ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 553/5017/22 Номер провадження 33/814/1665/23Головуючий у 1-й інстанції Високих М. С. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2023 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 подану в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову судді Ленінського районного суду м. Полтави від 06 вересня 2023 року, -
ВСТАНОВИЛА :
Постановою судді Ленінського районного суду м. Полтави від 06 вересня 2023 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Не погоджуючись з указаною постановою судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати постанову Ленінського районного суду м. Полтави від 06 вересня 2023 року та закрити провадження на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Перевіривши апеляційну скаргу, приходжу до висновку, що вона підлягає поверненню апелянту з огляду на таке.
Відповідно до ч.2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
За змістом статті 271 КУпАП, у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Рішенням Конституційного Суду України №13-рп/2000 від 16.11.2000 року, визнано такими, що не відповідають Конституції України положення частини першої статті 268 КУпАП, за яким обмежується право на вільний вибір особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, як захисника своїх прав, крім адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
За змістом вищенаведеного Рішення Конституційного Суду, з метою забезпечення реалізації закріплених прав і свобод
людини і громадянина Конституція України встановлює відповідні
правові гарантії. Зокрема, в частині першій статті 59 Конституції
України закріплено право кожного на правову допомогу. Право на
правову допомогу - це гарантована Конституцією України можливість
фізичної особи одержати юридичні (правові) послуги.
Держава в особі відповідних органів визначає певне коло
суб'єктів надання правової допомоги та їх повноваження. Аналіз
чинного законодавства України з цього питання дає підстави
визначити, зокрема, такі види суб'єктів надання правової допомоги:
- державні органи України, до компетенції яких входить
надання правової допомоги (Міністерство юстиції України,
Міністерство праці та соціальної політики України, нотаріат тощо);
- адвокатура України як спеціально уповноважений недержавний
професійний правозахисний інститут, однією з функцій якого є
захист особи від обвинувачення та надання правової допомоги при
вирішенні справ у судах та інших державних органах (частина друга
статті 59 Конституції України);
- суб'єкти підприємницької діяльності, які надають правову
допомогу клієнтам у порядку, визначеному законодавством України;
- об'єднання громадян для здійснення і захисту своїх прав і
свобод (частина перша статті 36 Конституції України).
Положення частини першої статті 59 Конституції України
про те, що кожен є вільним у виборі захисника своїх прав, треба
розуміти як конституційне право підозрюваного, обвинуваченого і
підсудного при захисті від обвинувачення, а також особи, яка
притягається до адміністративної відповідальності, з метою
отримання правової допомоги вибрати захисником своїх прав особу,
яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання
правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 вказує, що є фахівцем в галузі права, який на підставі договору про надання юридичних послуг з ОСОБА_2 надає останньому правову допомогу. В той же час, закону, який би регулював питання надання правової допомоги фахівцями в галузі права прийнято так і не було, що виключає можливість фахівців у галузі права представляти інтереси осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності в судовому порядку.
Будь - яких документів, які б підтверджували повноваження ОСОБА_1 бути захисником Роменського А.А., як адвоката, у відповідності до положень ст. 271 КУпАП ним не долучено.
Таким чином, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 не відноситься до переліку осіб, які згідно положень ст. 294 КУпАП мають право на апеляційне оскарження постанови щодо ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП.
Отже, враховуючи наведене, а також зважаючи, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення можуть брати участь як захисники лише адвокати, повноваження яких підтверджуються у встановленому законом порядку, а інтереси ОСОБА_2 в суді, у даному випадку, представляє ОСОБА_1 , як фахівець у галузі права, який не є адвокатом, тому останній не є суб'єктом оскарження в даному випадку, у зв'язку з чим, подана ним апеляційна скарга підлягає поверненню.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
ПОСТАНОВИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 подану в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову судді Ленінського районного суду м. Полтави від 06 вересня 2023 року щодо ОСОБА_2 повернути особі, яка її подала.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду В.М. Герасименко