Справа № 560/6785/23
РІШЕННЯ
іменем України
04 жовтня 2023 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради, в якому просить:
- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради щодо відмови у призначенні та виплаті позивачу щомісячної державної соціальної допомоги на проживання згідно постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року № 332 з 01 жовтня 2022 року;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради здійснити нарахування та виплату позивачу щомісячної державної соціальної допомоги на проживання згідно постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року № 332 з 01 жовтня 2022 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач та члени його родини (чоловік - ОСОБА_2 , доньки - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ) у 2014 році у м. Херсон отримали статус внутрішньо переміщених осіб, оскільки постійне місце проживання ( АДРЕСА_1 ) з 20.02.2014 окуповано російською федерацією. У 2020 році місце проживання змінено на: м. Ізмаїл, Одеська область. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505 "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг" (далі - Постанова №505), позивач та члени його родини отримували щомісячну адресну допомогу по березень 2022 року. При цьому, після втрати чинності Постанови №505 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам" (далі - Постанова №332) допомогу на проживання було призначено автоматично без подання додаткового звернення та проводилася її відповідна виплата. У зв'язку з зміною фактичного місця проживання без зміни адреси реєстрації місця проживання позивач та його родина отримали нові довідки внутрішньо переміщених осіб. Позивач вважає, що має право на отримання допомоги.
До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що позивачу відмовлено у наданні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам у зв'язку з тим, що м. Ізмаїл Одеської області (місце реєстрації позивача та членів його сім'ї) не входило до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затверджених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75.
Вказує, що ключовою умовою надання допомоги на проживання є переміщення на момент звернення з тимчасово окупованої російською федерацією території України або території визначеної розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №204 на якій проводяться бойові дії і яка наявна в наказі Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75. При цьому, відповідних підтверджуючих документів позивач відповідачу не надав.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.04.2023 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.05.2023 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Згідно з довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 04.02.2021 зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідно до довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 13.09.2022 зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 .
Згідно з випискою з карткового рахунку ОСОБА_1 в період з січня 2022 по квітень 2022 року включно та з червня 2022 року по вересень 2022 року включно отримала соціальні виплати на загальну суму 68652,00 грн.
Позивач звернувся до відповідача з заявою від 12.09.2022 про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Рішенням Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради про відмову у наданні допомоги переміщеним особам на проживання від 29.10.2022 позивачу та членам його родини (доньки - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ) допомогу переміщеним особам не призначено з таких підстав: адреса реєстрації не в зоні БД або незруйноване житло або закінчився період окупації або період окупації не дійсний на дату звернення.
Позивач звернувся до відповідача з запитом, зокрема, щодо надання письмової відповіді про причини відмови у призначенні (продовженні) допомоги внутрішньо переміщеним особам на проживання.
Листом від 19.04.2023 №2962 відповідач повідомив позивача про те, що допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не була призначена з вересня 2022 року у зв'язку з виключенням м. Ізмаїла Одеської області (місця реєстрації позивача та його дітей) з зони проведення бойових дій.
Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.
IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до статті 1 Закону України від 20.10.2014 №1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон №1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Приписами статті 2 Закону №1706-VII встановлено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
Положеннями частини 1 статті 9 Закону №1706-VII визначено, що внутрішньо переміщена особа має право на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 4 Закону №1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону №1706-VII довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Приписами абзацу 2 пункту 1 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №509 (далі - Порядок №509), визначено, що довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Зі змісту наведених норм слідує, що доказом внутрішнього переміщення особи є довідка, яка підтверджує факт внутрішнього переміщення та взяття на облік такої особи.
До 20.03.2022 механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначався Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим Постановою №505 (далі - Порядок №505).
У зв'язку з набранням чинності 22.03.2022 Постановою №332, якою затверджений Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - Порядок №332) та визначений механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, втратила чинність Постанова №505.
Пунктом 2 Порядку №332 визначено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, а також території адміністративно-територіальних одиниць, де проводяться бойові дії та що визначені в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми “єПідтримка”, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204.
Згідно з пунктом 3 Порядку №332 допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 р. включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень.
Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням.
Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30 квітня 2022 р. включно, надається починаючи з березня 2022 року.
Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня 2022 р. отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 “Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг”. Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється.
Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 р., крім осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, та осіб, які повторно перемістилися з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) після 24 лютого 2022 року.
Починаючи з травня 2022 р. допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали до 20 травня 2022 р. заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, або за умови подання документального підтвердження від органів місцевого самоврядування факту пошкодження/знищення нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.
Наведені норми свідчать про те, що пунктом 2 передбачено коло осіб, яким надається допомога на проживання, а пункт 3 містить положення щодо розміру та умов надання чи ненадання такої допомоги за певних обставин.
Відповідач в рішенні від 29.10.2022 підставами для відмови в задоволенні заяви позивача зазначив: "адреса реєстрації не в зоні БД або незруйноване житло або закінчився період окупації або період окупації не дійсний на дату звернення". Тобто відповідач застосував правила для надання допомоги внутрішньо переміщеним особам, які визначені починаючи з травня 2022 року.
Водночас, відповідач не врахував зміст нормативного правила, визначеного в абзаці сьомому пункту 3 Порядку №332, яке полягає в тому, що допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які отримали такий статус до 24.02.2022, крім тих, що отримували допомогу згідно з Постановою №505. Позивач станом на 24.02.2022 отримував допомогу згідно з Постановою №505. Відповідач не висловив заперечень щодо цієї обставини.
Отже, позивач має право на отримання допомоги відповідно до Порядку №332.
Суд зважає, що відмова суб'єкта владних повноважень як різновид форми реалізації адміністративного волевиявлення (управлінської функції) може бути втілена як у рішенні, так і в дії, яка має певну документальну фіксацію.
При цьому порушене право позивача полягає у прийнятті суб'єктом владних повноважень рішення від 29.10.2022.
Проте позивач не оскаржує зазначене рішення.
Згідно з частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Оскільки суд встановив наявність в позивача права на отримання допомоги відповідно до Порядку №332, а доводи та мотиви відповідача визнав такими, що не відповідають вимогам законодавства, то слід вважати підтвердженим факт порушення прав та законних інтересів позивача у спірних правовідносинах, що є визначеною процесуальним законом обставиною для визнання протиправним та скасування рішення Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради про відмову у наданні допомоги переміщеним особам на проживання від 29.10.2022.
Як наслідок, слід зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради здійснити з 01.10.2022 нарахування та виплату позивачу щомісячної допомоги на проживання, визначену Порядком №332.
Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає та враховує наступне.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Предметом позову є одна вимога немайнового характеру.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року - 2684 гривні.
Отже, належний до сплати розмір судового збору за подання позовної заяви у цій справі становив 1073,60 грн. При цьому, позивач сплатив 1074,00 грн судового збору.
Враховуючи викладене, на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 1073,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Суд роз'яснює позивачу право подати клопотання про повернення судового збору в розмірі 0,40 грн (1074,00 грн - 1073,60 грн).
Інші докази документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем, у матеріалах справи відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради про відмову ОСОБА_1 у наданні допомоги переміщеним особам на проживання від 29.10.2022.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради здійснити з 01.10.2022 нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної допомоги на проживання, визначену Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332.
Стягнути на користь ОСОБА_1 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 )
Відповідач:Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради (вул. Проскурівського підпілля 32, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29013 , код ЄДРПОУ - 03198563)
Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк