарт Енерджі Груп".
Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 27.06.203 визнав кредиторами з грошовими вимогами до боржника - ТОВ "Смарт Енерджі Груп" наступних юридичних осіб:
- ТОВ "СУ-531" (ініціюючий кредитор) на загальну суму 5 317 140,63 грн (4 черга
погашення), на суму 5 368,00 грн (1 черга погашення);
- ТОВ «Меблева фабрика ІФ ЛТД» на загальну суму 164 274,31 грн (4 черга погашення), на суму 5 368,00 грн (1 черга погашення);
- ТОВ «Меблева фабрика ІФ ЛТД» на загальну суму 2 348 197,11 грн (4 черга погашення), на суму 5 368,00 грн (1 черга погашення);
- ТОВ «Меблева фабрика ІФ Плюс» на загальну суму 1 939 700,00 (4 черга погашення), на суму 5 368,00 (1 черга погашення);
- ТОВ «Екстім ЛТД» на загальну суму 4 903 687,84 грн (4 черга погашення), на суму 5 368,00 грн (1 черга погашення).
В липні 2023 року були проведені збори кредиторів боржника, на яких серед іншого кредитори прийняли рішення звернутися до господарського суду з клопотанням про визнання ТОВ "Смарт Енерджі Груп" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Ловаса В.О.
Господарський суд Івано-Франківської області постановою від 25.07.2023 припинив процедуру розпорядження майном боржника; припинив повноваження розпорядника арбітражного керуючого Ловаса В.О.; визнав банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ "Смарт Енерджі Груп"; відкрив ліквідаційну процедуру строком на 3 місяця; призначив ліквідатором арбітражного керуючого Ловаса В.О.; підприємницьку діяльність банкрута завершив; оприлюднив на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про визнання ТОВ "Смарт Енерджі Груп" банкрутом; припинив повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.
Засновник (учасника) ТОВ «Смарт Енерджі Груп» Скоробагата Г.Б. подала апеляційну скаргу, в якій просила оскаржувану постанову скасувати, а справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду на стадію розпорядження майном.
Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги зазначила наступні обставини:
- ОСОБА_1 є директором і засновником (учасником) ТОВ «Смарт Енерджі Груп» і володіє 100 % корпоративних прав у цьому товаристві;
- до 31.07.2023 скаржник не була повідомлена, що у провадженні господарського суду перебуває справа про банкрутство ТОВ «Смарт Енерджі Груп»;
- суд першої інстанції не встановив майновий стан, не дослідив фінансово-господарський стан боржника і не врахував, що боржник здійснював господарську діяльність, в результаті якої у 2022 році отримав чистий прибуток;
- рішення зборів кредиторів (комітету кредиторів) про перехід до наступної судової процедури і звернення до господарського суду з клопотанням про визнання банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури не є безумовною підставою для введення господарським судом ліквідаційної процедури;
- розпорядник майна не провів аналіз господарської діяльності боржника відповідно до вимог чинного законодавства.
Розпорядник майна подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову - без змін. Зазначив, що двічі (19.04.2023, 28.04.2023) звертався до директора боржника за юридичною адресою про надання належним чином завірених копій документів з метою встановлення фінансового становища боржника та вирішення питання щодо можливості проведення санації. Просив забезпечити проведення інвентаризації майнового стану, включити його у склад інвентаризаційної комісії, але відповіді не отримав. Розпорядник майна за участю представника ініціюючого кредитора організував інвентаризацію майна боржника за місцем його реєстрації, про що склав акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей станом на 12.07.2023. Аналіз фінансово-господарського стану боржника відображено у звіті аудитора від 21.07.2023, що доданий до матеріалів справи. Виходячи із розміру визнаних судом грошових вимог кредиторів до боржника, вартість виявлених розпорядником активів боржника менша ніж сума заборгованості, що є підставою для введення процедури ліквідації.
Ініціюючий кредитор - ТОВ «СУ-531» подав письмові пояснення, в яких просив оскаржену постанову місцевого господарського суду залишити без змін. Зазначив, що необгрунтавиними є доводи апелянта щодо не встановлення судом майнового стану боржника, оскільки з матеріалів справи встановлено протилежне. Керівник боржника не виконала вимогу суду першої інстанції в ухвалі від 19.05.2023 і не надала розпоряднику майна витребувані документи. Окрім цього, із отриманих даних фінансової звітності боржника та в результаті аналізу фінансово-господарського стану боржника, який відображений у звіті аудитора від 13.07.2023 вбачається неможливість боржника відновити платоспроможність, а тому обгрунтованим є висновок суду про введення ліквідаційної процедури у цій справі.
В судове засідання з'явились представники ініціюючого кредитора та апелянта та арбітражний керуючий.
Представники учасників справи в судовому засідання надали пояснення по суті вимог та доводів апеляційної скарги та заперечень на них. Апелянт також звернула увагу суду на те, що якщо розпорядник майна діяв добросовісно і розсудливо, що є його обов'язком згідно ч.3. ст.12 КУзПБ, після ненадання відповідей керівником і єдиним засновником боржника, мав можливість прибути за місцем постійного проживання у м.Івано-Франківськ, яке значиться у відкритих відомостях Єдиного Державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб підприємців та громадських формувань.
Окрім цього вказала, що усі первинні документи визнаних вимог конкурсних кредиторів (в т.ч. і ініціюючого) є сфальсифікованими і потребують додаткового дослідження.
Колегія суддів Західного апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, врахувавши пояснення представників учасників справи, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права місцевим господарським судом, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Фактичні обставини справи та оцінка суду.
Відповідно до ст. 1 КУзПБ банкрутство - визнана господарським судом нездатність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника.
Стаття 6 КУзПБ визначає, що щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника або ліквідація банкрута.
Судова колегія вважає помилковим і передчасним висновок суду першої інстанції про введення процедури ліквідації боржника у цій справі, враховуючи наступне.
За змістом ч. 1 ст. 44 КУзПБ під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу.
Відповідно до положень частин 1, 2 ст.49 КУзПБ у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом.
Частина третя ст. 49 КУзПБ передбачає, що у підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень: ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом; ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом; постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.
Отже,виходячи із системного аналізу наведених норм Кодексу господарський суд у підсумковому засіданні у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені положеннями ст. 6 КУзПБ,
Відповідно до ч.4 ст. 205 Господарського кодексу України у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом.
В силу вищеописаних норм законодавства, боржник може бути визнаний банкрутом виключно за умови встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.
При з'ясуванні дійсних обставин цієї справи судова колегія встановила, що відповідно до звіту розпорядника майна про проведену роботу у цій справі про банкрутство ТОВ «Смарт Енерджі Груп» не виявлено фактів прийняття нераціональних управлінських рішень, які негативно вплинули на господарську діяльність боржника та встановлено відсутність ознак щодо дій з доведення до банкрутства вказаного товариства.
Водночас, розпорядник майна встановив, що відповідно до інформації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, за боржником на праві власності зареєстровано дві сонячні електростанції і чотири земельні ділянки.
Окрім цього, відповідно до звіту незалежного аудитора №21 від 13.07.2023 за результатами аналізу фінансово-господарського стану ТОВ «Смарт Енерджі Груп» на предмет виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, за підсумками аналізу господарської діяльності боржника за 2020, 2021, 2022 роки аудитор встановив зниження рівня показника зобов'язань боржника його оборотними активами.
Такий показник за 3 роки знизився у понад 2 рази.
При цьому, за цей же період господарської діяльності боржника отримані аудитором дані аналізу вказують про певне зростання вартості чистих активів підприємства протягом трьох проаналізованих років - майже у два рази.
За таких обставин, обгрунтованими і підтвердженими документальними доказами є доводи апелянта про рентабельність ТОВ «Смарт Енерджі Груп», адже виходячи із зазначених висновків як розпорядника майна, так і залученого ним аудитора підприємство боржника є рентабельним та впродовж трьох останніх років, що передували відкриттю провадження у цій справі про банкрутство значно покращило фінансові показники господарської діяльності - зменшило розмір зобов'язань та збільшило вартість чистих активів.
Однак, незважаючи на вказане та наявність у власності боржника нерухомого майна, відомості про вартість якого у матеріалах справи відсутні, а розпорядник майна не надав доказів неможливості визначити таку вартість і встановити можливість погасити боржником визнані господарським судом грошові вимоги кредиторів у цій справі, а за доводами скаржника вартість активів боржника перевищують кредиторські вимоги, що виключає підстави для ліквідації ТОВ «Смарт Енерджі Груп» при таких обставинах.
Суд першої інстанції наведеного не дослідив, а дійшов передчасного і помилкового висновку про прийняття оскаржуваної постанови, яка є необґрунтована, висновки викладені в цій постанові не відповідають дійсним обставинам справи і суперечать вимогам чинного законодавства, в тому числі меті провадження у справі про банкрутство.
Судова колегія зазначає, що підставою для визнання боржника банкрутом є недостатність його майна для задоволення вимог кредиторів, що встановлюється судом шляхом зіставлення активів і пасивів боржника. Без встановлення фінансового стану боржника, наявності чи відсутності майнових активів боржника, за рахунок яких можна продовжити господарську діяльність та погасити кредиторську заборгованість, без перевірки можливості застосування до боржника іншої, ніж ліквідація, судової процедури, висновок про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є передчасним, адже таке рішення повинно прийматися за наявності належних та допустимих доказів про відсутність можливості відновити платоспроможність боржника та погасити вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.
Проте, в порушення вищеописаних приписів Кодексів України з процедур банкрутства, місцевий господарський суд не перевірив майновий стан боржника, дані про його активи і не перевірив, які саме дії вчинено розпорядником майна для виявлення майна та майнових активів боржника.
Більше цього, визнаючи боржника банкрутом, рішення суду не може ґрунтуватись лише на клопотанні комітету кредиторів, адже суд повинен встановити неплатоспроможність боржника шляхом здійснення аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, що передбачені у процедурі розпорядження майном та дослідити надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном.
Окрім цього, суд апеляційної інстанції вважає обгрунтованими доводи апелянта про те, що розпорядник майна не у повній мірі реалізував свої обов'язки передбачені ч.ч. 2, 3 ст.12 КУзПБ з метою отримання достовірних відомостей про стан, розмір та вартість активів боржника від керівника та єдиного засновника боржника. Дії по надсиланню двічі письмових повідомлень запитів в адресу - м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, б.23, оф. 609, при фактичних обставинах абсолютної відсутності керівних органів боржника у процедурі розпорядження майном є явно недостатніми.
Доводи арбітражного керуючого та ініціюючого кредитора щодо підтвердження стійкої неплатоспроможності боржника та наявності підстав для визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у цій справі не узгоджуються із встановленими обставинами справи та спростовуються наявними матеріалами справи, з яких судова колегія встановила, що такі твердження є передчасні.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, Західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що постанова Господарського суду Івано-Франківської області від 25.07.2023 підлягає скасуванню, а справа передачі до суду першої інстанції для продовження розгляду у процедурі розпорядження майном.
Відповідно до ст. ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному,
повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам загалом, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищевикладене, постанова місцевого господарського суду підлягає скасуванню, а тому апеляційну скаргу належить задовольнити.
Керуючись ст. ст. 269-270, 275-277, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу засновника (учасника) Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Енерджі Груп» ОСОБА_1 задовольнити.
2. Постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 25.07.2023 у справі №909/291/23 скасувати.
3. Справу №909/291/23 повернути до Господарського суду Івано-Франківської області для продовження розгляду на стадію розпорядження майном боржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складений 09.10.2023
Головуючий (суддя-доповідач) О.І. МАТУЩАК
Судді Г.В. ОРИЩИН
Н.М. КРАВЧУК