Справа № 152/1401/23
2/152/398/23
УХВАЛА
06 жовтня 2023 року м. Шаргород
Справа №152/1401/23
Провадження №2/152/398/23
Суддя Шаргородського
районного суду
Вінницької області - Славінська Н.Л.,
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шмат Руслан Петрович, до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
встановив:
05.10.2023 року адвокат Шмат Р.П. звернувся до Шаргородського районного суду Вінницької області з означеним позовом в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, у якому просить відкрити провадження у справі без сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір»; стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача борг в сумі 146178,72 грн.
05.10.2023 року цивільна справа, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, передана в провадження судді Шаргородського районного суду Славінської Н.Л. (а.с.18).
Відповідно до вимог ст.187 ЦПК України, суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє, чи відповідає вона вимогам, викладеним у ст.ст.175, 177 ЦПК України, чи немає підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження і за відсутності таких підстав - відкриває провадження у справі.
Згідно з вимогами ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч.2 ст.185 ЦПК України).
Означена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства України.
Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Так, відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, повне ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Разом з тим, у порушення вимог п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України, у позовній заяві відповідачем зазначається ОСОБА_2 ; у п. 2 резолютивної частини позову борг позивач просить стягнути зі ОСОБА_3 ; у мотивувальній частині позову позивач зазначає про передання грошових коштів відповідачу ОСОБА_4 .
Вказане позбавляє суд можливості ідентифікувати особу відповідача.
До того ж, у порушення вимог п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України, у позовній заяві позивачем не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача за його наявності або номер і серію паспорта відповідача, відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, що також позбавляє суд можливості ідентифікувати особу відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з положеннями ч.ч.9, 10 ст.28 ЦПК України, позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи). Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.
Так, на виконання вимог ч.8 ст.187 ЦПК України, 05.10.2023 року судом здійснено запит щодо зареєстрованого місця проживання відповідача до Єдиного державного демографічного реєстру та не встановлено відомостей про зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 , оскільки суду не відомі, а в позові не зазначені ні реєстраційний номер облікової картки платника податків, ні номер і серія паспорта, тому особу за тими параметрами, що вказані в позовній заяві, зокрема, за вказаними прізвищем, іменем, по батькові та датою народження, у ЄДДР не знайдено (а.с.19).
Не зазначення позивачем у позовній заяві реєстраційного номера облікової картки платника податків або номера і серії паспорта відповідача унеможливлює вирішення судом питання про підсудність цивільної справи саме Шаргородському районному суду та відкриття провадження у справі, оскільки ч.1 ст.378 ЦПК України встановлено, що підлягає скасуванню судове рішення, яке прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Крім того, в порушення п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, представником позивача у позові не зазначено обґрунтований розрахунок сум, що стягуються з відповідача.
Також, в порушення вимог п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України, у позові не зазначено змісту позовних вимог, тобто спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Так, позивач зазначає предметом позову - стягнення боргу за договором позики, натомість не зазначає відомостей про укладений договір чи договори, спосіб укладення договору, дату укладення, дату повернення позики, тоді як у резолютивній частині позову позивач просить стягнути «борг».
До того ж, в порушення вимог п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, позов ОСОБА_1 не містить викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та не містить зазначення доказів, що підтверджують ці обставини.
Так, у позові представник позивача зазначає, що відповідач з 29.05.2022 року по 07.11.2022 року «позичила» грошові кошти у позивача в сумі 146178,72 грн., які повинна була повернути до 30.06.2023 року.
Разом з тим, на підтвердження вказаних обставин не зазначає доказів укладення договору (договорів) позики, чи інших доказів позики з зазначенням суми позики, дати її отримання та дати повернення.
Також, частиною 4 ст.177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 4 ст.175 ЦПК України встановлено, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
При перевірці позовної заяви та доданих до неї документів з метою вирішення питання про відкриття провадження, встановлено, що до позовної заяви не додано документу, що підтверджує сплату судового збору.
Згідно із статтею 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору (преамбула Закону).
За статтями 1, 2 цього Закону, судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом і включається до складу судових витрат. Платниками цього платежу є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частина 2 статті 3 цього Закону містить перелік об'єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 - перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг.
Відповідно до п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня становить 2684 гривні.
Оскільки у позовній заяві зазначена ціна позову 146178,72 грн., то позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі 1461,78 грн., відповідно до п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», тобто за подання до суду позовної заяви майнового характеру у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заяв про відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору чи про звільнення від його оплати позивач до позову не додавав.
Зазначення представником позивача у п.1 резолютивної частини позову вимоги, дослівно, «відкрити провадження у справі без сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України» «Про судовий збір», суд вважає безпідставним.
Так, п.13 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Представник позивача зазначає, що позивач ОСОБА_1 є учасником бойових дій.
Разом з тим, позивач та його представник не зазначили та не додали до позову доказів того, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій.
Так, ст.5 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту встановлено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час*.
__________
* Перелік підрозділів, що входили до складу діючої армії, та інших формувань визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.19 ст.6 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасниками бойових дій визнаються, в тому числі, військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України. Райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України, а райони здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях - відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України.
Процедура надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та категорії таких осіб передбачена «Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України», який затверджений постановою КМУ №413 від 20.08.2024 року (в редакції станом на 24.08.2023 року).
Пунктом 5 вказаного Порядку встановлено, що рішення про надання та позбавлення статусу учасника бойових дій приймається: комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Мін'юсті, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Офісі Генерального прокурора, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, ДСНС, ДФС (далі - комісії), - стосовно осіб, зазначених в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку.
Пунктом 9 вказаного Порядку встановлено, що посвідчення учасника бойових дій і відповідний нагрудний знак видаються: особам, зазначеним в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку, - Мін'юстом, органами Міноборони, МВС, Національною поліцією, Національною гвардією, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Офісом Генерального прокурора, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Держспецзв'язку, ДСНС, ДФС; особам, зазначеним в абзацах четвертому та шостому пункту 2 цього Порядку, - Мінветеранів.
Разом з тим, позивачем не надано ні відповідного Рішення комісії про присвоєння статусу учасника бойових дій, ні відповідного посвідчення учасника бойових дій.
Суд зауважує, що надана копія довідки командира військової частини від 07.06.2023 року за №2920 беззаперечно свідчить про участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації (а.с.10), але є лише однією з підстав для надання позивачу статусу учасника бойових дій, та не свідчить про наявність у нього такого статусу, а також не є підставою для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Відтак, вказана позовна заява, згідно з вимогами ст.185 ЦПК України, підлягає залишенню без руху.
Враховуючи, що у позові адвокатом Шматом Р.П. зазначена адреса для поштової кореспонденції та адреса електронної пошти - для листування, то означену ухвалу слід надіслати на вказану поштову та електронну адреси - для виконання.
Керуючись ст.ст.185, 260 ЦПК України,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шмат Руслан Петрович, до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - залишити без руху.
Повідомити позивача - ОСОБА_1 та адвоката Шмата Руслана Петровича про необхідність виправлення порушень вимог ЦПК України у позовній заяві у строк, який не може перевищувати шести днів з дня отримання даної ухвали, шляхом подачі на виконання даної ухвали позовної заяви із виправленими порушеннями вимог ЦПК України та документу про сплату судового збору в канцелярію Шаргородського районного суду і роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду у цій справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвалу надіслати на вказану у позові поштову та електронну адреси - для виконання.
Ухвала підписана суддею 06.10.2023 року.
Суддя: