Справа № 405/4144/23
2/405/637/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2023 року м. Кропивницький
Ленінський районний суд міста Кіровограда у складі:
головуючого судді Драного В.В.
при секретарі Дятел О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ПАТ «НАСК Оранта» про стягнення суми франшизи, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ПАТ «НАСК Оранта» про стягнення суми франшизи у розмірі 2500,00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 18.11.2022 року о 16.36 год. у місті Кропивницькому по вулиці Героїв України відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «Volksvagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням позивача та транспортного засобу марки «Cheri Tiggo», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням відповідача. Внаслідок ДТП транспортний засіб марки «Volksvagen Passat» отримав механічні пошкодження. На місце ДТП було викликано поліцію, під час спілкування з якою відповідач визнав себе винним у ДТП.
Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована полісом АТ 2060188 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ПАТ «НАСК Оранта», якою на підставі Європротоколу було складено страховий акт та зроблено розрахунок страхового відшкодування, яке склало 4190,37 грн. Сума франшизи становить 2500,00 грн, тому 01.12.2022 року ПАТ «НАСК Оранта» позивачу було перераховано страхове відшкодування в сумі 1690,37 грн.
Відповідач у добровільному порядку не відшкодовує суму франшизи, тому позивач звернулась до суду з вимогою про стягнення коштів в примусовому порядку.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20.06.2023 року прийнято позовну заяву, відкрито провадження у вказаній справі в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) учасників справи, призначений розгляд справи по суті.
Копія ухвали про відкриття провадження та призначення справи до розгляду, з копією позовної заяви та доданими до неї документами були направлені за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцю проживання відповідача.
25.09.2023 року за вх. № 23864 позивач подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 30), про причини неявки не повідомив, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Представник ПАТ «НАСК Оранта» Панкова І.А. 22.09.2023 року за вх. № 23786 подала до суду заяву, в якій зваживши на те, що у позивача до страхової компанії претензій немає, просила суд провести судове засідання без участі представника страхової компанії.
Згідно ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 18.11.2022 року о 16.36 год. за адресою: м. Кропивницький, вул. Героїв України, 6Б сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів марки «Volksvagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 та марки «Cheri Tiggo», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , в результаті якої автомобіль марки «Volksvagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить позивачу на праві власності, отримав механічні ушкодження (а.с. 8,9).
Згідно з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколом), який був складений між позивачем та відповідачем на місці пригоди, відповідач визнав себе винним в скоєнні ДТП (а.с. 12).
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу марки «Cheri Tiggo», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована за полісом № АТ/2060188 обов'язкового страхування від 12.04.2022 в страховій компанії НАСК «ОРАНТА» з лімітом страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну у розмірі 130 000 грн., розмір франшизи - 2500 грн. (а.с.11).
ПАТ «НАСК Оранта» було складено страховий акт та розрахунок суми страхового відшкодування в розмірі 4190,37 грн., з яких 1690,37 грн. - це розмір страхового відшкодування та 2500 грн. франшиза (а.с.14,15).
На підставі страхового полісу № АТ/2060188 про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, 01.12.2022 року ПАТ «НАСК «Оранта» сплачено позивачці страхове відшкодування у сумі 1690,37 грн.
Сума франшизи у розмірі 2500,00 грн. сплачена відповідачем позивачу не була.
Ч.1 ст.22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно з ч. 22.1 ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому ним Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Ст. ст. 1187, 1188 ЦК України відносяться до спеціальних деліктів, які передбачають особливості суб'єктного складу відповідальних осіб (коли обов'язок відшкодування шкоди покладається не на безпосереднього заподіювача, а на іншу вказану у законі особу - власника джерела підвищеної небезпеки) та встановлюють покладення відповідальності за завдання шкоди незалежно від вини заподіювача.
Так, ст.1187 ЦК України встановлює особливого суб'єкта, відповідального за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки, яким є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст.999 ЦК України, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
Правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо передбачено такий обов'язок. Так, завдання потерпілому внаслідок ДТП шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов'язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов'язком боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що регламентовано спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до статті 29 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
У відповідності до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Порядок розрахунку розміру шкоди, пов'язаної з пошкодженням транспортного засобу завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, встановлений законодавчо, та регламентується Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до положень статті 12 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Пунктом 36.6. статті 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
Згідно ч. ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, з огляду на те, що не відшкодованими залишились 2500 грн. франшизи, суд прийшов до висновку, що вони підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, у звязку з чим позов підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
Керуючись ст. ст. 12,19, 76-81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ПАТ «НАСК Оранта» про стягнення суми франшизи - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ( АДРЕСА_2 ) суму франшизи в розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп., а також судовий збір в сумі 1073,60 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Кропивницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ленінського районного суду
м. Кіровограда В.В. Драний