Рівненський апеляційний суд
_______________________________________________________
УХВАЛА
Іменем України
28 вересня 2023 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в режимі відеоконференції матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 01 вересня 2023 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12023181010001930 від 01.07.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, ?
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 01 вересня 2023 року задоволено клопотання слідчої СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 та продовжено щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування - до 05 жовтня 2023 року без визначення розміру застави.
В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою та такою, що порушує як норми кримінального процесуального законодавства, так і норми міжнародного права. Вказує, що існування обґрунтованої підозри не є підставою для позбавлення свободи, а судові органи зобов'язані навести й інші підстави для подальшого утримання особи під вартою, зокрема довести існування ризиків, викладених у клопотанні.
Зазначає, що з моменту вручення ОСОБА_7 підозри він не вчиняв жодних дій, які могли б свідчити про намір переховуватися від органів слідства, також він активно співпрацює з органами досудового розслідування та брав участь у проведенні допитів, слідчого експерименту, надавав добровільно свої біологічні зразки. Наголошує, що слідчим не доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним ризикам чи гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову, якою застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи підозрюваного та його захисника на підтримання апеляційної скарги, думку прокурора, який просив залишити ухвалу місцевого суду без зміни, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Частиною 1 ст.131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм застосуванням більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного і його поведінки.
Як вбачається з матеріалів провадження, 01 липня 2023 року близько 00 год. 17 хв., ОСОБА_7 , перебуваючи на території гаражного кооперативу «За кермом», що за адресою: м. Рівне, вул. Івана Сірка, 11-Б, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку вчинюваних ним дій, на ґрунті особистих неприязних відносин, що раптово виникли під час словесного конфлікту, умисно завдав численні удари кулаками рук та ногами в область голови та тулуба ОСОБА_9 , спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді важкої черепно-мозкової травми, забою - компресії головного мозку важкого ступеню, гострої внутрішньо мозкової гематоми лівої гемісфери головного мозку, стадії декомпенсації, лівобічних субдуральних нашарувань, субарахної дальнопаренхіматозно-шлуночкового крововиливу, набряково-ішемічних змін стовбура та півкуль головного мозку ЗТГК, забою правої половини грудної клітки, множинних забоїв та осаднень м'яких тканин голови й обличчя в результаті чого заподіяв потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
ІНФОРМАЦІЯ_1 потерпілий ОСОБА_9 від отриманих травм помер в лікарні.
05 липня 2023 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК Українита 17 липня 2023 року ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри на ч.2 ст.121 КК України.
Вимогами ст.177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченимпокладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно із ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею, за умови доведення прокурором в клопотанні, поданому до суду в порядку ст.199 КПК України, обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Колегія суддів вважає, що рішення про продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою постановлене слідчим суддею з дотриманням вимог зазначених статей.
Переглядаючи ухвалу слідчого судді про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду про те, що підстави, у зв'язку з якими останньому був обраний вказаний запобіжний захід, не відпали, а ризики, передбачені ст.177 КПК України, продовжують існувати.
Зокрема, підставами для продовження строку тримання під вартою стали наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, а метою - запобігання спробам незаконного впливу на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином та продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Під час апеляційного розгляду прокурор наголосив, що вказані ризики є доведеними та продовжують існувати, оскільки злочин, який інкримінується підозрюваному, належить до категорії тяжких злочинів, тому усвідомлюючи відповідальність за вчинене діяння та наслідки, до яких воно призвело, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілих та свідків з метою вмовлянь або переконань заради зміни чи відмови від показів задля зменшення чи ухилення від відповідальності. Також прокурор в апеляційному суді наголосив, що на час розгляду апеляційної скарги на виконанні перебуває ряд експертиз, які є важливими для органів досудового розслідування.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов вірного висновку про актуальність зазначених ризиків, встановлених на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки органу досудового розслідування необхідний більш тривалий період часу для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, а перебування підозрюваного на волі призведе до неможливості повного та об'єктивного досудового розслідування з вищенаведених причин.
Також з ухвали суду вбачається, що місцевий суд розглядав питання щодо можливості застосування до ОСОБА_7 більш м'яких запобіжних заходів, проте не знайшов для цього підстав, оскільки інший запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, не забезпечить належний рівень процесуальної поведінки підозрюваного, а тому посилання захисника на те, що суд не розглядав питання про обрання підозрюваному альтернативних запобіжних заходів є недоведеним.
Доводи захисника про те, що ОСОБА_7 активно сприяє розкриттю злочину, бере участь у проведенні допитів, слідчого експерименту, надає біологічні зразки враховуються колегією суддів, однак на даному етапі вказані дані жодним чином не спростовують і не зменшують існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Всі інші питання, фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження - під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.
Таким чином, під час розгляду клопотання слідчої з'ясовані всі обставини, які мають значення для вирішення питання про продовження підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу, які були оцінені в сукупності та стали підставою для прийняття судового рішення, тому апеляційний суд не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції,а відтак і для задоволення апеляційної скарги захисника.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 01 вересня 2023 року про продовження щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12023181010001930 від 01.07.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК Українизалишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3