Рішення від 09.10.2023 по справі 344/16516/22

Справа № 344/16516/22

Провадження № 2/344/1153/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Дементьєвої А.О.; Устинської Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 40 177,72 грн., стягнення судових витрат

ВСТАНОВИВ:

Представник АТ «Універсал Банк» звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. В обгрунтування позову зазначив, що 06.03.2007 року між ВАТ «Універсал Банк» (правонаступником якого є позивач АТ «Універсал Банк») та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 02/403-к. Відповідно до умов вищевказаного кредитного договору, позивачем надано ОСОБА_1 кредит у сумі 30 000,00 доларів США на строк до 05.03.2027 року. У якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань щодо погашення кредиту 06.03.2007 між ВАТ «Універсал Банк», та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір поруки. Згідно зазначеного договорору поруки, відповідач ОСОБА_2 зобов'язувався перед позивачем відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх її зобов'язань, що виникли з кредитного договору № 02/403-к. 23.04.2014 року Івано-Франківським міським судом ухвалено рішення у цивільній справі № 344/13985/48 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 163 456,48 грн., що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 20 449,95 доларів США та витрат по сплаті судового збору в розмірі 1634,56 грн. На день звернення до суду з даним позовом вищевказане рішення у справі 344/13985/13-2 від 23.04.2014 року виконано частково, в сумі 233,14 дол.США, залишок становить 20 216,81 дол.США. У зв'язку з чим, просить стягнути з відповідачів три проценти річних за період з 01.01.2020 року по 23.02.2022 року в розмірі 1 304,40 дол. США.

13.03.2023 року відповідач ОСОБА_2 подав зустрічний позов до АТ «Універсал Банк» про зобов'язання провести перерахунок.

02.08.2023 року представник відповідача ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву, в якій просиа відмовити в задоаоленні позовних вимог, та здійснити перерахунок 3 % річних відповідно до фактичної суми заборгованості відповідачів яка існує станом на дату прийняття рішення по справі.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 02.08.2023 року об'єднано в одне провадження цивільну справу №344/16516/22 провадження № 2/344/1153/23 за позовом АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 1 304,40 дол.США. та стягнення судового збору, та цивільну справу № 344/4304/23 провадження № 2/344/2583/23 за позовом ОСОБА_2 до АТ «Універсал Банк» про зобов'язання провести перерахунок.

15.09.2023 року представник позивача подав заяву про зміну предмета позову, в якій просив стягути солідарно з відповідачів 3 % річних за період з 01.01.2020 року по 23.02.2022 року в розмірі 10 184,99 грн. та втрат від інфляційних процесів за період з 01.01.2020 року по 23.02.2022 року в розмірі 29 992,73 грн., а всього 40 177, 72 грн.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 09.10.2023 року зустрічний позов залишено без розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні просив позов задоволити з підстав, що вказані у заяві про зміну предмета позову.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечували.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про час та місце повідомлялася належним чином.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги необхідно задоволити з огляду на таке.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

06.03.2017 року між ВАТ «Універсал Банк» (правонаступником якого є позивач АТ «Універсал Банк») та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 02/403-к. (а.с.8-9)

Відповідно до умов вищевказаного кредитного договору, позивачем надано ОСОБА_1 кредит у сумі 30 000,00 доларів США строком до 05.03.2027. Процентна ставка за користування кредитом становить 12,5% річних.

У якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань щодо погашення кредиту 06.07.2007 між ВАТ «Універсал Банк», відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки б/н. Згідно зазначеного договору поруки, відповідач ОСОБА_2 зобов'язувався перед позивачем відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх її зобов'язань, що виникли з кредитного договору № 02/403-к від 06.03.2007 року (а.с.16).

23.04.2014 року Івано-Франківським міським судом ухвалено рішення у цивільній справі № 344/13985/13-ц про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором №02/403-к від 06.03.2007 року в сумі 163456,48 (сто шістдесят три тисячі чотириста п'ятдесят шість гривень 48 копійок) грн., що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 20449,95 (двадцять тисяч чотириста сорок девять доларів 95 центів) доларів США. (а.с.17-18)

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Звернувшись з даним позовом до суду, Банк наголосив на тому, що рішення суду від 23.04.2014 у справі № 344/13985/13-ц залишається невиконаним, у зв'язку з чим просив стягнути солідарно з відповідачів нараховані за час прострочення виконання грошових зобов'язань за період з 01.01.2020 року по 23.02.2022 року інфляційні втрати в розмірі 29 992,73 грн. та три проценти річних у розмірі 10 184,99 грн

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до приписів статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Із матеріалів справи слідує, що внаслідок невиконання зобов'язань за кредитним договором № 02/403-к від 06.03.2007 року Банк звертався до основного боржника та поручителя з позовом про стягнення заборгованості.

Однак вказане рішення суду на даний час не виконано, тому банк звернувся до суду з позовною заявою про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Судом враховано правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3013/18, відповідно до якої саме лише прийняття судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Відповідно до частини 1 статті 1048 та частини 1 статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.

За змістом частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов'язання на боржника покладається обов'язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме за наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання.

У постанові Верховного Суду від 26.10.2018 у справі № 922/4099/17 з огляду на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 26.04.2017 у справі № 918/329/16, наведено висновок про те, що вимоги про стягнення грошових коштів, передбачених статтею 625 ЦК, не є додатковими вимогами в розумінні статті 266 ЦК, а тому закінчення перебігу позовної давності за основною вимогою не впливає на обчислення позовної давності за вимогою про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат. Стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов'язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.

Аналогічні за змістом висновки сформульовано у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/16945/14, від 27.04.2018 у справі № 908/1394/17, від 21.11.2018 у справі № 642/493/17-ц.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати АТ «Універсал Банк» за час прострочення виконання грошових зобов'язань за період з 01.01.2020 р. по 23.02.2022 р. становлять 29 992,73 грн., три відсотки річних за час прострочення виконання грошових зобов'язань за період з 01.01.2020 р. по 23.02.2022 р. становлять 10 184,99 грн., а всього 40 177, 72 грн.

За статтею 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов'язання.

Згідно статті 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, в яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку в повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Таким чином, при солідарному обов'язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо.

Отже, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для солідарного стягнення з відповідачів 29 992,73 грн. інфляційних втрат та 10 184,99 грн. трьох процентів річних.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору згідно з положеннями статті 141 ЦПК України покладаються на сторін у розміру задоволених позовних вимог.

У той же час, оскільки процесуальним законом не передбачено солідарного стягнення витрат зі сплати судового збору, суд дійшов висновку про покладення відповідних витрат на кожного з відповідачів у рівній частині.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 4, 76, 81, 259, 264-265, 268, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 40 177,72 грн., стягнення судових витрат - задоволити.

Стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 в користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (місцезнаходження якого м. Київ, вул. Автозаводська, буд. № 54, кв. № 19, код ЄДРПОУ - 21133352) - 3% річних за період з 01.01.2020 року по 23.02.2022 року в розмірі 10 184,99 грн. та втрат від інфляційних процесів за період з 01.01.2020 року по 23.02.2022 року в розмірі 29 992,73 грн., а всього 40 177 (сорок тисяч сто сімдесят сім) гривень 72 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 в користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (місцезнаходження якого м. Київ, вул. Автозаводська, буд. № 54, кв. № 19, код ЄДРПОУ - 21133352) по 1240,50 грн. судового збору з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 10.10.2023 року.

Суддя Пастернак І.А.

Попередній документ
114042529
Наступний документ
114042531
Інформація про рішення:
№ рішення: 114042530
№ справи: 344/16516/22
Дата рішення: 09.10.2023
Дата публікації: 11.10.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (09.10.2023)
Дата надходження: 30.12.2022
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
08.02.2023 14:50 Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
16.03.2023 14:00 Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
01.05.2023 13:30 Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
29.05.2023 13:30 Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
20.07.2023 14:30 Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
02.08.2023 14:00 Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
18.09.2023 14:30 Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
09.10.2023 13:30 Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області