ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" вересня 2023 р. Справа №926/1302/23
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді Кравчук Н.М.
суддів Скрипчук О.С.
Матущак О.І.
секретар судового засідання Михайлишин С.В.
розглянувши апеляційну скаргу (клопотання/заява) Чернівецької обласної ради (вх. № ЗАГС 01-05/1135/23 від 13.04.2023)
на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 27.03.2023 (про відкриття провадження у справі в частині відмови у відкритті провадження)
у справі № 926/1302/23
за позовом: Чернівецької обласної ради м. Чернівці
до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю “Жентол” (надалі ТзОВ “Жентол”), с. Берегомет, Чернівецької області
2) ОСОБА_1 с. Глинниця, Чернівецької області
про визнання недійсним правочину та скасування державних реєстрацій права власності на нерухоме майно
за участю учасників справи:
від позивача: Базюк Ю.Р.
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: не з'явився
ВСТАНОВИВ:
24.03.2023 Чернівецька обласна рада звернулась до Господарського суду Чернівецької області з позовом до ТзОВ “Жентол”, до ОСОБА_1 про:
- скасування державної реєстрації права власності на незавершене будівництво операторної літ. «А», що становить 8% готовності (фундамент), навіс літ. «Б», резервуар № 1, інформаційне табло № 2, замощення № 1 за адресою: АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Жентол», здійснену 29 квітня 2020 року о 17:10:26 год. державним реєстратором Карвацькою Галиною Федорівною реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2075002273101; номер запису про право власності: 36376510;
- визнання недійсним правочину, вчиненого 12 червня 2020 року на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна - незавершене будівництво АЗС (незавершене будівництво операторної літ. А, що становить 8 % готовності (фундамент), навіс літ. Б, резервуар № 1, інформаційне табло № 2, замощення № 1) за адресою: АДРЕСА_1 , який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю «Жентол» та ОСОБА_1 , який зареєстровано в реєстрі за № 4222, 4223 та посвідчено приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Макеєвою Надією Василівною;
- застосування наслідків недійсності правочину шляхом скасування державної реєстрації права власності на незавершене будівництво операторної літ. «А», що становить 8 % готовності (фундамент), навіс літ. «Б», резервуар № 1, інформаційне табло № 2, замощення № 1 за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 , здійсненої 22 червня 2020 року о 17:46:08 год. приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Душинською Ніною Валеріївною реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2075002273101; номер запису про право власності: 37013778;
- припинення права власності ОСОБА_1 на незавершене будівництво операторної літ. «А», що становить 8 % готовності (фундамент), навіс літ. «Б», резервуар № 1, інформаційне табло № 2, замощення № 1 за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку з скасуванням державної реєстрації речового права.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що реєстрація за відповідачами права власності на незавершене будівництво по АДРЕСА_1 здійснена за відсутності документів, що посвідчують речове право на земельну ділянку під таким об'єктом та надають право на виконання будівельних робіт. Наведені дії порушують права позивача та суперечать актам цивільного законодавства. Оскільки право власності на об'єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 у ТзОВ «Жентол» не виникло, правочин, спрямований на незаконне відчуження цього майна шляхом виходу фізичної особи ОСОБА_1 зі складу учасників ТзОВ «Жентол», позивач вважає нікчемним, а здійснену державну реєстрацію права власності за цим правочином незаконною. Позивач зазначає, що спір щодо правомірності передачі ТзОВ «Жентол» у власність ОСОБА_1 нерухомого майна на підставі акта приймання-передачі пов'язаний із виходом учасника зі складу Товариства, тож є корпоративним, розгляд якого віднесено до юрисдикції господарських судів.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 27.03.2023 року у справі №926/1302/23 (суддя М.І. Ніколаєв) прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Жентол» про скасування державної реєстрації права власності на незавершене будівництво операторної літ. «А», що становить 8% готовності (фундамент), навіс літ. «Б», резервуар № 1, інформаційне табло № 2, замощення № 1 за адресою: АДРЕСА_1 , за Товариством з обмеженою відповідальністю «Жентол», здійснену 29 квітня 2020 року о 17:10:26 год. державним реєстратором Карвацькою Галиною Федорівною реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2075002273101; номер запису про право власності: 36376510. Відмовлено у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Жентол» та ОСОБА_1 про:
- визнання недійсним правочину, вчиненого 12 червня 2020 року на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна - незавершене будівництво АЗС (незавершене будівництво операторної літ. А, що становить 8 % готовності (фундамент), навіс літ. Б, резервуар № 1, інформаційне табло № 2, замощення № 1) за адресою: АДРЕСА_1 , який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю «Жентол» та ОСОБА_1 , який зареєстровано в реєстрі за № 4222, 4223 та посвідчено приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Макеєвою Надією Василівною;
- застосування наслідків недійсності правочину шляхом скасування державної реєстрації права власності на незавершене будівництво операторної літ. «А», що становить 8 % готовності (фундамент), навіс літ. «Б», резервуар № 1, інформаційне табло № 2, замощення № 1 за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 , здійсненої 22 червня 2020 року о 17:46:08 год. приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Душинською Ніною Валеріївною реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2075002273101; номер запису про право власності: 37013778;
- припинення права власності ОСОБА_1 на незавершене будівництво операторної літ. «А», що становить 8 % готовності (фундамент), навіс літ. «Б», резервуар № 1, інформаційне табло № 2, замощення № 1 за адресою: АДРЕСА_1 (п.п. 1, 6 ухвали) (а.с. 113-115).
При прийнятті ухвали суд першої інстанції виходив з того, що у позовній заяві в порушення встановлених статтею 20 ГПК України особливостей предметної та суб'єктної юрисдикції господарських судів, об'єднано позовні вимоги, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Суд вважає, що спір, у вказаній частині позовних вимог, не є корпоративним, оскільки не пов'язаний із створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи та не виник внаслідок порушення корпоративних прав позивача. Враховуючи, що позивач звернувся до суду за захистом порушеного права власності на нерухоме майно, а одним із відповідачів є фізична особа, з якою у Чернівецької обласної ради відсутні господарські правовідносини, суд дійшов висновку, що даний спір в частині позовних вимог до ТзОВ «Жентол» та ОСОБА_1 про визнання недійсним правочину, застосування наслідків недійсності правочину шляхом скасування державної реєстрації права власності на незавершене будівництво, припинення права власності, не належить до юрисдикції господарських судів та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Таким чином, позовна заява в частині вищевказаних вимог до ТзОВ «Жентол» та ОСОБА_1 не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, що в силу вимог п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України є підставою для відмови у відкритті провадження у справі.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Чернівецька обласна рада подала апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 27.03.2023 року у справі №926/1302/23, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду та передати справу на розгляд до суду першої інстанції. Скаржник вважає оскаржувану ухвалу прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права. На переконання скаржника у справі, що розглядається, підлягає застосуванню п. 4 ч. 1 ст. 20 ГПК України у редакції, що діє з 15 грудня 2017 року (при цьому ГПК України у редакції, що діяла до 15.12.2017, аналогічної норми не містив), яким встановлено, що судам господарської юрисдикції підвідомчі справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах. Застосуванню підлягає саме ця норма ГПК України, оскільки спір, у тому числі, стосується оскарження правочину, укладеного між ТзОВ «Жентол» та ОСОБА_1 щодо відчуження частки у статутному капіталі внаслідок виходу останньої зі складу учасників цього Товариства і не стосується питань участі позивача у створенні, діяльності, управлінні або припиненні ТзОВ «Жентол». Скаржник наголошує, що у заявленому позові відповідно до ст. 173 ГПК України об'єднано кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення та поданими доказами. Враховуючи, що позовні вимоги у цій справі нерозривно пов'язані між собою підставою виникнення, стосуються одного й того ж майна - об'єкта незавершеного будівництва за адресою: м. Чернівці, вул. Енергетична, 2, ці позовні вимоги відповідно до статей 20, 24, 30 і 173 ГПК України, на переконання скаржника, необхідно розглядати в межах однієї справи, одного провадження у порядку господарського судочинства. Натомість, розгляд позовних вимог, про які йдеться в порядку різного судочинства, не призведе до жодних наслідків практичного чи правового характеру та не забезпечить належного захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Відповідачі не надали суду письмових відзивів на апеляційну скаргу.
При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції виходив з наступного.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виходячи з норм статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Судовий захист є одним з найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах (ст. 1 Господарського процесуального кодексу України).
В частині 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
У відповідності до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
З дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також запроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб'єктного складу сторін.
Отже, критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права або інтересу, по захист якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин.
Таким чином, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, окрім суб'єктного складу сторін є: наявність між сторонами господарських правовідносин, урегульованих Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних правовідносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.02.2023 справа № 909/207/20).
Статтею 20 ГПК України встановлені особливості предметної та суб'єктної юрисдикції господарських судів, якими уточнено коло спорів, що розглядаються господарськими судами, та встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
З огляду на положення ч. 1 ст. 20 ГПК України, а також ст.ст. 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб'єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
Таким чином, критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб'єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.
Згідно зі ст. 20 ГПК України виключено можливість здійснення провадження у господарському суді у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності стороною в яких є фізична особа, яка не є підприємцем (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.02.2023 справа № 909/207/20).
Враховуючи, що позивач звернувся до суду за захистом порушеного права власності на нерухоме майно, а одним із відповідачів є фізична особа, з якою у Чернівецької обласної ради відсутні господарські правовідносини, колегія суддів, вважає підставним та обґрунтованим висновок місцевого господарського суду, що даний спір в частині позовних вимог до ТзОВ «Жентол» та ОСОБА_1 про визнання недійсним правочину, застосування наслідків недійсності правочину шляхом скасування державної реєстрації права власності на незавершене будівництво, припинення права власності не належить до юрисдикції господарських судів та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
При цьому, колегія суддів зауважує, що даний спір не є корпоративним, оскільки не пов'язаний із створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи та не виник внаслідок порушення корпоративних прав позивача, про що судом першої інстанції зроблено правильний висновок.
Суд зазначає про відсутність імперативних норм ст. 20 ГПК України щодо виключної належності вказаного спору, одним із учасників якого є фізична особа, за предметом цих правовідносин до господарської юрисдикції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Колегія суддів вважає, що на підставі встановлених обставин справи, суд першої інстанції здійснив правильне застосування пункту 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України в частині вищевказаних позовних вимог до ТзОВ «Жентол» та ОСОБА_1 .
Доводи скаржника зводяться до довільного тлумачення процесуальних норм, у зв'язку з чим відхиляються судом апеляційної інстанції.
Ухвала Господарського суду Чернівецької області від 27.03.2023 у справі № 926/1302/23 прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права, яку необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись, ст. ст. 175, 255, 269, 270, 271, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Чернівецької обласної ради залишити без задоволення.
2.Ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 27.03.2023 року у справі №926/1302/23 без змін.
3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.
4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку та в строки, передбачені ст.ст. 287-288 ГПК України.
5.Справу повернути до Господарського суду Чернівецької області.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Повний текст постанови складено 05.10.2023.
Головуючий суддя Н.М. Кравчук
Судді О.С. Скрипчук
О.І. Матущак