ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2023 року м. Дніпросправа № 396/1305/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Шлай А.В., Прокопчук Т.С.,
за участю секретаря судового засідання Темченко Є.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції
на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 15.08.2023, (суддя суду першої інстанції Русіна А.А.), прийняте у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро, в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
УСТАНОВИВ:
20.07.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: скасувати постанову №АВ02654162 від 01.07.2023, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Адміністративний позов обгрунтований тим, що позивач не керував автомобілем ВАЗ 217230, номерний знак НОМЕР_1 , цей автомобіль проданий позивачем шляхом видання довіреності. Також, позивач зазначає, що він безпосередньо бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення, інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебував у військовій частині, тому не міг керувати транспортним засобом.
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області рішенням від 15.08.2023 задовольнив адміністративний позов ОСОБА_1 . Скасував постанову №АВ02654162 від 01.07.2023, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Не погодившись з рішенням суду Департамент патрульної поліції звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 30.06.2023 о 11:04 за адресою М30 Стрий-Умань- Дніпро- Ізварине 404+377, зафіксований транспортний засіб ВАС 21730, н.з НОМЕР_1 , особа, яка керувала транспортним засобом перевищила обмеження швидкості руху на 31 км/год, чим порушила п. 12.9 б ПДР. За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, відповідальну особу - ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 30.06.2023 о 11:04 за адресою М30 Стрий-Умань- Дніпро- Ізварине 404+377, зафіксований транспортний засіб ВАС 21730, н.з НОМЕР_1 , особа, яка керувала транспортним засобом перевищила обмеження швидкості руху на 31 км/год, чим порушила п. 12.9 б ПДР.
У зв'язку з наведеним, інспектором ДПП було прийнято постанову по адміністративній справі про накладення адміністративного стягнення у сфері 3АВ №02654162 від 01.07.2023, якою на відповідальну особу - ОСОБА_1 на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП накладено штраф у розмірі 340 грн.
Не погодившись з постановою у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач не керував автомобілем із перевищенням обмеження швидкості руху, тому підстави для накладення на нього адміністративного стягнення - відсутні.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Приписами ст. 14 Закону України “Про дорожній рух” визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.
Відповідно до п.п. 12.9 (б) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2001 року № 1306 (далі - ПДР України) Водієві забороняється: перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29 , 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «й» пункту 30.3 цих Правил.
Відповідно до ч. 1 ст. 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14 2 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 14-2 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Приписами ч. 1 ст. 122 КУпАП ( в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналіз зазначених правових норм вказує на те, що Національна поліція України уповноважена через своїх працівників притягувати учасників дорожнього руху та власників транспортних засобів до адміністративної відповідальності за вчинення визначених законом адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, зокрема за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Поряд з вказаним, частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, відповідачем, на підтвердження вчинення адміністративного правопорушення, було надано до суду відеозапис та фотозйомку з технічного засобу Каскад 053-1120.
Відповідно до фотофіксацуійї о 30.06.2023 о 11:04 за адресою М30 Стрий-Умань- Дніпро- Ізварине 404+377, зафіксований транспортний засіб ВАС 21730, н.з НОМЕР_1 , особа, яка керувала транспортним засобом перевищила обмеження швидкості руху на 31 км/год.
Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що відповідно до ст. 40 Закону України “Про національну поліцію” поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.
З матеріалів справи вбачається, що комплекс автоматичної фото-відеофіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху “Каскад”, зареєстрований в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки, затверджений сертифікатом № UA.TR/001 22 093-21, виданим 02.07.2021.
З приводу посилань позивача на те, що він задіяний у заходах протидії російської агресії проти України, а відтак не вчиняв 30.06.2023 адміністративне правопорушення, зазначене в спірній постанові, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що відповідно до ст.ст. 14-1, ст. 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у випадку фіксування адміністративного правопорушення в автоматичному режимі, суб'єктом притягнення до адміністративної відповідальності є фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Матеріали справи містять реєстраційну картку ТЗ ВАЗ 217230 д.н.з НОМЕР_1 , з 05.07.2008 зареєстрований за власником ОСОБА_1 .
Таким чиним, саме позивач є відповідальною особою в розумінні Закону, на якого може бути наведене стягнення за перевищення обмеження швидкості руху, зафіксоване в автоматичному режимі.
В свою чергу, посилання позивача на те, що ним видано довіреність на розпорядження автомобілем іншій особі не вказує на відчуження транспортного засобу, з урахуванням наявності інформації про реєстрацію транспортного засобу саме за позивачем.
Відтак, з зазначених обставини справи підтвердженим є факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, відповідальність за яке несе особа, за якою зареєстровано транспортний засіб, тобто позивач.
Посилання суду першої інстанції на рішення Конституційного Суду №23-рп/2010 яким визнано неконституційним положення ч. 1 ст. 14-1 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає не релевантними до цієї справи, адже в зазначеному рішенні Конституційний Суд аналізував приписи ст. 14-1 КУпАП ( в редакції чинній станом на 2010 рік), та визнав неконституційними статтю 14-1 та частину шосту статті 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення . Питання щодо конституційності статті 14-2 в означеному рішенні не Судом не вирішувалось.
Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги Департаменту патрульної поліції, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317, 321, 325 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - задовольнити.
Рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 15.08.2023 в адміністративній справі № 396/1305/23 - скасувати та прийняти нову постанову.
Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя А.В. Шлай
суддя Т.С. Прокопчук