КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2023 року м. Кропивницький справа № 340/5848/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул.Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ - 43142606)
про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
І. Зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0092067-2410-1118 від 03.05.2023 року Головного управління ДПС у Кіровоградській області на ім'я ОСОБА_1 , яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості» у сумі 384868,87 грн. за 2022 рік.
ІІ. виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ГУ ДПС в Кіровоградській області прийнято спірне податкове повідомлення - рішення згідно якого визначено суму податкового зобов'язання за платежем «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості».
Позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправними, оскільки він є сільськогосподарським товаровиробником та володіє на праві власність нежитловою будівлею, яку використовує для ведення сільськогосподарського призначення, а отже на неї розповсюджується дія положень пп. «є» пп. 266.2.2 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України (далі - ПК України), який передбачає, що не є об'єктом оподаткування будівлі, оскільки позивач є сільськогосподарським товаровиробником.
Відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на те, що нежитлові приміщення (склади) позивача є об'єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а тому позивач як їх власник, зобов'язаний сплачувати вказаний податок відповідно до вимог Податкового кодексу України.
ІІІ. Заяв (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 року відкрите спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
21.08.2023 року відповідачами подано відзиви на позовну заяву.
30.08.2023 року позивачем подано до суду відповідь на відзив.
Інших заяв чи клопотань учасниками справи до суду не подано.
Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з частиною 2 статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.
ОСОБА_1 зареєстрований з 01.06.2020 як фізична особа підприємець.
ФОП ОСОБА_1 здійснює діяльність: 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів, 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 68.20. Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Фізична особа ОСОБА_1 є власником нерухомого майна тип об'єкту майна - нежитлова будівля, загальною площею 4873,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Даний об'єкт зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно 25.07.2018 року за №1606524935249.
Рішенням Петрівської селищної ради рішенням №1767-8 від 09.07.2021 року встановлено ставки податку на нерухоме манно, відмінне від земельної ділянки для фізичних осіб на 2021рік у розмірі 1.5 відсотка від мінімальної заробітної плати встановленої на 01.01.2022 року.
Відповідачем 03.05.2023 року винесено податкове повідомлення-рішення №0092067-2410-1118, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості" за податковий період 2022 рік у загальному розмірі 384868,87 грн.
Не погоджуючись із спірним податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з п.п. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, унормовано приписами статті 266 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України).
Згідно із підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Підпунктами 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Отже, за загальним правилом, об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відповідно до підпункту 266.5.1пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Підпунктом 266.6.1. пункту 266.2 статті 266 ПК України передбачено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
У підпункті 266.2 статті 266 ПК України наведений перелік об'єктів нерухомості, які не є об'єктами оподаткування.
Так, позивач посилається на те що належне йому, на праві власності, майно належить до будівель промисловості, а отже на неї розповсюджується дія положень пп. «є» пп.266.2.2 п.266.2 ст. ПК України, який передбачає, що не є об'єктом оподаткування будівлі промисловості то суд зазначає наступне.
В редакції чинній на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, пп. "є" пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України було встановлено, що не є об'єктом оподаткування будівлі промисловості, віднесені до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B - F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;.
Так, позивач здійснює діяльність з виробництва олії та тваринних жирів, будівля, яка належить позивачу на праві власності, є виробничою будівлею, що підтверджується техпаспортом на неї. Зокрема, комплекс будівель містить олійню, пункт прийому та видачі олії, склад сировини для олії.
Відповідачем не доведено, що належна позивачу будівля не використовується за її функціональним призначенням, а саме як будівля промисловості, для виготовлення промислової продукції, зокрема харчової.
В Податковому кодексі України поняття "сільськогосподарський товаровиробник" визначено у пп.14.1.235 п.14.1 ст.14 ПК України, відповідно до якого сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Отже, це визначення застосовується для цілей глави 1 "Спрощена система оподаткування, обліку та звітності" розділу XIV "Спеціальні податкові режими" Податкового кодексу України і не застосовується у спірних правовідносинах щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, урегульованих розділом ХІІ "Податок на майно".
Відповідно до статті 5 ПК України поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Визначення "сільськогосподарський товаровиробник" міститься у статті 1 Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років", якою передбачено, що сільськогосподарський товаровиробник - фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.
Крім того, законодавством з метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, вживається також поняття "виробники сільськогосподарської продукції".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про сільськогосподарський перепис" виробниками сільськогосподарської продукції є юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.
Класифікацію видів економічної діяльності КВЕД ДК 009:2010 прийнято та надано чинності Наказом Держспоживстандарту України 11.10.2010 N 457.
При цьому КВЕД ДК 009:2010 місить розділ 1 секції А “Сільське господарство, мисливство та надання пов'язаних із ними послуг”.
Натомість основна діяльність позивача згідно КВЕД 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів не кваліфікується у розділ 1 секції А, отже позивача не може бути віднесено до сільськогосподарських товаровиробників, а тому положення пп. "ж" пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Таким чином, застосування підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) можливе у разі якщо власниками об'єктів промисловості є фізичні та інші юридичні особи, в тому числі нерезиденти, та за умови (з врахуванням виду їх діяльності) використання таких об'єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду).
Відтак суд дійшов висновку, що нерухомість за адресою: Кіровоградська обл., Петрівський р-н смт. Петрове вул. Центральна. 1-Г. не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в силу положень пункту "є" підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 ПК України.
При застосуванні норм права суд враховує правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду у справі №820/3556/17 від 17.02.2020.
Ураховуючи вищевикладене податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №0092067-2410-1118 від 03.05.2023 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На переконання суду, відповідачем не доведено правомірності вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
VI. Судові витрати.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, на користь позивача належить стягнути сплачену ним суду судового збору задоволених позовних вимог у розмірі 3848,70 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0092067-2410-1118 від 03.05.2023 року Головного управління ДПС у Кіровоградській області на ім'я ОСОБА_1 , яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичн444ими особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості» у сумі 384868,87 грн. за 2022 рік.
Присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 3848,70 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м.Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ - 43995486).
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255КАС України.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Р.В. ЖУК