Справа № 645/3959/23
Провадження № 3/645/1860/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2023 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Алтухової О.Ю.,
секретар судових засідань - Малій О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова перебуває справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ 730962 від 20.07.2023 року, ОСОБА_1 ухилилася від виховання, передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України, обов'язків щодо виховання та утримання дітей, малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в наслідок чого остання залишила дитину на бабусю та пішла у невідомому напрямку, догляду не здійснює, станом здоров'я не цікавиться, виховання не займається. Вказаними діями вчинила правопорушення передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, причини неявки суду не повідомила.
Згідно з ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 184 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою. Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за наявними у справі доказами.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Встановлено, що постановою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 08 серпня 2023 року (суддя Сілантьєва Е.Є.) матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 184 КУпАП, вже повертались для доопрацювання до ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області, зокрема, на підставі відсутності у проколі про адміністративне правопорушення часу вчинення адміністративного правопорушення.
Проте, постанова суду від 08.08.2023 року не виконана, недоліки належним чином не усунуті, а протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ 730962 від 20.07.2023 року та долучені до нього матеріали не відповідають вимогам ст.256 КУпАП.
Так, у вказаному протоколі відсутні відомості про дату та час вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Частиною 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Так, на виконання постанови суду від 08 серпня 2023 року було додано рапорт складений на ім'я начальника ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області полковника поліції Дводненка С., у якому вказано, що в ході доопрацювання адміністративного матеріалу було вказано місце та час правопорушення, а саме: на протязі тривалого часу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , не виконує належним чином батьківські обов'язки, згідно ч. 5 ст. 150 СК України внаслідок чого повний догляд за дитиною здійснює прабабуся ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що мешкає разом з онукою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Проте, вказаний рапорт поліцейського у розумінні положень КУпАПне є доказом і не є документом, який свідчить про усунення виявлених недоліків при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Так, вимогу постанови суду не виконано, вказаний недолік належним чином не усунуто в протоколі не зафіксовано відомостей про дату та час вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Суд звертає увагу на те, що в теорії адміністративного права розрізняють продовжувані і триваючі адміністративні правопорушення. У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1988 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» постановлено, що при перевірці додержання органом (посадовою особою) встановленого ст. 38 КпАП України строку застосування адміністративного стягнення судам слід мати на увазі, що при правопорушеннях, які тривають зокрема ст. 184 КУпАП зазначений строк обчислюється з дня виявлення правопорушення. Тому, відсутність відомостей про дату та час виявлення адміністративного правопорушення, позбавляє суд належним чином встановити межі строку застосування адміністративного стягнення.
Окрім цього, ще однією підставою для повернення справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності для дооформлення, згідно з постановою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 08 серпня 2023 року, була відсутність належної кваліфікації дій ОСОБА_1 .
З огляду на протокол про адміністративне правопорушення вбачається, що поряд з серією та номером протоколу ВАБ 730962 від 20.07.2023 року, зазначено ще один номер протоколу, а саме: «730962-1», з дописом «ч. 1» ст. 184 КУпАП.
Згідно з п. 7-9 Розділу ІІ «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затвердженої наказом МВС від 06.11.2015 № 1376 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 р. за № 1496/27941 (далі - Інструкції), не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено. Протокол про адміністративне правопорушення складається у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).
Відповідно до п. 9 Розділу IV Інструкції бланк постанови по справі про адміністративне правопорушення заповнюється розбірливим почерком. Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до постанови, а також внесення додаткових записів після того, як постанова підписана особою, щодо якої вона винесена. У разі допущення порушень при оформленні такої постанови її заповнений бланк вважається зіпсованим.
Відповідно до п.15 Інструкції до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Суд приходить до висновку, що до протоколу про адміністративне правопорушення ВАБ 730962 від 20.07.2023 року були внесені виправлення, які стосуються кваліфікації адміністративного правопорушення, шляхом дописки у протокол, вже підписаний ОСОБА_1 , доказів протилежного суду не надано.
Також, до матеріалів справи була долучена копія пояснення ОСОБА_3 , проте, у супереч Кодексу України про адміністративні правопорушення та Інструкції процесуальний статус даної особи у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення не визначено.
Окрім того, з копії листа начальника Служби у справах дітей по Немишлянському району Долі В.О. вбачається, що 18.05.2023 року до відділення інтенсивної терапії новонароджених КНП «Міський перинатальний центр» бригадою швидкої медичної допомоги, без супроводу матері, у важкому стані, з діагнозом «правобічна сегментарна пневмонія» була доставлена дитина чоловічої статі ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в КНП «Міський клінічний пологовий будинок № 6». Супровід дитини здійснювала його прабабуся - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . Під час госпіталізації, ОСОБА_3 повідомила, що мати дитини, її онука, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , через декілька днів після народження дитини, залишила його на бабусю та пішла у невідомому напрямку. Участь у вихованні та утриманні дитини не бере, догляд не здійснює, станом здоров'я не цікавиться.Також, ОСОБА_1 має двох малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вихованням яких не займається.
Вказані відомості не узгоджуються з суттю адміністративного правопорушення, яке викладено у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 248 КУпАП України розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом.
Згідно зі статями 213, 221, 256, 278 КУпАП на розгляд уповноважених на те органів і посадових осіб, в тому числі до суду, повинні надходити належно оформленні справи про адміністративні правопорушення, а не протоколи про адміністративні правопорушення, в яких лише зазначаються фактичні обставини справи, що підлягають перевірці на підставі зібраних докази
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» (заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року) Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
Так, суд, діючи вказаним чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Верховний суд у своїй постанові від 30.08.2023 року у справі № 208/712/19 підкреслив, що п. 1 ст. 6 ЄКПЛ якою встановлено, що кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відтак безсторонність суду, зміст якої полягає у відсутності упередженості або необ'єктивності, є однією з гарантій, покликаних забезпечити загальну справедливість судового провадження. Дотримання її відповідно до усталеної практики ЄСПЛ встановлюється за двома критеріями: суб'єктивним та об'єктивним. Безсторонність за суб'єктивним критерієм означає, що суддя не виявляв особистої упередженості або зацікавленості у результатах розгляду справи. Особиста безсторонність презюмується доти, доки з урахуванням поведінки та/або особистих переконань конкретного судді не буде доведено протилежного. Об'єктивна безсторонність вимагає забезпечення самим судом, зокрема його персональним складом, достатніх гарантій, щоб виключити будь-які сумніви в його об'єктивності та неупередженості (рішення у справі «Михайлова проти України» від 06 березня 2018 року (заява № 10644/08, пункт 56). Та підкреслив, що уповноважений орган Національної поліції на стадії досудового оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення фактично виконує функцію обвинувачення та разом із протоколом скеровує до суду одержані ним письмові докази які повинні безстороньо оцінюватися судом.
Відповідно до вимог статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
В постанові КАС ВС від 08.07.2020 року (справа № 463/1352/16-а) вказано, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та вини особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведення невинуватості цієї особи.
Аналіз зібраних у справі доказів дає підстави стверджувати те, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП, уповноважена особа не дотрималась вимог закону щодо необхідності встановлення ознак складу даного адміністративного правопорушення та не зібрала доказів на підтвердження інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення.
За вимогами ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до положень п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, провадження у справі відносно ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 184 КУпАП необхідно закрити за відсутністю в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 178, 247, 283 КУпАП України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Харківського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя