ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" вересня 2023 р. Справа№ 910/8432/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Остапенка О.М.
Полякова Б.М.
Секретар судового засідання: Гудько А.В.
Представники учасників справи у судове засідання не з'явилися.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 у справі № 910/8432/22 (суддя Мандичев Д.В., повний текст ухвали складено та підписано - 31.05.2023)
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 у справі № 910/8432/22 (суддя Мандичев Д.В., повний текст ухвали складено та підписано - 31.05.2023) затверджено частково звіт арбітражного керуючого Лященка С.С. про здійснення та відшкодування витрат № 20-ЗВВ від 20.02.2023 у розмірі 3 382,38 грн; стягнуто з ОСОБА_1 на користь арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича грошові кошти в розмірі 3 382,38 грн в рахунок відшкодування понесених арбітражним керуючим витрат; відмовлено арбітражному керуючому Лященку С.С. у затвердженні звіту про нарахування та виплату грошової винагороди № 03-ЗВ-1 від 03.05.2023.
Судове рішення прийнято з посиланням на приписи ст. 213 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), ст.ст. 12, 42, 43 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), ст.ст. 2, 12, 30, 34, 65, 113-116 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ), ст.ст. 13, 526 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та мотивоване тим, що нарахований розмір винагороди арбітражним керуючим Лященком С.С. за виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі за період з 19.01.2023 по 17.05.2023 у розмірі 53 229,09 грн не відповідає обсягу заходів, вжитих арбітражним керуючим у відповідній процедурі, а також витраченому часу, а відтак, вказані вимоги не підлягають задоволенню.
Також, місцевий господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення звіту арбітражного керуючого Лященка С.С. про здійснення та відшкодування витрат № 04-ЗВВ від 20.02.2023, оскільки витрати на придбання квитка для участі у судовому засіданні 25.01.2023 з Дніпра до Києва та у зворотному напрямку є необґрунтованими, оскільки арбітражний керуючий не приймав участі у зазначеному судовому засіданні.
При цьому, суд першої інстанції зазначив, що ініціатором цієї процедури про неплатоспроможність є боржник, а не кредитор, який за наслідками процедури у даній справі тільки поніс витрати по сплаті судового збору за подання заяви із кредиторськими вимогами до боржника, що не відповідає загальноправовим принципам розумності та справедливості, а отже, понесені витрати арбітражного керуючого Лященка С.С. при виконанні повноважень керуючого реструктуризацією боргів боржника у справі № 910/8432/22 підлягають відшкодуванню саме за рахунок коштів боржника.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою суду, арбітражний керуючий Лященко Сергій Сергійович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у відповідності до якої просить суд, зокрема, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 у справі № 910/8432/22 та прийняти нове судове рішення, яким затвердити звіт керуючого реструктуризацією боргів «Про нарахування та виплату основної грошової винагороди» № 03-ЗВ-1 від 03.05.2023; стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», як єдиного кредитора, на користь арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича грошові кошти у розмірі 53 229,09 грн в якості основної грошової винагороди керуючого реструктуризацією боргів; стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», як єдиного кредитора, на користь арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича грошові кошти у розмірі 3 382,38 грн в рахунок відшкодування понесених арбітражним керуючим витрат.
На переконання арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича, можливість покладення на кредиторів винагороди арбітражного керуючого повинно стимулювати кредиторів ухилятися від зловживання своїми правами і нехтування обов'язками, що, зокрема, може мати наслідком недопущення безпідставного затягування розгляду справи.
Також у апеляційній скарзі скаржник зазначає, зокрема, що Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» не було подано скарг на дії та бездіяльність арбітражного керуючого, при цьому в повному обсязі затверджено звіт «Про нарахування та виплату основної грошової винагороди» на зборах кредиторів, що відбулися 15.05.2023.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
Учасники справи не скористалися своїм правом у відповідності до ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надали суду письмового відзиву на апеляційну скаргу арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича, що згідно з ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 23.06.2023 апеляційну скаргу арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Поляков Б.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 у справі № 910/8432/22 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/8432/22 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги до надходження матеріалів справи.
12.07.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/8432/22.
Слід зазначити, що суддя Отрюх Б.В. перебував у відпустці з 17.07.2023 по 30.07.2023.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2023 у справі № 910/8432/22, поміж іншого, відмовлено у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича про відстрочення сплати судового збору; апеляційну скаргу арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 у справі № 910/8432/22 залишено без руху.
09.08.2023 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича надійшла заява вих. № 19/06-АП-2 від 03.08.2023 по справі № 910/8432/22, з додатком, а саме із доказами сплати судового збору.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2023 у справі № 910/8432/22 задоволено клопотання арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича та поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 у справі № 910/8432/22; відкрито апеляційне провадження у даній справі; розгляд апеляційної скарги арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 у справі № 910/8432/22 призначено на 06.09.2023.
Явка представників сторін
06.09.2023 у судове засідання не з'явилися представники учасників справи, які повідомлялися про час, місце та дату судового засідання завчасно та належним чином; про причини нез'явлення суд не повідомили.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Також, нормами ст. 120 ГПК України передбачено можливість повідомлення сторін про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії шляхом направлення повідомлень на адресу електронної пошти та з використанням засобів мобільного зв'язку.
Слід зазначити, що копія ухвали Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2023 у справі № 910/8432/22 була надіслана судом на електронні адреси учасників справи, що підтверджується роздруківкою із електронної пошти.
При цьому, суд апеляційної інстанції виходить з того, якщо учасник справи надав суду електронну адресу, зазначивши її у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник справи бажає/не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
З огляду на зазначене, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Разом з тим, колегія суддів робить акцент на тому, що відповідно до приписів частин 6 та 7 статті 6 ГПК України: «Адвокати, реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку».
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші).
Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників учасників справи.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
31.08.2022 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 у справі № 910/8432/22 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 за номером 69422 від 25.10.2022; призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 - арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича; визначено дату проведення попереднього судового засідання на 14.12.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 визнано кредитором у справі № 910/8432/22 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» з грошовими вимогами на суму 1 739 808,60 грн, з яких 4 962,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 1 724 302,41 грн - вимоги другої черги, 10 544,19 грн - вимоги третьої черги; зобов'язано керуючого реструктуризацією сформувати реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства; визначено дату проведення зборів кредиторів боржника: 26.12.2022; визначено дату проведення судового засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 25.01.2023.
16.05.2023 до Господарського суду міста Києва від керуючого реструктуризацією надійшло клопотання про затвердження звітів про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат та стягнення коштів з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (а.с. 135, т. 3).
За наслідками розгляду вище вказаних звітів арбітражного керуючого, місцевим господарським судом постановлено судове рішення, яке наразі оскаржується в апеляційному порядку.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
У відповідності до протоколу засідання зборів кредиторів ОСОБА_1 від 15.05.2023 зборами кредиторів, у тому числі, прийнято рішення схвалити звіт керуючого реструктуризацією боргів про нарахування та виплату основної винагороди в частині виплати решти винагороди в сумі 53 229,09 грн. При цьому, зборами кредиторів зазначено у протоколі, що виплата решти основної винагороди в сумі 53 229,09 грн, нарахованої за період з 19.01.2023 по 17.05.2023, покладається на заявника у справі - ОСОБА_1 .
Разом з тим, як встановлено місцевим господарським судом, у судовому засіданні 17.05.2023 кредитор просив суд відмовити у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Лященка С.С. від 15.05.2023 № 15-Кл/С про стягнення винагороди та витрат по справі з єдиного кредитора АТ «Державний ощадний банк України» в розмірі 57 547,12 грн; вважати не схваленими зборами кредиторів про нарахування та виплату основної грошової винагороди та про здійснення та відшкодування витрат.
За змістом ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
21.04.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019.
Статтею 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 114 КУзПБ арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи користується всіма правами арбітражного керуючого відповідно до законодавства, у тому числі має право:
1) запитувати та отримувати документи або їх копії від юридичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та від фізичних осіб за їхньою згодою щодо майна боржника - фізичної особи, у тому числі які містять конфіденційну інформацію та/або банківську таємницю;
2) отримувати інформацію з державних реєстрів, у тому числі з бюро кредитних історій, у порядку, передбаченому законодавством;
3) здійснювати огляд майна боржника;
4) отримувати інформацію про рух коштів на рахунках/електронних гаманцях боржника відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність», Закону України «Про платіжні послуги».
Відповідно до ч. 2 ст. 114 КУзПБ арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов'язаний:
1) розглядати заяви кредиторів із грошовими вимогами до боржника, що надійшли у встановленому цим Кодексом порядку;
2) повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;
3) скласти та у випадках, передбачених цим Кодексом, вести реєстр вимог кредиторів;
4) скликати збори кредиторів та організовувати їх проведення;
5) організувати виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації), визначити його вартість;
6) сформувати ліквідаційну масу;
7) брати участь у розробленні плану реструктуризації боргів боржника, забезпечити його розгляд зборами кредиторів та подання на затвердження до господарського суду;
8) відкрити спеціальний рахунок для розрахунків із кредиторами;
9) погашати вимоги кредиторів згідно з черговістю у процедурі погашення боргів боржника, а якщо планом реструктуризації передбачено продаж майна боржника - відповідно до плану реструктуризації за рахунок коштів, отриманих від продажу такого майна;
10) якщо планом реструктуризації передбачено продаж майна боржника, звітувати перед господарським судом та зборами кредиторів про результати продажу майна боржника протягом трьох робочих днів з дня такого продажу;
11) виконувати функції з управління та розпорядження майном боржника;
12) здійснювати інші повноваження відповідно до законодавства.
Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 30 КУзПБ визначено, зокрема, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
В силу ч. 3 ст. 12 КУзПБ, яка кореспондується з ст. 13 ЦК України, під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено).
Разом з тим «добросовісність» має трактуватися як категорія моральна, що відображає врахування особою інтересів інших учасників господарських правовідносин, публічного інтересу тощо, а «розсудливість» - як категорія інтелектуальна, що припускає адекватність оцінки особою цінності певного цивільного права, доцільності своїх дій, наслідки здійснення або нездійснення цивільного права. Тобто, під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.
Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином.
Слід зазначити, що при визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого під час здійснення ним процедури реструктуризації боргів у справі про неплатоспроможність, суд, через призму зазначених статей та процесуального законодавства, досліджує якість виконаних робіт; час за який вони виконані; які фактичні дії вчинялись керуючим реструктуризацією за заявлений ним період та чи дійсно такі дії потребують на їх вчинення саме стільки часу, оскільки оплаті підлягає виключно належно виконана робота (її обсяг), а не період часу, протягом якого тривала зазначена процедура, враховуючи те, що арбітражний керуючий є суб'єктом незалежної професійної діяльності (ст. 10 КУзПБ).
Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 29/5005/486/2012.
Однак, керуючим реструктуризацією Лященком С.С. у поданому звіті про нарахування та виплату грошової винагороди за період з 19.01.2023 по 17.05.2023 не зазначено перелік вжитих ним заходів у процедурі реструктуризації боргів ОСОБА_1 , а відтак, суд аналізує їх з урахуванням поданих керуючим реструктуризацією документів, починаючи з 19.01.2023.
Так, 23.02.2023 до Господарського суду міста Києва від керуючого реструктуризацією надійшли пояснення № 20-П від 20.02.2023 щодо клопотання про закриття провадження з долученими копіями відповідей Печерського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 05.01.2023.
23.02.2023 до Господарського суду міста Києва від керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Лященка С.С. надійшло клопотання № 20-КЛ від 20.02.2023 про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , до якого долучено проект плану реструктуризації боргів боржника від 14.12.2022, повідомлення керуючого реструктуризацією № 18/01-ПП від 18.01.2023 про скликання повторних перших зборів кредиторів по справі № 910/8432/22, докази його направлення, протокол засідання повторних перших зборів кредиторів у справі № 910/8432/22 від 10.02.2023, звіт про здійснення відрахування та виплати ТОВ «Тедіс Україна» щодо боржника від 10.08.2022, звіт про здійснення відрахування та виплати ТОВ «Тедіс Україна» щодо боржника від 10.08.2022, звіт про здійснення відрахування та виплати ТОВ «Тедіс Україна» щодо боржника від 10.08.2022, які охоплюють різні періоди погашення заборгованості боржника в межах виконавчого провадження перед АТ «Державний ощадний банк України», довідка про доходи боржника від 13.12.2022, звіт-рахунок АТ «ОТП Банк», довідки Пенсійного фонду України за встановленими формами стосовно боржника за період з 2019 по 2022 роки, запит керуючого реструктуризацією № 08/мит-2 від 08.11.2022 до Київської митниці Держмитслужби, відповідь на вказаний запит, відповідь Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області на запит керуючого реструктуризацією від 08.11.2022 № 08-с/г-1, повідомлення Печерського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 05.01.2023 на запит керуючого реструктуризацією № 29-ДВ від 29.12.2022 разом з інформацією про стягнені кошти в межах виконавчого провадження відносно ОСОБА_1
24.02.2023 до Господарського суду міста Києва від керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Лященка С.С. надійшло клопотання про стягнення винагороди та витрат по справі № 23-КЛ/С від 23.02.2023, до якого долучено повідомлення керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Лященка С.С. № 21-Д від 21.02.2023 про скликання других зборів кредиторів по справі № 910/8432/22, звіт № 23-зпв від 23.02.2023 про здійснення повноважень керуючого реструктуризацією боргів, звіт керуючого реструктуризацією № 21-ЗВ-1 від 21.02.2023 про нарахування та виплату грошової винагороди, звіт керуючого реструктуризацією № 20-ЗВВ від 20.02.2023 про здійснення та відшкодування витрат, документи на підтвердження понесених керуючим реструктуризацією витрат, рішення кредитора № 100.19-09/34255 від 22.02.2023 щодо питань порядку денного зборів кредиторів, протокол засідання других зборів кредиторів у справі № 910/8432/22 від 23.02.2023.
13.03.2023 до Господарського суду міста Києва від керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Лященка С.С. надійшов звіт № 07-3Д від 07.03.2023 про перевірку декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність (уточнений), до якого долучені докази направлення вказаного звіту кредитору та ОСОБА_1
16.05.2023 до Господарського суду міста Києва від керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Лященка С.С. надійшло клопотання № 15-КЛ від 15.05.2023 про закриття провадження у справі про неплатоспроможність № 910/8432/22, до якого додано проект плану реструктуризації боргів від 03.05.2023, повідомлення керуючого реструктуризацією № 03/05-ПП від 03.05.2023 про скликання других зборів кредиторів по справі № 910/8432/22, Протокол засідання зборів кредиторів у справі № 910/8432/22 від 15.05.2023, Рішення АТ «Державний ощадний банк України» № 55/5.1-03/17427/2023 від 15.05.2023 щодо питань порядку денного зборів кредиторів.
16.05.2023 до Господарського суду міста Києва від керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Лященка С.С. надійшло клопотання № 15-Кл/С від 15.05.2023 про стягнення винагороди та витрат по справі, до якого долучено повідомлення керуючого реструктуризацією № 03/05-ПП від 03.05.2023 про скликання других зборів кредиторів по справі № 910/8432/22, звіт керуючого реструктуризацією № 03-ЗВ-1 від 03.05.2023 про нарахування та виплату грошової винагороди, звіт керуючого реструктуризацією № 20-ЗВВ від 20.02.2023 про здійснення та відшкодування витрат, Протокол засідання других зборів кредиторів у справі № 910/8432/22 від 23.02.2023, Протокол засідання зборів кредиторів у справі № 910/8432/22 від 15.05.2023, рішення АТ «Державний ощадний банк України» № 55/5.1-03/17427/2023 від 15.05.2023 щодо питань порядку денного зборів кредиторів.
З наведено вбачається, що діяльність арбітражного керуючого Лященка С.С., як керуючого реструктуризацією у справі за період з 19.01.2023 по 17.05.2023, за яку він просить стягнути з кредитора 53 229,09 грн, складається з: 1) складення та подання до суду клопотань про закриття провадження у справі та звітів про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування понесених витрат арбітражного керуючого на виконання рішень зборів кредиторів; 2) складення та подання до суду заперечень проти рішення зборів кредиторів щодо закриття провадження у справі; 3) направлення повідомлень про скликання зборів кредиторів боржника 10.02.2023, 23.02.2023 та 15.05.2023 та їх проведення дистанційно шляхом опитування; 4) складення та направлення до суду та учасникам справи уточненого звіту про перевірку декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність; 5) участь у двох судових засіданнях 01.03.2023 та 05.04.2023.
Слід зазначити, що жодних інших дій визначених КУзПБ арбітражним керуючим не проводилось.
Водночас, звіт керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Лященка С.С. про перевірку декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність (уточнений) від 07.03.2023 було подано арбітражним керуючим лише після виявлення кредитором Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» невідповідностей інформації у деклараціях про майновий стан боржника відомостям, наданим Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, та вказівкою суду у судовому засіданні 01.03.2023 щодо необхідності подання арбітражним керуючим такого уточненого звіту.
До того ж, абсолютна більшість вжитих арбітражним керуючим заходів у процедурі реструктуризації боргів Хименка Ю.М., перелічених у звіті № 23-зпв від 23.02.2023, була здійснена до 19.01.2023.
Враховуючи зазначені вище обставини, нарахований розмір винагороди арбітражним керуючим Лященком С.С. за виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі за період з 19.01.2023 по 17.05.2023 у розмірі 53 229,09 грн не відповідає обсягу заходів, вжитих арбітражним керуючим у відповідній процедурі, а також витраченому часу.
При цьому, у запереченнях від 17.05.2023 кредитор просив суд вважати не схваленим зборами кредиторів звіти «Про нарахування та виплату основної грошової винагороди» та «Про здійснення та відшкодування витрат».
З огляду на наведене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відмову арбітражному керуючому Лященку С.С. у затвердженні звіту про нарахування та виплату грошової винагороди № 03-ЗВ-1 від 03.05.2023.
Щодо звіту керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Лященка С.С. про здійснення та відшкодування витрат № 20-ЗВВ від 20.02.2023, судом встановлено наступне.
У поданому звіті арбітражним керуючим Лященком С.С. вказано перелік статей витрат, до яких відносяться транспорті витрати арбітражного керуючого (квитки на потяг Дніпро-Київ та у зворотному напрямку) для забезпечення особистої участі у судових засіданнях, витрати на поштове відправлення запитів арбітражного керуючого стосовно наявності майна у боржника та членів його сім'ї, витрати на послуги нотаріуса з отримання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, витрати на направлення листів на адресу суду та витрати на отримання витягів з державних реєстрів стосовно боржника та членів його сім'ї на загальну суму 4 318,03 грн.
Разом з тим, арбітражним керуючим вказано у переліку також витрати на придбання квитка для участі у судовому засіданні 24.01.2023 з міста Дніпра до міста Києва на суму 403,65 грн та у зворотному напрямку на суму 532,00 грн.
Проте, вказані вище витрати є необґрунтованими, так як, судове засідання у даній справі відбулося 25.01.2023 (а не 24.01.2023), при цьому керуючий реструктуризацією арбітражний керуючий Лященко С.С. не приймав участі у даному судовому засіданні, що підтверджується протоколом судового засідання від 25.01.2023.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про часткове затвердження звіту арбітражного керуючого Лященка С.С. про здійснення та відшкодування витрат № 20-ЗВВ від 20.02.2023 на суму 3 382,38 грн.
Щодо покладення відшкодування понесених витрат за рахунок коштів Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», слід вказати таке.
В силу ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 116 КУзПБ провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника. При цьому обов'язково умовою є те, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Отже, на етапі реструктуризації боргів законодавець поклав саме на боржника весь тягар оплати послуг арбітражного керуючого.
Після переходу до наступної стадії - погашення боргів в Кодексі України з процедури банкрутства не визначено, що у разі закінчення внесених заявником/боржником авансованих коштів або відсутності коштів та майна у боржника, суд може стягнути з кредиторів кошти для сплати арбітражному керуючому винагороди та/або відшкодування понесених ним витрат.
У відповідності до ч. 1 ст. 30 КУзПБ арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі (абз. 6 ч. 2 ст. 30 КУзПБ).
Кодекс України з процедур банкрутства містить застереження щодо боржника, який ініціює своє банкрутство, а саме: звертаючись до господарського суду з заявою про неплатоспроможність фізичної особи заявник зобов'язаний мати достатньо майна для покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі (ч. 5 ст. 34 та ч. 1 ст. 113 КУзПБ).
Відтак, нормами КУзПБ передбачено додаткову вимогу щодо заяви боржника, у разі ініціювання ним провадження у справі про власне банкрутство (неплатоспроможність) - обов'язкову наявність у такого заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов'язаних із здійсненням провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. У визначенні таких витрат слід враховувати, зокрема, оплату винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за 120 днів в процедурі реструктуризації боргів боржника; в процедурі погашення боргів боржника; відшкодування судового збору, сплаченого кредиторами за подачу грошових вимог, згідно переліку кредиторів, який визнає боржник та їх правової допомоги, тощо.
Таким чином, законодавець звільнив фізичну особу лише від обов'язку сплати судового збору за подання заяви про неплатоспроможність, проте інших пільг щодо оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, Кодекс України з процедур банкрутства не містить.
На відміну від інституту про неплатоспроможність фізичної особи інститут про банкрутство юридичної особи має свої особливості.
Так, абз. 7 ч. 2 ст. 30 КУзПБ визначено, що у разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.
За змістом ч. 5 ст. 30 КУзПБ кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.
Отже, КУзПБ розширює можливості за рахунок чого може бути оплачено послуги арбітражного керуючого у справах про банкрутство юридичної особи, які ініційовані кредиторами.
Поміж іншого, активи боржника-юридичної особи, можуть збільшуватися за рахунок майнових прав, які виникають у зв'язку з визнанням угод недійсними в порядку ст. 42 КУзПБ, та зобов'язаннями осіб, які відповідають за зобов'язаннями боржника відповідно до закону або установчих документів боржника, які входять до ліквідаційної маси (ст. 213 ГК України), також, за наслідком застосування субсидіарної відповідальності до третіх осіб, засновників, керівників боржника, та інших осіб, за доведення боржника до банкрутства або з вини цих осіб (ч. 2 ст. 65 КУзПБ).
Важливою відмінністю двох інститутів є і те, що у справах про банкрутство юридична особа ліквідується, проте, за фізичною особою зберігається ряд обов'язків та остання не втрачає право на працю та інші можливості для набуття статків.
Слід зазначити, що ініціатором цієї процедури про неплатоспроможність є боржник, а не кредитор, який за наслідками процедури у даній справі тільки поніс витрати по сплаті судового збору за подання заяви із кредиторськими вимогами до боржника, що не відповідає загальноправовим принципам розумності та справедливості.
Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. (рішення Європейського суду з прав людини у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).
Як вже зазначалось вище, законодавець передбачив обов'язок для боржника мати достатньо майна на погашення судових витрат у справі у разі ініціювання свого банкрутства (неплатоспроможності). Тому перекладання боржником тягаря оплати послуг та відшкодування понесених витрат арбітражного керуючого на кредитора, які звернулися у справу про банкрутство в надії отримати частину своїх коштів, на думку суду є зловживанням з боку боржника своїми правами в розумінні ст. 13 ЦК України та ст.ст. 42, 43 ГПК України.
Враховуючи вищенаведене, понесені витрати арбітражного керуючого Лященка С.С. при виконанні повноважень керуючого реструктуризацією боргів боржника у справі № 910/8432/22 підлягають відшкодуванню саме за рахунок коштів Хименка Ю.М.
За таких обставин, місцевий господарський суд належним чином дослідивши матеріали справи, дотримуючись норм процесуального та матеріального права, дійшов правомірного висновку про часткове задоволення звіту арбітражного керуючого Лященка С.С. про здійснення та відшкодування витрат № 20-ЗВВ від 20.02.2023 у розмірі 3 382,38 грн та відмову арбітражному керуючому Лященку С.С. у затвердженні звіту про нарахування та виплату грошової винагороди № 03-ЗВ-1 від 03.05.2023.
При цьому, твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в ухвалі Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 у справі № 910/8432/22, а отже, у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
За таких обставин решту аргументів скаржника, окрім викладених у мотивувальній частині постанови, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржниками зроблено не було.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 у справі № 910/8432/22 підлягає залишенню без змін.
Розподіл судових витрат
Судові витрати за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст. 129 ГПК України, судом покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 у справі № 910/8432/22 залишити без змін.
3. Справу № 910/8432/22 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови складено та підписано - 02.10.2023.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді О.М. Остапенко
Б.М. Поляков