Справа №760/10051/23
2/760/7595/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2023 року Солом'янський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Митрофанової А.О.,
при секретарі Костюк В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Солом'янського районного суду міста Києва з позовом до Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . Право власності на вказану квартиру вона набула на підставі Договору дарування від 24 грудня 2005 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данько О.М., зареєстрованого в реєстрі за №1223.
З інформації Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вона дізналася, що на квартиру накладено арешт на підставі постанови АЕ 665761, винесеної Відділом державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві. Це обтяження зареєстровано 17.03.2005 року, реєстраційний номер обтяження:1774714, реєстратор: Дев'ята київська державна нотаріальна контора.
Підставою для накладення арешту на вказану квартиру є постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія АЕ №665761, винесена 28.12.2004 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві у виконавчому провадженні, відкритому на примусове виконання виконавчого листа №2-419-1, виданого 11.03.2004 року Солом'янським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
Інформація про стягувача або його правонаступника за виконавчим провадженням, в рамках якого було накладено арешт на спірну квартиру, позивачці не відома.
Позивач вказує, що 22 березня 2023 року вона зверталась до Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про зняття арешту з квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до відповіді Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 29.03.2023 року позивачці було повідомлено, що виконавче провадження, в рамках якого накладено арешт на спірну квартиру, відсутнє в Автоматизованій системі виконавчих проваджень, а надати більш детальну інформацію стосовно арешту немає можливості, оскільки вищезазначене виконавче провадження знищено, у зв'язку з закінченням терміну зберігання, зокрема ЗУ «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 року не передбачено механізм та порядок зняття арешту по виконавчим провадженням, які відсутні в Автоматизованій системі виконавчого провадження та є знищеним.
Таким чином, належне позивачу на праві власності нерухоме майно продовжує перебувати під арештом, накладеним в рамках виконавчого провадження, за яким позивачка не є боржником, та яке знищено.
Вказані обставини створюють перешкоди позивачці у реалізації правомочностей власника майна, у тому числі права розпорядження майном.
Позивачка також вказує, що вона не є і не була боржником чи правонаступником боржника за виконавчим провадженням, в рамках якого накладено арешт на квартиру.
Тому, позивачка вважає, що існування арешту, накладеного на її квартиру, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном, а тому просила усунути перешкоди в користуванні власністю шляхом зняття арешту з нерухомого майна, що належить їй на праві власності, а саме з квартири АДРЕСА_1 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 травня 2023 року справу передано для розгляду головуючому судді Митрофановій А.О. Фактично матеріали справи отримано суддею 10 травня 2023 року.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 10 травня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 31 серпня 2023 року.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.
Відповідач у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності їх представника, зазначивши, що виконавче провадження, згідно якого внесено запис про арешт в Автоматизованій системі виконавчих проваджень не існує, та надати більш детальну інформацію стосовно арешту не можливо, оскільки виконавче провадження знищено, у зв'язку з закінченням терміну зберігання, а ЗУ «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 року не передбачено механізм та порядок зняття арешту по виконавчим провадженням, які відсутні в Автоматизованій системі виконавчого провадження та є знищеними.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд виходить з наступного.
Постановою ВДВС Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.12.2004 року було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_2 .
Відповідно до договору дарування квартири від 24 грудня 2005 року, укладеного між ОСОБА_2 , як дарувальником та ОСОБА_1 , як обдаровуваною, дарувальник подарував, а обдаровувана прийняла у подарунок належну дарувальнику на праві приватної власності квартиру за АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 , виданого 08 серпня 2007 року Відділом реєстрації смерті у місті Києві, актовий запис №15111.
Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи №1724925 від 22.08.2018 року за відомостями відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом'янської РДА, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 22.01.2008 року.
Відповідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за №330594388 від 28.04.2023 року, на квартиру АДРЕСА_1 накладено обтяження у вигляді арешту нерухомого майна на підставі постанови АЕ 665761 від 28.12.2004 року Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, зареєстровано обтяження 17.03.2005 року за №1774714 реєстратором: Дев'ята київська державна нотаріальна контора.
Позивач 22 березня 2023 року зверталась до Солом'янського ВДВС із заявою про зняття арешту на квартиру АДРЕСА_1 у зв'язку зі смертю боржника ОСОБА_2 .
Відповідно до листа-відповіді Солом'янського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 29 березня 2023 року, виконавче провадження, згідно якого внесено запис про арешт в Автоматизованій системі виконавчих проваджень відсутнє, надати більш детальну інформацію стосовно арешту не можливо, оскільки виконавче провадження знищено у зв'язку з закінченням терміну зберігання, а ЗУ «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 року не передбачено механізм та порядок зняття арешту по виконавчим провадженням, які відсутні в Автоматизованій системі виконавчого провадження та є знищеними.
Крім того, 04 травня 2023 року позивач зверталась до Солом'янського районного суду м. Києва з проханням повідомити їй чи перебувала у провадженні суду у 2004 році цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , на примусове виконання рішення по якій видано виконавчий лист №2-419-1 від 11.03.2004 року, та надати їй копії документів, що містять відомості про сторін справи. А також зверталась до Дев'ятої київської державної нотаріальної контори з проханням надати інформацію про те, на якій підставі 17.03.2005 року було зареєстровано обтяження у вигляді арешту нерухомого майна та надати інформацію чи заводилась (відкривалась) спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Проте, а ні з Солом'янського районного суду м. Києва, а ні з Дев'ятої київської державної нотаріальної контори позивачці відповідей надано не було.
Відповідно до ч. 4 ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Права власності є непорушними.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 40 Закону України Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Як вбачається із зазначеного вище листа виконавче провадження відносно боржника ОСОБА_2 , згідно якого внесено запис про арешт відносно в Автоматизованій системі виконавчих проваджень відсутнє, матеріали виконавчого провадження знищено у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що державний виконавець мав при закінченні виконавчого провадження щодо боржника зняти накладений ним арешт на нерухоме майно.
Як вбачається з досліджених судом доказів скасування арешту в досудовому порядку державним виконавцем при закінченні виконавчого провадження не було здійснено.
Суд бере до уваги, що за змістом ч. 1 р. Х Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби, підлягають передачі до архіву органу державної виконавчої служби лише завершені виконавчі провадження та виконавчі провадження, за якими виконавчий документ повернуто без прийняття до виконання.
Відповідно до статті 56 ЗУ "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.
Згідно з ч. 5 цієї статті державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв.
Аналогічні положення містяться і в Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Наведе свідчить про те, що позивач має право на звернення до суду з позовом для усунення свого порушеного права, оскільки безпідставне обтяження його майна порушує його право власності на вказане майно, шляхом позбавлення можливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд.
У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Отже, позов про зняття арешту з майна боржника може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Судом встановлено, що позивач є власником нерухомого майна на підставі договору дарування квартири від 24 грудня 2005 року, на яке накладено арешт.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожний громадянин має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Згідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
За змістом ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 321 ЦК України закріплено принцип непорушності права власності. Зокрема, встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач, наведені позивачем обставини не спростував.
Враховуючи наявність накладеного арешту на майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право власності не може, суд приходить висновку про обґрунтованість вимог позивача та необхідність захисту його права шляхом зняття такого арешту, оскільки позовні вимоги відповідають закону та знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.
При цьому суд враховує, що скасувати арешт в іншому порядку неможливо, оскільки виконавче провадження, під час якого накладено арешт, знищено за закінченням строків зберігання. Отже державний виконавець позбавлений можливості вирішити питання про звільнення майна з-під арешту у позасудовому порядку.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 133, 141, 258, 259, 264, 268, 265, 212 -218, ЦПК України, ст. ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна - задовольнити.
Зняти арешт з об'єкта нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер обтяження 1774714, зареєстровано 17 березня 2005 року 15:31:57 за №1774714 Дев'ятою київською державною нотаріальною конторою, підстава обтяження: Постанова АЕ 665761 від 28 грудня 2004 року Відділом державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.О. Митрофанова