КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2023 року № 361/7184/19
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Балаклицького А.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області про скасування постанови та припису,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області, в якому просить суд:
- скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 26.09.2019 №А-2609/1;
- скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 12.09.2019 №С-1209/1.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані постанова та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил прийняті з порушенням вимог закону. Наголосив, що процес реконструкції будинку на момент проведення перевірки не був закінчений, відтак твердження відповідача про остаточні відхилення від будівельного паспорту є передчасними, оскільки геометрична форма будинку може бути змінена у будь-який момент.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 15.10.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 20.12.2019.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.12.2019 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування припису та постанови про накладення штрафу у сфері містобудування передано на розгляд за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
28.01.2020 матеріали адміністративної справи №361/7184/19 із супровідним листом від 20.01.2020 вих. №361/7184/19/1206/2020 надійшли на адресу суду та за результатами автоматизованого розподілу були передані судді Балаклицькому А.І.
Ухвалою суду від 31 січня 2020 року справу прийнято до свого провадження суддею Балаклицьким А.І.
Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав на законність проведення позапланової перевірки, під час якої в діях позивача були встановлені ознаки адміністративного правопорушення, і як наслідок, обґрунтованості притягнення позивача до відповідальності.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Відповідачем було отримано звернення від ОСОБА_2 , вх. 1408/1 від 14.08.2019 р. щодо порушення ОСОБА_1 містобудівних норм по АДРЕСА_1 , зокрема заявником зазначено, що власник будівництва зменшив узбіччя, яке безпосередньо прилягає до краю проїзної частини.
28.08.2019 р. відповідачем було отримано лист-відповідь вх. №2808/11 від 28.08.2019 р. від управлінням містобудування та архітектури за підписом головного архітектора міста Батинчука С.С., яким надано документи, у тому числі будівельний паспорт реконструкції з розширення індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 (ін. назва Полярників).
02.09.2019 р. за підписом начальника Управління Мельниченка Б.М. видано направлення для проведення позапланового заходу №92/19 від 02.09.2019 р. начальнику відділу ДАБК управління Ременюк С.С. та головному спеціалісту відділу ДАБК управління Луговій А.Г. на проведення перевірки по АДРЕСА_1 .
04.09.2019 р. позивачу було надіслано повідомлення про проведення перевірки 11.09.2019 р. о 14.00 год. (надіслане за кодом 0740025601541, згідно даних ресурсу https://a.ukrposhta.ua/повідомленняврученеособисто 05.09.2019).
11.09.2019 р. позивачу було вручено направлення на проведення позапланового заходу №92/19 від 02.09.2019 р., що підтверджується його підписом на документі.
За результатами здійсненної відносно позивача перевірки, представниками Управління складено Припис №С-1209/1 від 12.09.2019 р., яким зазначено, що будівельні роботи з реконструкції розширення індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_2 виконані з відхиленням від будівельного паспорту №47 від 15.04.2015 р., зокрема добудовано двоповерхову прибудову до будинку розміром 8,00x3,30 м., таким чином змінено геометричні розміри будинку, що є порушення мст.. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Також приписом встановлено, що від житлового будинку до господарсько-побутової каналізації не витримана необхідна відстань, що є порушенням п. 3.26. ДБН 360-92.
Приписом сформована вимога Управління про усунення виявлених порушень до 15.10.2019 р. Припис позивачу вручено, що підтверджується його підписом у приписі. Позивачем у припис і зауважено, що він не погоджується із змістом припису, оскільки реконструкція об'єкту є незавершеною та, як наслідок, не можливо стверджувати про існування порушення.
12.09.2019 р. Управлінням було складено акт №Т-1209/1 від 12.09.2019 р. за результатами здійсненої перевірки, яким визначено, що будівельні роботи з реконструкції розширення індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_2 виконані з відхиленням від будівельного паспорту №47 від 15.04.2015 р., зокрема добудовано двоповерхову прибудову до будинку розміром 8,00x3,30 м., таким чином змінено геометричні розміри будинку, а також встановлено, що від житлового будинку до господарсько-побутової каналізації не витримана необхідна відстань.
Також відповідачем був складений Протокол № Л-А-1209/1 від 12.09.2019 р., згідно з яким встановлено, що будівельні роботи з реконструкції розширення індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_2 виконані з відхиленням від будівельного паспорту №47 від 15.04.2015 р.
26.09.2019р. на підставі акту та протоколу, з урахуванням виявлених порушень, відсутністю доказів, що спростовують вину позивача, Управлінням винесено постанову №А-2609/1 від 26.09.2019 р. про притягнення до відповідальності за ч. 1 ст.96 КУпАП, у зв'язку з порушенням ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Незгода позивача із прийнятими рішеннями зумовила його звернення до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності та забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Частиною 1 статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (ч. 2 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").
Відповідно до пп.1-3 ч. 3 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (далі - Порядок №553).
Пунктом 2 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Таким чином, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється, зокрема, щодо дотримання суб'єктами містобудування (замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт на об'єктах будівництва, в тому числі і нових, у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до п. 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Обґрунтовуючи заявлений адміністративний позов, позивач зазначив, що відповідачем були порушені норми Постанови Кабінету Міністрів № 553 від 23.05.2011 року, зокрема, повідомлення про проведення перевірки було надіслано не за 10 днів до її проведення, як того вимагає п. 12 вказаної постанови.
Суд, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, не погоджується із такими твердженнями позивача і зазначає наступне.
Відповідно до пункту 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт; 8) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Пунктом 12 Порядку №553 передбачено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, зокрема, надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.
З аналізу зазначених норм права слідує, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, здійснюють зокрема позапланові перевірки суб'єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності та під час здійснення такого контролю мають право на, зокрема безперешкодний доступ на місце будівництва об'єкта та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.
Як свідчать матеріали справи, відносно позивача була проведена позапланова перевірка на підставі звернення гр. Корж.
04.09.2019 року на адресу позивача було надіслано повідомлення про проведення перевірки 11.09.2019 року о 14.00 год, яке було вручено особисто позивачу 05.09.2019 року, про що свідчить дані на сайті ПАТ «Укрпошта» за трек-номером 0740025601541.
Суд зауважує, що дані Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності", ані Порядок №533 не визначають обов'язку органу державного архітектурно-будівельного контролю попередньо попередити суб'єкта містобудування про намір проведення позапланового заходу.
Від суб'єкта владних повноважень відповідно до вимог законодавства, чинного на час проведення позапланової перевірки, вимагалось лише пред'явлення службового посвідчення та направлення на перевірку безпосередньо перед проведенням такої перевірки.
Вказане також узгоджується і з обставинами, визначеними пунктом 7 Порядку №533, що слугують підставами для проведення позапланової перевірки, як відповідного способу виявлення або підтвердження факту порушення суб'єктом містобудування норм чинного законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.02.2019 у справі №813/578/17.
Судом встановлено, що 11.09.2019 року позивачу було вручено направлення на проведення позапланового заходу від 02.09.2019 року№92/19, що підтверджується його підписом на документі.
Факт вручення направлення та пред'явлення посвідчення також підтверджується актом від 12.09.2019 року (п. 6 розділ 9), що підписаний позивачем.
З огляду на викладене, суд вказує на необґрунтованість тверджень позивача про неправомірність проведення відповідачем перевірки без попереднього повідомлення суб'єкта містобудування про проведення такої перевірки, оскільки останні не відповідають наведеним законодавчим положенням.
Крім того, позивач зазначає, що ним не було порушено норм у сфері містобудівної діяльності, оскільки він отримав будівельний паспорт, виданий 15.04.2015 р., реєстраційний №47, який надає йому право на здійснення відповідної реконструкції житлового будинку.
Так, в будівельному паспорті вказані основні вимоги та обмеження до забудовника земельної ділянки, відповідно до будівельних норм та стандартів, а також схема реконструкції земельної ділянки.
Однак, як встановлено під час перевірки, всупереч будівельним нормам, які вказані в будівельному паспорті, позивач самовільно здійснив будівництво добудови, вийшовши за рамки дозволених меж здійснення відповідної реконструкції будинку. Зокрема, позивачем допущено відхилення від обмежень будівельного паспорту, а саме збудовано двоповерхову прибудову до будинку розміром 8,00x3,30 м., таким чином змінено геометричні розміри будинку.
У пам'ятці будівельного паспорту від 15.04.2015 р., реєстраційний №47, зазначено, що у разі виникнення у процесі будівництва необхідності винести зміни до будівельного паспорту, звернутись із заявою до управління містобудування та архітектури Броварської міської ради. Однак, як встановлено судом під час розгляду справи, позивачем не було здійснено даного звернення.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» - при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.
Самочинним також вважається будівництво хоча і на підставі проекту, але за наявності істотних порушень зазначених норм та правил як у самому проекті, так і при будівництві, за наявності рішень спеціально уповноважених органів про усунення порушень..
Позивач зазначає, що об'єкт будівництва не був закінчений, а тому твердження про відхилення в паспорті є передчасними.
Суд зауважує, що наведене твердження позивача не спростовує факту наявності вже збудованого об'єкту, існування якого було зафіксовано актом №Т-1209/1 від 12.09.2019 р. при перевірці відповідачем.
Долученим до матеріалів справи будівельним паспортом не передбачались роботи з будівництва двоповерхової прибудови.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем правомірно встановлено в діях позивача складу адміністративного правопорушення, що стало підставою для притягнення його до відповідальності.
Щодо доводів позивача про письмову форму заповнення комп'ютерним шрифтом посадовими особами документів, суд зазначає, що нормативно-правовими актами не передбачено заборон в оформленні документів через встановлену форму, за допомогою комп'ютерних засобів, печатним шрифтом.
Відповідачем після огляду спірної будівлі, з урахуванням встановлених обставин, були підготовлені та вручені позивачу в строк проведення перевірки. Друк документів перевірки відповідними посадовими особами, не виключає внесення в них зауважень та пояснень з боку позивача.
Таким чином, за результатами розгляду справи, суд приходить до висновку, що відповідачем надано достатньо доказів законності проведення позапланової перевірки, під час якої в діях позивача були встановлені ознаки адміністративного правопорушення, і як наслідок, законності та обґрунтованості притягнення позивача до відповідальності.
В зв'язку із наведеним, підстав для скасування постанови №А-2609/1 від 26.09.2019 року по справі про адміністративне правопорушення та припису №С-1209/1 від 12.09.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, суд не вбачає.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У відповідності з ч. 2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень,дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням наведеного вище аналізу нормативно-правових норм та обставин у справі, перевірених письмовими доказами, суд дійшов висновку, що відповідачем було доведено правомірність винесеної постанови №А-2609/1 від 26.09.2019 та припису №С-1209/1 від 12.09.2019 року. Таким чином, позов не підлягає задоволенню.
В зв'язку із відмовою у задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Балаклицький А. І.