Справа № 420/19502/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенка А.В., розглянувши в порядку письмового провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Подільського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Стислий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Подільського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Подільського відділу Головного Управління Державної міграційної служби України в Одеській області (відповідь №5136-374/5136.1-23 від 21.07.2023) щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач, в інтересах неповнолітньої дитини, звернулася до Подільського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеський області із заявою про видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року. Проте, відповідач відмовив у видачі паспорта зазначивши про відсутність правових підстав.
17.08.2023 року від Головного управління Державної міграційної служби України в Одеський області надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що на час виникнення спірних правовідносин було чинним Положення про паспорт громадянина України затверджене Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ. Відповідно до пунктів 2-4 вказаного Положення, паспорт громадянина України (далі-паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни запровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення. Частиною 1-4 статті 21 Закону № 5492-УІ (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг -чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку, - на кожні 10 років. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, шо містить безконтактний електронний носій. Відповідно до п.1. Розділу ІІІ та наказу МВС України від 06.06.2020 «Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі громадянина України» для оформлення паспорта особа, яка досягла 1 віку, або її законний представник (далі - заявник) подає, зокрема, рішення суду.
25.08.2023 року від позивача надійшла відповідь на відзив в якій позивач підтримав позицію викладену в позовній заяві та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Заяви чи клопотання від сторін не надходили.
Процесуальні дії вчинені судом.
Ухвалою суду від 07.08.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Обставини справи.
ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
22.03.2023 року ОСОБА_2 , звернувся до Подільського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області із заявою про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року.
До заяви було надано свідоцтво про народження ОСОБА_2 , дві фотокартки 3,5 х 4,5 см.,заява та листи Міністерства освіти і науки України..
Листом від 21.07.2023 року Подільський відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Одеський області повідомив про відсутність правових підстав для видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року.
Не погоджуючись з відмовою відповідача в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року, у вигляді паспортної книжечки, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Джерела права й акти їх застосування.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 1, 2 ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Згідно з ч. 2 ст. 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
У відповідності до ч.ч.1, 2 ст. 35 Конституції України кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей. За змістом частини четвертої цієї ж статті, ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року №2235-II документом, що підтверджують громадянство України, зокрема, є паспорт громадянина України.
Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України та Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Згідно з пунктами 1, 3 Положення №2503-XII, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
20.11.2012 року прийнято Закон України №5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі - Закон № 5492-VI), який визначає правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
Як визначено ч. 1 ст.4 Закону України №5492-VI, Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів.
У відповідності до ч.1 ст. 13 Закону України №5492-VI, документами, оформлення яких встановлено цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення, є документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, яким є, зокрема, паспорт громадянина України.
Приписами ч.3 ст. 13 Закону України №5492-VI передбачено, що паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.14 Закону №5492-VI, форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.
В силу вимог ч.ч. 1, 4 ст.21 Закону України №5492-VI, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Перелік інформації, яка вноситься до паспорта громадянина України, визначено у частині сьомій статті 21 Закону № 5492-VI, відповідно до якої такий містить, зокрема, унікальний номер запису в Реєстрі; відцифрований образ обличчя особи; відцифрований підпис особи.
Отже, Положенням про паспорт громадянина України, затвердженим Постановою Верховної Ради України № 2503-XII від 26.06.1992 року так само й положеннями Закону України №5492-VI, передбачено дві форми паспорта громадянина України: книжечка і картка.
Відповідно до ч.7 ст. 16 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» уповноважений суб'єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа виключно у разі, якщо: 1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа; 2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті); 3) заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа; 4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником. У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави для відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб'єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа. Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду.
Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 302 від 25.03.2015 року (надалі - Постанова № 302).
26 жовтня 2016 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 745, якою внесено відповідні зміни до Постанови № 302. Указана постанова набрала чинності з 1 листопада 2016 року, і з цієї ж дати паспорт громадянина України оформляється у формі картки з безконтактним електронним носієм з використанням бланка, затвердженого Постановою № 302.
Згідно з підпунктом 1 пункту 7 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою № 302 оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.
Пунктом 131 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою № 302 також передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься така інформація, зокрема, як: біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук) виключно за згодою особи. Безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразку містить відцифровані персональні данні особи.
Безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразку містить відцифровані персональні данні особи.
Отже, безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразку містить відцифровані персональні данні особи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 року №398 внесено зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 (далі - Постанова № 398), згідно яких Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України» від 06.06.2019 року №456 відповідно до абзацу 5 пункту 3 Постанови № 302, Постанови № 398 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України.
За приписами п.1 Порядку №456 цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до Постанови №302, Постанови №398, Положення №2503-XII, визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.
Відповідно до п.2 Тимчасового порядку №456, паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 року № 353 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України», дію якого відновлено постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 року №415 «Про зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 р. № 185».
Як передбачено п.3 Тимчасового порядку №456, оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи ДМС), зокрема, особі, яка досягла 16-річного віку, - на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі - заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто.
Згідно з п.п. 4, 5 Тимчасового порядку №456, оформлення і видача паспорта здійснюються протягом 30 календарних днів з дня подання особою до територіального підрозділу ДМС заяви та документів для оформлення і видачі паспорта. Заява та документи для оформлення і видачі паспорта (у тому числі для вклеювання фотокартки) подаються заявником до територіального підрозділу ДМС за зареєстрованим місцем проживання особи.
Згідно з п.1 Розділу 3 Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 року № 456 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.06.2019 року за № 620/33591, для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник (далі - заявник) подає заяву та документи, перелік яких визначений цим пунктом.
Висновки суду.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досяг 16-річного віку та разом із законним представником - ОСОБА_1 , звернулись із заявою до Подільського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області із заявою щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки зразка 1994 року. До заяви позивачем були додано необхідні документи на оформлення паспорта-книжечки згідно з переліком п.3.1 Тимчасового порядку №456, саме: заяву про видачу паспорта; дві фотокартки розміром 3,5х4,5 см; копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 .
З матеріалів справи слідує, що бажання позивача отримати паспорт у формі книжечки обумовлене власними переконаннями та запереченнями обставин здійснення обліку персональних даних у Єдиному державному демографічному реєстрі та запереченням щодо використання імплантованого безконтактного електронного носія у бланку документу.
Суд зазначає, що позивачу відмовлено у видачі паспорту у вигляді книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ, оскільки ним не надано рішення суду, яке набрало законної сили про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, а також заявник не досяг 16-річного віку. Інших підстав відмови у видачі паспорта зразка 1994 року відповідь не містить.
Виходячи із предмету спірних правовідносин, суд зазначає, що питання щодо права особи на отримання паспорта України у формі книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ, у зв'язку з ненаданням нею згоди на обробку персональних даних було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі, за результатами розгляду якої 19.09.2018 ВП ВС було прийнято постанову у справі №806/3265/17 (Пз/9901/2/18).
На вказану постанову Верховного Суду від 19.09.2018 у типовій справі №806/3265/17 (Пз/9901/2/18) посилається також позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Надаючи оцінку рішенням судів попередніх інстанції та спірним обставинам у вказаній вище справі № 806/3265/17, у своїй постанові від 19.09.2018р. Верховний Суд зробив висновок, що норми Закону № 5492-VI, на відміну від норм Положення № 2503-XII (також діючого на момент виникнення правовідносин), не тільки звужують, але й фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по-батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було встановлене законом) не було необхідним у демократичному суспільстві у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення статті 8 Конвенції.
З урахуванням встановлених обставин та викладених вище правових норма, а також висновків Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 19.09.2018 року у згаданій вище зразковій справі, враховуючи при цьому, що заява позивача про отримання паспорту зразка 1994 року подавалась у встановленій законом формі та містила усі дані про особу та документи, необхідні для реалізації відповідного права, суд дійшов висновку про наявність правових підстав, в межах спірних правовідносин, для визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки.
Крім того, при вирішенні даної справи суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №806/3265/17 (Пз/9901/2/18, провадження №11-460заі18) і в силу вимог частини п'ятої статті 242 КАС України.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу в оформленні та видачі паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки, чим порушено його права, передбачені ст. 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки не оформлення паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки обмежує його права, що встановлені законом, і не є необхідним в демократичному суспільстві.
Отже, позовні вимоги про визнання протиправними дії Подільського відділу Головного Управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вказане є належним способом захисту порушених прав позивача у даних правовідносинах та відповідає правовій позиції Верховного Суду викладеній у постановах від 21 грудня 2022 року у справі №420/5353/20 та від 18 листопада 2021 року у справі №420/4049/20 з аналогічних відносин.
Щодо дотримання позивачем всіх необхідних вимог при зверненні до органу міграційної служби щодо видачі паспорта громадянина України у формі книжечки, суд зазначає наступне.
Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Суд вважає, що з урахуванням встановлених обставин щодо наявності у ОСОБА_2 права на отримання паспорту громадянина України у вигляді паспортної книжечки (на паперових носіях), відповідач не має права діяти на власний розсуд, а саме оформлювати або не оформлювати паспорт у вигляді паспортної книжечки.
Проте вказаний обов'язок відповідач повинен виконати при наявності відповідних документів, надання яких встановлено законодавством.
Пункт 3 Постанови №2503-ХІІ передбачає, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 13 Постанови №2503-ХІІ визначено, що для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; - свідоцтво про народження; - дві фотокартки розміром 35х45 мм; - у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.
На виконання вказаної постанови Міністерством внутрішніх справ України виданий Наказ від 13 квітня 2012 року №320 Про затвердження Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, який встановлював форму заяви про видачу паспорта, однак вказаний наказ втратив чинність 01 березня 2018 року. Разом з цим, втрата чинності наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 квітня 2012 року №320, на переконання суду, не позбавляє права особи звернутися до відповідних органів Державної міграційної служби України із заявою про отримання паспорту громадянина України у формі книжечки, передбаченого Постановою № 2503-ХІІ, в іншому випадку це б суперечило верховенству права.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України від 06 червня 2016 року №456 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі Порядок №456).
Згідно з пунктом 1 Порядку №456 цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до Постанови №302, Постанови №398, Положення №2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року №719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.
Саме на вказаний Порядок №456 посилається відповідач у відповіді, зазначивши, що за відсутності відповідного рішення суду, що набрало законної сили, відсутні правові підстави оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки.
Водночас суд звертає увагу, що ні позивачем, ні відповідачем не надано суду жодних підтверджень існування станом на день звернення до відповідача із заявою про оформлення та видачу паспорта громадянина України у формі книжечки рішення суду про зобов'язання міграційної служби оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України зразка 1994 року.
З огляду на вищевказане та враховуючи те, що підставою для відмови у задоволенні заяви ОСОБА_2 від 22.03.2023 року була відсутність рішення суду, яке позивач в апріорі не міг подати без звернення до суду з позовом, суд дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача та про наявність підстав для задоволення позовних вимог
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі територіального підрозділу Малиновського районного відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При цьому, судом враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.05.2023 року по справі № 420/12574/21.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Розподіл судових витрат.
У зв'язку з відсутністю в матеріалах справи доказів понесення позивачем судових витрат, підстави для вирішення питання про їх розподіл відсутні.
Керуючись ст.ст.6, 72-73, 77, 132, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (вул. Преображенська, 44, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 37811384), Подільського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (вул. Соборна, 74, м. Подільськ, Одеська область, 66300, код ЄДРПОУ 37811384) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Подільського відділу Головного Управління Державної міграційної служби України в Одеській області (відповідь №5136-374/5136.1-23 від 21.07.2023) щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
3. Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя А.В. Бутенко