Ухвала від 04.10.2023 по справі 320/31367/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

04 жовтня 2023 року Справа № 320/31367/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І.І., розглянувши в місті Києві позовну заяву Акціонерного товариства "ХАРКІВСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНО-КОСТРУКТОРСЬКИЙ ІНСТИТУТ "ЕНЕРГОПРОЕКТ" до Міністерства економіки України про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Акціонерне товариство "ХАРКІВСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНО-КОСТРУКТОРСЬКИЙ ІНСТИТУТ "ЕНЕРГОПРОЕКТ" з позовом до Міністерства економіки України , в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства економіки України від 22.02.2022 № 1006 "Про нарахування пені акціонерному товариству "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" в частині включення до Розрахунку пені акціонерному товариству "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" за несвоєчасно сплачені дивіденди до державного бюджету періоду з 02 липня 2019 року по 22 грудня 2021 року та періоду з 24 лютого 2022 року по 27 грудня 2022 року.

Згідно з п.п. 3, 6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, виходячи з аналізу предмету і підстав позову, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Пунктом 4 частини 1 статті 5 КАС України установлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Пункт 8 частини 1 статті 4 КАС України визначає позивача як особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи (п.1, 2 ч.1 ст.4 КАС України).

Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Згідно з частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Частиною 1 статті 20 та пунктом 2 частини 1 статті 25 Закону України «Про акціонерні товариства» визначено, що акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства. Кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи, зокрема, право на отримання дивідендів.

Відповідно до абзаців 1 та 3 частини 1 статті 30 Закону України «Про акціонерні товариства», дивіденд це частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів. Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 30 Закону України «Про акціонерні товариства» виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів. Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства.

Відповідно до частини 2 статті 32 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерне товариство зобов'язане щороку скликати загальні збори (річні загальні збори). Річні загальні збори товариства проводяться не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, підставою для звернення до суду стало прийняття Міністерством економіки України наказу № 1006 від 22.02.2022, яким нараховано пеню позивачу за несвоєчасно сплачені дивіденди до державного бюджету періоду з 02 липня 2019 року по 22 грудня 2021 року та періоду з 24 лютого 2022 року по 27 грудня 2022 року. Товариство зазначає, що сплата дивідендів на державну частку до Державного бюджету за результатами фінансов-господарської діяльності у 2018 році у розмір 2 969 680,96 грн. на виконання рішення річних Загальних зборів акціонерів, оформленого протоколом від 19.04.2019 здійснена належним чином у встановлені строки та підтверджується платіжними дорученнями. На позицію позивача, останній вважає, що розмір відрахування визначено та перераховано до Державного бюджету відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 № 364, в редакції, яка діяла станом на день перерахування коштів.

Суд зазначає, що сплата дивідендів на державну частку до Державного бюджету за результатами фінансово-господарської діяльності товариства є виключно господарським віданням та зобов'язанням позивача, відповідно до положень ст. 11 Закону України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об'єктами державної власності» зі змінами та доповненнями, господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави сплачують до Державного бюджету України дивіденди у визначений строк, що настає за звітним, нараховані пропорційно розміру державної частки (акцій) у їх статутних капіталах, що також врегульовано положеннями Порядком Формування та реалізації дивідендної політики держави, затвердженого постановою КМУ № 702 від 12.05.2007.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» органи, що контролюють справляння надходжень бюджету забезпечують відповідно до законодавства здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходження до державного та місцевих бюджетів податків, зборів, платежів та інших доходів згідно з переліком, у зв'язку з чим, на Міністерство економіки України покладено забезпечення здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходження до загального фонду Державного бюджету України пені, нарахованої на суму дивідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави.

Положення ч. 5 ст. 11 вказаного Закону України «Про управління об'єктами державної власності» передбачають нарахування пені від суми недоплати за визначеним розрахунком.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

За наведених обставин, суд вважає, що даний спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а повинен вирішуватися у порядку господарської юрисдикції.

Пунктом першим частини першої статті 170 КАС України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позов не підсудний Київському окружному адміністративному суду, оскільки його не належить розглядати за правилами господарського судочинства, а тому у відкритті провадження необхідно відмовити.

Згідно з ч. 5 ст. 170 КАС України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Керуючись статтями 170, 171, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Акціонерного товариства "ХАРКІВСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНО-КОСТРУКТОРСЬКИЙ ІНСТИТУТ "ЕНЕРГОПРОЕКТ" до Міністерства економіки України про визнання протиправним та скасування наказу.

2. Роз'яснити позивачу, що розгляд цієї справи повинен здійснюватися в порядку господарського судочинства.

3. Роз'яснити позивачу, що повторне звернення з тими самими позовними вимогами до адміністративного суду не допускається.

4. Копію ухвали разом з матеріалами заяви надіслати заявнику.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Войтович І.І.

Попередній документ
113931572
Наступний документ
113931574
Інформація про рішення:
№ рішення: 113931573
№ справи: 320/31367/23
Дата рішення: 04.10.2023
Дата публікації: 06.10.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (05.02.2026)
Дата надходження: 05.05.2025
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування наказу
Учасники справи:
головуючий суддя:
КУЧМА АНДРІЙ ЮРІЙОВИЧ
МАЦЕДОНСЬКА В Е
суддя-доповідач:
ВОЙТОВИЧ І І
КУЧМА АНДРІЙ ЮРІЙОВИЧ
МАЦЕДОНСЬКА В Е
відповідач (боржник):
Міністерство економіки України
заявник апеляційної інстанції:
Акціонерне товариство "ХАРКІВСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНО-КОСТРУКТОРСЬКИЙ ІНСТИТУТ "ЕНЕРГОПРОЕКТ"
заявник касаційної інстанції:
Акціонерне товариство "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект"
позивач (заявник):
Акціонерне товариство "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект"
Акціонерне товариство "ХАРКІВСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНО-КОСТРУКТОРСЬКИЙ ІНСТИТУТ "ЕНЕРГОПРОЕКТ"
представник позивача:
Гречка Олександр Миколайович
суддя-учасник колегії:
АЛІМЕНКО ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
БЕЗИМЕННА НАТАЛІЯ ВІКТОРІВНА
БІЛАК М В
ГУБСЬКА О А
ЖЕЛЄЗНИЙ І В