Номер провадження 1-кп/243/873/2023
Номер справи 243/5280/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2023 року місто Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на підставі наказу № 29 “Про впровадження дистанційної роботи Слов'янського міськрайонного суду Донецької області” від 10.05.2022 кримінальне провадження № 12023052510000611 від 08.09.2023 на підставі обвинувального акту з угодою про визнання винуватості відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженця с.Чернещина Боровського району Харківської області, який має середню освіту, не працюючого, раніше не судимого в силу ст.89 КК України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Під час досудового розслідування 29.09.2023 між ОСОБА_5 та прокурором Слов'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 укладено угоду про визнання винуватості, письмовий дозвіл на укладення якої прокуророві у відповідності до абз.5 ч.4 ст.469 КПК України був наданий потерпілим ОСОБА_6 .
За змістом обвинувального акту кримінальне правопорушення було вчинене за наступних обставин.
На підставі Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 № 64/2022, затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 № 2102-ІХ, в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан.
Указом Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” від 26 липня 2023 № 451/2023, затвердженого Законом України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” від 27 липня 2023 № 3275-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 строком на 90 діб.
20 серпня 2023 приблизно о 18-00 годині, більш точного часу встановити не виявилось можливим, ОСОБА_5 знаходився на міському пляжі озера “Вейсове”, що за адресою: Донецька область, м.Слов'янськ, пров.Рапний, де, перебуваючи біля павільйону № 6 “Чебуреки”, яке використовувалось потерпілим ОСОБА_6 як місце тимчасового зберігання належного йому майна, де в цей час у ОСОБА_5 виник протиправний умисел на проникнення до приміщення павільйону № НОМЕР_2 “Чебуреки”, що є іншим приміщенням.
Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, 20.08.2023 приблизно о 18 годині 00 хвилин, більш точного часу під час досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_5 , діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, розуміючи протиправний характер своїх дій, вважаючи, що навколо немає сторонніх осіб, які б могли запобігти доведенню його протиправних дій до кінця, розуміючи, що його дії залишаться непоміченими, усвідомлюючи, що посягає на чужу власність, на яку не має ніякого права, передбачаючи спричинення матеріальної шкоди і бажаючи завдати таку шкоду, через відкриті металопластикові двері проник до приміщення павільйону № НОМЕР_2 “Чебуреки”, звідки викрав 3 пластикових шезлонга білого кольору, які належать потерпілому ОСОБА_6 , після чого ОСОБА_5 з місця скоєння кримінального правопорушення втік, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_5 заподів потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 4700 гривень 52 копійки.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 у скоєнні цього кримінального правопорушення визнав себе винним у повному обсязі та просив затвердити угоду про визнання винуватості від 29.09.2023, яку було ним укладено з прокурором. Він розуміє незаконність своїх дій, визнає наведені в обвинувальному акті обставини вчинення ним кримінального правопорушення, розмір заподіяної шкоди, погоджується з кримінально-правовою кваліфікацією інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч.4 ст.185 КК України, усвідомлює небезпечність своєї протиправної поведінки.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 29.09.2023 між прокурором ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора по цьому кримінальному провадженню, та підозрюваним ОСОБА_5 у присутності захисника ОСОБА_4 було укладено угоду про визнання винуватості, за умовами якої підозрюваний ОСОБА_5 у повному обсязі визнав свою винуватість у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі обвинувального акту у судовому провадженні, співпрацювати зі стороною обвинувачення в розслідуванні та під час судового розгляду у даному кримінальному провадженні. Також сторонами угоди визначено узгоджене між ними покарання, яке ОСОБА_5 повинен нести за вчинене кримінальні правопорушення, а саме - позбавлення волі строком на 5 років із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України. В угоді передбачені наслідки її укладання, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому. Угода була підписана прокурором ОСОБА_3 , підозрюваним ОСОБА_7 та його захисником адвокатом ОСОБА_4 .
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить із наступного.
Відповідно до положень ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути укладені такі види угод: 1) угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим; 2) угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Положеннями частини 2 статті 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Згідно частини 5 статті 469 КПК України укладання угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначив про те, що при укладанні даної угоди від 29.09.2023 були дотримані вимоги та правила Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, просив цю угоду затвердити та призначити ОСОБА_5 узгоджену по угоді міру покарання.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні також просив затвердити укладену угоду про визнання винуватості від 29.09.2023, беззастережно підтвердив визнання ним винуватості у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, добровільність укладання цієї угоди та можливість її виконання.
Потерпілий ОСОБА_6 не використав свого права на безпосередню участь у судовому засіданні та надав суду заяву з проханням проводити судове засідання за його відсутності, зазначивши про відсутність заперечень щодо укладення прокурором угоди про визнання винуватості з ОСОБА_5 . Неявка потерпілого не перешкоджає розгляду питання про затвердження угоди у відповідності до ч.2 ст.474 КПК України, адже він не є стороною цієї угоди.
З протоколу огляду місця події від 08.09.2023 вбачається, що слідчим оглянуто відкриту ділянку місцевості за адресою: АДРЕСА_2 , де встановлено ОСОБА_8 , яка добровільно у присутності двох понятих видала 2 пластикових шезлонги білого кольору, що розташовувалися біля воріт домоволодіння, та пояснила, що ці шезлонги 20.08.2023 приніс її брат ОСОБА_5 . Пластикові шезлонги було вилучено.
З протоколу огляду місця події від 08.09.2023 вбачається, що слідчим за участю ОСОБА_9 оглянуто відкриту ділянку місцевості поблизу буд.35 по вул.Сергіївська у м.Слов'янськ, де було виявлено та вилучено пластиковий шезлонг білого кольору. ОСОБА_9 пояснила, що шезлонг приніс та запропонував купити їй ОСОБА_5 , на що вона погодилась.
Висновком експерта № 03/09/2023 від 11.09.2023 встановлено, що ринкова вартість пластикових шезлонгів білого кольору зі слідами використання у вигляді незначних потертостей та подряпин у кількості 3 штук складає 4700,52 грн.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що мале місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , воно правильно кваліфіковане за ч.4 ст.185 КК України, а саме - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в інше приміщення, вчинене в умовах воєнного стану.
Відповідно до положень статті 12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені частиною 4 статті 185 КК України, є тяжкими злочинами.
Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості від 29.09.2023 за своїм змістом та порядком укладання відповідає вимогам статей 468-470, 472 КПК України, положенням ч.4 ст.185 КК України, щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання у виді позбавлення волі, строк якого передбачено санкцією частини 4 статті 185 КК України, та можливості застосування положень ст.75 КК України. Шляхом вивчення документів кримінального провадження, заслуховування пояснень ОСОБА_5 суд переконався у тому, що укладання угоди є добровільним. Тобто, згідно положень частини 6 статті 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченим, тому угода підлягає затвердженню також з урахуванням особи обвинуваченого, який за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку у нарколога не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Крім того, обвинуваченому роз?яснені положення частини 5, 6 та 7 статті 474 КПК України та положення статті 389-1 КК України “Умисне невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості”, які йому зрозумілі, ним усвідомлено, що наслідком укладання та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених частиною п'ятою статті 474 КПК України, обмеження його права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України. Наслідки невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз?яснень обвинувачений не заперечував проти затвердження судом угоди про визнання винуватості.
Таким чином, за наслідками розгляду угоди у судовому засіданні, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального та кримінального законів, врахувавши заслухані доводи сторін угоди, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про ухвалення обвинувального вироку та затвердження угоди про визнання винуватості ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначення узгодженої сторонами міри покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням.
Ухвалою слідчого судді від 28.09.2023 до обвинуваченого застосований запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, який слід продовжити у зв'язку з відсутністю підстав для його зміни або скасування.
Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати за проведення експертиз у відповідності до ст.124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до положень ст.100 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 374, 468-472 Кримінального процесуального кодексу України,
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду від 29 вересня 2023, укладену між ОСОБА_5 та прокурором Слов'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 про визнання винуватості у рамках кримінального провадження № 12023052510000611 від 08.09.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому узгоджену сторонами міру покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі положень статей 75 та 76 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку 2 (два) роки не вчинить нового злочину, і виконає покладені на нього обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Початок іспитового строку ОСОБА_5 обчислювати з дня проголошення вироку суду.
До набрання вироком законної сили застосований відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання - залишити без змін.
Речові докази у відповідності до положень ст.100 КПК України, а саме: три пластикових шезлонга, які були повернуті потерпілому ОСОБА_6 , залишити за належністю у цього власника.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності, встановленої законом.
Вирок суду на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення: обвинуваченим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; потерпілим виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз?яснення йому наслідків укладання угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою та сьомою статті 474 КПК України; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1