МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2023 р. № 400/7757/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., при секретарі судового засідання Куц О.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НІК-НАФТОБАЗА», вул. Новозаводська, 7-А, м. Миколаїв, 54028,
до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001,
про:визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.04.2023 № 214314290902 і від 26.04.2023 № 214414290902,
За участю:
представника позивача Матвєєва Вадима Валерійовича
представниць відповідача Васильченко Оксани Віталіївни і Хазової Олени Олександрівни
ВСТАНОВИВ:
26 червня 2023 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НІК-НАФТОБАЗА» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 26.04.2023 № 21431429092 і від 26.04.2023 № 214414290902.
Підставою позову позивач зазначає те, що:
наказ про призначення фактичної перевірки, за результатами якої прийнято відповідачем оскаржувані податкові повідомлення-рішення (далі - ППР), є протиправним, оскільки він не містить посилання на будь-які повідомлення / інформації про порушення позивачем законодавства або інші підстави, що спричинили необхідність призначення фактичної перевірки позивача;
відповідно до довідки про опломбування реєстратора розрахункових операцій дата виготовлення РРО АЗС POS Mini (заводський номер РРО TN80080030) є 26.08.2015, а датою введення в експлуатацію є 08.03.2016, а тому позивач вважає не закінченим строк використання вказаного реєстратора розрахункових операцій; як наслідок, на думку позивача, ППР від 26.04.2023 № 21431429092 є протиправним;
резервуари на акцизному складі обладнані рівномірами-лічильниками, що підтверджується сертифікатами відповідності, а тому ППР від 26.04.2023 № 214414290902 також є протиправним.
У відзиві на позовну заяву Головне управління ДПС у Миколаївській області (а.с. 83-90) просило відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі. Відзив відповідач обґрунтував тим, що:
1) фактична перевірка позивача була призначена у зв'язку із здійсненням функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу підакцизних товарів, що є самостійною підставою згідно із підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 стаття 80 Податкового кодексу України (далі - ПК України), з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання та не вимагає наявності та / або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства;
2) наказ відповідача від 28.03.2023 № 300-п «Про проведення фактичної перевірки» відповідає вимогам статті 81 ПК України, в ньому містяться всі необхідні реквізити, а саме: адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид перевірки, підстави для проведення перевірки, визначенні ПК України, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися, підпис керівника;
3) позивач не вірно трактує суть порушення, за яке його притягнуто до відповідальності згідно з ППР від 26.04.2023 № 21431429092, а саме: роздрібна торгівля через електронно-касовий апарат незазначений у ліцензії; не залежно від того, коли розпочато / закінчено використання реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО), роздрібна торгівля пальним повинна здійснюватися виключно через електронний контрольно-касовий апарат, зазначений у ліцензії;
4) на момент проведення фактичної перевірки у позивача були відсутні документи, які свідчили б, що перетворювачі магнітні поплавкові ПМП201 із зав. №№ 24531, 22628, 22629 і 24050, які встановлені на чотирьох резервуарах на акцизному складі з уніфікованим номером 1003569, відповідають вимогам законодавства та мають позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування; крім того, чотири інші резервуари на вказаному вище акцизному складі не обладнано рівнемірами-лічильниками;
5) позивач до перевірки не надав жодного документа, який свідчив би, що чотири паливороздавальні колонки відповідають вимогам законодавства та / або мають позитивний результат повірки або оцінку відповідності.
Позивач право на подання відповідні на відзив не скористався.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду документа про сплату судового збору в розмірі 24156,00 гривень (а.с. 70-71).
У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.
06.07.2023 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі № 400/7757/23 за правилам загального позовного провадження та призначення підготовчого засідання на 25.07.2023.
У підготовчому засіданні, яке відбулось 25.07.2023 (протокол судового засідання № 1744993 (а.с. 135-137), Миколаївський окружний адміністративний суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 29.08.2023.
29.08.2023 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про закриття підготовчого засідання, призначення справи до судового розгляду по суті та про проведення судового засідання 03.10.2023 (протокол судового засідання № 1845597 (а.с. 138-141).
Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно, з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 55-60) основним видом економічної діяльності позивача є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (46.71).
23.06.2019 позивач зареєстрував акцизний склад з уніфікованим номером 1003569, найменування акцизного складу - Автозаправна станція, місцезнаходження акцизного складу: вул. Веселинівська, буд. 55, м. Миколаїв, що підтверджується Актом від 06.04.2023 № 1806/14-29-09-02-07/42487945 (а.с. 97).
12.11.2019 Головне управління ДПС у Миколаївській області видало позивачу Ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним № 14030314201900291 з терміном дії з 12.11.2019 до 12.11.2024 (а.с. 38-39). У додатку до цієї ліцензії зазначено дані про реєстратор розрахункових операцій: фіскальний номер РРО 3000500203, дата реєстраційного посвідчення РРО 03.01.2019, назва моделі (модифікації) РРО АЗС POS Mini, заводський номер РРО TN80080030, виробник ТОВ «ІКС-Техно», дата виготовлення РРО 26.08.2015.
03.01.2019 РРО з фіскальним номером 3000500203 було опломбовано, що підтверджується Довідкою про опломбування реєстратора розрахункових операцій (а.с. 46).
13.03.2020 позивач отримав Ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним № 14030314202000058 з терміном дії з 13.03.2020 до 13.03.2025 (а.с. 40-42). У додатку до цієї ліцензії вказано дані про реєстратор розрахункових операцій: фіскальний номер РРО 3000500203, дата реєстраційного посвідчення РРО 03.01.2019, назва моделі (модифікації) РРО АЗС POS Mini, заводський номер РРО TN80080030, виробник ТОВ «ІКС-Техно», дата виготовлення РРО 26.08.2015.
10.01.2023 РРО з фіскальним номером 3001036730 було опломбовано, що підтверджується Довідкою про опломбування реєстратора розрахункових операцій від 10.01.2023 № 1 (а.с. 49-50) і Актом введення в експлуатацію реєстратора розрахункових операцій від 10.01.2023 (а.с. 51). Зазначені документи відповідач отримав згідно з квитанцією № 2 10.01.2023 (а.с. 52).
16.03.2023 позивач подав позивачу заяву щодо ліценції на право роздрібної торгівлі пальним (а.с. 128) у зв'язку зі зміною реєстратора розрахункових операцій.
20.03.2023 відповідач переоформив позивач Ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним № 14030314202000058 з терміном дії з 13.03.2020 до 13.03.2025 (а.с. 43-45). У додатку до цієї переоформленої ліцензії зазначено дані про реєстратор розрахункових операцій: фіскальний номер РРО 3001036730, дата реєстраційного посвідчення РРО 10.01.2023, назва моделі (модифікації) РРО Т&Т POS.27, заводський номер РРО TR80340211, виробник ТОВ «ІКС-ТЕХНО», дата виготовлення РРО 03.01.2023.
Згідно з абзацом першим пункту 1 наказа Головного управління ДПС у Миколаївській області від 28.03.2023 № 300-п «Про проведення фактичної перевірки» (далі - Наказ № 300-п) наказано провести з 28 березня 2023 року фактичну перевірку позивача за місцем здійснення діяльності: вул. Веселинівська, буд. 35, м. Миколаїв, тривалістю 10 діб за період діяльності з 01.01.2020 до моменту закінчення перевірки (а.с. 94).
У преамбулі Наказа № 300-п (а.с. 94) зазначено, що він прийнятий на виконання підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 з урахуванням пунктів 69.2, 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, а саме: здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
На підставі Наказа № 300-п (а.с. 94) і направлень на перевірку відповідача від 28.03.2023 № 411/14-29-09-02-06 (а.с. 95) і від 28.03.2023 № 412/14-29-09-02-06 (а.с. 96) посадові особи відповідача з 28.03.2023 по 06.04.2023 провели фактичну перевірку позивача з питань дотримання ним вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу підакцизних товарів, контроль за виконанням якого покладеного на органи Державної податкової служби України.
За результатами цієї перевірки Головне управління ДПС у Миколаївській області 14.02.2022 склало Акт від 06.04.2023 № 1806/14-29-09-02-07/42487945 (далі - Акт від 06.04.2023) про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу підакцизних товарів, контроль за виконанням якого покладеного на органи ДПС (а.с. 97-101).
В Акті від 06.04.2023 зафіксовано, що станом на 06.04.2023 на акцизному складі з уніфікованим номером 1003569 розташовано 8 підземних резервуарів та 1 резервуар для зберігання зрідженого газу (напівпречіп-цистерна для транспортування та зберігання скрапленого вуглеводного газу), з яких 4 підземних резервуара обладнані рівнемірами-лічильниками, а щодо 4 інших позивач не надав посадовим особам відповідача під час проведення перевірки жодних документів, які свідчили б про їх обладнання вимірювальною технікою.
Чотири підземні резервуари обладнані рівнемірами перетворювачами магнітними поплавковими ПМП201 із заводськими номерами 24531, 22628, 22629 і 24050 відповідають ДСТУ OIML R 85-1 & 2:2014 Автоматичні рівнеметричні прилади для вимірювання рівня рідин у стаціонарних резервуарах, що підтверджується:
Декларацією про відповідність № 007/1019 (а.с. 124) (щодо рівнеміра ПМП201 із заводським номером 24050), згідно з якою ДП «ХАРКІВСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ» провело роботу з оцінки відповідності типу за результатами перевірки засобів вимірювальної техніки вимогам технічного регламенту і видало сертифікат UA.TR.002СВ.1389-19 від 04.12.2019;
Декларацією про відповідність № 009/0220 від 07.10.2020 (а.с. 125) (щодо рівнемірів ПМП201 із заводськими номерами 24531, 22628 і 22629), згідно з якою ДП «ХАРКІВСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ» провело роботу з оцінки відповідності типу за результатами перевірки засобів вимірювальної техніки вимогам технічного регламенту і видало сертифікат UA.TR.002СВ.1494-20 від 07.02.2022.
Крім того, на акцизному складі з уніфікованим номером 1003569 розташовано одна колонка відпуску зрідженого і три паливо роздавальні колонки, одна з яких не зареєстрована в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, а саме: паливо роздавальна колонка ПЕЙСМЕЙКЕР Джі Ес (PACEMAKER GS) 31311, серія JU989.
Позивач не надав ні під час перевірки, ні до суду документів, які свідчили б, що чотири паливороздавальні колонки відповідають вимогам законодавства та / або мають позитивний результат повірки або оцінку відповідності.
В Акті від 06.04.2023 посадові особи відповідача зафіксували такі правопорушення з боку позивача:
підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України у зв'язку з роздрібною торгівлею пальним через електронний контрольно-касовий апарат не зазначений у ліцензії;
статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» у зв'язку з необладнанням та / або відсутністю реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та / або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі.
На підставі Акта від 06.04.2023 відповідач виніс ППР відповідно:
а) від 26.04.2023 № 21431429092 (форма «С»), згідно з яким до позивача застосовано штрафні санкції, що застосовуються відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» у сумі 16121224,74 грн (а.с. 132-133);
б) від 26.04.2023 № 214414290902 (форма «ПС»), згідно з яким до позивача застосовано адміністративний штраф та інших санкцій у сумі 240000,00 грн (а.с. 130-131).
Вважаючи зазначені ППР протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Підпунктами 191.1.14, 191.1.16, 191.1.17 пунктом 191.1 статті 191 ПК України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 193 цього Кодексу:
здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері;
здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;
проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.
Згідно з пунктом 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (підпункт 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України).
Відповідно до абзацу першого пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові; позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Таким чином, відповідач наділений повноваженнями щодо здійснення податкового контролю у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального шляхом проведення фактичних перевірок.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №820/4766/17 та від 12.08.2021 у справі № 140/14625/20.
Абзацом четвертим підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті зупиняються, крім фактичних перевірок.
Отож у період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, відповідач має право проводити фактичні перевірки.
Згідно з пунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Пунктом 80.1 статті 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків/особи.
Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Відтак підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України встановлено дві альтернативні підстави для проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як в сукупності, так і кожна окремо, а саме:
1) у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
2) здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Тобто здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі № 140/14625/20, від 08.12.2022 у справі № 140/2889/21 і від 25.04.2023 у справі № 520/3328/2020.
Суд встановив, що відповідно до преамбули Наказа № 300-п (а.с. 94) він прийнятий на виконання підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 з урахуванням пунктів 69.2, 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, а саме: здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
З урахуванням зазначеного, відповідач не мав зазначати у Наказі № 300-п (а.с. 94) інформацію, яка ним отримана щодо будь-яких порушень з боку позивача.
Відповідно твердження позивача про те, що зазначення у наказі такої підстави, як здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального) недостатньо для прийняття оскаржуваного наказа, є безпідставним та таким, що суперечить правовим нормам, які регулюють спірні правовідносини.
Що стосується змісту Наказа № 300-п (а.с. 94), то згідно з абзацом третім пункту 81.1 статті 81 ПК України в наказі про проведення перевірки має бути зазначено дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
У Наказі № 300-п (а.с. 94) зазначено:
дату видачі (28.03.2023);
найменування контролюючого органу (Головне управління ДПС у Миколаївській області);
найменування та реквізити суб'єкта (Товариство з обмеженою відповідальністю «НІК-НАФТОБАЗА» (код за ЄДРПОУ 42487945) за місцем здійснення діяльності: вул. Веселинівська, буд. 55, м. Миколаїв);
мета (здійснення контролю за дотриманням платниками податків законодавства в частині виробництва, обліку, обігу, зберігання та транспортування підакцизних товарів), вид (фактична перевірка);
підстави для проведення перевірки, визначені ПК України (підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 з урахуванням пунктів 69.2, 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України);
дата початку (28.03.2023);
тривалість перевірки (10 діб);
період діяльності, який буде перевірятися (з 01.01.2020 на момент закінчення перевірки).
Наказ № 300-п (а.с. 94) підписаний керівником (його заступника або уповноваженої особи) відповідача (в.о. начальника Ігор Кузьмін) та скріплений печаткою відповідача.
Отже, Наказ № 300-п (а.с. 94) відповідає вимогам третім пункту 81.1 статті 81 ПК України.
З огляду на вищевикладене суд прийшов до висновку, що Наказ № 300-п (а.с. 94) є правомірним.
Щодо посилання позивача при обґрунтуванні своєї позиції на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 12.10.2021 № 120/5729/20-а, від 28.10.2021 у справі № 520/10214/2020, від 02.12.2021 у справі № 120/3918/20-а, суд зазначає таке.
У справах № 120/5729/20-а, № 520/10214/2020, № 120/3918/20-а предметом розгляду були накази контролюючого органу, в яких не було зазначено, що відповідні перевірки здійснюються з метою реалізації функції контролю у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. У зв'язку з цим Верховний Суд прийшов до висновку про їх протиправність.
Натомість у Наказі № 300-п (а.с. 94) зазначено мету, з якою призначено фактичну перевірку позивача.
Також суд звертає увагу на те, що застосовані в цій справі правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 08.12.2022 у справі № 140/2889/21 і від 25.04.2023 у справі № 520/3328/2020, що були ухвалені пізніше постанов, на які посилається позивач.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Тому при вирішенні цього спору суд застосував останні правові позиції Верховного Суду.
Щодо ППР від 26.04.2023 № 21431429092 (форма «С»), згідно з яким до позивача застосовано штрафні санкції, що застосовуються відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» у сумі 16121224,74 грн (а.с. 132-133), суд зазначає наступне.
Статтею 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон № 481/95-ВР) встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин, а для малих виробників виноробної продукції алкогольних напоїв без додавання спирту: вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах.
У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення, фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.
У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб'єкту господарювання (у тому числі іноземному суб'єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов'язаних з реорганізацією суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), суб'єкт господарювання зобов'язаний у місячний термін з дня внесення таких змін звернутися до органу, який видав ліцензію, з відповідною заявою.
Орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) протягом трьох робочих днів видає суб'єкту господарювання (у тому числі іноземному суб'єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.
Відповідно до абзацу десятого частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи пальним через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) не зазначений у ліцензії - 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10000 гривень.
Таким чином, роздрібна торгівля пальним здійснюється виключно через електронний контрольно-касовий апарат, тобто реєстратор розрахункових операцій (книгу обліку розрахункових операцій), зазначений у ліцензії. У протилежному випадку, для суб'єкта господарювання настають негативні наслідки фінансового характеру у вигляді накладення на нього штрафу, встановленого статтею 17 Закону № 481/95-ВР. Відповідно до вимог чинного законодавства здійснення діяльності з роздрібної торгівлі пальним є правомірним виключно через реєстратор розрахункових операцій, зазначений у ліцензії, незалежно від статусу цього реєстратора розрахункових операцій.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 2а-9358/11/1370, від 01.02.2021 у справі № 520/5562/19 і від 17.02.2022 у справі № 520/13466/19.
Крім того, у постанові від 25.04.2023 у справі № 520/3328/2020 Верховний Суд зазначив, що зміни у додаток до ліцензії на роздрібну торгівлю пальним можуть бути внесені виключно на підставі відповідної заяви суб'єкта господарювання. Факт реєстрації нового РРО не зумовлює у контролюючого органу обов'язку автоматично вносити зміни у додаток до ліценції на право здійснення торгівлі пальним щодо реєстратора розрахункових операцій, через яке здійснюється торгівля пальним.
Під час судового розгляду суд встановив, що 12.11.2019 Головне управління ДПС у Миколаївській області видало позивачу Ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним № 14030314201900291 з терміном дії з 12.11.2019 до 12.11.2024 (а.с. 38-39). У додатку до цієї ліцензії зазначено дані про реєстратор розрахункових операцій: фіскальний номер РРО 3000500203, дата реєстраційного посвідчення РРО 03.01.2019, назва моделі (модифікації) РРО АЗС POS Mini, заводський номер РРО TN80080030, виробник ТОВ «ІКС-Техно», дата виготовлення РРО 26.08.2015.
10.01.2023 РРО з фіскальним номером 3001036730 було опломбовано, що підтверджується Довідкою про опломбування реєстратора розрахункових операцій від 10.01.2023 № 1 (а.с. 49-50) і Актом введення в експлуатацію реєстратора розрахункових операцій від 10.01.2023 (а.с. 51). Зазначені документи відповідач отримав згідно з квитанцією № 2 10.01.2023 (а.с. 52).
16.03.2023 позивач подав позивачу заяву щодо ліценції на право роздрібної торгівлі пальним (а.с. 128) у зв'язку зі зміною реєстратора розрахункових операцій.
20.03.2023 відповідач переоформив позивач Ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним № 14030314202000058 з терміном дії з 13.03.2020 до 13.03.2025 (а.с. 43-45). У додатку до цієї переоформленої ліцензії зазначено дані про реєстратор розрахункових операцій: фіскальний номер РРО 3001036730, дата реєстраційного посвідчення РРО 10.01.2023, назва моделі (модифікації) РРО Т&Т POS.27, заводський номер РРО TR80340211, виробник ТОВ «ІКС-ТЕХНО», дата виготовлення РРО 03.01.2023.
Тобто відповідач вніс відповідні зміни до додатка до ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним № 14030314202000058 впродовж трьох робочих днів, тобто у строк, встановлений статтею 15 Закону № 481/95-ВР (18 і 19 березня 2023 року - вихідні дні).
Таким чином, у період з 11.01.2023 по 19.03.2023 включно позивач здійснював роздрібну торгівлю пальним через реєстратор розрахункових операцій Т&Т POS.27, заводський номер РРО TR80340211, фіскальний номер 3001036730, який не був зазначений у ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним № 14030314202000058 з терміном дії з 13.03.2020 до 13.03.2025 виключно з його вини, оскільки саме 20.03.2023 відповідач вчасно вніс у додаток до ліцензії № 14030314202000058 відомості про реєстратор розрахункових операцій Т&Т POS.27.
Відтак позивач допустив порушення статті 15 Закону № 481/95-ВР у частині здійснення роздрібної торгівлі пальним через електронно-касовий апарат, незазначений у ліцензії на право роздрібної торгівлі.
Оскільки в судовому засіданні 03.10.2023 представник позивача підтвердив розмір вартості реалізованої позивачем продукції за період з 11.01.2023 по 19.03.2023 (протокол судового засідання № 1972727), суд прийшов до висновку, що ППР від 26.04.2023 № 21431429092 (форма «С»), згідно з яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 16121224,74 грн (а.с. 132-133), є правомірним.
Що стосується ППР від 26.04.2023 № 214414290902 (форма «ПС»), відповідно до якого до позивача застосовано штрафні санкції за у зв'язку з необладнанням та / або відсутністю реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та / або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, суд виходив з наступного.
Акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального (абзац третій підпункт 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Розпорядник акцизного складу - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (підпункт 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Згідно з абзацом першим підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Абзацом четвертим і п'ятим підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України встановлено, що витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.
Відповідно до абзаців шостого-десятого підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати:
а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;
б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.
Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.
Згідно з абзацами першим і четвертим підпункту 12 підрозділу 5 Розділу XX ПК України розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов'язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки: акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.
Отже, розпорядники акцизних складів зобов'язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі. Граничний строк для такого обладнання та реєстрації, зокрема по акцизному складу, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.
Відповідно до абзаців першого і четвертого пункту 18 підрозділу 5 розділу XX ПК України норми пункту 1281.1 статті 1281 цього Кодексу застосовуються до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів - з 1 квітня 2020 року.
Отож вищенаведеними пунктами підрозділу 5 Розділу XX ПК України встановлено строки для виконання обов'язку платником податку для облаштування акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками рівня пального у резервуарі та реєстрації таких в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, а також передбачено дату з якої до таких платників застосовуються норми пункту 1281.1 статті 1281 ПК України.
Водночас слід зазначити, що відповідальності за недотримання вказаного строку (не пізніше 1 січня 2020 року), тобто за несвоєчасне обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та їх реєстрацію в відповідному Єдиному державному реєстрі нормами ПК України, не передбачено.
Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з абзацами першим і другим пункту 1281.1 статті 1281 ПК України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового, та/або масового витратоміра на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, та/або місці отримання/відпуску спирту етилового у виробництво продукції, визначеної у підпунктах «д»-«ж» підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 цього Кодексу - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового, та/або масовий витратомір.
Тобто об'єктивною стороною складу правопорушення, встановленого пунктом 1281.1 статті 1281 ПК України, за яке передбачена штрафна санкція, є саме необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників.
При цьому, ані зазначена норма, ані інші положення ПК України, як вже було зазначено вище, не передбачають відповідальності за порушення строку обладнання або реєстрації зазначених рівнемірів та витратомірів.
Отже, притягнення до юридичної відповідальності відповідно до пункту 1281.1 статті 1281 ПК України можливе виключно у випадку необладнання та/або відсутності реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, як передбачено диспозицією вказаної норми.
Порушення строків обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та реєстрації їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (передбачених підпунктом 12 підрозділу 5 Розділу XX Податкового кодексу України), якщо на час проведення перевірки встановлено їх наявність на акцизних складах та їх реєстрація в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, не може бути підставою для застосування до платника податків пункту 1281.1 статті 1281 ПК України.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 580/9246/21.
Суд встановив, що під час проведення перевірки позивача Головним управлінням ДПС у Миколаївській області було встановлено наявність на акцизному складі з уніфікованим номером 1003569 8 підземних резервуарів та 1 резервуар для зберігання зрідженого газу (напівпречіп-цистерна для транспортування та зберігання скрапленого вуглеводного газу), з яких 4 підземних резервуара обладнані рівнемірами-лічильниками, а щодо 4 інших позивач не надав посадовим особам відповідача під час проведення перевірки жодних документів, які свідчили б про їх обладнання вимірювальною технікою.
Чотири підземні резервуари обладнані рівнемірами перетворювачами магнітними поплавковими ПМП201 із заводськими номерами 24531, 22628, 22629 і 24050 відповідають ДСТУ OIML R 85-1 & 2:2014 Автоматичні рівнеметричні прилади для вимірювання рівня рідин у стаціонарних резервуарах, що підтверджується:
Декларацією про відповідність № 007/1019 (а.с. 124) (щодо рівнеміра ПМП201 із заводським номером 24050), згідно з якою ДП «ХАРКІВСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ» провело роботу з оцінки відповідності типу за результатами перевірки засобів вимірювальної техніки вимогам технічного регламенту і видало сертифікат UA.TR.002СВ.1389-19 від 04.12.2019;
Декларацією про відповідність № 009/0220 від 07.10.2020 (а.с. 125) (щодо рівнемірів ПМП201 із заводськими номерами 24531, 22628 і 22629), згідно з якою ДП «ХАРКІВСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ» провело роботу з оцінки відповідності типу за результатами перевірки засобів вимірювальної техніки вимогам технічного регламенту і видало сертифікат UA.TR.002СВ.1494-20 від 07.02.2022.
Відповідно до пункту 61 Міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями, затверджених наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 № 1747, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2016 за № 1417/29547, міжповірочний інтервал рівнемірів комплексів технічних засобів обліку нафтопродуктів у резервуарах становить 2 роки.
Відтак термін чергової повірки рівнеміра ПМП201 із заводським номером 24050 настав 05.12.2021, а для рівнемірів ПМП201 із заводськими номерами 24531, 22628 і 22629 - 08.02.2022.
У судовому засіданні 03.10.2023 представник позивача зазначив, що йому не відомо, чи проводилась повірка вищевказаних рівнемірів після введення їх в експлуатацію (протокол судового засідання № 1972727).
Таким чином, на день проведення фактичної перевірки 8 підземних резервуарів, розташованих на акцизному складі позивача з уніфікованим номером 1003569, вважалися такими, що не обладнанні рівнемірами-лічильниками, оскільки на чотирьох з них відсутні будь-які рівнеміри, а чотири інші містили рівнеміри-лічильники, на які були відсутні позитивні результати повірки або оцінки відповідності (абзац четвертий підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України).
Крім того, на акцизному складі з уніфікованим номером 1003569 розташовано одна колонка відпуску зрідженого газу і три паливо роздавальні колонки, одна з яких не зареєстрована в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, а саме: паливо роздавальна колонка ПЕЙСМЕЙКЕР Джі Ес (PACEMAKER GS) 31311, серія JU989.
Позивач не подав до суду документів, які свідчили б, що три паливо роздавальні колонки і одна колонка відпуску зрідженого газу відповідають вимогам законодавства та / або мають позитивний результат повірки або оцінку відповідності.
У судовому засіданні 03.10.2023 представник позивача повідомив, що він не володіє відомостями про те, чи обладнанні вищевказані колонки витратомірами-лічильниками (протокол судового засідання № 1972727).
Отже, твердження позивача про те, що відповідач протиправно притягнув його до юридичної відповідальності на підставі пункту 1281.1 статті 1281 ПК України, є необґрунтованим, оскільки на момент фактичної перевірки рівнемірами-лічильниками не було обладнано 8 резервуарів з пальним, а 4 місця відпуску пального - витратомірами-лічильниками.
Відтак ППР від 26.04.2023 № 214414290902 (форма «ПС») про застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 240000,00 грн (а.с. 130-131) є правомірним.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
З огляду на те, що позивачу відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 22, 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НІК-НАФТОБАЗА» (вул. Новозаводська, 7А, м. Миколаїв, 54028; код ЄДРПОУ: 42487945) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001; код ЄДРПОУ: 44104027) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Миколаївській області від 26.04.2023 № 214314290902 і від 26.04.2023 № 214414290902 - відмовити повністю.
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
3. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Г.Ярощук
Рішення складено в повному обсязі 04 жовтня 2023 року