Справа № 756/5555/22 суддя в І-й інстанції Касьян А.В.
Провадження № 33/824/4037/2023 суддя в ІІ-й інстанції Фінагеєв В.О.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
11 вересня 2023 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Фінагеєв В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Федорова Дмитра Сергійовича на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 15 лютого 2023 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 27 травня 2022 року серії ААД № 082719 26 травня 2022 року о 22:30 год. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки RENAULT LOGAN (д.н.з. НОМЕР_1 ) по вул. Луговій у м. Києві з ознаками наркотичного сп'яніння: розширені зіниці очей, що не реагують на світло; виражене тремтіння пальців рук; неприродня блідість шкірного покриву обличчя. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія було проведено у встановленому порядку у лікаря-нарколога. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9.а Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 15 лютого 2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Ухвалюючи оскаржувану постанову, місцевий суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується зібраними доказами, які на переконання суду є належними та допустимими.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 адвокат Федоров Д.С. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову місцевого суду та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат Федоров Д.С. вказує про те, що з рапорту вбачається, що ОСОБА_1 було зупинено 26 травня 2022 року 20 год. 40 хв., що унеможливлює його керування автомобілем 26 травня 2022 року о 22 год. 30 хв. в м. Києві по вул. Лугова, як це зазначено у протоколі. Також, з відеозапису в матеріалах справи вбачається, що працівники поліції висунули вимогу ОСОБА_1 про проходження огляду близько 23 год. 59 хв., тобто, більш як через три години з моменту виявлення підстав для проведення огляду. Вказана обставина також підтверджується висновком № 002500 в матеріалах справи з п.5 якого вбачається, що ОСОБА_1 було направлено на огляд 27 травня 2022 року о 00 год.10 хв. Таким чином, огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 було проведено з порушенням вимог ч. 4 ст.266 КУпАП. Крім того, з відеозапису наявного в матеріалах справи вбачається, що лікар-нарколог не проводив огляд ОСОБА_1 , не перевіряв клінічної картини його стану, реакцій чи інших ознак сп'яніння. Вказані обставини свідчать про порушення лікарем-наркологом порядку огляду водія, оскільки фактичні дані, що могли б свідчити про стан сп'яніння ОСОБА_1 взагалі не перевірялися. Таким чином, результати огляду на стан сп'яніння, проведеного відносно ОСОБА_1 згідно висновку - вважаються недійсними в силу положень ч. 5 ст. 266 КУпАП та п. 22 Інструкції. Також, з п.11 висновку КМНКЛ «Соціотерапія» №002505 від 29 травня 2022 року вбачається, що ОСОБА_1 не ознайомлювали з результатами огляду, не вручали копію висновку, що позбавило його можливості оскаржити результати огляду. Вказане порушення п.п. 17,20 Інструкції № 1452/735 щодо ознайомлення ОСОБА_1 з результатами огляду безпосередньо після його проведення позбавило його можливості оскаржити результати такого огляду, оскільки фактично висновок було видано лише 01 червня 2022 року, що підтверджується витягом з Журналу реєстрації медичних оглядів, а через 2 дні після обстеження особи дослідити наявність клінічних ознак сп'яніння станом на день проведення огляду - 27 травня 2022 року вже є неможливим. Як вбачається із п.7 Висновку, огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 був проведений 27 травня 2022 року у той же час, п. 1 висновку свідчить про те, що він був складений 29 травня 2022 року, тобто, через два дні після проведеного огляду. Таким чином, в порушення п. 20 Інструкції № 1452/735, безпосередньо після огляду висновок не складався та не вручався ОСОБА_1 .. Крім того, згідно відповіді KHMKЛ «Соціотерапія» від 09 серпня 2022 року вих. № 592, лабораторне дослідження сечі ОСОБА_1 було здійснене за допомогою швидких тестів Boson Biotech діагностики in vitro. Відповідно до інструкції швидких тестів Boson Biotech, результати досліджень методом ІХА не можуть бути заключними і повинні бути підтверджені іншими альтернативними методами, проте, таких дій під час огляду ОСОБА_1 не проводилось. Разом з тим, згідно п. 7 Розділу 3 Інструкції № 1452/735, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Таким чином, вбачається, що результати медичного огляду для встановлення факту вживання наркотичних засобів вважаються достовірними за умови, що вони були отримані під час медичного обстеження, поєднаного з лабораторними дослідженнями, результати яких зафіксовані в акті та висновку. Зважаючи на ту обставину, що Висновок був складений не безпосередньо після огляду на стан сп'яніння, зі змістом обстежувану особу не ознайомлювали, а тестування методом ІХА не було підтверджено іншим методом дослідження, даний висновок очевидно є недопустимим, що тягне за собою неможливість його врахування та дослідження при визнанні винуватості особи. Адвокат також вказує, що всупереч вимогам чинного законодавства, суть адміністративного правопорушення, яка викладена у протоколі серія не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому сторона захисту просить суд визнати даний протокол, неналежним та недопустимим доказом. Крім того, працівники поліції під час виконання своїх службових обов'язків не проводили відеофіксацію процедури огляду та складення адміністративних матеріалів. Зазначене свідчить про істотне порушення вимог Інструкції від 18 грудня 2018 року № 1026 та недопустимість відеофайлів з нагрудних камер працівників поліції у якості доказів.
Дослідивши матеріали справи, пояснення ОСОБА_1 , заслухавши пояснення його захисника Харчука О.П.та вивчивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає її такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції не дотримався вищезазначених вимог закону та дійшов не обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, 26 травня 2022 року о 22 год. 30 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку зі згоди водія проводився у лікаря-нарколога.
До протоколу додається, у тому числі, висновок лікаря.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яким підтверджено перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння (стимулятори, амфетамін) був складений лише 29 травня 2022 року.
Станом на день складення протоколу про адміністративне правопорушення, а саме 27 травня 2022 року о 00 год. 20 хв. висновок лікаря-нарколога про те, що ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння був відсутній, а, відтак, поліцейський, не маючи підтвердження перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння, не мав права складати протокол.
Складання протоколу щодо особи, відносно якої немає доказів її перебування в стані наркотичного сп'яніння, є порушенням вимог ст. 254 КУпАП, згідно з якою протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У даному випадку працівник патрульної поліції не звернув уваги, що керування транспортним засобом особою з ознаками наркотичного сп'яніння, за відсутності факту відмови від проходження огляду на стан сп'яніння не утворює складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зазначене формулювання допускається виключно у випадку виявлення у особи ознак, які поліцейський вважає такими, що відповідають ознакам наркотичного сп'яніння, однак особа відмовляється пройти огляд на стан такого сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
В такому випадку законом встановлено відповідальність саме за відмову від проходження огляду, яка є окремим складом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У відповідності до п. 20, 22 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування їх під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Всупереч вимогам вказаної Інструкції безпосередньо після медичного огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння 27 травня 2022 року висновок щодо результатів огляду не був складений та не був наданий останньому.
Наявний у справі висновок від 29 травня 2022 року № 002500 є недійсним в силу вимог п. 22 зазначеної інструкції, а, відтак, не може бути належним доказом перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння.
Вказаний висновок в будь-якому разі не може бути прийнятий до уваги, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення особа не обвинувачується в керуванні транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному 27 травня 2022 року відносно ОСОБА_1 , поліцейським констатовано факт керування транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння 26 травня 2022 року, що за своєю суттю не є ідентичним до змісту формулювання «керування транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, оскільки наявність ознак безумовно не свідчить про наявність такого стану.
У пункті 9 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 від 06 листопада 2015 року зазначено, що у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол.
У частині 1 ст. 130 КУпАП зазначено, що адміністративна відповідальність настає, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані наркотичного сп'яніння.
Однак, у даному протоколі про адміністративне правопорушення зазначені дії, які не відповідають диспозиції вказаної статті.
Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП місцевий суд не зазначив які саме дії, зазначені в протоколі та вчинені ОСОБА_1 , відповідають диспозиції зазначеної статті та утворюють склад зазначеного правопорушення.
При цьому, суд проігнорував, що у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 обвинувачується в керуванні транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, що допускається виключно у разі відмови водія пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому порядку, тобто при порушенні вимог п. 2.5 правил.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не відмовлявся пройти огляд на стан сп'яніння та пройшов його, а, відтак, виявлення поліцейським ознак у водія, що на його думку відповідають наркотичному сп'янінню, не утворює складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, через відсутність як об'єктивної так і суб'єктивної сторони вказаного складу.
Складаючи протокол про адміністративне правопорушення, поліцейський вказав про наявність в діях ОСОБА_1 порушень п. 2.9а правил, однак, при цьому описав дії, які не підпадають під дію зазначеного пункту правил.
За таких обставин, місцевий суд мав би повернути матеріали справи до органу поліції для доопрацювання, та приведення протоколу про адміністративне правопорушення у відповідність до закону, однак, цього не зробив і помилково визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні дій, які йому не ставилися у вину в протоколі про адміністративне правопорушення.
Розглянувши справу, місцевий суд визнав особу винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, при цьому, проігнорував, що дії описані в протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають пункту правил дорожнього руху України, порушення якого ставиться у вину ОСОБА_1 та фактично вийшов за межі обвинувачення, яке було викладене в протоколі, перебравши на себе функцію обвинувачення.
Статтею 62 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не доведено згідно з законом.
Європейський суд з прав людини у рішеннях від 07 листопада 2002 року по справі «Лавентес проти Латвії» та від 08 лютого 2011 року по справі «Берктай проти Туреччини» наголосив, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумцій».
Зазначене в своїй сукупності дає підстави апеляційному суду дійти висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а, відтак, постанова суду підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 245, 247 ст. 280, 294 КУпАП, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Федорова Дмитра Сергійовича задовольнити.
Постанову Оболонського районного суду міста Києва від 15 лютого 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити із підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, тобто, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Фінагеєв