ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
06.10.2023Справа № 910/11563/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ"
до Фізичної особи-підприємця Донченко Сергія Дмитровича
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ДАРНИЦЬКОГО РАЙОНУ М. КИЄВА"
про стягнення 66388,67 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ
Короткий зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Донченко Сергія Дмитровича про стягнення 66388,67 грн заборгованості, з яких:64396,26 грн - сума заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення, 1312,14 грн - інфляційна складова боргу, 680,27 грн. - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем, як споживачем послуг з централізованого опалення у нежитловому приміщенні площею 406,10 кв.м. за адресою м. Київ, вул. Ю. Пасхаліна, 16, зобов'язань з оплати фактично спожитих послуг.
Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань
Господарський суд міста Києва ухвалою від 27.07.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/11563/23, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), залучив до участі у справі третю особу , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ДАРНИЦЬКОГО РАЙОНУ М. КИЄВА".
11.08.2023 від позивача надійшли докази надсилання третій особі позовної заяви з додатками.
23.08.2023 від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі.
28.08.2023 від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду про відкриття провадження у справі від 27.07.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.
Ухвала суду від 27.07.2023, направлена на адресу місцезнаходження відповідача повернута на адресу суду 14.08.2023 поштовим відділенням зв'язку у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17.
Також Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
Отже, згідно із п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно із ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Позиція позивача.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі виданої ліцензії є виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, зокрема, до будинку 16 по вул. Юрія Пасхаліна, в м. Києві.
Згідно наданої позивачу балансоутримувачем будинку інформації, нежитлове приміщення площею 406,10 кв.м. в будинку № 16 по вул. Юрія Пасхаліна, в м. Києві на підставі укладеного договору оренди нерухомого майна № 443/2021 від 15.07.2021 передано Фізичній особі-підприємцю Донченко Сергію Дмитровичу.
За твердженням позивача, з жовтня 2022 по квітень 2023 включно позивачем надано відповідачу послуги з централізованого опалення на загальну суму 64396,26 грн, на підтвердження чого позивач посилається на: Акт постанови на комерційний облік приладів теплової енергії, Акт про готовність вузла комерційного обліку до роботи в опалювальний період 2022-2023 , Звіти з показаннями приладів будинкового засобу обліку теплової енергії за період з 01.10.2022 по 13.04.2023.
Звертаючись до суду із позовом, позивач просить стягнути з відповідача 64396,26 грн заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення, а також 1312,14 грн інфляційних втрат та 680,27 грн 3% річних.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.
Позиція третьої особи
Третя особа у письмових поясненнях, поданих до суду 23.08.2023 зазначила, що згідно з Актом повернення з оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, відповідач повернув об'єкт оренди 18.04.2023, у зв'язку з чим третьої особи виникне обов'язок сплатити за послуги теплопостачальної організації лише з 18.04.2023.
ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
На підставі ліцензії, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 198 від 01.06.2012, ТОВ "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" є виконавцем послуг з постачання теплової енергії зокрема, у будинку № 16 по вул. Юрія Пасхаліна, в м. Києві.
Відповідно до Розпорядження Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації № 33 від 30.01.2015 "Про закріплення за комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва", за третьою особою було закріплено на праві господарського відання житловий будинок № 16 по вул. Юрія Пасхаліна.
01.05.2015 між ТОВ "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" (виконавець) та КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва" (балансоутримувач) було укладено договір № 35 про співпрацю виконавця послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води з балансоутримувачем та розмежування їх відповідальності (далі - договір про співпрацю), відповідно до п. 2.1.8 якого виконавець послуг має право отримувати від балансоутримувача інформацію, яка впливає на визначення обсягів та вартості наданих у розрахунковому періоді послуг централізованого опалення та постачання гарячої води, а також про зміну орендарів нежитлових приміщень.
Згідно з п. п. 2.4.22. та 2.4.23. договору про співпрацю балансоутримувач зобов'язаний у місячний термін повідомляти Виконавця послуг про розірвання договору оренди з орендарем та укласти з Виконавцем послуг договори про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до нежитлових приміщень та суб'єктам господарювання на нежитлові приміщення житлового фонду, що є їх власністю (в тому числі на тимчасово вільні приміщення будинку комунальної форми власності).
Згідно наданої позивачу балансоутримувачем будинку інформації 15.07.2021 між Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець), Комунальним підприємством "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ДАРНИЦЬКОГО РАЙОНУ М. КИЄВА" (балансоутримувач) та Фізичною особою-підприємцем Донченко Сергієм Дмитровичем (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва № 443/2021, відповідно до якого відповідачу було передано в оренду нежитлове приміщення з №6 по №28 (групи приміщень №12) літера А, підвал, нежитлові приміщення з 1по №5 (група приміщень №12) загальною площею 406,10 кв.м, що розташовані за адресою: вул. Юрія Пасхаліна, 16.
Передання приміщень в оренду підтверджується актом приймання-передачі в оренду нерухомого або іншого майна, що належить до державної власності від 15.07.2021, підписаного між відповідачем та третьою особою.
13.10.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" на офіційному веб-сайті опублікувало Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії та про надання послуг з постачання гарячої води, які є публічними договорами приєднання.
Однак, відповідач з заявою про приєднання до умов індивідуального типового договору не звертався, договір укладено не було.
Позивач зазначає, що з жовтня 2022 по квітень 2023 до об'єкту оренди відповідача за адресою: вул. Юрія Пасхаліна, 16 (загальною площею 406,10 кв.м) надавались послуги з централізованого опалення на загальну суму 64396,26 грн.
На підтвердження надання послуг з централізованого опалення позивачем надані: Акт № 580 про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи в опалювальний період 2022-2023 (адреса: вул. Ю. Пасхаліна, 16), Звіти з показаннями приладів будинкового засобу обліку теплової енергії за період з 01.10.2022 по 13.04.2023, нарядами на підключення та відключення централізованого опалення у будинку за адресою вул. Ю. Пасхаліна, 16.
Облік теплової енергії на потреби централізованого опалення по вул. Ю. Пасхаліна, 16 здійснюється приладом комерційного обліку МВТ-2М (заводський номер 22088).
При цьому, позивач зазначає, що показники засобу обліку теплової енергії розподіляються між користувачами приміщень пропорційно до площі займаних приміщень.
Позивач зазначає про наявність у відповідача, як орендаря нежитлових приміщень загальною площею 406,10 кв.м, за адресою вул. Ю. Пасхаліна, 16 заборгованості за надані послуги централізованого опалення за період з жовтня 2022 по квітень 2023 у розмірі 64396,26 грн.
Також у зв'язку із простроченням відповідачем грошового зобов'язання позивач нарахував та заявив до стягнення 1312,14 грн інфляційних втрат та 680,27 грн 3% річних.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.
Згідно з пунктами 5, 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Як встановлено ч. 1 ст. 9 вказаного Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про теплопостачання" балансоутримувач (будинку, групи будинків, житлового комплексу) - це власник відповідного майна або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно і уклала договір купівлі-продажу теплової енергії з теплогенеруючою або теплопостачальною організацією, а також договори на надання житлово-комунальних послуг з кінцевими споживачами; постачання теплової енергії (теплопостачання) - це господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; споживач теплової енергії - це фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору; суб'єкти відносин у сфері теплопостачання - це фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (абзац 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання").
Таким чином, відсутність договору про постачання теплової енергії при підтвердженні факту її постачання обставинами справи не звільняє споживача від обов'язку оплати за фактично спожиту теплову енергію.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №922/4239/16, постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №922/2790/17.
Так, факт перебування в оренді відповідача приміщення загальною площею 406,10 кв.м, за адресою вул. Ю. Пасхаліна, 16 у спірний період підтверджується актом приймання-передачі в оренду нерухомого або іншого майна, що належить до державної власності від 15.07.2021.
Матеріалами справи підтверджено факт надання позивачем послуг з централізованого опалення у період з жовтня 2022 по квітень 2023 у будинок №16 на вул. Юрія Пасхаліна у м. Києві.
За розрахунком позивача розмір заборгованості відповідача за надані послуги з централізованого опалення за період з жовтня 2022 по квітень 2023 становить 64396,26 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд встановив, що він є обґрунтованим та арифметично вірним.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань, оплату послуг з централізованого опалення у розмірі 64396,26 грн не здійснив.
Відповідачем не надано заперечень щодо здійсненого позивачем розрахунку заборгованості, як і не надано заперечень щодо факту отримання послуг з централізованого опалення.
Матеріли справи не містять доказів відключення у спірний період від теплопостачання спірних нежитлових приміщень.
Ураховуючи викладене вище, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 64396,26 грн належним чином доведена, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.
Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Позивач нарахував та заявив до стягнення 1312,14 грн інфляційних втрат та 680,27 грн 3% річних
Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та процентів річних від простроченої суми.
Перевіривши розрахунок 3% річних, судом встановлено, що він є обґрунтованим та арифметично вірними, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 680,27 грн 3% річних.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що інфляційні втрати є більшими, ніж заявлено позивачем до стягнення. Однак, враховуючи, що згідно із ч. 2 ст.237 ГПК України при ухваленні рішення не може виходити за межі позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1312,14 грн інфляційних втрат. Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
ВИСНОВКИ СУДУ
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" до Фізичної особи-підприємця Донченко Сергія Дмитровича про стягнення 64396,26 грн заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення, 1312,14 грн інфляційних втра та 680,27 грн 3% річних.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Донченко Сергія Дмитровича ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" (02094, місто Київ, вулиця Гната Хоткевича, будинок 20, ідентифікаційний код 37739041) 64396,26 грн заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення, 1312,14 грн інфляційних втра, 680,27 грн 3% річних та 2684,00 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано: 06.10.2023.
Суддя С.О. Турчин