ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" жовтня 2023 р. справа № 300/3207/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративного-господарського штрафу №№349884, 349885 від 18.05.2023
ВСТАНОВИВ:
Представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , (далі також - позивач, ФОП ОСОБА_1 ), 02.06.2023 звернулася до суду з адміністративним позовом до Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі також - відповідач) про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу №№349884, 349885 від 18.05.2023.
Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що 03.04.2023 уповноваженими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області складено Акт № 354974 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів автомобільним транспортом, згідно якого 03.04.2023 о 13.год 55 хв. на 320 км а/д М-30 Хмельницька область, було проведено перевірку транспортного засобу марки DAF/SCHWARZMOLLER, номерний знак НОМЕР_1 , що належить позивачу, та яким керував водій ОСОБА_2 . В акті перевірки зазначено, що водій здійснював вантажні перевезення деревини згідно ТТН серія ЮBB№ 890217 від 03.04.2023. Під час перевірки виявлено, що транспортний засіб обладнаний аналоговим тахографом, відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа, а саме розмір пневматичних шин не відповідає фактичному значенню у протоколі перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, що є порушенням ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». 18.05.2023 начальником Відділу Державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Гарасимко Іваном Михайловичем за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відносно позивача складено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №349884, згідно якої 03.04.2023 на 320 км. а/д М-30 ФОП ОСОБА_1 допущено порушення, а саме відсутність на момент проведення перевірки документів визначених статтею 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та накладено штраф в сумі 17000 грн. Також, 05.04.2023 уповноваженими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області складено Акт №354979 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів автомобільним транспортом, згідно якого 05.04.2023 о 11.год 19 хв. на 320 км а/д М-30 Хмельницька область, було проведено перевірку транспортного засобу марки DAF/SCHWARZMOLLER, номерний знак НОМЕР_2 , що належить позивачу, та яким керував водій ОСОБА_2 . В акті перевірки зазначено, що водій здійснював вантажні перевезення деревини згідно ТТН серія ЮBB№ 890227 від 04.04.2023. Під час перевірки виявлено, що транспортний засіб обладнаний аналоговим тахографом. Відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа, а саме розмір пневматичних шин не відповідає фактичному значенню у протоколі перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, що є порушенням ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». 18.05.2023 начальником Відділу Державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Гарасимко Іваном Михайловичем за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відносно позивача складено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №349885, згідно якої 05.04.2023 на 320 км. а/д М-30 ФОП ОСОБА_1 допущено порушення, а саме відсутність на момент проведення перевірки документів визначених статтею 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та накладено штраф в сумі 17000 грн. Позивач не погоджується із винесеною постановою, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 07.06.2023 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.17-18).
12.06.2023 представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову (а.с. 23-25).
Ухвалою суду від 14.06.2023 у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення виконання постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу №№349884, 349885 від 18.05.2023 та забороною Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті направляти постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №№349884, 349885 від 18.05.2023 до примусового виконання до примусового виконання до органів ДВС- відмовлено (а.с 29-31).
Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 16.06.2023. У даному відзиві представник відповідача зокрема зазначила, що під час перевірки було виявлено порушення вимог абзацу 3 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Як наслідок, за порушення вимог додержання законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом було складено постанову від 18.05.2023 №349884 та №349885. Згідно акту №354979 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, зокрема встановлено, таке: «Направлення на перевірку 31.03.2023 №004374. Під час перевірки виявлено порушення: водій здійснював вантажні перевезення деревини згідно ТТН серія ЮВВ № 890217 від 03.04.2023. Під час перевірки виявлено: транспортний засіб обладнаний аналоговим тахографом, відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа, а саме розмір пневматичних шин не відповідає фактичному значенню у протоколі перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. Порушено вимоги ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». У тому числі порушення відповідальність за яке передбачена вимогами статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» частина 1 абзац 3 Перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених статтею 48 цього Закону а саме протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. Пояснення водія ОСОБА_2 : Ознайомлений, копію отримав.». Так відповідно до акту № 354979 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 05.04.2023, зокрема встановлено, таке: «Направлення на перевірку 31.03.2023 №004374. Під час перевірки виявлено порушення: водій здійснював вантажні перевезення деревини (сосна, ялина) згідно ТТН серія ЮBB № 890227 від 04.04.2023. Під час перевірки виявлено: транспортний засіб обладнаний аналоговим тахографом, відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа, а саме розмір пневматичних шин на задній осі транспортного засобу не відповідає фактичному значеному у протоколі перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, чим порушено вимоги ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» частина 1 абзац 3 Перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених статтею 48 цього Закону а саме протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. Пояснення водія ОСОБА_2 : «Шефа повідомлю про те, що протокол є недійсним, копію отримав». Представник відповідача, також зазначає, що наданий водієм позивача під час перевірок 03.04.23, 05.04.23, протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу № UA 199 № 629 від 07.05.2021, був виданий для розміру пневматичних шин транспортного засобу 295/80 R22.5 в той же час як визначено пунктом 2.7 Інструкції № 385: що за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, не допускається робити закреслення чи виправлення відомостей, які заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписано та поставлено печатку відповідальної особи ПІСТ. Під час проведення рейдових перевірок 03.04.2023, 05.04.2023 посадовими особами Укртрансбезпеки було зафіксовано фактичний розмір пневматичних шин транспортного засобу що перевірявся DAF XF 95.380, д.н.3. НОМЕР_3 - « 315/80 R22.5», у зв'язку з чим протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу № UA 199 N 629 від 07.05.2021 (який виданий для розміру пневматичних шин транспортного засобу 295/80 R22.5) не міг вважатися належним документом. На виконання вимог пунктів 2.6, 2.7 Інструкції №385, позивач зобов'язаний був оформити у ПСТ протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, в якому було б зазначено той розмір пневматичних шин транспортного засобу DAF XF 95.380, д.н.3. НОМЕР_3 , який в ньому був фактично, а саме « 315/80 R22.5». Враховуючи зафіксовані порушення законодавства було винесено постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №№349884, 349885 від 18.05.2023 (а.с. 35-52).
Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, судом встановилено такі обставини.
Керуючись Законом України "Про автомобільний транспорт", Порядком здійснення державного контрою на автомобільному транспорті, у відповідності до завдання на перевірку з 03.04.2023 по 09.04.2023 № 7352/28/27-22, посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) в Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті проводилась рейдова перевірка на виконання окремого доручення Укртрансбезпеки, місце перевірки: на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки висадки пасажирів, стоянках таксі i транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, які знаходяться на території відповідно до системи адміністративного устрою України: Хмельницької області (а.с.53).
03.04.2023 о 13:55 під час перевірки старшим державним інспектором на а/д М-30, 320 км, Хмельницька область зупинено транспортний засіб DAF/SCHWARZMOLLER, номерний знак НОМЕР_1 , за керуванням ОСОБА_2 та запропоновано водію надати документи передбачені ст. 48 Законом України "Про автомобільний транспорт" під час здійснення перевезень вантажів. За результатами перевірки складено акт № 354974 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 03.04.2023 (а.с. 9, 55).
Підставою для складення акту № 354974 від 03.04.2023 стало те, що під час перевірки старшим інспектором відділу державного нагляду (контролю) в Хмельницькій області та спеціалістом відділу державного нагляду (контролю) в Хмельницькій області виявлено порушення, а саме: водій здійснював вантажне перевезення деревини згідно ТТН серія ЮВВ №890217 від 03.04.2023 (а.с. 56), транспортний засіб обладнаний аналоговим тахографом, відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа, а саме розмір пневматичних шин не відповідає фактичному значенню у протоколі перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу (а.с. 9, 55).
В акті перевірки № 354974 від 03.04.2023 зроблено відмітки, що водій транспортного засобу з актом ознайомлений, пояснень та зауважень не надав.
Підставою для складення акту № 354979 від 05.04.2023 стало те, що під час перевірки головним спеціалістом відділу державного нагляду (контролю) в Хмельницькій області виявлено порушення, а саме: водій здійснював вантажне перевезення деревини згідно ТТН серія ЮВВ №890227 від 04.04.2023 (а.с. 67), транспортний засіб обладнаний аналоговим тахографом, відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа, а саме розмір пневматичних шин не відповідає фактичному значенню у протоколі перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу (а.с. 10, 66).
Розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт по акту № 354974 та №354979 призначено на 18.05.2023, про що позивачу направлено рекомендований лист з повідомленням. 05.05.2023 даний рекомендований лист отриманий позивачем, підтвердженням цього є повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 74). Відділом державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області вжиті вичерпні дії щодо завчасного повідомлення позивача про розгляд справи, проте на розгляд справи позивач не з'явився.
Враховуючи зафіксовані порушення законодавства, 18.05.2023 стосовно позивача винесено постанови №349884 та №349885 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн, відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених статтею 48 цього Закону (а.с. 10, 12). Постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 349884 та № 349885 від 18.05.2023 направлені позивачу супровідним листом від 18.05.2023 №36101/27/24-23 та отримані ним 23.05.2023 (а.с. 75).
Не погоджуючись із постановами №349884 та №349885 про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ (надалі - Закон №2344-ІІІ), який регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
За змістом статті 1 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" (у редакції, чинній на момент проведення перевірки) загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.
Реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю, вимоги до облаштування та технічного оснащення яких затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту.
Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103 (далі - Положення №103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно пункту 4 зазначеного Положення, основними завданнями Укртрансбезпеки, серед іншого, є здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті.
Відповідно до підпунктів 2, 15, 27 пункту 5 Положення №103, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює, серед іншого: державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, регламентується Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи. (п. 3 Порядку №1567 ).
Пунктом 4 Порядку №1567 встановлено, що державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Пунктом 3 Порядку №1567 встановлено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Таким чином, Відділ державного нагляду (контролю) в Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, яке уповноважене здійснювати державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті, зокрема, шляхом здійснення рейдових перевірок та притягнення до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Згідно з пунктами 26 та 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частин першої-другої статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Статтею 49 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що водій транспортного засобу зобов'язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.
Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979р. №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, ст. 18 Закону №2344 та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів наказом Міністерства транспорту і зв'язку України від 07.06.2010 р. №340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення № 340).
Пунктом 1.3 Положення №340 визначено, що його вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 385 від 24.06.2010 (далі - Інструкція № 385).
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 385 адаптація тахографа до транспортного засобу - оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у пам'яті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VIN-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку, - ) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа "k", характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу "w", ефективного кола шини "l", а також показники часу,пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності). Термін "адаптація тахографа до транспортного засобу", за визначенням ЄУТР ( 994_016 ), - "калібрування".
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;
тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.
Згідно з положеннями пункту 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Відповідно до пункту 2.5 Інструкції № 385 повірку тахографів здійснюють повірочні лабораторії, які уповноважені на проведення повірки тахографів відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
Пунктом 2.6 Інструкції № 385 визначено, що пункти сервісу тахографів виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення періодично кожні два роки, а також у разі: установлення або заміни тахографа; ремонту тахографа; зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу; якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.
Згідно з положеннями пункту 1.4 Інструкції № 385 ПСТ - пункт сервісу тахографів, спеціально облаштовані виробничі ділянки для надання послуг щодо установлення та технічного обслуговування тахографів суб'єктами господарювання (резидентами України), що виконують передбачені ЄУТР функції «майстерні або механіка» та внесені Мінінфраструктури як компетентним органом з виконання ЄУТР до переліку уповноважених суб'єктів господарювання.
Пунктом 2.7 Інструкції № 385 передбачено, що за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 5.
Бланк протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу роздруковується відповідальною особою ПСТ на папері формату А4 (210x297 мм) щільністю 100 г/кв. м або більше. Не допускається робити закреслення чи виправлення відомостей, які заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписано та поставлено печатку відповідальної особи ПСТ. У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляються прочерки.
ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних.
Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.
Відповідно до п. 3.3. Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;
Відповідно до п. 3.5. Перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії.
Відповідно до п. 3.5, п.3.6. Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТС здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством; наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа.
З аналізу наведених норм суд дійшов висновку, що автомобільний перевізник зобов'язаний забезпечити транспортний засіб, який здійснює вантажні перевезення діючим протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
Суд врахував, що у спірних постановах штраф застосований за відсутність під час рейдової перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а саме розмір пневматичних шин не відповідає фактичному значенню у протоколі перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.
Так, відповідно до матеріалів справи у протоколі про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу № UA199N629 від 07.05.2021 в графі розмір пневматичних шин зазначено « 295/80 R22/5», проте під час проведення рейдових перевірок 03.04.2023 та 05.04.2023 посадовими особами Укртрансбезпеки зафіксовано фактичний розмір пневматичних шин транспортного засобу DAF/SCHWARZMOLLER, номерний знак НОМЕР_1 - « 315/80 R22.5», що підтверджується фотоматеріалами з місця проведення перевірок.
Суд звертає увагу, що протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу № UA199N629 від 07.05.2021, який поданий позивачем до матеріалів справи не є доказом наявності під час рейдової перевірки 03.04.2023 та 05.04.2023 дійсного протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, оформленого у відповідності до вимог Інструкції № 385. Оскільки автомобільний перевізник зобов'язаний в даному випадку пройти перевірку та адаптацію тахографа та отримати новий протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, де б було зазначено розмір пневматичних шин який фактично встановлений в транспортному засобі. Саме позивач, як автомобільний перевізник зобов'язаний забезпечити водія транспортного засобу документами, необхідними для здійснення перевезення до моменту початку здійснення такого перевезення, а саме діючим протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу DAF/SCHWARZMOLLER, номерний знак НОМЕР_1 , а окремі недоліки документів, жодним чином не нівелюють факт самого порушення та не можуть слугувати підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Також суд зазначає, що дані рейдові перевірки проводилися в різні дні, а саме 03.04.2023 та 05.04.2023, а причина винесення оскаржуваних постанов ідентична, тобто позивач після винесення акту №354974 від 03.04.2023 із зазначеним порушенням, продовжив здійснювати вантажні перевезення 05.04.2023 без усунення виявлених порушень, що свідчить про свідоме порушення Закону України «Про автомобільний транспорт».
Відтак протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу не відповідає вимогам до документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів і не може вважатися протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу в розумінні частини третьої статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Суд не встановив порушень з боку відповідача щодо юридичної кваліфікації правопорушення, вчиненого позивачем.
Позивач здійснював перевезення вантажів, та під час рейдової перевірки виявлено відсутність у водія належного протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, що підтверджується записом у актах № 354974 від 03.04.2023 та № 354979 від 05.04.2023, крім того позивачем не спростовувалась дана обставина щодо її належності, а тому твердження позивача, що при здійсненні посадовими особами перевірок водієм ОСОБА_2 наданий протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу є допустимим фактом підтвердження наявності протоколу, суд не бере до уваги відповідно до вищенаведених аргументів.
Окрім того, суд зазначає, що згідно виписки з Казначейської служби України, відповідно до якої 29.06.2023, 10.08.2023 позивачем оплачені кошти за постанови, які оскаржуються, а саме №№349885, 349884 від 18.05.2023 (а.с.85).
За сукупністю наведених обставин, суд приходить до висновку, що спірні постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу прийняті з наявності на те правових підстав.
Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч.5 ст. 19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Згідно з п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Враховуючи вище наведене, на думку суду, відповідач при прийнятті оскаржуваних постанов діяв в межах та у спосіб визначений чинним законодавством.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів та надані докази, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини не підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, яка не є суб'єктом владних повноважень у разі відмови у задоволенні позову судовий збір не відшкодовуються.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) до Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, вул. Тополина, 3, с. Угорники, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 76492) про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу №№349884, 349885 від 18.05.2023, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.