ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
03 жовтня 2023 рокум. Ужгород№ 260/2308/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Рейті С.І.
при секретарі судових засідань Гавій Л.В.
за участі представників
позивача: Романюк Д.В.
відповідача: Гончарук А.В.
третьої особи: Субота М.І.
розглянувши в підготовчому судовому засіданні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дукат-Ужгород" про закриття провадження у справі, -
ВСТАНОВИВ:
У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 03 жовтня 2023 року проголошено вступну та резолютивну частини Ухвали. Ухвала в повному обсязі складена 04 жовтня 2023 року.
Керівник Ужгородської окружної прокуратури звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Ужгородської міської ради, третя особа - ТОВ "Дукат-Ужгород", яким просить визнати незаконним та скасувати пункт 2.8 рішення Ужгородської міської ради "Про надання та відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянко" № 855 від 30.08.2022 року.
В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що під час вивчення стану дотримання вимог земельного законодавства в частині правомірності розпорядження Ужгородською міською радою земельними ділянками на території міста Ужгород, Ужгородською окружною прокуратурою встановлено, що рішенням Ужгородської міської ради № 855 від 30.08.2022 року ТОВ "Дукат-Ужгород" надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0985 га для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель та споруд об'єктів передачі електричної та теплової енергії по Слов'янській набережній з подальшою передачею її в оренду.
На підставі спірного рішення розроблено проект із землеустрою та зареєстровано в Державному земельному кадастрі земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:24:001:0653 площею 0,0985 га як землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення з кодом цільового призначення 14.02 - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів передачі електричної енергії.
Разом з тим, як зазначає прокурор, вказане рішення Ужгородської міської ради прийнято всупереч вимогам земельного та містобудівного законодавства України, у зв'язку з чим воно підлягає визнанню незаконним, зокрема, з тих підстав, що дозвіл на відведення земельної ділянки надано за рахунок території, на якій згідно генерального плану міста Ужгорода, будівництво об'єктів передачі електричної та теплової енергії не передбачено, а вказана територія згідно функціонального призначення частково відноситься до багатоквартирної забудови та запроектованої дорожньої розв'язки, що є землями загального користування.
Аналогічно, не відповідає генеральному плану міста і вже сформована земельна ділянка за кадастровим номером 2110100000:24:001:0653 площею 0,0985 га, розміри та конфігурація якої повністю відповідають земельній ділянці, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення якої надано оспорюваним рішенням.
Крім того, рішенням Ужгородської міської ради № 349 від 03.08.2021 року затверджено містобудівну документацію "Детальний план території, обмеженої Слов'янською набережною, Боздоським парком та річкою Уж", згідно графічної частини якого, сформована земельна ділянка відноситься частково до земель дорожньої розв'язки та території благоустрою кварталу багатоквартирних житлових будинків.
Таким чином, розміщення на цій земельній ділянці нових об'єктів передачі електричної та теплової енергії не передбачене ні генеральним планом міста, детальним планом території, а тому надання дозволу на їх розміщення без внесення і затвердження змін до містобудівної документації суперечить чинному законодавству України.
Ухвалою судді від 11.04.2023 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, в зв'язку з чим, призначено підготовче судове засідання.
01.05.2023 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, зі змісту якого, вважає вимоги позовної заяви безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню та зазначає, що лише після розроблення проекту землеустрою, встановлення меж ділянки в натурі та погодження і затвердження документації із землеустрою відповідно до приписів статті 30 Закону України "Про землеустрій" відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування при розгляді такого проекту може прийти висновків про наявність на ній об'єктів нерухомого майна та ймовірного режиму використання такої ділянки.
Крім того, Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, при цьому зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.
Відповідно, в даному випадку не встановлено визначених підстав для відмови ТОВ "Дукат-Ужгород" у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
При цьому, надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не покладає на орган місцевого самоврядування обов'язку (не є підставою для виникнення зобов'язання перед особою, яка розробила проект землеустрою) щодо надання цієї земельної ділянки у власність чи користування.
Тобто, надання дозволу ТОВ "Дукат-Ужгород" на розробку проекту землеустрою не означає прийняття позитивного рішення щодо затвердження даного проекту.
09.05.2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника третьої особи ТОВ "Дукат-Ужгород", зі змісту якого, не погоджується з позовом з огляду на наступне.
ТОВ "Дукат-Ужгород" керуючись своїм правом, як єдиний суміжний користувач, звернулося до Ужгородської міської ради із заявою про надання земельної ділянки, що межує із земельною ділянкою, що перебуває у постійному користування Товариства для облаштування інженерних мереж.
Зазначає, що ТОВ "Дукат-Ужгород" згідно з раніше виготовленими АПЗ погодило розміщення на цій земельній ділянці інженерних мереж, про що надається відповідний доказ.
На час прийняття оскаржуваного п.2.8 рішення Ужгородської міської ради "Про надання та відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" № 855 від 30.08.2022 року рішення Ужгородської ради № 349 від 03.08.2021 року про затвердження детального плану території обмеженої Слов'янською набережною, Боздоським парком та річкою Уж, було чинним, і спірна земельна ділянка відносилася до земель, які використовуються для технічної інфраструктури - код згідно з КВЗУ 010.00, цільове призначення на момент відведення земельної ділянки згідно з КВЦПЗ- 14.04. Земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не надані в оренду або користування громадянам чи юридичним особам, категорія земель згідно статті 19 Земельного Кодексу України - промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельна ділянка перебуває у комунальній власності.
З огляду на це, Ужгородською міською радою дотримано вимоги діючого законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення.
22.05.2023 року до суду надійшла відповідь на відзив відповідача та третьої особи. Як зазначено позивачем, вказані у позовній заяві невідповідності місцерозташування земельної ділянки містобудівній документації, та зокрема Генеральному плану м. Ужгорода вбачаються без наявності спеціальних знань та будь-якого співставлення на програмному забезпеченні і с очевидними з урахуванням тих фактів, що вони розроблені у відповідному масштабі та на них зображені вже існуючі об'єкти на місцевості, а тому твердження відповідача, що ідентифікація земельної ділянки можлива лише в ході розробки проекту землеустрою, - безпідставні.
На противагу тверджень представника третьої особи зауважує, що земельна ділянка за кадастровим номером 2110100000:24:001:0653 площею 0,0985 га не є суміжною земельною ділянкою щодо земельної ділянки, яка перебуває в користуванні ТОВ "Дукат-Ужгород", що чітко видно на кадастровому плані.
Таким чином, розміщення на цій земельній ділянці нових об'єктів передачі електричної та теплової енергії не передбачене ні генеральним планом міста ні детальним планом території, що був чинний на момент прийняття оскаржуваного рішення, а тому надання дозволу на їх розміщення без внесення і затвердження змін до містобудівної документації суперечить чинному законодавству України.
Вказує на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20.07.2022 року у справі № 910/5201/19, за якими, оскарження рішення уповноваженого органу, прийнятого усупереч волевиявленню дійсного власника та вимогам законодавства, є ефективним, належним та правомірним способом захисту порушеного права, що відповідає змісту порушеного права та є таким, що забезпечує реальне поновлення прав, за захистом яких звернувся прокурор до суду відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Посилаючись на ті обставини, що розробка проекту землеустрою є лише одним з етапів визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок, а отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, нівелюється положення земельного законодавства щодо того, що надання такого дозволу без дотримання вимог закону забороняється.
Доводи представника третьої особи щодо недотримання вимог законодавства на підтвердження наявності підстав для представництва інтересів держави в суді та пропущення строків звернення до адміністративного суду спростовуються доводами, викладеній у позовній заяві.
29.05.2023 року представником третьої особи - адвокатом Суботою М.І. до суду подано клопотання про закриття провадження у справі, з огляду на те, що даний спір відноситься до юрисдикції господарського суду.
Зазначає, що у спірному випадку у ТОВ "Дукат-Ужгород" виникли охоронювані законом права та інтереси, пов'язані виготовленням та володінням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а отже наявний спір про право.
В підготовчому судовому засіданні поставлено на обговорення розгляд клопотання представника третьої особи про закриття провадження у справі.
Представники відповідача та третьої особи підтримали клопотання, представник позивача заперечив проти задоволення такого.
Розглянувши подане клопотання, дослідивши необхідні для його розгляду матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, спір між сторонами виник з приводу протиправного, на думку прокурора, ухваленого суб'єктом владних повноважень рішення в частині надання дозволу на розробку проекту землеустрою, відтак, враховуючи суб'єктний склад учасників справи, характер правовідносин, що склались між ними, а також характер позовних вимог, даний спір відноситься до юрисдикції адміністративного суду.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що клопотання представника ТОВ Дукат-Ужгород" про закриття провадження у даній справі задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 238, 248, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
1. В задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дукат-Ужгород" про закриття провадження у справі - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
СуддяС.І. Рейті