ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 548/2606/19 Номер провадження 22-ц/814/3117/23Головуючий у 1-й інстанції Харченко В.Ф. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Панченка О.О.,
суддів Одринської Т.В., Пікуля В.П.
при секретарі Філоненко О.В.
за участю представника Хорольської міської ради - Бибика В.В., представника третьої особи - Мизнікової В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Чубенко Жанни Анатоліївни
на ухвалу Семенівського районного суду Полтавської області від 18 травня 2022 року постановлену у складі головуючого судді Харченка В.Ф., повний текст судового рішення виготовлено - 23 травня 2023 року
у цивільній справі за позовом Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області, про стягнення безпідставно збережених (заощаджених) коштів,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
У грудні 2019 року Хорольська міська рада звернулася до Хорольського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області, про стягнення безпідставно збережених (заощаджених) коштів.
Згідно розпорядження голови Хорольського районного суду Полтавської області від 24.11.2021 справу передано на розгляд до Семенівського районного суду Полтавської області у зв'язку із неможливістю утворити новий склад суду через задоволення заяв про самовідвід усіх суддів Хорольського районного суду Полтавської області.
Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 18 травня 2022 року відмовлено в прийнятті до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов ОСОБА_1 від 07.05.2022.
Роз'яснено ОСОБА_1 право звернутися до суду із заявою про повернення сплаченого судового збору.
Роз'яснено ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право звернутися до відповідного суду із позовною заявою у загальному порядку.
Відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення доказів від 09.05.2022.
Не погодившись з даною ухвалою в частині відмови у прийнятті до спільного розгляду з первісним позовом зустрічного позову від 07.05.2022 і відмови у задоволенні заяви про забезпечення доказів від 09.05.2022, представник ОСОБА_1 - адвокат Чубенко Ж. А. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність ухвали, порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу в оскаржуваній частині та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким прийняти до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов від 07.05.2022 та задовольнити заяву про забезпечення доказів від 09.05.2022.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 19 жовтня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Чубенко Жанни Анатоліївни - залишено без задоволення.
Ухвалу Семенівського районного суду Полтавської області від 18 травня 2022 року - залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 лютого 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_2 - задоволено.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , підписану адвокатом Чубенко Жанною Анатоліївною, задоволено частково.
Постанову Полтавського апеляційного суду від 19 жовтня 2022 року в частині перегляду ухвали суду першої інстанції про повернення зустрічних позовних заяв скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги
Апеляційна скарга мотивована тим, що в зустрічному позові було детально обґрунтовано підстави його прийнятності із первісним позовом та їх взаємопов'язаність між собою.
Вказує, що вимога зустрічного позову щодо визнання недійсним рішення Хорольської міської ради про затвердження нормативно-грошової оцінки землі, безпосередньо впливає на ціну первісного позову, оскільки базою для обчислення плати за землю є нормативно-грошова оцінка землі, що прямо вказує на взаємопов'язаність зустрічних позовних вимог.
Зазначає, що інтерпретація предмету та вимог за зустрічним позовом з боку суду першої інстанції кардинально відрізняється від заявлених, а тому вважає, що суд не з'ясував в чому полягає предмет зустрічного позову.
Крім того, суд не надав оцінки неприйнятності зустрічної позовної заяви в частині відшкодування моральної шкоди та не обґрунтував, чому ця вимога не є взаємопов'язаною з вимогами первісного позову та чому її спільний розгляд з вимогами первісного позову є недоцільним, чим, на думку апелянта, порушив принцип вмотивованості судового рішення та право на справедливий суд.
Звертає увагу на ту обставину, що грубо спотворюючи суть зустрічних позовних вимог, не розглядаючи зустрічний позов по суті, не надаючи належної правової оцінки наданим доказам, без всебічного вивчення обставин, викладених у зустрічному позові, суд робить необґрунтований та передчасний висновок про те, що, заявляючи зустрічний позов, ОСОБА_1 має на меті безпідставно затягнути розгляд справи та таким чином перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки таке право на заявлення зустрічного позову гарантоване йому статтею 193 ЦПК України.
В частині оскарження ухвали про відмову у задоволенні заяви про забезпечення доказів вказує, що суд не позбавлений можливості повідомити інших осіб про надходження до суду заяви про забезпечення доказів, оскільки їх адреси проживання були повідомлені суду в судовому засіданні 18.05.2022 та вказані на 4-ій сторінці зустрічного позову. Крім того, згідно статті 117 ЦПК України адреса проживання не є обов'язковим реквізитом заяви про забезпечення доказів.
Зазначає, що предметом доказування як у відзиві на первісний позов, так і в зустрічному позові є дискримінаційне ставлення до ОСОБА_1 зі сторони Хорольської міської ради, а тому метою подання заяви про забезпечення доказів є прагнення документально підтвердити та показати суду відмінність у ставленні відповідача до нього та родичів Хорольського міського голови, оскільки документальне підтвердження родинних зав'язків дозволить встановити та пояснити причинно-наслідковий зв'язок такого ставлення.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Відповідно до частини 1 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Чубенко Жанни Анатоліївни на ухвалу Семенівського районного суду Полтавської області від 18 травня 2022 року, підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
По справі встановлено, що в грудні 2019 року представник Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області, про стягнення безпідставно збережених (заощаджених) коштів.
09 травня 2022 року до місцевого суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 про визнання дискримінаційними дій Хорольської міської ради стосовно стягнення безпідставно збережених (заощаджених) коштів за користування землею та невчинення аналогічних дій стосовно близьких осіб Хорольського міського голови, про зобов'язання вчинити дії щодо інших осіб, про стягнення моральної шкоди, про скасування рішення Хорольської міської ради від 20.02.2015 № 5.
09 травня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Чубенко Ж.А. подала до суду зустрічну позовну заяву до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області, третя особа: Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області, про встановлення факту дискримінації, відшкодування моральної шкоди та скасування рішення, яка датована 07.05.2022.
Також 09.05.2022 до суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_2 про забезпечення доказів у зустрічному позові шляхом витребування у Хорольського відділу ДРАЦС у Лубенському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) доказів перебування голови Хорольської міської ради у родинних чи близьких відносинах з низкою осіб, що допоможе довести вчинену щодо нього дискримінацію та факт надання міським головою неправомірної вигоди своїм родичам у виді можливості не сплачувати за землю.
Відмовляючи у прийнятті зустрічних позовних заяв до спільного розгляду із первісним позовом, суд першої інстанції виходив з того, що предмет і підстава обох зустрічних позовів спрямовані на можливе виявлення у діях Хорольського міського голови, який не є учасником справи за первісним позовом, так званої бездіяльності і дискримінації щодо низки фізичних осіб, які також не є учасниками справи за первісним позовом, а тому заявлені вимоги не є зустрічними у розумінні статті 193 ЦПК України, а такі дії відповідачів за первісним позовом мають ознаки безпідставного затягування розгляду справи та свідчать про перешкоджання розгляду справи по суті.
Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно ч.ч.1, 2, 3 ст.193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Отже, умовами пред'явлення зустрічного позову є: взаємопов'язаність зустрічного позову з первісним, тобто такими, що виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно, і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень. Доцільним є сумісний розгляд первісного і зустрічного позову, якщо задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Кожна із зазначених вище умов для прийняття зустрічного позову носить самостійний характер, і при наявності будь-якої з них зустрічний позов приймається судом для спільного розгляду з первісним позовом. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
При винесенні ухвали про об'єднання позовів в одне провадження, суд повинен вирішити питання про відповідність зустрічної позовної заяви вимогам про взаємопов'язаність і доцільність спільного розгляду зустрічного та первісного позовів. Взаємний зв'язок як умова для прийняття зустрічного позову має місце у випадку, якщо вимоги відповідача і позивача виникають з одних правовідносин і коли на обґрунтування тієї й іншої вимоги наводяться спільні факти.
Таким чином, при вирішенні питання про прийняття зустрічного позову суд вирішує наступні питання: чи виникають позовні вимоги з одних правовідносин, чи можуть вимоги за позовами зараховуватися, чи виключить задоволення зустрічного позову повністю або частково задоволення первісного позову. Мається на увазі ситуація, коли зустрічний позов об'єктивно є обґрунтованим, пов'язаним з первісним позовом та спільний їх розгляд не тільки є доцільним, а часто і необхідним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 року у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.
У постанові від 20.03.2019 року у справі №910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов'язаності, а й доцільності їх спільного розгляду, взаємопов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Згідно з постановами Верховного Суду від 17.05.2021 року у справі №910/18778/20, від 22.04.2019 року у справі №914/2236/18, суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову; умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.
У постанові Верховного Суду від 27.01.2021 року у справі №908/1688/20 вказано, що зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Отже, взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів та доцільність їх спільного розгляду може виявлятись у такому:
-повністю чи частково співпадають підстави обох позовів (фактичні обставини); при цьому правові підстави цих позовів можуть бути різними;
-для підтвердження підстав позову сторонами (позивачем за первісним позовом і відповідачем за зустрічним) надані переважно або частково одні ті самі докази;
-вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись (при цьому предмети та підстави таких позовів можуть бути не пов'язаними, доцільність розгляду в одному провадженні спрямована на процесуальну економію, уникнення процедури примусового виконання одночасно двох судових рішень);
-задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову;
-спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору/спорів між сторонами.
Суд першої інстанції не врахував зазначені вище правові позиції Верховного Суду, що призвело до постановлення незаконної ухвали.
Суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що вимоги зустрічного позову не пов'язані з первісним позовом, мають різні предмети доказування, відрізняються суб'єктним складом і є самостійними, та, що розгляд цих позовів в одному провадженні ускладнить вирішення справи та призведе до його затягування, чим буде порушено вимоги ст.210 ЦПК України щодо строків розгляду справи.
ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Судом першої інстанції порушені норми процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, що відповідно до п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України, є підставою для її скасування і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції зокрема вирішення питання прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви.
Керуючись ст. ст.367, 368, 374, п.4 ч.1 379, 381, 382 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Чубенко Жанни Анатоліївни - задовольнити.
Ухвалу Семенівського районного суду Полтавської області від 18 травня 2022 рокускасувати.
Справу за позовом Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області, про стягнення безпідставно збережених (заощаджених) коштів направити до суду першої інстанції для вирішення питання прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Чубенко Ж.А. до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області, третя особа: Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області, про встановлення факту дискримінації, відшкодування моральної шкоди та скасування рішення та об'єднання її в одне провадження з первісним позовом та продовження розгляду справи.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 28 вересня 2023 року.
Головуючий О.О. Панченко
Судді Т.В. Одринська
В.П. Пікуль