ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 534/1516/23
Провадження № 3/534/666/23
05 жовтня 2023 року м. Горішні Плавні
Суддя Комсомольського міського суду Полтавської області Комарова Діана Юріївна, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Комсомольськ Полтавської області, громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ч.2 ст.126 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
15 липня 2023 року о 21 год 45 хв ОСОБА_1 в м. Горішні Плавні по просп. Героїв Дніпра, 19/11 керував транспортним засобом ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_1 , на якому, в порушення п. 31.1, п.31.6 Б ПДР України в темну пору доби не горів задній габаритний ліхтар, при цьому в порушення п.2.1 А ПДР України? не маючи права керування транспортним засобом.
Будучи повідомленим у встановленому законом порядку про дату, час та місце розгляду справи, ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово наголошував, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
За таких обставин, враховуючи, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, беручи до уваги, що присутність особи при розгляді справ, передбачених ст.121 КУпАП та ст.126 КУпАП обов'язковою законодавцем не визначена, і ОСОБА_1 був повідомлений у встановленому законом порядку про судове засідання, суд доходить висновку про можливість проведення розгляду справи у відсутність особи, яка притягується до відповідальності.
Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення. Його дії підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 121 КУпАП, оскільки він в порушення вимог п.31.6 Б ПДР України керував транспортним засобом, у якого в темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів та за ч.2 ст.126 КУпАП, а також він, в порушення вимог п.2.1 А ПДР України, керуючи транспортним засобом, не мав посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до ч.2 ст.13 КУпАП, у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, ст.139, ч.3 ст.154, ч.2 ст.156, ст.173, 173-4, 174, 185, 190-195 цього Кодексу,
вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника, до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
На момент вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 виповнилося 17 років.
Відповідно до п.2.13 ПДР України, право на керування транспортними засобами особам може бути надано:
мототранспортними засобами і мотоколясками (категорії А1, А) - з 16-річного віку;
автомобілями, колісними тракторами, самохідними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами, які експлуатуються на вулично-дорожній мережі, всіх типів (категорії В1, В, С1, С), за винятком автобусів, трамваїв і тролейбусів, - з 18-річного віку.
Отже, ОСОБА_1 , будучи особою, яка на момент складання відносно нього адміністративного протоколу не досягла 18-річного віку не мав права на керування автомобілем.
Винуватість ОСОБА_1 повністю підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 397861, наданим відеозаписом правопорушення.
Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, суд, виходячи з положень ст.23 КУпАП, зазначає, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч.1 ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.
Зі змісту частини другої згаданої статті вбачається, що при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність судом не враховуються.
Згідно ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
З огляду на викладене, суддя вважає за необхідне накласти на порушника адміністративне стягнення: за ч.1 ст. 121 КУпАП - у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 340 (триста сорок) гривень; за ч.2 ст.126 КУпАП - у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 3 400 (три тисячі чотириста) гривень, та на підставі ч.2 ст.36 КУпАП остаточно визначити ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 3 400 (три тисячі чотириста) гривень, в межах санкції, передбаченої ч.2 ст.126 КУпАП.
Питання про судовий збір вирішено у порядку ст.40-1 КУпАП, згідно з якою у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку таке стягнення накладено.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності сплачує судовий збір за ставкою 0,2 від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись статтями 23-24, 40-1, 283, 294 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121 КУпАП, ч.2 ст.126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення:
за ч.1 ст.121 КУпАП у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 340 (триста сорок) гривень;
за ч.2 ст.126 КУпАП у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.
У порядку ч.2 ст.36 КУпАП остаточно визначити ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 грн 80 коп.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження. Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Комсомольський міський суд Полтавської області. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її винесення.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Суддя Д.Ю. Комарова