ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 552/2672/23 Номер провадження 22-ц/814/4662/23Головуючий у 1-й інстанції Миронець О.К. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
УХВАЛА
04 жовтня 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Карпушина Г.Л., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Київського районного суду м. Полтави від 30 серпня 2023 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання права власності на недоотриману пенсію померлої в порядку спадкування за законом та стягнення суми недоотриманої пенсії яка належала померлій, в порядку спадкування за законом, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 30 серпня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на суму недоотриманої пенсії, яка належала померлій ОСОБА_2 , та не була одержана нею за життя та не включена до свідоцтва про право на спадщину за законом у розмірі 68792,75 грн, в порядку спадкування за законом.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії, яка належала померлій ОСОБА_2 , не була одержана нею за життя та не включена до свідоцтва про право на спадщину за законом у розмірі 68792,75 грн., в порядку спадкування за законом.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії, яка належала померлій ОСОБА_2 , але не була одержана нею за життя у розмірі 58923,57 грн., згідно свідоцтва про право на спадщину за законом НРК №479066, зареєстроване в реєстрі за №814 від 25.10.2021 року.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн., та 858,88 грн., судового збору.
З вказаним рішенням суду не погодилося Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та подав на нього апеляційну скаргу.
Вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження, судом встановлено, що апеляційна скарга не відповідає вимогам п.3 ч.4 ст. 356 ЦПК України, оскільки апелянтом до апеляційної скарги не додано: документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, при подачі апеляційної скарги Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору. Клопотання мотивоване відсутністю коштів, тому у відповідності до вимог ч.1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» та ч.1,3 ст. 136 ЦПК України прохали відстрочити сплату судового збору.
Однак, суд приходить до висновку, що клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Обов?язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов?язок, визначений нормами процесуального права.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18 зроблено правовий висновок про те, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в рішенні від 19 червня 2011 року в справі Креуз проти Польщі («Kreuz v. Poland») зазначав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. При цьому положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).
Однак, ніяких конкретних обставин, які перешкоджають Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги, в клопотанні не зазначено, та відповідних доказів не надано.
Тому, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.
Разом з цим слід зазначити, що відмова у відстроченні сплати судового збору не порушує положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий суд, оскільки не перешкоджає у доступі до суду і не ускладнює його таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір, його об'єкти та ставки, підстави і порядок сплати, а також умови звільнення від сплати встановлені законом, тобто справляння судового збору переслідує законну мету.
Відповідно до частини 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Так, відповідно до п.27 Постанови №10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, роз'яснено, що якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) залишається без руху. При цьому у відповідній ухвалі суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір», визначено розмір ставок судового збору. Так, пунктом 1.6 закріплено, що за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при подачі позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, що при подачі позову до суду позивач сплачувала судовий збір у розмірі 858,88 грн, а тому враховуючи вказані норми закону, при подачі апеляційної скарги на вказане рішення суду апелянту необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 1288,32 грн.
Таким чином, оплаті підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1288,32 грн. Оригінал квитанції повинен бути наданий суду.
Оплата повинна здійснюватися за наступними реквізитами:
отримувач: ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101
код ЄДРПОУ 37959255
рахунок отримувача: UA528999980313111206080016719
банк одержувача:
Казначейство України (ЕАП)
МФО 899998
Код класифікації доходів бюджету: 22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», символ звітності 206, відомча ознака 80:
(у графі платіжного доручення «Призначення платежу» зазначити: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), Полтавський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа)).
За таких обставин апеляційна інстанція позбавлена можливості відкрити провадження у справі, а тому необхідно апеляційну скаргу залишити без руху та надати апелянту строк для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись ч.2, ст. 357 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Київського районного суду м. Полтави від 30 серпня 2023 року - залишити без руху, надати строк для усунення недоліків, але не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Роз'яснити апелянту, що вразі невиконання у десятиденний строк вимог ухвали апеляційну скаргу буде визнано неподаною та повернуто апелянту.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду Г.Л. Карпушин