Справа № 357/4886/23 суддя в І-й інстанції Буцмак Ю.Є.
Провадження № 33/824/4254/2023 суддя в ІІ-й інстанції Фінагеєв В.О.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
18 вересня 2023 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Фінагеєв В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Семенчук Юлії Миколаївни на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2023 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 04 квітня 2023 року серії ААД №142516 04 квітня 2023 року о 08 год. 22 хв. на а/д М-05 «Київ-Одеса» 92 км водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі у встановленому законом порядку в присутності лікаря-нарколога водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Ухвалюючи оскаржувану постанову, місцевий суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є доведеною.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 адвокат Семенчук Ю.М. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову місцевого суду та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник ОСОБА_1 адвокат Семенчук Ю.М. вказує про те, що у порушення вимог КУпАП та Інструкції ОСОБА_1 не було проведено огляд з метою виявлення алкогольного сп'яніння у медичному закладі, у який його привезли співробітники поліції, відповідно і не було складено акту медичного огляду та не видано висновку щодо результатів медичного огляду. Враховуючи наведене, є підстави стверджувати, що співробітники поліції формально поставилися до складення Протоколу, вказавши у ньому ознаки алкогольного сп'яніння, які не були наявні у ОСОБА_1 на момент проведення огляду поліцейськими. До того ж, співробітники поліції незаконно вмовляли ОСОБА_1 не проходити огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння у медичному закладі, чим грубо порушили права ОСОБА_1 та вимоги КУпАП та Інструкції. Отже, висновок працівників поліції щодо відмови ОСОБА_1 у проходженні огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння є неправомірним, оскільки ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження такого огляду. Враховуючи викладені обставини, що підтверджені доказами (запис з відеореєстратора), які полягають у грубому порушенні співробітниками поліції та лікарем медичного закладу умов та порядку проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, захисник вважає такий огляд недійсним. Відтак, подія та склад адміністративного правопорушення за ст. 130 КУпАП відсутня, адже не доведено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння 04 квітня 2023 року під час керування автомобілем, оскільки проведений огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння є недійсним.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 адвокат Семенчук Ю.М. також просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови та вказує про те, що про оскаржувану постанову вона та ОСОБА_1 дізналися лише 04 серпня 2023 року.
Апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи захисника ОСОБА_1 адвоката Семенчук Ю.М. щодо поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2023 року з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Судом встановлено, що розгляд справи відбувся за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. В матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення ОСОБА_1 про час та дату розгляду справи. В матеріалах справи містяться конверти із рекомендованими повідомленнями адресовані ОСОБА_2 , які повернулись до суду не врученими, що не може свідчити про належне повідомлення останнього про час та дату розгляду справи.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
З матеріалів справи вбачається, що копію постанови було надіслано ОСОБА_1 13 червня 2023 року. Натомість, конверт повернувся до суду не врученим.
За таких обставин, право особи на апеляційне оскарження судового рішення, про ухвалення якого вона не знала, має бути забезпечене шляхом поновлення пропущеного з поважних причин строку.
Дослідивши матеріали провадження, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 адвоката Семенчук Ю.М., перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як вбачається з матеріалів справи, місцевий суд дотримався вищезазначених вимог закону та дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі у встановленому законом порядку в присутності лікаря-нарколога відмовився. Така відмова зафіксована поліцейськими на відеокамеру.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується наявними у справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №142516 від 04 квітня 2023 року; відеозаписом на цифровому носії з місця події, на якому зафіксовано факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, як на місці зупинки так і в медичному закладі.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 адвокат Семенчук Ю.М. зокрема вказує про те, що у порушення вимог КУпАП та Інструкції ОСОБА_1 не було проведено огляд з метою виявлення алкогольного сп'яніння у медичному закладі, у який його привезли співробітники поліції, відповідно і не було складено акту медичного огляду та не видано висновку щодо результатів медичного огляду. Враховуючи викладені обставини, що підтверджені доказами (запис з відеореєстратора), які полягають у грубому порушенні співробітниками поліції та лікарем медичного закладу умов та порядку проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, захисник вважає такий огляд недійсним.
Разом з тим, зазначені доводи захисника спростовуються наявним у матеріалах справи відеозаписом.
Так, відеозаписом з камери поліцейського підтверджується вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відеозапис відображає чітку і логічну послідовність дій, а також спілкування співробітників поліції із водієм в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.
Так, з наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що о 08 год. 25 хв. працівниками поліції було зупинено транспортний засіб, за кермом якого перебував ОСОБА_1 .
Оскільки працівниками поліції під час розмови з водієм виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, останньому було запропоновано пройти огляд на місці зупинки або в медичному закладі. ОСОБА_1 виявив бажання пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі.
Прибувши до медичного закладу, медичний працівник запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, на що останній погодився.
Натомість, на 08 год. 51 хв., під час того, як медичний працівник готувала прилад Драгер для освідування, ОСОБА_1 вказав, що він не довіряє зазначеному приладу та виявив категоричне бажання пройти огляд за допомогою здачі крові.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначає «Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція).
Відповідно до п. 7 Розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Відповідно до п. 9 розділу ІІІ Інструкції використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Згідно зі п.п.12,13,14 розділу ІІІ Інструкції зазначено, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.
Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи не можливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
Отже, у відповідності до вимог зазначеної Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення вмісту алкоголю під час огляду на стан алкогольного сп'яніння не є обов'язковим.
Проведення такого огляду лікарем можливе за допомогою вимірювальної техніки та приладів, зокрема, приладу Драгер, який дозволений МОЗ України.
В даному випадку, вирішення питання про методи огляду на стан алкогольного сп'яніння належать лікарю, який проводить такий огляд.
З огляду на відсутність у особи, яка з її згоди, доставлена поліцейським до медичного закладу для проведення огляду на стан сп'яніння, визначеного законом права вимагати проведення огляду виключно на підставі аналізу крові, відмова від проведення огляду за допомогою інших засобів, передбачених інструкцією, беззаперечно свідчить про ухилення такої особи від проведення огляду, а відтак і відмову від нього.
Враховуючи зазначене, апеляційний суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 , які виразились у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння у будь-який інший спосіб, ніж шляхом проведення аналізу крові, направлені виключно на ухилення від такого огляду, що розцінюється як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння, тобто, порушення правил п. 2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи захисника про те, що працівники поліції вмовляли ОСОБА_1 не проходити огляд в медичному закладі є необґрунтованими та також спростовується відеозаписом, з якого зокрема вбачається, що на пропозицію працівників поліції пройти огляд на місці зупинки, ОСОБА_1 виявив бажання пройти огляд в медичному закладі.
На зазначене працівники поліції роз'яснили водію вимоги п. 7 розділу І Інструкції відповідно до якого, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я) та на виконання вимог зазначеного пункту доставили останнього до найближчого медичного закладу.
Отже, працівниками поліції на відео було зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі внаслідок чого, правомірно складено протокол щодо порушення останнім вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що місцевий суд надав належну оцінку діям ОСОБА_1 та обґрунтовано дійшов висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Апеляційний суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Оцінюючи сукупність наявних в справі доказів, апеляційний суд дійшов висновку, що твердження ОСОБА_1 та його захисниказ приводу відсутності в діях останнього ознак правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції доказів у справі про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності.
Враховуючи зазначене, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушень місцевим судом норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, які б мали своїм наслідком скасування постанови, висновки суду доводами апеляційної скарги не спростовані, а, відтак, підстави для скасування постанови суду відсутні.
Керуючись ст. 245, п.1 ч.1 ст. 247, ст. 280, 294 КУпАП, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Поновити захиснику ОСОБА_1 адвокату Семенчук Юлії Миколаївні строк на апеляційне оскарження постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2023 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Семенчук Юлії Миколаївни залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Фінагеєв