КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
27 вересня 2023 року місто Київ.
Справа 755/13326/18
Апеляційне провадження № 22-ц/824/12075/2023
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Желепи О.В. (суддя-доповідач), Мазурик О.Ф., Немировська О.В.
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 12 грудня 2022 року (у складі судді Катющенко В.П.)
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації вартості частки квартири, що є спільною часткою власності
ВСТАНОВИВ
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 12 грудня 2022 року позовну заяву залишено без розгляду.
Не погоджуючись з такою ухвалою, ОСОБА_1 10 червня 2023 року, відповідно до поштової відмітки, направила через суд першої інстанції апеляційну скаргу, якою просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою дану справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 липня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк, не більше 5-ти днів з дня отримання ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги , у зв'язку з чим вона була залишена без руху.
Скаржнику необхідно було сплатити судовий збір у відповідності до пп. 9 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду та подати оригінал документу, що підтверджує його сплату, надати до апеляційного суду копії апеляційної скарги разом з усіма додатками відповідно до кількості учасників справи.
Оскаржувана ухвала постановлена 12 грудня 2022 року. З матеріалів справи вбачається, що ухвалу було надіслано на електронну адресу позивача, яка була вказана в позовній заяві, 19 грудня 2022 року (том 2, а.с. 13).
Однак скаржник звернувся з апеляційною скаргою 10 червня 2023 року зі сплином строку визначеного ст. 354 ЦПК України.
Позивач вказувала, що нею була подана апеляційна скарга, що підтверджується копією поштового конверта з штрих кодом трекінгу поштового відправлення, однак зазначений лист не було прийнято судом першої інстанції та повернуто за зворотною адресою через письмову відмову адресата. На підтвердження обставин, на які посилався позивач, не додано жодного доказу. Згаданий в клопотанні поштовий трекінг про направлення попередньої апеляційної скарги не наданий суду, що унеможливлювало перевірку та підтвердження поважності причин пропуску строку позивачем.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 липня 2023 року було визнано наведені в клопотанні причини пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними та запропоновано подати заяву з зазначенням інших причин пропуску строку.
Роз'яснено, що у випадку не усунення у визначений судом термін недоліків скаржнику буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Київським апеляційним судом 10 липня 2023 року було направлено зазначену ухвалу на електронну та поштову адресу ОСОБА_1 , яку остання зазначила в апеляційній скарзі. 27 липня 2023 року на адресу Київського апеляційного суду повернулось рекомендоване повідомлення, на якому наявна розписка, відповідно до якої ОСОБА_1 отримала ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху особисто 21 липня 2023 року.
Відповідно до ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Станом на 27 вересня 2023 року скаржником не усунуто недоліки апеляційної скарги, визначені ухвалою Київського апеляційного суду від 01 травня 2023 року. На підтвердження поважності причин зазначених в клопотанні від 27 червня 2023 року трекінг поштового відправлення суду поданий не був.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства також проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
За приписами частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово зауважував, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, пункт 27 рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року).
Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду є порушенням законних прав та інтересів сторін і суперечить принципу правової визначеності та праву на справедливий суд, що закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенції) (пункт 53 рішення ЄСПЛ від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України»).
Легітимними обмеженнями визнаються встановлені законодавчим органом вимоги щодо строків оскарження судових рішень. При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства.
Вказані правові висновки містяться в постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).
Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Разом з тим вони розпоряджаються процесуальними правами на свій розсуд.
Згідно з ч.4 ст.357 ЦПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Пунктом 4 ч.1 ст.358 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження якщо скаржником у строк , визначений судом, не подано заяву про поновлення строку або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З огляду на те, що незважаючи на залишення апеляційної скарги без руху, скаржник не подала у визначений судом строк заяву про поновлення процесуального строку із зазначенням інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження та не надала доказів на підтвердження обставин на які посилалася в раніше поданому клопотанні, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
За таких обставин у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись ст.358 ЦПК України,
УХВАЛИВ
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 12 грудня 2022 року, - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Судді: О.В. Желепа
О.Ф. Мазурик
О.В. Немировська