ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
06.10.2023Справа № 910/11604/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи
За позовом Комунального підприємства "КИЇВБЛАГОУСТРІЙ" ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРКАДА-БУДІВНИЦТВО"
про стягнення 206971,89 грн
без повідомлення (виклику) учасників справи
РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ.
Короткий зміст позовних вимог.
Комунальне підприємство "КИЇВБЛАГОУСТРІЙ" ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРКАДА-БУДІВНИЦТВО" про стягнення 206971,89 грн заборгованості, з яких: 97038,90 грн - сума основного боргу, 48652,38 грн - пеня, 51516,68 грн - інфляційні втрати, 9763,93 грн - 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про надання послуг №2020050391 від 20.02.2020.
Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 28.07.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/11604/23, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
03.08.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
У відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно із ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Позиція позивача.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на виконання укладеного між Комунальним підприємством "КИЇВБЛАГОУСТРІЙ" ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРКАДА-БУДІВНИЦТВО" договору про надання послуг № 2020050391 від 20.02.2020, позивач надав відповідачу послуги на суму 97038,90 грн.
Між сторонами підписаний акт наданих послуг від 30.06 2020 на суму 97038,90 грн.
Позивач зазначає, що в порушення взятих на себе зобов'язань, відповідач оплату наданих позивачем послуг не здійснив, у зв'язку із чим заборгованість відповідача становить 97038,90 грн.
Внаслідок прострочення виконання грошового зобов'язання позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 48652,38 грн пені, 51516,68 грн інфляційних втрат, 9763,93 грн 3 % річних.
Позиція відповідача.
У поданому відзиві відповідач основну суму заборгованості визнає, однак заперечує проти позовної вимоги про стягнення пені.
В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що правомірне нарахування пені за договором могло відбуватись за період з 12.03.2020 по 11.09.2020 (в межах шестимісячного строку, встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України, а тому вимога про стягнення пені за період з 19.07.2022 по 19.07.2023 задоволенню не підлягає, оскільки нарахована поза межами строку, встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України.
ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
20.02.2020 між Комунальним підприємством "КИЇВБЛАГОУСТРІЙ" ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРКАДА-БУДІВНИЦТВО" (далі - замовник) укладено договір про надання послуг № 2020050391 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого в поряду та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги по опрацюванню дозвільної та проектної документації, необхідної для продовження замовником контрольної картки № 18010091-Гл на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв'язку з виконанням наступних робіт: встановлення тимчасової огорожі на період будівництва житлових будинків та об'єктів соціально-побутової сфери за адресою: проспект Академіка Глушкова, 6 у Голосіївському районі м. Києва (4-та черга будівництва, ж/б № 2 та № 3 за ГП), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.
Згідно з п. 3.1 договору загальна вартість наданих послуг визначається згідно тарифів і складає 97038,90 грн.
У п. 3.2 договору сторони погодили, що замовник протягом 20-ти днів з моменту підписання договору на підставі рахунку сплачує на розрахунковий рахунок виконавця грошові кошти за надання послуг.
Здавання послуг виконавцем та прийняття їх результатів замовником оформлюється Актом наданих послуг. Замовник протягом 3-х робочих днів зобов'язаний прийняти надані послуги та підписати Акт, або в той же термін надати виконавцю письмову мотивовану відмову. В разі ненадання у встановлений термін письмової мотивованої відмови від підписання Акту надання послуг, послуги вважаються наданими належним чином з дотриманням всіх вимог укладеного договору та прийнятими замовником (п. 3.4. договору).
Відповідно до п. 3.5 договору підписання Акту наданих послуг замовником є підтвердженням відсутності претензій з його боку.
Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2022, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п. 6.1 договору).
З матеріалів справи вбачається, що 30.06.2020 між позивачем та відповідачем підписаний акт наданих послуг, відповідно до якого виконавцем виконані, а замовником прийняті послуги на суму 97038,90 грн.
Відповідач оплату наданих позивачем послуг не здійснив, у зв'язку із чим заборгованість відповідача становить 97038,90 грн.
На підставі ст. 625 ЦК України, позивач нарахував 51516,68 грн інфляційних втрат, 9763,93 грн 3 % річних, а також на підставі п.4.4. договору - пеню у сумі 48652,38 грн.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Правовий аналіз наведених положень ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що договір надання послуг є двостороннім правочином, за яким обов'язку виконавця з надання певної послуги кореспондує обов'язок замовника з її оплати.
Згідно із наданого позивачем у матеріали справи акту наданих послуг від 30.06.2020 до договору про надання послуг № 2020050391 від 20.02.2020, позивачем надані, а відповідачем прийняті послуги на суму 97038,90 грн.
Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У п. 3.2 договору сторони погодили, що замовник протягом 20-ти днів з моменту підписання договору на підставі рахунку сплачує на розрахунковий рахунок виконавця грошові кошти за надання послуг.
Враховуючи дату підписання договору (20.02.2020), відповідач зобов'язаний був оплатити послуги на суму 97038,90 грн у строк до 11.03.2020 включно.
Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань, оплату наданих позивачем послуг 97038,90 грн не здійснив, у зв'язку із чим, заборгованість відповідача перед позивачем, становить 97038,90 грн.
У відзиві на позовну заяву відповідач визнав заборгованість у вказаному розмірі.
Ураховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості у сумі 97038,90 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення 51516,68 грн інфляційних втрат та 9763,93 грн 3 % річних, суд зазначає таке.
Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.
Розрахунки 3% річних є арифметично правильним, здійсненим позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у сумі 9763,93 грн суд вважає обґрунтованими.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат за період з березня 2020 по червень 2023 у розмірі 51516,68 грн, суд встановив, що він є обґрунтованим та арифметично вірним.
Щодо позовних вимог про стягнення пені у розмірі 48652,38 грн, що нарахована за період з 19.07.2022 по 19.07.2023, суд зазначає таке.
За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 ГК України).
За приписами ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).
Згідно із ч. 6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов'язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідно до частини 6 статті 232 ГК України.
Відповідальність у вигляді пені погоджена сторонами у п. 4.4 договору, відповідно до якого у разі порушення замовником строків оплати, останній платить на користь виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки.
У постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 902/959/19 зроблено висновок про те, що законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов'язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідно до частини шостої статті 232 ГК України.
Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі №910/6379/14.
Таким чином, приписами частини шостої статті 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане. Водночас, хоча законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду, однак його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок перебігу такого строку не може бути змінений за згодою сторін.
Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №910/4164/17, від 22.11.2018 у справі №903/962/17, від 07.06.2019 у справі №910/23911/16 та від 13.09.2019 у справі №902/669/18.
Отже, оскільки зобов'язання відповідачем мали бути виконані 11.03.2020, то початком нарахування пені є 12.03.2020. Періодом, за який можливе стягнення пені є період з 12.03.2020 по 11.09.2020.
Визначений позивачем період для нарахування пені (з 19.07.2022 по 19.07.2023) не входить у вказаний період, за який можливе стягнення пені.
Нарахування та стягнення пені за період з 19.07.2022 по 19.07.2023 суперечить приписам статті 232 ГК України.
Доводи відповідача в цій частині є обґрунтованими.
З урахуванням викладеного суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення 48652,38 грн пені.
При цьому, суд звертає увагу позивача, що у даному випадку відсутні підстави для застосування норм законодавства про позовну давність, оскільки відповідачем не заявлялось клопотань про застосування строків позовної давності.
Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
ВИСНОВКИ СУДУ
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Комунального підприємства "КИЇВБЛАГОУСТРІЙ" ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРКАДА-БУДІВНИЦТВО", а саме: в частині стягнення 97038,90 грн заборгованості, 9763,93 грн 3% річних та 51516,68 грн інфляційних втрат.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРКАДА-БУДІВНИЦТВО" (01001, місто Київ, вулиця Ольгинська, будинок 3, ідентифікаційний код 34882504) на користь Комунального підприємства "КИЇВБЛАГОУСТРІЙ" ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) (03057, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 31, корпус 2, ідентифікаційний код 26199708) 97038,90 грн заборгованості, 9763,93 грн 3% річних, 51516,68 грн інфляційних втрат та 2374,79 грн витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано:. 06.10.2023.
Суддя С.О. Турчин