ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 524/2359/23 Номер провадження 22-ц/814/3979/23Головуючий у 1-й інстанції Гончаренко О.В. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2023 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: Чумак О.В.
суддів: Лобова О.А., Пилипчук Л.І.,
розглянула в письмовому провадженні за наявними матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Федосєєва Дмитра Олександровича, який представляє позивача ОСОБА_1 , на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 травня 2023 року, постановлену суддею Гончаренко О.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2 , зареєстрований 14.08.2020 року Кременчуцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Суми), актовий запис № 512.
В обґрунтування позову вказував, що через різні погляди на життя, перестали жити разом, спілкуватися, вести спільне господарство, що призвело до втрати почуттів поваги та любові одне до одного, а тому на даний час шлюб фактично розпався.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19 квітня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишено без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, надано строк для подачі доказів про конкретне місце проживання відповідача.
Окрім того вказано, що оскільки ОСОБА_2 є громадянкою Російської Федерації та на час звернення позивача з даним позовом відомості щодо перебування її на території України відсутні, позивачу слід надати в двох екземплярах належним чином засвідчений переклад позовної заяви та усіх додатків до неї на офіційну мову запитуваної держави, для вручення їх відповідачу за місцем проживання (реєстрації).
Вказана ухвала була направлена на адресу позивача, проте він відмовився від її отримання.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 травня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу визнано неподаною та повернуто позивачу. Роз'яснено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Не погодившись з вказаною ухвалою її в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обгрунтування апеляційної скарги вказано, що судом першої інстанції було проігноровано прохання позивача щодо вибору підсудності, чим було порушено його право на судовий захист.
Окрім того вказано, що позивач подаючи позов до суду вказав останнє відоме місце проживання відповідача відповідно до ч.9 ст. 28 ЦПК України.
Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи не надходив.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не усунув недоліки відповідно до ухвали суду від 19.04.2023 р. та дійшов висновку про визнання неподаною та повернення позовної заяви позивачу.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Форма і зміст позовної заяви передбачені положеннями ст. 175 ЦПК України, згідно пунктів 4 та 5 ч. 3 якої, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визнати у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги; зазначення доказів що підтверджують вказані обставини.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
У позоній заяві вказано, що останнє фактичне місце проживання відповідача: АДРЕСА_1
У відповідності до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Проте, відповідно до ст. 28 ч. 9 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Відповідно до абзацу 2 частини першої та дев'ятої статті 187 ЦПК України, якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Частиною десятою статті 187 ЦПК України передбачено, що якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Аналіз вказаних норм процесуального права дає підстави для висновку, що повернення позовної заяви позивачеві із вказаних в оскаржуваному судовому рішенні підстав законом не передбачено, оскільки у разі встановлення того, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає її за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, а у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі.
На виконання запиту суду першої інстанції надійшла інформаційна довідка з Реєстру територіальної громади м. Харкова від 25.11.2022, в якій зазначено, що відомості щодо зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_2 відсутні./а.с.5/
Враховуючи викладене, оскільки останнім відомим місцем проживання (перебування) відповідача є АДРЕСА_1 , суд першої інстанції у порушення вимог частини дев'ятої статті 28 та частини десятої статті 187 ЦПК України помилково повернув позовну заяву.
Вказані висновки також узгоджуються із позиціями, висвітленими у постанові Верховного Суду від 18 березня 2021 року у справі № 207/1186/20 та постанові від 15 квітня 2020 року у справі № 569/2295/19.
Окрім того, залишення заяви без руху у зв'язку з тим, що заявником не надано переклад позовної заяви та усіх її додатків на офіційну мову запитуваної держави , для вручення її за місцем проживання (реєстрації) є порушенням норм процесуального права, оскільки як роз'яснено в п. 7 Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 р. № 2, подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що в суді першої інстанції були відсутні достатні підстави для визнання позовної заяви неподаною та повернення її позивачу.
Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду - скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. 368, 369 ч.2, 374 ч.1 п.6, 379 ч.1 п.п.3,4,382,383,384 ЦПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу адвоката Федосєєва Дмитра Олександровича, який представляє позивача ОСОБА_1 , задовольнити.
Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 травня 2023 року скасувати.
Справу за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційном порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 02.10.2023 р.
Головуючий суддя О.В.Чумак
Судді О.А. Лобов
Л.І. Пилипчук