Справа № 354/1289/20
Провадження № 1-кп/354/5/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2023 року м. Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020090000000847 від 16 грудня 2020 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого державним кадастровим реєстратором відділу у м. Яремчому міськрайонного управління у Надвірнянському районі та м. Яремчому Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.354 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4
захисника: ОСОБА_5
обвинуваченого: ОСОБА_3
ВСТАНОВИВ:
До Яремчанського міського суду Івано-Франківської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 354 КК України.
Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_3 обвинувачується у прийняті пропозиції працівником установи, який не є службовою особою, або особою, яка працює на користь установи неправомірної вигоди для себе за вчинення будь-яких дій з використанням становища, яке займає працівник в установі, або у зв'язку з діяльністю особи на користь установи, в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, або в інтересах третьої особи.
В ході досудового розслідування установлено, що 24 травня 2019 року наказом Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області № 110-к ОСОБА_3 переведено на посаду державного кадастрового реєстратора відділу у м. Яремче Міськрайонного управління у Надвірнянському районі та м. Яремчому.
Державному кадастровому реєстратору ОСОБА_3 присвоєно категорію «В», 6 ранг державної служби, і у відповідно до п. а) ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», він є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, як посадова особа юридичних осіб публічного права, та прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави.
Відповідно до посадової інструкції державного кадастрового реєстратора відділу у м. Яремче Міськрайонного управління у Надвірнянському районі та м. Яремчому Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, затвердженої 27.05.2019 першим заступником начальника ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області, державний кадастровий реєстратор повинен знати: Конституцію України, Земельний кодекс України, Закони України «Про державну службу», «Про запобігання корупції», «Про доступ до публічної інформації», «Про державний земельний кадастр», «Про землеустрій», «Про оренду землі», укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України та інші підзаконні нормативно-правові акти, що стосуються державної служби та діяльності управління, земельне, цивільне, трудове та інше законодавство, що необхідне для ефективного виконання завдань та функцій управління, правила ділового етикету.
Відповідно до вищевказаної посадової інструкції, державний кадастровий реєстратор зобов'язаний: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; вносити до Державного земельного кадастру відомості (змін до них) або надання відмови у їх внесенні про землі в межах територій адміністративно-територіальних одиниць; здійснювати реєстрацію заяв про внесення та надання відомостей з Державного земельного кадастру; надавати відомості з Державного земельного кадастру та відмови у їх наданні, витягів з Державного земельного кадастру про будь-яку земельну ділянку та інше. Державний кадастровий реєстратор несе відповідальність за неякісне або несвоєчасне виконання посадових завдань та обов'язків, бездіяльність або невикористання наданих йому прав, порушення норм етики поведінки державного службовця та обмежень, пов'язаних з прийняттям на державну службу та її проходження згідно Закону України «Про державну службу», Закону України «Про запобігання корупції» та законодавством України та чинним законодавством України.
Відповідно до абзацу 4 ч. 4 ст. 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр», кадастровий реєстратор здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні.
Статтею 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено підстави та основні вимоги щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру. Так, відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок; технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Згідно пункту 15 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 документація із землеустрою та оцінки земель, яка є підставою для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, подається Державному кадастровому реєстраторові, що здійснює внесення таких відомостей у паперовій або електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про землеустрій» та у формі електронного документа відповідно до вимог Закону України «Про Державний земельний кадастр».
Таким чином, ОСОБА_3 як державному кадастровому реєстратору в силу своєї роботи відомо про те, що підставою для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру є документація із землеустрою та оцінки земель, та яка подається державному кадастровому реєстраторові, що здійснює внесення таких відомостей у паперовій або електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про землеустрій» та у формі електронного документа відповідно до вимог Закону України «Про Державний земельний кадастр».
Свої повноваження ОСОБА_3 використав у злочинних цілях за наступних обставин.
15 листопада 2019 року до державного кадастрового реєстратора ОСОБА_3 звернувся ОСОБА_6 з метою отримання витягів із Державного земельного кадастру на земельні ділянки із кадастровими номерами № 2611091501:11:019:0033 та № 2611091501:11:019:0034, з цільовим призначенням «Для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд», які розташовані в урочищі Погари с. Микуличин Яремчанської міської ради Івано-Франківської області. ОСОБА_3 скерував ОСОБА_6 до фізичної особи підприємця - ОСОБА_7 для виготовлення проекту землеустрою на вказані земельні ділянки, оскільки підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та отримання витягів є документація із землеустрою.
16 січня 2020 року приблизно о 17 год 00 хв, до державного кадастрового реєстратора ОСОБА_3 , який перебував у своєму службовому кабінеті, що АДРЕСА_2 , прийшов ОСОБА_7 та висловив ОСОБА_3 пропозицію про намір надати йому неправомірну вигоду за вчинення у користь ОСОБА_8 , дій з використанням ОСОБА_3 становища, яке займає в установі, а саме внесення відомостей до Публічної кадастрової та надання витягів з ДЗК на земельні ділянки із кадастровими номерами №2611091501:11:019:0033 та № 2611091501:11:019:0034. Висловлену ОСОБА_7 пропозицію про надання неправомірної вигоди ОСОБА_3 прийняв та погодився вчинити вищевказані дії у користь ОСОБА_9 .
У подальшому, 28.02.2020 о 19 год 05 хв державний кадастровий реєстратор ОСОБА_3 , перебуваючи у своєму службовому кабінеті, що в АДРЕСА_2 , діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, прийнявши від ОСОБА_7 пропозицію про надання неправомірної вигоди за вчинення дій з використанням свого становища, які виразились у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, діючи в інтересах третьої особи ОСОБА_8 , в порушення вимог Земельного кодексу України, Закону України «Про землеустрій», Закону України «Про Державний земельний кадастр» та інших нормативно-правових актів у сфері земельного кадастру, без технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі, отримавши від ОСОБА_7 підтвердження про отримання неправомірної вигоди в сумі 10 000 доларів США, особисто вніс до Державного земельного кадастру відомості щодо земельних ділянок із кадастровими номерами №2611091501:11:019:0033 площею 0,25 га та №2611091501:11:019:0034 площею 0,6463 га, які стали доступними на Публічній кадастровій карті України.
Таким чином, ОСОБА_3 , працюючи державним кадастровим реєстратором відділу у м. Яремчому Міськрайонного управління у Надвірнянському районі та м. Яремчому, якому присвоєно категорію «В», 6 ранг державної служби, будучи суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, працівником установи, який не є службовою особою, діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив та мету, 16.01.2020 прийняв від ОСОБА_7 пропозицію про намір надати йому неправомірну вигоду за вчинення в інтересах третьої особи ОСОБА_8 , дій з використанням становища, яке він займає в установі, та 28.02.2020, використовуючи своє становище вчинив дії щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей щодо земельних ділянок із кадастровими номерам № 2611091501:11:019:0033 тa № 2611091501:11:019:0034.
За таких обставин ОСОБА_3 обвинувачується у прийняті пропозиції працівником установи, який не є службовою особою, або особою, яка працює на користь установи, неправомірної вигоди, за вчинення будь-яких дій з використання становища, яке займає працівник в установі, або у зв'язку з діяльністю особи на користь установи, в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, або в інтересах третьої особи, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 354 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі пункту першого частини першої статті 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності вчинення ним кримінального правопорушення.
Прокурор під час судового засідання підтримав клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності з підстав, передбачених статтею 49 КК України.
Суд, заслухавши обвинуваченого, захисника, думку прокурора, який не заперечував проти задоволення цього клопотання, дійшов таких висновків.
Відповідно до частини четвертої статті 286 КПК України у разі, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, то суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Пунктом 1 частини другої статті 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Обвинувачений ОСОБА_3 вини своєї не визнав.
Шляхом опитування обвинуваченого, судом встановлено, що останній розуміє свої права, передбачені частиною третьою статті 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України, а також наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави і після роз'яснення цих положень наполягає на закритті провадження з підстави, передбаченої статтею 49 КК України, що не є реабілітуючою.
Строк давності - це передбачений статтею 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених частиною першою статті 49 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини друга-четверта статті 49 КК України).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності (статті 284-288 КПК України).
Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за статтею 49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості.
Санкція частини третьої статті 354 КК України передбачає покарання у виді штрафу від двохсот п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста до двохсот годин, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, що віднесене до нетяжких злочинів, згідно зі статті 12 КК України, а тому строк давності, відповідно до пункту 2 частини першої статті 49 КК України становить три роки.
Враховуючи наведене, на час судового розгляду у цьому кримінальному провадженні і розгляду клопотання обвинуваченого, закінчився трьохрічний строк давності, передбачений пунктом 2 частини першої статті 49 КК України.
Згідно з частиною другою статті 49 КК України перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
Відповідно до частини третьої статті 49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду 04.08.2022 провадження у справі зупинялося до звільнення ОСОБА_3 з військової служби за клопотанням Сторони захисту, оскільки 31.03.2022 ОСОБА_3 був мобілізований до лав Збройних Сил України.
11.07.2023 обвинувачений ОСОБА_3 подав заяву про поновлення провадження у справі, оскільки проходить військову службу на території Івано-Франківської області.
Ухвалою суду від 09.08.2023 провадження у справі відновлено.
Аналіз зазначених вище положень частин другої та третьої статті 49 КК України свідчить, що зупинення провадження у справі у зв'язку із призовом обинуваченого та проходження останнім військової служби законодавством не відноситься до підстав переривання чи зупинення перебігу строків давності.
Так, підставою для зупинення перебігу строку давності у відповідності до частини другої статті 49 КК України є ухилення від досудового розслідування або суду, а підставою переривання перебігу строків давності, згідно з частиною третьою статті 49 КК України - вчинення нового злочину.
Разом з тим, судом не встановлено обставин і не отримано об'єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених частинами другою, третьою статті 49 КК України.
Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами першою-третьою статті 49 КК України є безумовним і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим.
Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) - досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.
Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених статтею 49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності.
Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим.
Враховуючи наведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 , з огляду на те, що кримінальне правопорушення, за яким обвинувачується ОСОБА_3 , є нетяжким злочином, та з моменту вчинення інкримінованого злочину минуло більше трьох років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні статті 49 КК України, не зупинявся і не переривався, суд дійшов до переконання, що клопотання обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак клопотання слід задовольнити, звільнивши ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України та закривши стосовно нього кримінальне провадження за ч.3 ст. 354 КК України.
Відповідно до обвинувального акту, Сторона обвинувачення зазначила, що у кримінальному провадженні наявні витрати на залучення судових експертів у зв'язку з проведенням судових експертизи.
У судовому засіданні Прокурор та Захисник звернули увагу Суду, що питання процесуальних витрат було вирішено у рамках кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_7 та ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 28, ч.2 ст. 369-2 КК України.
Судом оглянуто матеріали кримінальної справи № 354/1288/20 (провадження № 1-кп/354/112/20) про обвинувачення ОСОБА_7 та ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 28, ч.2 ст. 369-2 КК України.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, вироком Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 29 квітня 2021 затверджено угоди про визнання винуватості, укладені 29 квітня 2021 року між прокурором Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_11 та обвинуваченими ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , визнано винними останніх у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.2 ст. 369-2 КК України. Стягнуто з обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_10 на користь держави витрати, пов'язані із залученням експертів для проведення судової експертизи документів у розмірі 35 794 грн 62 коп.
Порівняльний аналіз довідок про витрати на проведення експертизи,які містяться у матеріалах вказаної кримінальної справи та долучені прокурором до цієї справи, свідчить, що останні стосуються одного і того ж кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019140000001393, та є аналогічними.
Відтак, Суд приходить до висновку, що питання процесуальних витрат вирішено вироком Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 29 квітня 2021 року за результатами розгляду кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_7 та ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 28, ч.2 ст. 369-2 КК України, яка розглянута раніше.
В порядку статті 100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.
З огляду на викладене та керуючись статтею 49, частиною третьою статті 354 КК України, частиною другою статті 284, частиною третьою статті 285, частиною четвертою статті 286, статтями 314, 369-372 КПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника адвоката ОСОБА_5 - задовольнити.
На підставі статті 49 КК України ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.354 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження відносно нього, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020090000000847 від 16 грудня 2020 року, закрити.
Цивільний позов не заявлявся.
Речові докази:
грошові кошти в сумі 5550 доларів США та 6550 Євро, які вилучені під час проведення обшуку по місцю проживання ОСОБА_3 (постанова від 25.08.2020, спецпакет №2389780), два флеш-накопичувачі (пакет ДБР № S1001610), мобільний телефон iPhone 7+, IMEI: НОМЕР_1 із сім-картою НОМЕР_2 (постанова від 15.12.2020) - повернути ОСОБА_3 ;
грошові кошти в сумі 10 000 доларів США, які вилучені під час проведення обшуку по місцю проживання ОСОБА_3 як предмет неправомірної вимоги (постанова від 10.08.2020, спецпакет ДБР № В1015067) - повернути володільцю ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Фіскальний чек 0100073 0021891, нотаріально засвідчена копія заяви-запрошення НОК 406743, скарга заявника ОСОБА_12 , зошит зеленого кольору, аркуш формату А4, рішення Микуличинської сільської ради від 07.10.2008 № 147-21/2008, державні акти на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 157820 та серії ЯЖ № 625536 (постанова від 15.12.2020); два флеш-накопичувачі, жорсткий диск (спецпакет ДБР № S1003070), два системні блоки (поліетиленові пакети № 1 та № 2) - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Учасникам судового розгляду роз'яснюється право ознайомитись із журналом судового засідання.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Яремчанський міський суд Івано-Франківської області шляхом подачі апеляції протягом семи днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1