ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/8386/23 Справа № 216/5447/21 Суддя у 1-й інстанції - ОНОПЧЕНКО Ю. В. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2023 року м.Кривий Ріг
справа № 216/5447/21
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Остапенко В.О.,
суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.,
секретар судового засідання Гладиш К.І.
сторони:
заявник ОСОБА_1
заінтересована особа головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровець Андрій Тарасович
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справи, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 серпня 2023 року, яка постановлена суддею Онопченко Ю.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, відомостей щодо дати складання повного тексту рішення суду матеріали справи не містять,
УСТАНОВИВ:
В серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовича в якій просив визнати незаконною бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовича щодо неналежного виконання покладених на нього обов'язків, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», з примусового виконання виконавчого листа, виданого Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу 17 листопада 2022 року по справі № 216/5447/21 про стягнення з Російської Федерації майнової шкоди, завданої ОСОБА_3 внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 серпня 2023 року скаргу ОСОБА_1 , щодо визнання незаконною бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовича, залишено без розгляду та повернуто заявнику з тих підстав, що заявником пропущено строк на оскарження дій державного виконавця.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції та направлення скарги для продовження розгляду до суду першої інстанції посилаючись на передчасність оскаржуваної ухвали та занадто формальний та невиправданий підхід суду до розгляду скарги, оскільки бездіяльність державного виконавця та посадових осіб органів ДВС є триваючим правопорушенням, у зв'язку з чим початок перебігу строку на її оскарження автоматично відкладається.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, що, у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розглядові справи.
Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.
Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16.
У постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 суд дійшов висновку про те, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд апеляційної інстанції вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Колегія суддів не вбачає підстав для визнання обов'язкової явки сторін по справі в судове засідання, оскільки наявні у справі матеріали є достатніми для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Як убачається із матеріалів справи, зі скаргою на бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовича, в якій ставиться питання про визнання незаконною бездіяльності головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовича щодо неналежного виконання покладених на нього обов'язків, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», з примусового виконання виконавчого листа, виданого Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу 17 листопада 2022 року по справі № 216/5447/21 про стягнення з Російської Федерації майнової шкоди, завданої ОСОБА_3 внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, звернувся ОСОБА_1 .
Положеннями ст. 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
За змістом ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Як роз'яснено в п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, передбачені положеннями Закону України «Про виконавче провадження», зокрема зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Якщо скарга за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то застосовуються положення статті 185 ЦПК України.
Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені ст. 175 ЦПК України. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Зокрема, позовна заява повинна містити найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування сторін та інших учасників справи. Позовна заява має містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини .
Згідно з ч. 1, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, а якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Разом з тим, зі змісту поданої скарги вбачається, що скаржником зазначено ОСОБА_1 , натомість в скарзі ставиться питання про визнання незаконною бездіяльності головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовича щодо неналежного виконання покладених на нього обов'язків, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», з примусового виконання виконавчого листа, виданого Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу 17 листопада 2022 року по справі № 216/5447/21 про стягнення з Російської Федерації майнової шкоди, завданої ОСОБА_3 внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, однак в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують повноваження ОСОБА_1 звертатися до суду зі скаргою на бездіяльність головного державного виконавця від імені ОСОБА_3., та докази того, що ОСОБА_1 є стороною виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу 17 листопада 2022 року по справі № 216/5447/21, тому суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення скарги з тих підстав, що заявником пропущено строк на оскарження дій державного виконавця.
Статтею 379 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали
В даному випадку оскаржувана ухвала суду була постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити частково та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 379, 382 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 серпня 2023 року скасувати та направити справу за скаргою ОСОБА_1 , про визнання незаконною бездіяльності головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовича, до суду першої інстанції для вирішеня питання, відповідно до норм ЦПК України.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 03 жовтня 2023 року.
Головуючий:
Судді: