ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2023 року м. Дніпросправа № 160/6634/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛАН"
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2023 року
у справі № 160/6634/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛАН"
до Державної служби України з безпеки на транспорті
про визнання протиправною та скасування постанови,-
ВСТАНОВИВ:
03 квітня 2023 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛАН" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 15.03.2023 № 357504, прийняту начальником відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, якою передбачено стягнення з ТОВ "АЛАН" адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17 000 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2023 року у справі № 160/6634/23 в задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛАН" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - відмовлено.
Судом зазначено, що позивачем не доведено, що при здійсненні вантажного перевезення, ним як автомобільним перевізником забезпечено належну експлуатацію тахографа на вантажному автомобілі, а водієм оформлено документи, передбачені Інструкцією №385, що виключало б відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Також, суд врахував, що зазначення позивача в графі автомобільний перевізник товарно-транспортної накладної, на підставі якої здійснювалося перевезення вантажу у спірних правовідносинах, спростовує доводи позивача про те, що він не є перевізником, а тому і суб'єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільні перевезення. З цих підстав, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову,
Не погодившись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛАН" подало апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2023 року у справі № 160/6634/23, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Скаржник вказує, що вимоги Інструкції №385 поширюються тільки на суб'єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі). Вважає, що зазначення вантажоодержувачем покупця в товарно-транспортній накладній №692830 від 24.01.2023, не свідчить про те, що йому надаються послуги з перевезення, а є свідченням лише про переміщення товарно-матеріальних цінностей. Вказує, що доказів існування між позивачем та ТОВ «Фоззі Коммерц» домовленості стосовно надання послуг з перевезення матеріали справи не містить. Відтак, поширення на позивача вимог інструкції №385, який переміщує власний товар власним транспортним засобом для його продажу на склад покупця, не відповідає приписам законодавства. Скаржник вказує, що акт перевірки №351072 не містить відомостей про обладнання транспортного засобу тахографом та його робочий стан, наявність чого зобов'язує водія мати протокол перевірки та адаптації встановленого тахографа. Вважає, що висновок суду про поширення на позивача дії Порядку №340 та порушення позивачем ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» є передчасним.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, та зазначає:
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 та на підставі направлення на перевірку №04/в від 20.01.2023 року посадовими особами Укртрансбезпеки 24.01.2023 року проводилась рейдова перевірка на автодорозі (а/д) 21 км-434м а/д М-14 «Одеса- Мелітополь».
Відповідно до п. 3, 4 Порядку 422, зупинений транспортний засіб марки DAF номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 .
З матеріалів справи вбачається, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) проведена у строк, визначений щотижневим графіком проведення рейдових перевірок Відділом державного нагляду (контролю) у Черкаській області у період з 23.01.2023 по 29.01.2023 та відповідно до направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) направлення на перевірку №04/в від 20.01.2023 року. Під час перевірки виявлено порушення передбачене ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, у зв'язку з чим, державними інспекторами складено Акт додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від №351072. Водій ОСОБА_1 з актом ознайомлений, про що свідчить його підпис в самому акті і запис «Відсутній протокол перевірки тахографа».
01.03.2023 року позивачу направлено повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт із зазначенням часу 15.03.2023 року з 10 год. 00 хв. до 15год. 00 хв. (перерва з 12 год. 00 хв. до 12 год. 45 хв.) і місця розгляду справи. Повідомлення про розгляд справи позивачем отримане 14.03.2023 року.
15.03.2023 року до приміщення територіального органу Укртрансбезпеки представник позивача не з'явився.
15.03.2023 року за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області прийнято постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу №357504 у сумі 17000,00 грн.
Не погодившись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини сторін, що виникають у сфері організації та діяльності автомобільного транспорту регулюються зокрема нормами Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001р. №2344-Ш (далі Закон №2344), Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 24 червня 2010 №385 (далі Інструкція №385), Порядком обліку карток, що використовуються в цифрових контрольних пристроях (тахографах), який затверджено наказом Міністерства інфраструктури України 30 травня 2013р. №340.
Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344, визначено, що суб'єктом відповідальності за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - є автомобільний перевізник.
В розумінні вимог статті 1 Закону №2344 автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
Послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.
За правилами статті 48 Закону №2344, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Одночасно, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що перелік необхідних документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не є вичерпним, оскільки статтею 48 цього Закону визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.
Абзацом 3 ч.1 ст. 60 Закону №2344 передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, колегія суддів зазначає, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 Закону №2344, покладається саме на автомобільних перевізників.
Приписами пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку № 363 від 14 жовтня 1997 року, визначено:
Перевізник - фізична або юридична особа суб'єкт господарювання, який надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.
Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.
Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
Відповідно до пункту 11.1 зазначених Правил, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Товарно-транспортну накладну суб'єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Сторони можуть внести до товарно-транспортної накладної будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають необхідною.
Аналіз вищезазначених положень Правил свідчить, що у будь-якому разі товарно-транспортна накладна має містити обов'язкову інформацію (обов'язкові реквізити) визначену цими Правилами та відображену у додатку.
Отже, правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні передбачають, що товарно-транспортна накладна (ТТН) повинна оформлятися, якщо перевезення вантажу здійснюється автомобільним транспортом на договірних умовах, тобто коли є послуга перевезення вантажу.
Зі змісту матеріалів справи вбачається, що відповідачем 24.01.2023 року проводилась рейдова перевірка на автодорозі (а/д) 21 км-434м а/д М-14 «Одеса- Мелітополь».
Так, посадовими особами відповідача під час рейдової перевірки був зупинений транспортний засіб марки DAF номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 .
Апеляційним судом встановлено, що під час перевірки водій надав посадові особі відповідача товарно-транспортну накладну №692830 від 24.01.2023 року, за змістом якої автомобільним перевізником є ТОВ «АЛАН», а вантажоодержувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі Коммерц».
Відтак, у зв'язку з отриманням товарно-транспортної накладної №692830 від 24.01.2023 року, під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт у фахівців відповідача була наявна інформація стосовно надання позивачем послуг перевезення та автомобільного перевізника.
Отже, відповідач правильно встановив, що позивач є автомобільним перевізником у розумінні Закону № 2344-ІІІ, а перевезення вантажу здійснювалося автомобільним транспортом на договірних умовах, тобто існувала послуга перевезення вантажу.
Таким чином, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про відсутність між позивачем та ТОВ «Фоззі Коммерц» домовленості щодо надання послуг з перевезення, а також, що вимоги Інструкції №385 на скаржника не поширюються, оскільки він не проводив діяльність у сфері надання послуг з перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону №2344, положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
Пунктом 1.4 Інструкції №385 встановлено, що контрольний пристрій (тахограф) це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.
За приписами п. 3.3. Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
Згідно з пунктом 1.3 Положення № 340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Доводи скаржника з приводу того, що відповідно до п.1.4 Положення №340 заборонено поширення цього положення на перевезення вантажів, які здійснюються на території України до закінчення військової агресії, суд апеляційної інстанції не приймає, адже такі доводи не були покладені в основу позовної заяви, не слугували підставою звернення до суду, а отже не були розглянуті судом першої інстанції та не підлягають розгляду судом апеляційної інстанції у відповідності до приписів ч. 5 ст. 308 КАС України.
Відповідно до п. 6.1 Положення № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Апеляційним судом встановлено, що маса перевіреного транспортного засобу DAF номерний знак НОМЕР_1 згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 становить 9800 кг без навантаження.
З цих підстав, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що оскільки маса транспортного засобу DAF номерний знак НОМЕР_1 становить понад 3,5 т., він повинен бути обладнаний тахографом, і відповідно до вимог чинного законодавства позивач зобов'язаний забезпечувати належну експлуатацію тахографу, а водій транспортного засобу повинен мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.
Зі змісту акту перевірки №351072 від 24.01.2023 року вбачається, що підставою для висновків відповідача про порушення позивачем вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» стало твердження про перевезення вантажу за відсутності на момент перевірки протоколу адаптації та перевірки тахографа до транспортного засобу, який обладнаний цифровим тахографом.
В свою чергу, водій ОСОБА_1 у акті №351072 не заперечував факту обладнання транспортного засобу тахографом та відсутності на момент перевірки протоколу адаптації та перевірки тахографа.
Таким чином, встановлені судом обставини свідчать про порушення позивачем вимог ст. 48 Закону №2344, що спричиняє наслідки у вигляді відповідальності згідно абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону №2344.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Підсумовуючи, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛАН" - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2023 року у справі № 160/6634/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко