РІШЕННЯ
Іменем України
02 жовтня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/947/23
Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Мігди Р.Ю., за правилами загального позовного провадження в відкритому судовому засіданні розглянув справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінпоток",
вул. Алексєєнко Надії, 21, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49006,
e-mail: AD0681873304@gmail.com;
до відповідача: фізичної особи - підприємця Тронова Владислава Вадимовича,
АДРЕСА_1 ;
e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
предмет спору: про стягнення 1598422,69 грн
за участю повноважних представників сторін:
від позивача: Прокопенко П.П. - адвокат, довіреність № 4 від 20.07.2023;
від відповідача: Маленко О.В. - адвокат, ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АА № 1335075, виданий 01.08.2023.
У судовому засіданні 02.10.2023, Господарський суд Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
10.07.2023, надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінпоток" до фізичної особи - підприємця Тронова Владислава Вадимовича про стягнення 1598422,69 грн заборгованості, з них: 1527008,88 грн попередня оплата та 71413,81 грн 3% річних за період з 04.12.2021 по 26.06.2023. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем договірних зобов'язань з поставки товару, в рахунок якого позивач сплатив 50% попередньої оплати за платіжним дорученням № 18 від 03.12.2021. Позивач, як правову підставу позову, вказує частину 2 статті 693 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Суд прийняв дану позовну заяву до розгляду; відкрив провадження в справі № 927/947/23 за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначив на 02.08.2023 об 11:30; установив учасникам справи строки для подачі до суду заяв по суті заявлених вимог (ухвала від 12.07.2023).
01.08.2023, від відповідача, засобами електронного зв'язку, надійшов відзив на позов (направлений в належний строк), яким проти позову заперечив. Зазначив, що між сторонами укладений договір поставки, в спрощений спосіб, шляхом направлення відповідачем рахунку-фактури № ІА-0002/12-21-2 від 02.12.2021 на оплату товару вартістю 3054017,76 грн. Позивач вказаний рахунок повністю не оплатив (перерахований аванс у розмірі 50%), відтак у відповідача відсутній обов'язок здійснювати поставку спірного товару до моменту його повної оплати, підстави для задоволення позову відсутні.
Сторонами заявлені письмові клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Суд задовольнив клопотання обох сторін та, керуючись п. 1 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), постановив відкласти підготовче засідання на 16.08.2023 об 11:45, про що сторони повідомлені в порядку статей 120, 121 цього Кодексу.
11.08.2023, від позивача, засобами поштового зв'язку, надійшла відповідь на відзив (направлена в належний строк), із запереченням щодо участі адвоката Маленка О.В. в якості представника відповідача, оскільки поданий до суду ордер на надання правничої допомоги серії АА № 1335075 не містить підпису адвоката та незасвідчений печаткою адвокатського об'єднання. Додатки до відзиву на позов не посвідчені електронним підписом представника, відтак не можуть бути враховані судом як належні. Позивач має намір або повернути оплачені кошти, або отримати товар (його оплачену частину), натомість, відповідач ігнорує будь-які його пропозиції щодо врегулювання спору.
16.08.2023, у підготовче засідання прибули представники позивача та відповідача, участь яких забезпечена в режимі відеоконференції ухвалами від 02.08.2023 та від 15.08.2023 відповідно.
Суд, керуючись п. 3 частини 2 статті 183 ГПК України, з метою з'ясування питання щодо повноважень представника відповідача - адвоката Маленка О.В., відклав підготовче засідання в справі на 28.08.2023 о 12:20.
23.08.2023, через систему Електронний суд, від відповідача надійшов супровідний лист № 01-23/08/23, з доданим належним чином оформленим ордером на надання правничої (правової) допомоги серія АА № 1335075; аналогічні за змістом документи надійшли на електронну адресу суду.
28.08.2023, у підготовче засідання прибули представники позивача та відповідача, участь яких забезпечена в режимі відеоконференції ухвалами від 16.08.2023 та від 28.08.2023 відповідно.
За усним клопотанням представника відповідача, суд, керуючись частиною 3 статті 177 ГПК України, продовжив підготовче провадження на 30 календарних днів.
За результатами підготовчого засідання, суд, відповідно до п. 3 частини 2 статті 185 ГПК України, постановив закрити підготовче провадження та призначив справу № 927/947/23 до розгляду по суті на 20.09.2023 на 12:00.
20.09.2023, судове засідання не відбулось, в зв'язку з перебуванням судді Романенко А.В. на лікарняному.
Ухвалою від 25.09.2023 судове засідання в справі № 927/947/23 призначене на 02.10.2023, про що сторони повідомлені засобами електронного та поштового зв'язку.
02.10.2023, у судове засідання прибули повноважні представники позивача та відповідача, участь яких забезпечена в режимі відеоконференції (ухвала від 25.09.2023).
Суд розпочав розгляд справи по суті, заслухав повноважних представників сторін.
Позивач позов підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позові та в відповіді на відзив на позов.
Відповідач проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов.
Господарський суд розглянув подані документи і матеріали, заслухав повноважних представників сторін, з'ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та
ВСТАНОВИВ:
Між сторонами договір як єдиний письмовий документ не укладався.
02.12.2021, продавцем - ФОП Троновим В.В., виставлений до сплати покупцю - ТОВ «Мінпоток», рахунок-фактура № IA-0002/12-21-2 від 02.12.2021 за товар: зарядна станція на 8 батарей в кількості 200 штук, за ціною за 1 шт. - 6777,30 грн (без ПДВ); екран для зарядної станції на 8 батарей в кількості 50 штук, за ціною за 1 шт. - 3247,46 грн (без ПДВ); брендований powerbank 5000 mah в кількості 2600 штук, за ціною за 1 шт. - 423,58 грн (без ПДВ); зарядна станція на 48 батарей в кількості 2 штуки, за ціною за 1 шт. - 64949,13 грн (без ПДВ); зарядна станція на 24 батареї в кількості 6 штук, за ціною за 1 шт. - 50829,75 грн (без ПДВ); загальною вартістю 3054017,76 грн (з ПДВ).
На умовах попередньої оплати покупець, на підставі рахунку № IA-0002/12-21-2 від 02.12.2021, у рахунок вартості замовленого товару перерахував продавцю 50 % вартості товару в сумі 1527008,88 грн за платіжним дорученням № 18 від 03.12.2021.
Відповідач товар не поставив, суму попередньої оплати не повернув.
Наведені обставини були предметом дослідження в межах господарської справи № 927/192/22 за позовом ТОВ «Мінпоток» до ФОП Тронова В.В. про стягнення 1527008,88 грн безпідставно набутих коштів та 7404,94 грн трьох відсотків річних.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 у справі № 927/192/22 установлено наступне: «внаслідок виставлення відповідачем на оплату рахунку-фактури № ІА-0002/12-21-2 від 02.12.2021 на суму 3054017,76 грн та здійснення позивачем оплати в розмірі 50% вартості товару в сумі 1527008,88 грн між сторонами було укладено у спрощений спосіб договір поставки товару.
З матеріалів справи № 927/192/22 вбачається, що укладений між ТОВ «Мінпоток» та ФОП Троновим Владиславом Вадимовичем договір поставки у спрощений спосіб станом на день розгляду цієї справи по суті не припинив свою дію, сторонами не розірваний, відтак, підстави для повернення сплачених позивачем коштів у розмірі 1531413,82 грн на підставі статті 1212 ЦК України відсутні.
З таких обставин заявлені позовні вимоги ТОВ «Мінпоток» про стягнення з ФОП Тронова В.В. на підставі статті 1212 ЦК України сплачених позивачем коштів у розмірі 1531413,82 грн не підлягають задоволенню, оскільки ці кошти були перераховані позивачем на виконання умов договору поставки, укладеного у спрощений спосіб, чинного станом на день розгляду справи по суті, у зв'язку з чим рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.07.2022 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові».
Постанова Північного апеляційного господарського суду у справі № 927/192/22 від 23.11.2022 набрала законної сили 23.11.2022.
Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, установленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
У відповідності до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлене законом.
14.12.2022, позивач, засобами поштового зв'язку, звернувся до відповідача з листом - вимогою № 13/12-1МП від 13.12.2022, в якій повідомив, що згоден на поставку вже оплаченого товару на суму 1527008,88 грн та просив у строк до 30.12.2022 повідомити в письмовій формі за 5 днів до дня поставки про дату, час та конкретне місце отримання товару. Зазначив, що в разі невиконання вимог до 30.12.2022 у повному обсязі, буде змушений звернутися до суду за примусовим стягненням суми попередньої оплати, що призведе до нарахування штрафних санкцій. В якості доказів направлення вимоги подав засвідчені копії опису вкладення до цінного листа від 14.12.2022 та копії накладної АТ «Укрпошта» (поштове відправлення № 4902300644854), що отримана відповідачем 26.12.2022, натомість залишена без виконання.
На звернення позивача, відповідач, у листах № 01-23/12/22 від 23.12.2022 та № 01-29/12/22 від 29.12.2022 повідомив, що відсутність повної оплати за замовлений товар, перешкоджає його поставці.
Наведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх прав, з огляду на невиконання відповідачем обов'язку щодо поставки оплаченого товару (його частини), в зв'язку з чим просить стягнути з відповідача аванс (попередню оплату) за непоставлений товар, перерахований останньому за платіжним дорученням № 18 від 03.12.2021.
Враховуючи предмет і підстави позову, до обставин які є предметом доказування в справі належать: наявність правових підстав для виникнення грошових зобов'язань у відповідача перед позивачем; доведеність суми боргу в вигляді попередньої оплати та наявність правових підстав для застосування до відповідача наслідків порушення грошового зобов'язання, обумовлених частиною 2 статті 625 ЦК України.
За статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За частиною 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.
Статтею 181 ГК України унормовано, що господарський договір укладається в порядку, встановленому ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Виходячи зі змісту частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. У силу вимог статті 205 цього Кодексу правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлене законом. За частиною 2 цієї статті, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
За частинами 1 та 2 статті 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами в момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. У силу частини 1 статті 639 Кодексу договір може бути укладений в будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Суд установив, що між сторонами, в спрощений спосіб, укладений договір поставки товару, який на день вирішення спору по суті не припинив свою дію (сторонами в установленому законом порядку не розірваний).
Позивач, на умовах попередньої оплати, на підставі рахунку № IA-0002/12-21-2 від 02.12.2021, виставленого відповідачем, здійснив оплату 50 % вартості замовленого товару в сумі 1527008,88 грн за платіжним дорученням № 18 від 03.12.2021.
За приписами статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати в установлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За приписами статті 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором установлений обов'язок продавця доставити товар (1); надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (2). Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо в строк, установлений договором, він готовий до передання покупцеві в належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.
За приписами частини 2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За частиною 2 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар в установлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Тобто, наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них ця сторона реалізує є виключно її волевиявленням.
Позивач звертався до відповідача з листом - вимогою № 13/12-1МП від 13.12.2022 щодо передачі спірного товару, в рахунок якого ним сплачено 50% його вартості, натомість, у відповідь на звернення відповідач повідомив, що товар буде поставлений лише за умови його 100% оплати.
З огляду на відсутність між сторонами попередньої домовленості про необхідність 100% оплати товару на умовах попередньої оплати та приймаючи до уваги, що спірний товар є подільною річчю, в розумінні статті 183 ЦК України, суд, керуючись приписами частини 2 статті 530 та частини 2 статті 693 ЦК України, установив, що відповідач мав поставити спірний товар (зокрема його оплачену частину) в строк по 02.01.2023 (тобто в семиденний строк з моменту отримання листа-вимоги позивача від 13/12-1МП від 13.12.2022, поштове відправлення: 4902300644854).
Відповідач порушив договірні зобов'язання, не передав позивачу товар у належний строк та не повернув йому суму попередньої оплати в розмірі 1527008,88 грн (50% від вартості замовленого товару).
За частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом наведеної норми, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Позивач, керуючись частиною 2 статті 625 ЦК України, з огляду на порушення відповідачем грошового зобов'язання щодо неповернення суми попередньої оплати, заявив до стягнення з відповідача 71413,81 грн 3% річних за період з 04.12.2021 по 26.06.2023.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем грошових зобов'язань починаючи з 03.01.2023, суд, керуючись наведеними нормами, перевірив розрахунок позивача, та дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у частині стягнення 3 % річних у сумі 21963,83 грн.
Суд відмовив у частині стягнення 49449,98 грн 3 % річних за період з 04.12.2021 по 02.01.2023 за необґрунтованістю їх нарахування; виконання грошового зобов'язання прострочене з 03.01.2023.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.
Обов'язок доказування і подання доказів установлений статтею 74 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 ГПК України).
Відповідно до частини 4 статті 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).
За приписами частин 1 та 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Суд дослідив наявні матеріали справи та встановив, що позивач, на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів, в їх сукупності, довів порушення відповідачем зобов'язань щодо неповерення суми попередньої оплати в розмірі 1527008,88 грн, у зв'язку з чим правомірно нарахував та заявив до стягнення з відповідача окрім суми основного боргу, ще 3% відсотків річних у розмірі 21963,83 грн.
При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам. Таким чином, оскільки позов підлягає задоволенню частково, за рахунок відповідача має бути відшкодований судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову в сумі 23234,59 грн.
Беручи до уваги, що спір виник з вини відповідача, за висновком суду, витрати відповідача на професійну правничу допомоги, понесені у межах даної справи (орієнтовний розмір яких заявлений в відзиві на позов у сумі 159842,27 грн) покладено на відповідача.
На момент ухвалення судового рішення, відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, понесених позивачем у ході вирішення наявного спору (орієнтовний розмір яких указаний в позовній заяві у сумі 50000,00 грн), за відсутності належних доказів на підтвердження їх фактичного розміру. Позивач, на момент ухвалення судового рішення, не повідомив суд про подачу додаткових доказів на підтвердження фактичного розміру витрат на правничу допомогу в порядку частини 8 статті 129 ГПК України.
Керуючись статтями 13, 14, 42, 46, 73 - 80, 86, 126, 129, 165 - 167, 178, 184, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінпоток" (вул. Алексєєнко Надії, 21, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49006; код ЄДРПОУ 44448557) до фізичної особи - підприємця Тронова Владислава Вадимовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення 1598422,69 грн, задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Тронова Владислава Вадимовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінпоток" (вул. Алексєєнко Надії, 21, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49006; код ЄДРПОУ 44448557) 1527008,88 грн основного боргу, 21963,83 грн 3 % річних та 23234,59 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складене та підписане 09.10.2023.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя А.В. Романенко