ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
_____________________________________________________________________________
УХВАЛА
27.09.2023 Справа № 905/2254/18
Господарський суд Донецької області у складі:
судді Фурсової С.М.
за участю секретаря судового засідання Кухтик С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
матеріали об'єднаних скарг Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» за вихідним №10109/4/06-2-1 від 29.07.2021 та №10110/4/06-2-1 від 30.07.2021
у справі за позовом Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» (01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок № 46, код ЄДРПОУ 25959784)
до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок № 5; код ЄДРПОУ 40075815)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, місто Київ, вулиця Тверська, будинок № 5; код ЄДРПОУ 40075815)
про стягнення 312 102,20 доларів США, -
за участю представників:
від скаржника: не з'явились
від боржника: Пішковцій О.В.
від ДВС: не з'явились
ВСТАНОВИВ
В провадженні Господарського суду Донецької області (суддя Фурсової С.М.) перебувала справа №905/2254/18 за позовом Акціонерного товариства «Сбербанк» до Державного підприємства «Донецька залізниця» про стягнення 312 102,20 доларів США.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 04.04.2019 позовні вимоги Акціонерного товариства «Сбербанк» задоволено.
Стягнуто з Державного підприємства «Донецька залізниця» заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитною лінією в розмірі 312 102,20 доларів США, судовий збір в розмірі 131 797,43 гривень.
24.05.2019 на виконання вказаного рішення Акціонерному товариству «Сбербанк» виданий відповідний наказ.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 29.10.2020, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 у справі №905/2254/18, здійснено заміну сторони виконавчого провадження при виконанні наказу Господарського суду Донецької області від 24.05.2019 у справі №905/2254/18, виданого на виконання рішення Господарського суду Донецької області від 04.04.2019, а саме: боржника - Державне підприємство «Донецька залізниця» на його правонаступника Акціонерне товариство «Українська залізниця».
До Господарського суду Донецької області 03.08.2021 надійшла скарга Акціонерного товариства «Сбербанк» за вихідним №10109/4/06-2-1 від 29.07.2021, в якій представник просить:
- визнати незаконною та скасувати постанову заступника начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Коваль Любов Іванівни у виконавчому провадженні №63019445 від 20.07.2021 про зупинення виконавчих дій;
- усунути порушення права Акціонерного товариства «Сбербанк» шляхом зобов'язання заступника начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Коваль Любов Іванівни та поновити виконавче провадження №63019445.
Ухвалою суду від 04.08.2021 вищевказану скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.08.2021.
На адресу суду 05.08.2021 від Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) надійшов відзив на скаргу Акціонерного товариства «Сбербанк» за вихідним №10109/4/06-2-1 від 29.07.2021, в якій представник просить відмовити у задоволенні скарги.
До Господарського суду Донецької області 06.08.2021 надійшла скарга Акціонерного товариства «Сбербанк» за вихідним №10110/4/06-2-1 від 30.07.2021, в якій останній просить:
- визнати незаконною та скасувати постанову начальника Мирноградського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) Іванової Тетяни Григорівни від 25.06.2021 про передачу виконавчого провадження стягувачу №63019445;
- скасувати постанову заступника начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Любов Іванівни від 08.07.2021 про прийняття виконавчого провадження №63019445;
- зобов'язати Печерський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) повернути виконавче провадження №63019445 до Мирноградського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків);
- зобов'язати начальника Мирноградського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) Іванову Тетяну Григорівну здійснити всі необхідні дії щодо передачі виконавчого провадження №63019445 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Ухвалою суду від 09.08.2021 вищевказану скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.08.2021.
До Господарського суду Донецької області 09.08.2021 від Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшли:
- відзив на скарги Акціонерного товариства «Сбербанк», в якому представник просить відмовити у задоволенні скарги;
- клопотання про долучення документів до матеріалів справи;
- клопотання про зупинення провадження у даній справі до ухвалення рішення об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/2999/17.
Від Мирноградського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) до Господарського суду Донецької області 11.08.2021 надійшли заперечення на скаргу Акціонерного товариства «Сбербанк» за вихідним №10110/4/06-2-1 від 30.07.2021, за змісту яких представник просить відмовити у задоволенні скарги.
Представником Акціонерного товариства «Сбербанк» подано клопотання про об'єднання розгляду скарги за вихідним №10109/4/06-2-1 від 29.07.2021 та скарги за вихідним №10110/4/06-2-1 від 30.07.2021 в одне провадження.
Ухвалою суду від 12.08.2021 задоволено клопотання скаржника та об'єднано для спільного розгляду скаргу Акціонерного товариства «Сбербанк» за вихідним №10109/4/06-2-1 від 29.07.2021 та скаргу за вихідним №10110/4/06-2-1 від 30.07.2021 в одне провадження; розгляд об'єднаних скарг призначено у судовому засіданні на 12.08.2021 о 14-20 год.
Ухвалою суду від 12.08.2021 задоволено клопотання Акціонерного товариства «Українська залізниця» та зупинено провадження з розгляду об'єднаних скарг Акціонерного товариства «Сбербанк» за вихідним №10109/4/06-2-1 від 29.07.2021 та скаргу за вихідним №10110/4/06-2-1 від 30.07.2021 у справі №905/2254/18 до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судових рішень у справі №905/2999/17 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого перегляду.
Ухвалою суду від 05.12.2022 змінено найменування позивача (стягувача) Акціонерне товариство «Сбербанк» на Акціонерне товариство «Міжнародний Резервний Банк», заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню призначено до розгляду на 12.12.2022.
Розгляд заяви відкладався.
Ухвалою суду від 20.12.2022 заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню задоволено та визнано таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Донецької області від 24.05.2019 у справі №905/2254/18 про стягнення з Державного підприємства «Донецька залізниця» на користь Акціонерного товариства «Сбербанк» заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитною лінією в розмірі 312 102,20 доларів США, судового збору в розмірі 131 797,43 гривень.
Ухвалою від 08.09.2023 поновлено провадження у справі №905/2254/18 з розгляду скарг Акціонерного товариства «Міжнародний Резервний Банк» за вихідним №10109/4/06-2-1 від 29.07.2021 та №10110/4/06-2-1 від 30.07.2021, судове засідання з розгляду скарг призначено на 27.09.2023 об 11-20 год.
На адресу суду 26.09.2023 від представника Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшли пояснення у справі №905/2254/18 щодо підстав для відмови у задоволенні скарг Акціонерного товариства «Міжнародний Резервний Банк».
У судове засідання з розгляду скарг в режимі відеоконференції 27.09.2023 з'явився представник Акціонерного товариства «Українська залізниця», який надав пояснення, у задоволенні скарг просив відмовити.
Інші учасники розгляду скарг в судове засідання 27.09.2023 не з'явились, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи та розглянувши матеріали скарг, господарським судом встановлено наступне.
Постановою Мирноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 14.09.2020 відкрито виконавче провадження №63019445 щодо примусового виконання наказу №905/2254/18, виданого Господарським судом Донецької області 24.05.2019.
Згідно ухвали Господарським судом Донецької області від 29.10.2020 у справі №905/2254/18 здійснено заміну сторони виконавчого провадження, а саме боржника - Державне підприємство «Українська залізниця» на його правонаступника - Акціонерне товариство «Українська залізниця».
Постановою начальника Мирноградського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Іванової Т.Г. від 25.06.2021 про передачу виконавчого провадження №63019445 виконавчий документ на підставі частини четвертої статті 25 Закону України «Про виконавче провадження», а саме наказ №905/2254/18 від 24.05.2019 переданий до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).
Постановою заступника начальника Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Коваль Л.І. від 08.07.2021 прийнято виконавче провадження №63019445 з примусового виконання наказу №905/2254/18, виданого Господарським судом Донецької області 24.05.2019.
Постановою заступника начальника Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Коваль Л.І. від 20.07.2021 зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу №905/2254/18, виданого Господарським судом Донецької області 24.05.2019.
До Господарського суду Донецької області 06.02.2023 від Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) надійшла постанова від 16.01.2023 про закінчення виконавчого провадження №63019445 з примусового виконання наказу №905/2254/18, виданого Господарським судом Донецької області 24.05.2019 разом з оригіналом відповідного наказу.
Підставою для закінчення виконавчого провадження є ухвала Господарського суду Донецької області від 20.12.2022 у справі №905/2254/18, якою визнано таким, що не підлягає виконанню наказ від 24.05.2019 у справі №905/2254/18 про стягнення з Державного підприємства «Донецька залізниця» на користь Акціонерного товариства «Сбербанк» заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитною лінією в розмірі 312 102,20 доларів США, судового збору в розмірі 131 797,43 гривень.
Вирішуючи спірні правовідносини, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Положення статті 339 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачають, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
За змістом статей 1, 5, 18, 24, 30 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.
Згідно зі статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення (у разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкрито у кількох органах державної виконавчої служби, якщо боржник та його майно перебувають на території адміністративно-територіальних одиниць, віднесених до підвідомчості різних органів державної виконавчої служби, тощо), або у разі виконання зведеного виконавчого провадження в органах державної виконавчої служби можуть утворюватися виконавчі групи в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.
У разі хвороби державного виконавця, його перебування у відрядженні чи відпустці, звільнення чи відсторонення від посади державного виконавця, включення державного виконавця до складу виконавчої групи при іншому органі державної виконавчої служби, відводу (самовідводу) державного виконавця, наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення, виконавче провадження може бути передане від одного державного виконавця до іншого.
У разі відводу (самовідводу) всіх державних виконавців органу державної виконавчої служби, утворення виконавчої групи, якщо виконавчі провадження щодо одного й того самого боржника відкриті в різних органах державної виконавчої служби, наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення, виконавче провадження може бути передане від одного органу державної виконавчої служби до іншого.
Передача виконавчих проваджень від одного державного виконавця до іншого, від одного органу державної виконавчої служби до іншого або до виконавчої групи здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.
Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, натомість детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією з організації примусового виконання рішень, що затверджена наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 №2832/5) (далі - Інструкція), яка розроблена відповідно до Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Закону України «Про виконавче провадження», інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.
Так, пунктом 3 розділу І Інструкції визначено, що органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві); відділи примусового виконання рішень в районах міста Києва управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві; управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - управління забезпечення примусового виконання рішень); відділи примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень; районні, районні в містах, міські, міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - відділи державної виконавчої служби).
Абзацом четвертим пункту 4 розділу І Інструкції визначено, що Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, сума зобов'язання становить п'ятдесят та більше мільйонів гривень чи еквівалентну суму в іноземній валюті або двадцять п'ять та більше мільйонів гривень чи еквівалентну суму в іноземній валюті, якщо місцем виконання рішення є місто Київ.
Поряд з цим, пункт 14 розділу ІІІ Інструкції регламентує дії державного виконавця у випадках, якщо відкрито декілька виконавчих проваджень відносно одного боржника, та встановлює обов'язок перевірити наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного і того самого боржника за даними автоматизованої системи виконавчого провадження при відкритті виконавчого провадження.
У разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника виявлено в іншому органі державної виконавчої служби, таке виконавче провадження передається на виконання до органу державної виконавчої служби, державним виконавцем якого відкрито перше виконавче провадження, або в порядку, визначеному розділом V цієї Інструкції. У разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень або відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавче провадження передається на виконання до цих відділів.
Пункт 6 розділу V Інструкції установлює порядок передачі виконавчих документів та виконавчих проваджень, а саме виконавче провадження передається з одного органу державної виконавчої служби до іншого у разі:
- якщо місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна знаходиться на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби;
- відводу (самовідводу) всіх державних виконавців органу державної виконавчої служби;
- утворення виконавчої групи при кількох органах державної виконавчої служби;
- якщо виконавчі провадження щодо одного й того самого боржника відкриті в різних органах державної виконавчої служби;
- ліквідації або реорганізації органу державної виконавчої служби;
- наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення.
Пунктом 7 розділу V Інструкції визначено, що передача виконавчих проваджень на виконання може здійснюватися:
- у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 6 цього розділу, - за рішенням державного виконавця, на виконанні у якого перебуває виконавче провадження;
- до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, інших органів державної виконавчої служби та виконавчих груп, утворених при цих органах, - за рішенням директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо будь-яких виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби;
- до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень, відділів державної виконавчої служби та виконавчих груп, утворених при цих органах, - за рішенням начальника управління забезпечення примусового виконання рішень щодо виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні у відділах державної виконавчої служби.
У випадках, передбачених абзацами третім та четвертим пункту 7 цього розділу, особа, яка прийняла рішення про передачу матеріалів виконавчого провадження, виносить вмотивовану постанову, де обов'язково зазначаються обставини, що обумовили передачу виконавчого провадження, та строки передачі матеріалів виконавчого провадження, які не можуть перевищувати п'яти робочих днів (пункт 8 розділу V Інструкції).
Відповідно до пункту 9 розділу V Інструкції про передачу виконавчого провадження іншому органу державної виконавчої служби або до виконавчої групи державний виконавець виносить відповідну постанову, яку разом з матеріалами виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її винесення надсилає до органу державної виконавчої служби, до якого передається виконавче провадження.
Державний виконавець, якому передано виконавче провадження, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження матеріалів виконавчого провадження зобов'язаний винести постанову про прийняття виконавчого провадження, яку надсилає сторонам виконавчого провадження.
З аналізу вказаних норм слідує, що чинним законодавством чітко врегульовано як підстави передачі виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого, так і порядок такої передачі.
Зміст наведених положень Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції дають підстави для висновку, що в межах одного органу державної виконавчої служби діє правило існування одного (зведеного) виконавчого провадження щодо виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника, яке здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника.
Своєю чергою, у випадках, передбачених частиною третьою статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» і пунктом 6 розділу V Інструкції, зокрема, якщо виконавчі провадження щодо одного й того самого боржника відкриті в різних органах державної виконавчої служби, допускається передача виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого з метою їхнього подальшого об'єднання у зведене виконавче провадження, що, виходячи із застосованого у законі формулювання «може бути передане», є дискреційним повноваженням державного виконавця або керівника відповідного органу державної виконавчої служби.
Порядок передачі виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого в силу частини четвертої статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» врегульований Інструкцією, зміст положень останнього абзацу пункту 14 якої свідчить про наявність трьох правил такої передачі:
- передача виконавчого провадження на виконання до того органу державної виконавчої служби, державним виконавцем якого відкрито перше виконавче провадження;
- передача виконавчого провадження в порядку, визначеному розділом V цієї Інструкції;
- передача виконавчого провадження на виконання до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень або відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - в разі якщо хоча б одне з виконавчих проваджень щодо одного й того самого боржника перебуває на виконанні у цих відділах.
З огляду на пункт 7 розділу V Інструкції, передача виконавчих проваджень до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повинна відбуватись виключно за рішенням директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог чинного законодавства до обов'язків міського відділу державної виконавчої служби міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України не належить звернення до директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України для отримання відповідного рішення щодо передачі виконавчого провадження, до того ж, позивач, як зацікавлена особа, не позбавлена права на відповідне звернення.
Доказів звернення стягувача до директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо отримання рішення про передачу виконавчого провадження №63019445 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, отримання відповіді на відповідне звернення, суду не надано.
Таким чином, за відсутності рішення директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо передачі виконавчого провадження №63019445, у начальника Мирноградського міського відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Іванової Тетяни Григорівни не було законних підстав для передачі виконавчого провадження відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Відповідно до статті 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
На час передачі виконавчого провадження №63019445 перше відкрите виконавче провадження знаходилось у Печерському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яке перебувало у зведеному виконавчому провадженні №53314543, дії Мирноградського міського відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) щодо передачі виконавчого провадження до Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) та дії Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) щодо прийняття виконавчого провадження є правомірними та такими, що вчинені у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, а отже скарги стягувача в частині вимог про визнання незаконною та скасування постанови начальника Мирноградського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Іванової Тетяни Григорівни від 25.06.2021 про передачу виконавчого провадження №63019445; визнання незаконною та скасування постанови заступника начальника Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Коваль Любов Іванівни від 08.07.2021 про прийняття виконавчого провадження №63019445 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Крім того, суд зазначає, що скаржником не доведено факту порушення його прав та законних інтересів у зв'язку з передачею виконавчого провадження від одного органу державної виконавчої служби до іншого, оскільки його скарга містить тільки загальні посилання на порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні скарги.
Правовий висновок щодо застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 20.05.2021 у справі №727/9423/19, судом не застосовуються оскільки в рамках означеної справи оскаржувалась постанова заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, за змістом якого матеріали зведеного виконавчого провадження передано з Першого відділу державної виконавчої служби м.Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, тобто рішення начальника управління забезпечення примусового виконання рішень щодо виконавчого провадження, що перебуває на виконанні у відділах державної виконавчої служби, тоді як, в рамках цієї справи оскаржуються, в тому числі, дії щодо винесення начальником відділу Мирноградського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) постанови про передачу виконавчого провадження до Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).
Щодо зупинення заступником начальника Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Коваль Любов Іванівною від 20.07.2021 виконавчих дій, суд зазначає наступне.
Заборгованість у цій справі виникла на підставі зобов'язань Державного підприємства «Донецька залізниця», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Укрзалізниця».
Законами України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підприємств залізничного транспорту, майно яких розташоване на території проведення АТО» (Закон №1787-VIII) та «Про внесення змін до деяких законів України щодо підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене в районі відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення антитерористичної операції» (Закон №2604-VIII) внесені зміни до Законів України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» (Закон №4442-VI) та «Про виконавче провадження» (Закон №1404-VIII) та визначено такі умови мораторію:
1) строк мораторію починається з 17.02.2017 і завершується (залежно від того, яка подія настане раніше):
- 1.1) після проведення відповідно до законодавства інвентаризації і оцінки майна підприємств залізничного транспорту, що розміщене на території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та затвердження передавального акту щодо цього майна Акціонерного товариства «Укрзалізниця» як правонаступнику прав і обов'язків зазначених підприємств;
- 1.2) через шість місяців з дня припинення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях та відновлення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей;
2) предмет мораторію - звернення стягнення на активи Акціонерного товариства «Укрзалізниця»; норми чинного законодавства України включають гроші до складу активів товариства (пункт 3 розділу І «Загальні положення» Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73);
3) мораторій стосується не всіх зобов'язань Акціонерного товариства «Укрзалізниця», а лише зобов'язань підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення АТО, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень; вказане місцерозташування майна стосується ідентифікації підприємств залізничного транспорту, за зобов'язаннями яких встановлений мораторій на звернення стягнення на активи Акціонерного товариства «Укрзалізниця», а не безпосередньо майна Акціонерного товариства «Укрзалізниця»; при цьому в указаних законах немає вказівки про те, що на непідконтрольній території має бути розміщене все майно підприємств залізничного транспорту;
4) наслідками встановлення мораторію є: зупинення виконавчих проваджень та заходів примусового виконання рішень щодо звернення стягнення на активи Акціонерного товариства «Укрзалізниця» за зобов'язанням таких підприємств, а також зупинення вчинення виконавчих дій.
Оскільки майно Державного підприємства «Донецька залізниця» знаходиться на території проведення АТО, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, то відповідно до указаних норм Законів №4442-VI та №1404-VIII, на період дії мораторію підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо звернення стягнення на активи Акціонерного товариства «Укрзалізниця» за зобов'язаннями Державного підприємства «Донецька залізниця», а також зупиняється вчинення відповідних виконавчих дій.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.09.2022 у справі №910/22858/17, проаналізувавши норми Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження», Цивільного кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Законів України №2604-VIII, №4442-VI, №1404-VIII, рішення Конституційного Суду України від 15.05.2019 №2-р(II)/2019, від 10.06.2003 №11-рп/2003, від 13.12.2012 №18-рп/2012 та практику Європейського Суду з прав людини, дійшла висновку, що введення державою мораторію на звернення стягнення на активи Акціонерного товариства «Укрзалізниця» за зобов'язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, само собою не суперечить нормам Конституції України та Конвенції. Разом з тим запровадження такого мораторію покладає на державу позитивний обов'язок створити необхідні правові механізми, щоб затримка виконання рішень не була настільки надмірною, аби призвести до порушення суті права, гарантованого статтею 6 Конвенції.
Частина перша статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» покладає на виконавця обов'язок зупинити вчинення виконавчих дій у випадку, передбаченому пунктом 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії відповідних обставин.
Виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі встановлення мораторію на звернення стягнення на активи боржника за зобов'язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення АТО, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (пункт 11 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження»).
Такий мораторій та його строки встановлено пунктами 5-1 і 5-2 розділу ІІІ «Перехідні та прикінцеві положення» Закону №4442-VI.
За наявності обставин, передбачених статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець виносить постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, крім випадків, визначених Законом (пункту 17 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.09.2022 у справі №910/22858/17 зазначила, що норми пунктів 5-1 та 5-2 розділу ІІІ «Перехідні та прикінцеві положення» Закону №4442-VI розповсюджуються лише на чітко визначені підприємства залізничного транспорту, а саме, що розміщені на території проведення АТО, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та стосуються всіх активів Акціонерного товариства «Укрзалізниця».
У пункті 10-1 розділу XIII Закону України «Про виконавче провадження» вказано, що на період дії мораторію, встановленого згідно з пунктом 5-1 розділу III «Перехідні та прикінцеві положення» Закону України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо звернення стягнення на активи публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 відсотків акцій якого належать державі, за зобов'язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення АТО здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
У постанові від 07.09.2022 у справі №910/22858/17 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про необхідність зупинення виконавчого провадження на період дії мораторію та неможливість вчинення будь-яких виконавчих дій у такому провадженні.
В контексті наведеного судом враховано, що згідно частин 5, 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Консультативна рада європейських суддів у Висновку №11 (2008) про якість судових рішень (пункт 49) зазначила, що судді повинні послідовно застосовувати закон. Однак коли суд вирішує відійти від попередньої практики, на це слід чітко вказувати в рішенні.
Велика Палата Верховного Суду висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи. Такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами.
З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі.
Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово наголошувала, що для цілей застосування приписів процесуальних законів щодо подібності правовідносин важливо встановити критерії її визначення.
Слово «подібний» в українській мові має такі значення: такий, який має спільні риси з ким-, чим-небудь, схожий на когось, щось; такий самий; такий, як той (про якого йде мова). Тому термін «подібні правовідносини» може означати як правовідносини, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і правовідносини, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші.
У даному випадку судом встановлено, що правовідносини у межах поданих скарг та спору у справі №910/22748/16, є тотожними, а отже, у Господарського суду Донецької області наявні всі достатні підстави для застосування висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладено у постанові від 07.09.2022 у справі №910/22858/17 Великої Палати Верховного Суду.
Враховуючи наявність мораторію, встановленого згідно з пунктом 5-1 розділу III «Перехідні та прикінцеві положення» Закону України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», та положення пункту 11 частини першої статті 34, частини першої статті 35 Закону України «Про виконавче провадження», суд дійшов висновку, що Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) постановою від 14.07.2021 правомірно зупинив вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу №905/2254/18, виданого Господарським судом Донецької області 24.05.2019, внаслідок чого суд не вбачає правових підстав для визнання незаконною та скасування постанови заступника начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Коваль Любов Іванівни від 20.07.2021 про зупинення виконавчих дій та зобов'язання заступника начальника Печерського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Коваль Любов Іванівну поновити виконавче провадження №63019445.
Щодо вимог скаржника про зобов'язання Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) повернути виконавче провадження №63019445 до Мирноградського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) та зобов'язання начальника Мирноградського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Іванову Тетяну Григорівну здійснити всі необхідні дії щодо передачі виконавчого провадження №63019445 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, суд зазначає наступне.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.12.2022 заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню задоволено та визнано таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Донецької області від 24.05.2019 у справі №905/2254/18 про стягнення з Державного підприємства «Донецька залізниця» на користь Акціонерного товариства «Сбербанк» заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитною лінією в розмірі 312 102,20 доларів США, судового збору в розмірі 131 797,43 гривень.
Постановою заступника начальника Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Коваль Л.І. від 16.01.2023 закінчено виконавче провадження №63019445 з примусового виконання наказу №905/2254/18, виданого Господарським судом Донецької області 24.05.2019.
Оригінал наказу Господарським судом Донецької області від 24.05.2019 у справі №905/2254/18 повернувся до суду та долучений до матеріалів справи.
З огляду на викладене та те, що виконавче провадження №63019445 є закінченим, а рішення про його закінчення не оскаржувалось, то вимоги скарги Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» в частині зобов'язання Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) повернути виконавче провадження №63019445 до Мирноградського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) та зобов'язання начальника Мирноградського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Іванову Тетяну Григорівну здійснити всі необхідні дії щодо передачі виконавчого провадження №63019445 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволенню не підлягають.
За наведених вище підстав, суд відмовляє у задоволенні скарг Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» за вихідним №10109/4/06-2-1 від 29.07.2021 та №10110/4/06-2-1 від 30.07.2021
Керуючись ст.ст. 234-235, 339-342 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ
У задоволенні скарг Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» за вихідним №10109/4/06-2-1 від 29.07.2021 та №10110/4/06-2-1 від 30.07.2021 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У судовому засіданні 27.09.2023 оголошено та підписано вступну та резолютивну частини ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 02.10.2023.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua.
Суддя С.М. Фурсова