Ухвала
28 вересня 2023 року
місто Київ
справа № 200/13452/18
провадження № 61-8954ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Ступак О. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними, виключення запису про іпотеку і заборону відчуження майна,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Надра» (далі - ПАТ КБ «Надра»), просила визнати недійсними кредитний договір від 07 березня 2008 року № 784863/ФЛ та договір іпотеки від 07 березня 2008 року № 784863/ФЛ-З, виключити з реєстру іпотек і заборон відчуження записи про іпотеку і заборону відчуження майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 , яка є предметом договору іпотеки від 07 березня 2008 року № 784863/ФЛ-З.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 вересня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним кредитний договір від 07 березня 2008 року № 784863/ФЛ, укладений між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра» (далі - ВАТ КБ «Надра»), правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра», та ОСОБА_1 ; визнано недійсним договір іпотеки від 07 березня 2008 року № 784863/ФЛ-З, укладений між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 ; виключено з реєстру іпотек і заборон відчуження записи про іпотеку та заборону відчуження майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 , яка є предметом договору іпотеки від 07 березня 2008 року № 784863/ФЛ-З.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 січня 2023 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп» задоволено. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 вересня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
12 червня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду з касаційного скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 січня 2023 року, просить оскаржуване судове рішення скасувати, а рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 вересня 2018 року залишити в силі.
Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 січня 2023 року залишено без руху у зв'язку з пропуском строку на касаційне оскарження.
У липні 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду із заявою, в якій повідомила, що про оскаржуване судове рішення дізналася 15 травня 2023 року, тобто з часу ознайомлення її представником з матеріалами справи.
Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2023 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі Верховного Суду від 30 червня 2023 року про залишення касаційної скарги без руху. Надано їй десятиденний строк для подання доказів ознайомлення її представника з матеріалами справи.
У вересні 2023 року на виконання вимог вказаної ухвали, заявниця подала клопотання про усунення недоліків, до якого додала докази ознайомлення її представника з матеріалами справи 15 травня 2023 року.
Згідно зі статтею 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України.
Ураховуючи наведені заявницею обставини, які підтверджені доказами, Верховний Суд вважає, що є підстави для поновлення пропущеного процесуального строку.
Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У касаційній скарзі, обґрунтовуючи неправильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявниця в аспекті підстав та випадків касаційного оскарження, посилається на:
неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц, від 27 серпня 2019 року у справі № 911/2392/17, від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц, від 30 березня 2020 року у справі № 826/10808/18, від 09 листопада 2020 року у справі № 420/1813/19, від 14 грудня 2020 року у справі № 521/2816/15-ц, від 01 грудня 2021 року у справі № 592/6701/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України);
суд апеляційної інстанції розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 , належним чином не повідомленої про дату, час і місце судового засідання (пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для повернення касаційної скарги, а також відмови у відкритті касаційного провадження.
Отже, є підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Водночас Верховний Суд не бере до уваги посилання заявниці як на підставу касаційного оскарження на пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки вона не зазначила від якого висновку Верховного Суду, та відповідно, постанови Верховного Суду у якій такий висновок викладено, вона просить відступити.
Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Підставами відкриття касаційного провадження є підстави, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389, пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України.
На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 17 січня 2023 року.
Відкрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 січня 2023 року.
Витребувати з Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу № 200/13452/18 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними, виключення запису про іпотеку і заборону відчуження майна.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Яремко
А. С. Олійник
О. В. Ступак