ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 546/749/23 Номер провадження 22-ц/814/4533/23Головуючий у 1-й інстанції Сербіненко І.В. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Карпушина Г.Л.; суддів: Гальонкіна С.А., Кузнєцової О.Ю., при секретарі: Буйновій О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Решетилівського районного суду Полтавської області від 02 серпня 2023 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа, що не заявляє самостійних вимог - виконавчий комітет Решетилівської міської ради Полтавської області,-
ВСТАНОВИВ:
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме - здійснення постійного догляду ОСОБА_1 за громадянином ОСОБА_2 .
Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 10 липня 2023 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано п'ятиденний строк для усунення вказаних недоліків з дня отримання копії ухвали. Попереджено, що у разі не усунення недоліків у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернутою.
Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 02 серпня 2023 року заяву ОСОБА_1 повернути заявнику разом із доданими до неї документами.
З вказаною ухвалою не погодився ОСОБА_1 , подавши на неї апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Решетилівського районного суду Полтавської області від 02 серпня 2023 року, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам чинного законодавства України і підлягає скасуванню.
На підтвердження своєї позиції посилається на те, що ухвалою від 10 липня 2023 року вказано, що до заяви про встановлення факту заявником ОСОБА_1 долучено квитанцію №32528798800007122734 від 16.06.2023 року про сплату судового збору. Довідкою від 07.07.2023 року №546/749/23/4942/2023 - вих. виданою канцелярією суду підтверджується, що квитанція із вище зазначеним номером була раніше зарахована у справі №546/638/23. 22.06.2023 року ухвалою суду була визнано неподаною та повернена заявнику із роз'ясненням, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду із цією заявою. Використання процедури повернення судового збору затягувало б вирішення спору, який має суттєве значення не тільки для нього, а і для особи, яка потребує постійного догляду, відтак оскільки фактичний розгляд попередньо справи не відбувся, заява вважалася неподаною, тому ним було долучено квитанцію про сплату судового збору до нової заяви при повторному зверненні до суду.
Крім того, посилався на те, що у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено вичерпний перелік заяв, які не можуть розглядатися судами, серед яких не вказано про факт здійснення догляду за інвалідом або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, відтак, вважає, що у нього є право звернення до суду із заявою про встановлення відповідного факту.
Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.
Судове засідання проводилось в порядку письмового провадження за відсутності сторін по справі, з дотриманням принципу гласності судового процесу та забезпеченням сторонам права на своєчасне та повне отримання інформації про хід та результати розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із положеннями статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції, повертаючи заяву про встановлення факту, що має юридичне значення ОСОБА_1 , виходив з того, що ухвалою суду від 10.07.2023 року позивачу необхідно було надати суду підтвердження сплати судового збору чи відповідні документи, про звільнення від сплати судового збору, докази що заявник використав всі передбачені законодавством можливості для встановлення даного факту в позасудовому порядку.
18.07.2023 позивачем було отримано копія ухвали суду від 10.07.2023, не були усунуті недоліки позовної зави в установлений судом строк, а тому суд першої інстанції дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення заінтересована особа, що не заявляє самостійних вимог виконавчий комітет Решетилівської міської ради Полтавської області, яка не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, з усіма доданими до неї документами підлягає поверненню позивачу.
Із таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до положень статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч.5 ст.185 ЦПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що 18.07.2023 позивачем було отримано копію ухвали суду від 10.07.2023, проте ним не були усунуті недоліки позовної зави в установлений судом строк.
Враховуючи наведене, суду першої інстанції законно та обґрунтовано виконав свій встановлений процесуальним законодавством обов'язок і повернув заяву ОСОБА_1 (ч.5 ст.185 ЦПК України).
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що він вже подавав до суду заяву із таким самим предметом та підставами, однак як була визнана неподаною та повернута заявнику, а використання процедури повернення судового збору затягувало б вирішення спору, який має суттєве значення не тільки для нього, а і для особи, яка потребує постійного догляду, а відтак правомірно долучив до цієї справи квитанцію про сплату судового збору, який він сплатив фактично в рамках іншої справи.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:
1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
2) повернення заяви або скарги;
3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;
4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);
5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відтак, враховуючи те, що перша заява ОСОБА_1 була повернута судом, він мав право на заявлення клопотання про повернення сплаченого ним судового збору. Проте, законодавством не передбачено зарахування судового збору, сплаченого при поданні заяви (позову), яка була повернута, в рахунок поданої іншої заяви.
Враховуючи вищевикладене, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає. Суд першої інстанції не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду.
Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до постановлення помилкової ухвали.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Решетилівського районного суду Полтавської області від 02 серпня 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду Верховного Суду.
Повний текст постанови суду виготовлено 05 жовтня 2023 року.
Головуючий суддя : _____________________ Г.Л. Карпушин
Судді: _________________ С.А. Гальонкін _________________ О.Ю. Кузнєцова