Номер справи 220/1103/23
Номер провадження 3/220/552/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2023 року Суддя Великоновосілківського районного суду Донецької області Якішина О.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Волноваського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, пенсіонера, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 022625 від 29.07.2023 р., 29.07.2023 о 19 год. 20 хв. у с. Багатир, по вул. Шкільна, б. 4, Донецька область, Волноваський район, водій ОСОБА_1 керував авто ВАЗ 2104 д.н.з. НОМЕР_1
з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та обличчя, млява мова. Від продуття газоаналізатора «Драгер-6810» на місці скоєння правопорушення та від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився в присутності свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
До протоколу додано:
- письмові пояснення ОСОБА_2 , згідно яких останній зазначив, що в його присутності 29.07.2023 о 19 год. 20 хв. гр. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння та вчинив правопорушення за ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП;
- письмові пояснення ОСОБА_3 , згідно яких останній зазначив, що в його присутності 29.07.2023 о 19 год. 20 хв. гр. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння та вчинив правопорушення за ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП;
- постанову Великоновосілківського районного суду Донецької області від 29 грудня 2022 року, згідно якої ОСОБА_1 позбавлено прав керування транспортними засобами на 1 рік;
- довідку до протоколу про адміністративне правопорушення ААД № 022625 від 29.07.2023 р., згідно якої 08.09.2022 року відносно ОСОБА_1 було складено протокол ААД 316972;
- постанову від 29.07.2023 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.5 ст. 121 КУпАП.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 176155 від 29.07.2023 р., 29.07.2023 о 19 год. 20 хв., у с. Багатир, по вул. Шкільна, б. 4, Донецька область, Волноваський район, водій ОСОБА_1 керував авто ВАЗ 2104 д.н.з. НОМЕР_1 не маючи права керування ТЗ, при цьому 08.09.2022 року був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП (постанова БАА 905609), тобто ОСОБА_1 своїми діями порушив п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху двічі протягом року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
До протоколу додано:
- письмові пояснення ОСОБА_2 , згідно яких останній зазначив, що в його присутності 29.07.2023 о 19 год. 20 хв. гр. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння та вчинив правопорушення за ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП;
- письмові пояснення ОСОБА_3 , згідно яких останній зазначив, що в його присутності 29.07.2023 о 19 год. 20 хв. гр. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння та вчинив правопорушення за ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП;
- постанову від 29.07.2023 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.5 ст. 121 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений судом у встановленому законом порядку, що підтверджується інформацією з офіційного сайту «Укрпошти» про отримання ним судової повістки. Причини неявки суду не повідомив. Отже, обставини неявки у судове засідання ОСОБА_1 , якому було відомо про складання відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення та направлення складених матеріалів до суду, а також повідомлено у встановленому законом порядку про день та час розгляду справи, дають підстави стверджувати про неналежне здійснення ним своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків.
Приймаючи до уваги, що судом вжито всіх необхідних заходів для забезпечення участі ОСОБА_1 , в судовому засіданні, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило, причини його неявки до суду визнано неповажними та, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд доходить наступних висновків.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 130 КУпАП відповідальність водія передбачена за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Згідно п. 2.5. ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно відеозапису, долученого до протоколу, вбачається, що працівниками поліції було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , який за підозрою поліції перебував у стані сп'яніння. Поліцейськими було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою алкотестеру «Драгер» чи у медичному закладі, на що ОСОБА_1 відповів, що не відмовляється від огляду. При цьому поліцейським було роз'яснено, що у разі, якщо ОСОБА_1 погоджується з тим, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, то проходити огляд за допомогою алкотестеру «Драгер» чи у медичному закладі йому не обов'язково. Отже, всупереч встановленим нормам проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння працівником поліції водія ОСОБА_1 фактично введено в оману роз'ясненням про те, що в разі погодження водія з тим, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, йому не обов'язково проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестеру «Драгер» та у медичному закладі, в той час як такий огляд є обов'язком водія і невиконання такого обов'язку тягне за собою адміністративну відповідальність. При цьому працівниками поліції не роз'яснено ОСОБА_1 про наслідки такої відмови. Проте, відповідний огляд не було проведено з незрозумілих причин.
Суд не приймає до уваги письмові показання свідків, оскільки, як вбачається з дослідженого відеозапису, працівниками поліції в присутності свідків не було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння і така відмова останнім висловлена не була.
Статтею 62 Конституції України визначено, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Таким чином, суд доходить висновку про відсутність достатніх та належних доказів, які б свідчили про відмову ОСОБА_1 від проходження у встановленому законом порядку огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння.
Крім того, згідно протоколу серії ААД № 022625 від 29.07.2023 р., дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 130 КУпАП, проте викладена у протоколі об'єктивна сторона скоєного ним правопорушення не містить посилань на повторність, що є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 статті 130 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України суд вважає такими, що не можуть бути визнані належним та допустимим доказами відомості, що містяться у протоколі ААД № 022625 від 29.07.2023 р. про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з їх не відповідністю нормам ст. 256 КУпАП, положенням Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853), надалі - Інструкції) та виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування “поза розумним сумнівом” (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа “Коробов проти України” № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Таким чином, суд доходить висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП.
Стосовно вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 5 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 КУпАП відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Разом з тим, доказів вчинення ОСОБА_1 протягом року адміністративного правопорушення, передбаченого частинами другою - четвертою ст. 126 КУпАП, до матеріалів справи не долучено.
Таким чином, суд доходить висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, приходжу до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 , складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130 та ч.5 ст. 126 КУпАП. А тому, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 33, 126, 130, 221, 247, 283, КпАП України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Провадження по справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 130, ч.5 ст. 126 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Великоновосілківський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.М. Якішина