Справа № 953/688/22
н/п 1-в/953/344/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" жовтня 2023 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання начальника Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_3 про звільнення від призначеного покарання, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого 20.01.2022 Київським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 357, 70 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
ВСТАНОВИВ:
Київський районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області звернувся до суду із клопотанням про звільнення ОСОБА_4 від призначеного йому покарання у зв'язку із закінченням 20.01.2023 іспитового строку.
Представник Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно та належним чином. У поданні просив проводити розгляд справи без його участі, подання підтримав.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно та належним чином. 09.10.2023 прокурором Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_5 подано заяву про розгляд подання без його участі, проти його задоволення заперечує.
Засуджений ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом своєчасно та належним чином.
Відповідно до абзацу 2 ч. 4 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду подання, не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Суд, дослідивши надані матеріали, приходить до наступного.
Метою кримінально-виконавчого законодавства України, визначеної в ст. 1 КВК України, є захист інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими.
Завданнями кримінально-виконавчого законодавства України, окрім іншого, є визначення порядку застосування до засуджених заходів впливу з метою виправлення і профілактики асоціальної поведінки; участі громадськості в цьому процесі.
20.01.2022 вироком Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_4 визнано винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 357, 70 КК України та призначено покарання у вигляді 2 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік. Відповідно до ст. 76 КК України на засудженого було покладено обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк це певний проміжок часу, протягом якого здійснюється контроль за засудженим і останній під загрозою реального відбування призначеного покарання зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки та інші умови випробування. Однією з найголовніших умов звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням є те, що він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 165 КВК України, іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку.
Згідно з ч. 1 ст. 78 КК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного йому покарання.
Відповідно до ч. 2 ст. 165 Кримінально-виконавчого кодексу України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, за поданням кримінально-виконавчої інспекції звільняється судом від призначеного йому покарання.
Виходячи з аналізу вказаних норм, звільнення засудженого від відбування покарання можливо за умови одночасного виконання ним двох умов: виконання покладених на нього судом обов'язків та не вчинення протягом іспитового строку нового злочину.
Тобто, закінчення іспитового строку не означає, що засуджений визнається звільненим від відбування призначеного покарання, оскільки правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням визначаються поведінкою засудженого протягом іспитового строку, а саме: виконання покладених на нього обов'язків та не вчинення нового злочину.
Так, з наданих органом пробації документів, зокрема довідки УІАП № 212-22062023/63300 вбачається, що ОСОБА_4 15.06.2022 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, у зв'язку з чим було розпочато кримінальне провадження № 12022226240000435 від 15.06.2022 (а.с. 17 особової справи на звороті).
Вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.08.2022 у справі № 638/4540/22 н/п 1-кп/638/1185/22 гр. ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначено покарання у вигляді 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік.
Отже, клопотання начальника Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_3 , в якому ставиться питання про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання, є передчасним, а посилання представника органу з питань пробації на закінчення іспитового строку, як на підставу для звільнення засудженого від відбування покарання, помилковим, оскільки останній в період іспитового строку, а саме 15.06.2022 вчинив новий злочин.
На підставі викладеного, суд вважає подання про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку ОСОБА_4 необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Більш того, ухвалою суду від 21.08.2023 у задоволенні аналогічного клопотання начальника Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_3 від 09.08.2023 відмовлено (а.с. 25 особової справи), однак зазначені у ній мотиви та підстави не були враховані при повторному складанні та зверненням з клопотанням від 06.09.2023.
Керуючись ст.ст. 76, 78 КК України, ст. 107, 539 КПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні клопотання начальника Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_3 про звільнення від відбування покарання по закінченню іспитового строку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого вироком Київського районного суду м. Харкова від 20.01.2022 за ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 70 КК України - відмовити.
Особову справу засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повернути до Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області.
На ухвалу може бути подана апеляція до Харківського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її проголошення.
Суддя - ОСОБА_1