ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" вересня 2023 р. Справа№ 910/15071/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Барсук М.А.
при секретарі: Реуцькій Т.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Кишеня В.С. (ордер серія АА №1241842 від 17.01.2023)
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення господарського суду міста Києва від 16.11.2022
та додаткове рішення господарського суду міста Києва від 12.01.2023
у справі №910/15071/20 (суддя Селівон А.М.)
за позовом ОСОБА_1
до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Микільсько-Слобідська 2Б"
про визнання протиправним та скасування рішення загальних зборів,-
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Микільсько-Слобідська 2Б" про визнання протиправним та скасування рішення загальних зборів від 01.10.2017 р., оформленого протоколом загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Микільсько-Слобідська 2Б" від 23.10.2017 р.
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що загальні збори, на яких було прийнято оспорюване рішення, проведені з порушенням процедури їх скликання та голосування, а тому підлягають визнанню недійсними.
Господарським судом міста Києва рішенням від 15.04.2021 року у справі № 910/15071/20, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Постановою Верховного Суду від 21.10.2021 року рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2021 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 року у справі № 910/15071/20 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням господарського суду міста Києва від 16.11.2022 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що рішення, викладені у протоколі загальних зборів від 23.10.2017 року, були прийняті повноважним органом - загальними зборами співвласників будинку та за наявності достатньої кількості голосів (кворуму) для прийняття відповідних рішень з дотриманням порядку голосування, зокрема, проведення письмового опитування, а також виключно з питань, передбачених у порядку денному, що свідчить про відсутність підстав для скасування оспорюваного рішення загальних зборів співвласників ОСББ «Микільсько-Слобідська 2Б» від 01.10.2017 року, оформленого протоколом від 23.10.2017 року.
Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 13.01.2023 заяву відповідача - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Микільсько-Слобідська 2Б" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/15071/20 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Микільсько-Слобідська 2Б" 9 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Не погоджуючись із основним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 16.11.2022 у справі №910/15071/20 повністю і прийняти нове рішення, яким позовну заяву задовольнити повністю - визнати недійсним Рішення загальних зборів від 01.10.2017, оформлене протоколом Загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Микільсько-Слобідська 2Б" складеного 23.10.2017.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги, апелянт зазначив, що у позовній заяві та у заяві про зміну предмету позову позивачем було наведено, які саме її права та інтереси були порушенні та в чому вони полягають, а також наслідки, які вказані порушення матимуть для нього, у зв'язку з чим висновки суду першої інстанції про відсутність порушених прав позивача є необґрунтованими. Також апелянт вказує, що з наданих відповідачем доказів неможливо встановити, яка кількість співвласників житлового будинку брала участь у голосуванні та з яких підстав, оскільки із наданих листків опитування позивач не мав змоги переконатись у правильності підрахунків голосів за результатами такого голосування. Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не було проаналізовано, яка кількість співвласників взяла участь в оскаржуваних загальних зборах. Апелянт також наголосив на неналежному повідомленні його про дату проведення зборів та про порушення порядку письмового опитування.
Також, не погоджуючись із додатковим рішенням, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення господарського суду міста Києва від 12.01.2023 у справі №910/15071/20 повністю і прийняти нове рішення, яким заяву об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Микільсько-Слобідська 2Б" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі залишити без задоволення.
Доводи апелянта зводяться до того, що Гнатуш Н.В. використовує один і той же ордер на представництво інтересів відповідача у даній справі та у справі № 755/1085/20. Апелянт також вказує, що відповідач не надсилав попередньо позивачу ні заяви про ухвалення додаткового рішення, ні жодних доказів на підтвердження понесених витрат. Також апелянт вказує, що відповідач не надав відповідного попереднього розрахунку суми судових витрат відповідно до ст. 124 ГПК України.
Крім того, апелянт зазначає, що із матеріалів справи не зрозуміло, на підставі чого адвокат Гнатуш Н.В. представляла інтереси відповідача - на підставі довіреності чи ордеру, оскільки довіреність, видана головою правління, є нікчемною в силу п. 3.16. Статуту. Апелянт також вказав на неспівмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2023 апеляційні скарги передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Руденко М.А., судді Пономаренко Є.Ю., Барсук М.А.
Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 03.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Києва від 16.11.2022 та додаткове рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2022, об'єднано їх в одне апеляційне провадження та призначено до розгляду на 13.06.2023.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 відкладено розгляд справи на 18.07.2023.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2023 відкладено розгляд справи на 19.09.2023 в зв'язку з неявкою представника відповідача.
19.09.2023 у судове засідання, представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи представник відповідача був повідомлений належним чином.(поштове повідомлення про вручення №38863499 (а.с.170 т.6)
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Північний апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 19.09.2023 за відсутності представника відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні 19.09.2023 апеляційну скаргу підтримав, просив задовольнити.
Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 30.01.2017 було проведено державну реєстрацію Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Микільсько-Слобідська 2-Б», яке діє на підставі статуту, затвердженого рішенням установчих зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку від 04.12.2016 та заключним протоколом від 26.12.2016. (том 1, а.с. 15)
Позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . (том 1, а.с. 9)
У свою чергу, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Микільсько-Слобідська 2Б» є юридичною особою, створеною власниками квартир та нежитлових приміщень цього будинку для сприяння використанню їхнього власного майна, утримання і використання спільного майна.
Відповідно до протоколу загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Микільсько-Слобідська 2-Б», які відбулись 01 жовтня 2017 року, загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку становить 338 особи, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку - 27039,17 кв. м, у зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 5570,03 кв. м, у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 200 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 16122,60 кв. м. (том 1, а.с. 28)
Згідно з порядком денним загальних зборів, на обговорення та голосування були поставлені наступні питання: 1) організаційні питання обрання голови та секретаря зборів та лічильної комісії; 2) затвердження порядку денного; 3) визначення ПАТ «Київенерго» виконавцем послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води та електричної енергії; 4) визнання ПрАТ «АК «Київводоканал» виконавцем послуг з водопостачанням та водовідведенням; 5) прийняття рішення по прийому будинку на балансі (в управління) ОСББ «Микільсько-Слобідська 2б»; 6) визначення форми управління багатоквартирним будинком; 7) обговорення та визначення суми одноразового внеску на першочергові потреби ОСББ «Микільсько-слобідська 2б» та способу його внесення; 8) визначення та затвердження порядку сплати, переліку та розмірі внесків і платежів співвласників житлових приміщень ОСББ «Микільсько-слобідська 2б»; 9) визначення та затвердження порядку сплати, переліку та розмірів внесків платежів співвласників нежитлових приміщень ОСББ «Микільсько-слобідська 2б»; 10) обрання та затвердження кошторису об'єднання на 2017-2018 р.р.; 11) обговорення надання в оренду чи користування допоміжних приміщень, конструкцій; 12) проведення інвентаризації площ для реклами (ліфти, холи першого поверху, дошки оголошень); 13) проведення інвентаризації технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок, обладнання будинку, а також документа, на підставі якого багатоквартирний будинок прийнято в експлуатацію, технічного паспорта, планів інженерних мереж; 14) питання впровадження поіменного письмового голосування.
За результатами голосування з розгляду питань порядку денного були прийняті рішення:
1) обрано головою зборів ОСОБА_3 , секретарем зборів ОСОБА_4 ;
2) затверджено порядок денний;
3) визначено ПАТ «Київенерго» виконавцем послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води та електричної енергії.;
4) визначено ПрАТ «АТ «Київводоканал» виконавцем послуг з водопостачанням та водовідведенням;
5) прийнято рішення по прийому будинку на баланс (в управління);
6) обрано форму самостійного управління будинку співвласниками;
7) встановлено суму одноразового внеску на першочергові потреби ОСББ «Микільсько-Слобідська 2-Б» в розмірі 3,00 грн/кв.м шляхом внесення на поточний рахунок об'єднання протягом 30 днів з моменту виставлення відповідного рахунку;
8) затверджено з 01 листопада 2017 року розмір внесків співвласників житлових приміщень будинку на утримання (обслуговування) будинку та прибудинкової території з розрахунку 5,00 грн/кв.м; разі несплати рахунку на протязі місяця, що слідує за розрахунковим, в наступному місяці співвласнику буде виставлено рахунок, в якому вартість послуг для житлових приміщень обчислюється в розрахунку 5,50 грн/кв.м;
9) затверджено з 01 листопада 2017 року розмір внесків співвласників житлових приміщень будинку на утримання (обслуговування) будинку та прибудинкової території з розрахунку 7,00 грн/кв.м; у разі несплати рахунку на протязі місяця, що слідує за розрахунковим, в наступному місяці співвласнику буде виставлено рахунок, в якому вартість послуг для житлових приміщень обчислюється в розрахунку 7,70 грн/кв.м;
10) затверджено запропонований правлінням кошторис ОСББ «Микільсько-Слобідська 2Б» на 2017р. - 1 кв. 2018 р.;
11) вирішено провести повну інвентаризацію технічних та допоміжних приміщень, визначено перелік таких приміщень та вирішено провести тендери зі здачі таких приміщень в оренду.;
12) вирішено провести повну інвентаризацію площ для реклами та провести тендери зі здачі таких площ в оренду для розміщення реклами;
13) вирішено провести інвентаризацію технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок, обладнання будинку, а також документа, на підставі якого багатоквартирний будинок прийнято в експлуатацію, технічного паспорту, планів інженерних мереж; вирішено скласти дефективні акти, провести переговори з КП «Житло-сервіс», вимагати добровільного усунення дефектів, нестачі обладнання тощо; в разі ухилення від добровільного усунення дефектів, відновлення відсутнього обладнання, або не відшкодування його вартості, звернутися до суду з відповідною вимогою.
14) передбачити можливість поіменного письмового голосування загальних зборів. Зобов'язано правління визначити форму бюлетенів поіменного письмового голосування загальних зборів та спосіб їх збору правлінням ОСББ.
Спір у справі виник у зв'язку з тим, що відповідачем, на думку позивача, було порушено вимоги Закону України «Про Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Микильсько-Слобідська 2Б» зокрема, загальні збори від 01.10.2017 відбулись за відсутності кворуму при відкритті та проведені загальних зборів; було порушено процедуру проведення письмового опитування та оформлення листків письмового опитування; питання порядку денного та пропозиції щодо порядку денного в бюлетені не відповідають даним в протоколі, що дає підстави для різного тлумачення; голоси, які надавались співвласниками по питанням порядку денного, були неповно враховані; до відома співвласників будинку не було доведено рішення правління стосовно призначення письмового опитування та утворення відповідної комісії; відсутні докази не лише фактичного проведення письмового опитування з питань порядку денного від 01.10.2017, а й докази підрахунку голосів за цим опитуванням та його відповідності відображеним в протоколі даним за відсутності лічильної комісії для підрахунку голосів.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що рішення, викладені у протоколі загальних зборів від 23.10.2017, були прийняті повноважним органом - загальними зборами співвласників будинку та за наявності достатньої кількості голосів (кворуму) для прийняття відповідних рішень з дотриманням порядку голосування, зокрема, проведення письмового опитування, а також виключно з питань, передбачених у порядку денному, що свідчить про відсутність підстав для скасування оспорюваного позивачем рішення загальних зборів співвласників ОСББ «Микільсько-Слобідська 2Б» від 01.10.2017 року, оформленого протоколом від 23.10.2017 року.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Статтею 385 Цивільного кодексу України визначено, що, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначаються Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Згідно із частиною четвертою статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Статтею 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.
До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об'єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об'єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.
У відповідності до пункту 3.1 Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Микільсько-Слобідська 2Б» органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, збори представників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об'єднання.
Згідно з пунктом 3.3 Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Микільсько-Слобідська 2Б» до виключної компетенції загальних зборів належать: затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об'єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; попереднє погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує двісті тисяч гривень, а також договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розміру внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визнання обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном будинку повністю або частково асоціації об'єднання співвласників багатоквартирного будинку; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах; визначення та затвердження внутрішніх правил використання та утримання приміщень загального користування і прибудинкової території для всіх мешканців; надання згоди на укладання кредитного договору, договору позики на суму, яка не перевищує двісті тисяч гривень.
Як стверджує позивач, оскільки загальні збори багатоквартирного будинку від 01.10.2017 року проводились з істотними порушеннями чинного законодавства України, оформлені ними рішення підлягають скасуванню.
При цьому, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на факт порушення її прав як співвласника багатоквартирного будинку шляхом прийняття зазначеного рішення всупереч приписам чинного законодавства, оскільки її не було своєчасно повідомлено про проведення загальних зборів 01.10.2017 року в установленому порядку, зважаючи на не отримання такого повідомлення; загальні збори відбулись за відсутності кворуму при відкритті та проведені загальних зборів; було порушено процедуру проведення письмового опитування та оформлення листків письмового опитування; питання порядку денного та пропозиції щодо порядку денного в бюлетені не відповідають даним в протоколі, що дає підстави для різного тлумачення; голоси, які надавались співвласниками по питанням порядку денного, були неповно враховані; до відома співвласників будинку не було доведено рішення правління щодо призначення письмового опитування та утворення відповідної комісії; відсутні докази не лише фактичного проведення письмового опитування з питань порядку денного від 01.10.2017 року, а й докази підрахунку голосів за цим опитуванням та його відповідності відображеним в протоколі даним за відсутності лічильної комісії для підрахунку голосів.
Так, постановою Верховного Суду від 21.10.2021 року рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2021 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 року у справі № 910/15071/20 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва як суду першої інстанції.
При цьому, Верховним Судом у вказаній постанові зазначено, що при розгляді даної справи судами попередніх інстанцій не з'ясовано наявність достатньої кількості голосів для прийняття відповідних рішень на загальних зборах ОСББ «Микільсько-Слобідська 2Б» 01.10.2017 року, не встановлено дотримання порядку голосування, зокрема, проведення письмового опитування протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів, з огляду на доводи позивача, що загальні збори відбулися 01.10.2017 року, а протокол складено 23.10.2017 року, оскільки в іншому разі рішення є неприйнятими.
Також, як вказано в постанові Верховного Суду судами попередніх інстанцій достовірно не встановлено факт належного повідомлення позивача про скликання загальних зборів ОСББ «Микільсько-Слобідська 2Б» на 01.10.2017 року.
Окрім цього, за висновками суду касаційної інстанції, з урахуванням приписів статей 73, 74, 81 ГПК України суди попередніх інстанцій, обґрунтовуючи свої рішення відсутністю доказів відображення в протоколі відмінних відомостей про результати голосування конкретного співвласника, ніж ті, що були відмічені співвласниками у листках опитування, листків опитування співвласників від відповідача на виконання ухвали суду не отримували та не досліджували на відповідність результатам, відображеним у протоколі зборів. Висновки судів про безпідставність доводів позивачки про відсутність кворуму для прийняття оскаржуваного рішення, відсутність фактичного проведення письмового опитування з питань порядку денного зборів від 01.10.2017 року, відсутність лічильної комісії для підрахунку голосів тощо зроблені без дослідження доказів які б спростовували такі доводи позивачки, зокрема без дослідження реєстру співвласників, які взяли участь у зборах, результатів голосування: бюлетенів, листків опитування співвласників, які взяли участь у голосуванні, протоколу лічильної комісії тощо.
Згідно із статтею 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Відповідно до приписів статті стаття 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.
Статтею 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень.
Згідно з частинами 4, 5 статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.
Указана норма права імперативно визначає порядок і спосіб повідомлення власників: форма повідомлення обов'язково письмова; повідомляється кожен власник; таке повідомлення вручається власнику або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).
З наведеного слідує, що законом передбачено два можливі способи повідомлення співвласника про проведення загальних зборів: або шляхом вручення безпосередньо співвласнику під розписку, або шляхом надіслання поштового відправлення рекомендованим листом.
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Зокрема, статтею 10 цього Закону врегульовано порядок прийняття рішень щодо управління багатоквартирним будинком зборами співвласників.
В свою чергу, частиною четвертою статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" передбачено, що повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під'їзду багатоквартирного будинку.
Тобто, нормою статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено лише способи повідомлення співвласників про проведення установчих зборів - або шляхом вручення безпосередньо співвласнику під розписку або шляхом надіслання поштового відправлення рекомендованим листом (два способи повідомлення), а нормами статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" встановлено саме порядок здійснення такого повідомлення (шляхом надсилання на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику у багатоквартирному будинку (аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 910/9672/20, від 02.12.2020 у справі № 916/86/20).
Аналогічний порядок скликання загальних зборів і повідомлення співвласників визначено Статутом відповідача.
Так, згідно п. 3.5 Статуту ОСББ «Микільсько - Слобідська 2Б» правління (збори представників або ініціативна група) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.09.2017 року ОСББ «Микільсько-Слобідська 2Б» в особі ОСОБА_4 були направлені повідомлення про проведення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Микільсько-Слобідська 2Б» мешканцям вказаного будинку, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією списку б/н згрупованих поштових відправлень - рекомендованих листів з відміткою Укрпошти про відправку 15.09.2017 року (пункт 13 - гр. ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 ). (том 5, а.с. 188)
Повідомлення позивача засобами поштового зв'язку відповідають вимогам Закону, статуту відповідача та повністю узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 904/6983/17, на яку посилається апелянт.
Твердження апелянта, що їй особисто під розписку не було вручено у письмовій формі повідомлення про дату та місце проведення загальних зборів співвласників, у зв'язку з чим її права як співвласника на участь у загальних зборах та добровільне волевиявлення були порушені, судом першої інстанції правомірно відхилено, оскільки відсутність в матеріалах справи доказів отримання гр. ОСОБА_1 відповідного рекомендованого листа з повідомленням її про проведення загальних зборів 01.10.2017 року не свідчить про факт неналежного повідомлення відповідачем позивача про скликання таких загальних зборів з огляду на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду №911/3142/19 від 18.03.2021 року, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.
А тому, відповідачем було дотримано спосіб, порядок та строк повідомлення позивача про проведення загальних зборів, передбачений статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та нормами статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку".
Відповідно до частин 12-15 статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.
Письмове опитування під час установчих зборів об'єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування («за» чи «проти»).
Положення частини 15 статті 10 цього Закону щодо оформлення рішення особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти"), розповсюджуються на питання, які були внесені в порядок денний загальних зборів, та за результатами розгляду яких прийнято рішення, які є обов'язковими для всіх співвласників. При цьому, дані рішення можуть бути прийняті не тільки в день проведення загальних зборів, а й протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів шляхом письмового опитування (такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 910/18946/19).
Згідно з частиною 8 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" якщо під час проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано встановленої частиною шостою цієї статті кількості голосів "за" або "проти", проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення зборів співвласників. Якщо протягом цього строку необхідної кількості голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими. Письмове опитування співвласників проводиться ініціативною групою та іншими співвласниками за бажанням. Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно. Питання - це текст, у якому викладається пропозиція у вигляді резолюції, щодо якої учаснику опитування пропонується відповісти "за", "проти" або "утримався". Питання повинно мати чітке і зрозуміле формулювання, що не допускає різних тлумачень. Письмове опитування співвласників проводиться шляхом власноручного заповнення ними листків опитування, в яких зазначаються день опитування, прізвище, ім'я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників), відповідь співвласника на питання "так", "ні" або "утримався", особистий підпис співвласника та особи, яка проводила опитування. Голосування від імені співвласника представником здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства. Кожен співвласник, який має право голосу, може реалізувати це право під час проведення такого опитування лише один раз з одного питання. Забороняється в процесі проведення письмового опитування співвласників примушувати їх до голосування за або проти прийняття відповідного рішення чи винагороджувати їх за це в будь-якій формі. За результатами підрахунку результатів письмового опитування співвласників особи, які проводили письмове опитування, вносять його результати до протоколу зборів та підводять загальні підсумки голосування щодо всіх питань. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані на зборах співвласників, і голоси співвласників, отримані під час проведення письмового опитування. Листки письмового опитування співвласників пронумеровуються, прошнуровуються та додаються до відповідного протоколу зборів.
Як вбачається із реєстру присутніх учасників на загальних зборах 01.10.2017 та листків опитування співвласників, всього у зборах взяли участь особисто 66 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 5570,03 кв.м.; у письмовому опитуванні взяли участь особисто або через представників співвласники у кількості 200 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 1622,60 кв.м. (том 5, а.с. 166-185, том 5, а.с. 31-220)
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з наданих відповідачем бюлетенів голосування та листів опитування співвласників, під час підрахунку голосів у відповідності до вимог Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» загальний результат голосування було визначено як з урахуванням кількості голосів, поданих за відповідне питання під час проведення загальних зборів 01.10.2017 року, так і з урахуванням письмового голосування співвласників, які не брали участь в загальних зборах 01.10.2017 року (листків опитування), а кількість голосів «за» прийняття відповідних рішень складала більше двох третин від загальної кількості усіх співвласників (всього голосувало 21 692,63 кв. м. із загальної площі - 27 039,17 кв. м.), тобто була достатньою для прийняття рішень з усіх питань порядку денного загальних зборів співвласників будинку по АДРЕСА_3 .
Дослідивши реєстр співвласників (а.с.218 т.1), які взяли участь у зборах, а також результати голосування - бюлетенів для голосування (а.с.37 т.1) та листків опитування співвласників (а.с. 31-220 т.5), протоколу загальних зборів від 23.10.2017 року (а.с. 28-34 т.1), судом першої інстанції вірно встановлено відсутність відображення в протоколі загальних зборів відомостей про результати голосування конкретного співвласника ніж ті, що були відмічені співвласниками у листках опитування та бюлетенях, позаяк у матеріалах справи відсутні докази того, що голоси, які надавались співвласниками по питанням порядку денного, були неповно та/або невірно враховані.
Також, як вірно встановлено судом першої інстанції, перелік питань, який міститься у листках письмового опитування та бюлетенях голосування, повністю відповідає переліку питань порядку денного згідно з протоколом від 23.10.2017 року, а тому рішення приймались виключно з питань, включених до порядку денного загальних зборів співвласників, які відбулись 01.10.2017 року, у зв'язку з чим посилання позивача на те, що питання порядку денного та пропозиції щодо порядку денного в бюлетені та листах опитування не відповідають даним в протоколі не відповідають дійсності та матеріалам справи.
Твердження апелянта про пропуск відповідачем строку на подання вказаних вище доказів, а саме реєстру присутніх учасників на загальних зборах, бюлетенів голосування та листів опитування співвласників, колегія суддів відхиляє, так як відповідні докази були подані як на виконання ухвали суду від 22.02.2022, так і на виконання ухвали від 16.08.2022, та зокрема, на виконання вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 21.10.2021 у даній справі.
Більше того, відповідні докази були засвідчені відповідачем належним чином, як того вимагають приписи ГПК України, що спростовують доводи апелянта в цій частині.
Стосовно того, що відповідні докази на адресу позивача не направлялись, колегія суддів зазначає, що згідно з приписами п. 9 ст. 80 ГПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).
З огляду на обсяг доказів, поданих відповідачем, враховуючи приписи п. 9 ст. 80 ГПК України, суд першої інстанції правомірно прийняв надані відповідачем докази до уваги.
Колегія суддів також враховує, що відповідні докази були надані відповідачем саме на вимогу ухвал суду про їх витребування.
А тому, доводи апелянта щодо неправомірності прийняття поданих відповідачем доказів судом першої інстанції колегія суддів відхиляє.
Складання протоколу загальних зборів 23.10.2017, на що наголошував апелянт, не може бути достатнім та беззаперечним доказом проведення письмового опитування у строк понад 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів від 01.10.2017 року з огляду на відсутність в листках опитування дати їх підписання після 16.10.2017 року.
Позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено, що письмове опитування було проведено у строк понад 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів від 01.10.2017, як того вимагають вимоги Закону.
А тому, доводи апелянта в частині порушення вимог Закону щодо проведення письмового опитування колегія суддів відхиляє.
При цьому доказів наявності заперечень щодо справжності підписів на листках опитування від інших співвласників будинку, окрім позивача, матеріали справи не містять та позивачем суду не надано, а тому доводи апелянта щодо його сумнівів проти деяких підписів у реєстрі співвласників колегія суддів також відхиляє.
У зв'язку з чим, є вірним висновок суду першої інстанції, що проведення Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Микільсько-Слобідська 2Б» письмового опитування співвласників і врахування результатів цього опитування при прийнятті рішень, винесених на загальні збори від 01.10.2017 року, відповідає вимогам закону.
Таким чином, суд першої інстанції правомірно встановив факт наявності достатньої кількості голосів для прийняття відповідних рішень на загальних зборах співвласників від 01.10.2017 року, у зв'язку з чим вірно відхилив доводи позивача про відсутність кворуму для прийняття оскаржуваних рішень.
Доводи позивача про те, що форма протоколу загальних зборів співвласників від 01.10.2017 року не відповідає вимогам Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків» правомірно відхилені судом першої інстанції, так як наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 203 від 25.08.2015 року «Про затвердження форми протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку» було затверджено саме форму протоколу зборів співвласників відповідно до статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», а не Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків», на який посилається позивач.
Отже, незазначення у оскаржуваному протоколі та листках опитування такого варіанту голосування як "утримався", за наявності в ньому варіантів "за" і "проти", за що проголосували співвласники, не є безумовною підставою для визнання рішення загальних зборів недійсними.
Необхідно зазначити, що Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" не містить вимог щодо листів опитування і неправильним є надавати їм оцінку на предмет відповідності їх вимогам законодавства, посилаючись при цьому на положення Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", який в цьому випадку не підлягав застосуванню (подібний висновок міститься у п. 38 постанови Верховного Суду від 06.09.2021 у справі № 916/3074/20 та у постанові Верховного Суду від 13.10.2021 у справі № 908/2709/20).
Більше того, як вірно зазначив суд першої інстанції, відсутність в протоколі загальних зборів, листках письмового опитування та бюлетенях голосування співвласників інформації про документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, а також графи «утримався», не може впливати на дійсність спірного рішення зборів співвласників, так як відповідні неточності не впливають на результати голосування та зафіксоване у вказаних бюлетенях, опитувальних листках волевиявлення самих співвласників з питань порядку денного зборів, зокрема, щодо форми управління багатоквартирним будинком, затвердження кошторису, визначення розміру та порядку сплати співвласниками внесків на утримання спільного майна, визначення переліку приміщень для здачі їх в оренду тощо.
Щодо порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, внаслідок прийняття оспорюваного рішення від 01.10.2017, колегія суддів враховує наступне.
Рішення загальних зборів є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), тобто офіційним письмовим документом, що породжує певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
У зв'язку з цим підставами для визнання правових актів індивідуальної дії (ненормативних актів) незаконними (недійсним) є невідповідність їх вимогам чинного на час його видання (затвердження) законодавства; порушення вимог закону під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення, у даному випадку, співвласників квартир або нежитлових приміщень юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.
Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду.
Виходячи зі змісту наведених статей Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством). Відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.
У відповідності до загальних вимог законодавства безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів; відсутність протоколу загальних зборів.
Для визнання недійсним рішення загальних зборів з підстав, які не є безумовними згідно з вказівкою закону, необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів співвласника та з'ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори.
Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлений, господарський суд не має підстав для задоволення позову. Не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних (установчих) зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 21.10.2021 року у даній справі №910/15071/20 та від 06.09.2021 у справі № 916/3074/20 виключно встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів.
Оскільки рішення, викладені у протоколі загальних зборів від 23.10.2017 року, були прийняті повноважним органом - загальними зборами співвласників будинку та за наявності достатньої кількості голосів (кворуму) для прийняття відповідних рішень з дотриманням порядку голосування, зокрема, проведення письмового опитування, а також виключно з питань, передбачених у порядку денному, враховуючи належне повідомлення позивача про проведення спірних загальних зборів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування оспорюваного позивачем рішення загальних зборів співвласників ОСББ «Микільсько-Слобідська 2Б» від 01.10.2017 року, оформленого протоколом від 23.10.2017 року.
Відповідач також оскаржує додаткове рішення суду від 20.10.2023, яким було частково задоволено його клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та стягнуто з позивача 9 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, актів наданих послуг тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, заява відповідача про стягнення судових витрат подана 21.11.2022, тобто у строк, встановлений законом.
Твердження апелянта про не надсилання відповідачем відповідних доказів на адресу позивача спростовуються описом вкладення та фіскальним чеком від 21.11.2022. Більше того, відповідач у поданому клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги визнав факт ознайомлення із заявою відповідача про ухвалення додаткового рішення.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
22 червня 2019 року між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Микільсько - Слобідська 2Б» (відповідач у справі, клієнт за договором) та Адвокатським об'єднанням "Наталії Гнатуш" (бюро за договором) укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги № 2 (далі - Договір), відповідно до умов якого бюро приймає доручення клієнта та бере на себе зобов'язання надати клієнту правову (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором та домовленістю сторін щодо захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та всі фактичні понесені адвокатським бюро витрати у зв'язку з виконанням даного договору. (том 5, а.с. 48)
Відповідно до п. 2.9 Договору безпосереднє представництво інтересів клієнта від імені бюро за цим Договором здійснює адвокат Гнатуш Наталія Вікторівна.
Згідно п. 3.1 Договору розмір гонорару, який клієнт сплачує бюро за надану в межах цього Договору про правову допомогу визначається сторонами на підставі Додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього Договору. Додаток № 1 до даного Договору набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін.
Згідно наявного в матеріалах справи Додатку № 1 (а.с.274 т.1 ) до Договору сторони погодили перелік послуг та розмір оплати праці адвоката, зокрема:
- усна консультація - від 450 грн.;
- письмова консультація - від 1250 грн.;
- представництво в господарських судах - від 1750 грн. судодень;
- підготовка і подання заяви по суті до суду: позовна заява, відзив, відповідь на відзив, заперечення - від 2500 грн.;
- аналіз документів, вибір правової позиції - від 3500 грн.
А тому, доводи апелянта щодо непогодження переліку послуг та їх вартості відповідно до умов договору колегія суддів відхиляє.
Адвокатським бюро «Наталії Гнатуш» виставлено відповідачу Рахунок № 1 від 04.11.2022 року (а.с.276 т.1) по Договору за надання послуг з підготовки документів та представництво по справі № 910/15071/20 в Господарському суді міста Києва (18 листопада 2021 року по 16 листопада 2022 року) на суму 15000,00 грн. без ПДВ, копія якого наявна в матеріалах справи.
Також 21.11.2022 року між Адвокатським бюро «Наталії Гнатуш» та відповідачем було підписано Акт № 1 про прийняття-передачу наданих послуг (а.с. 278 т.1) по Договору про надання правової (правничої) допомоги № 2 від 22.06.2019 року по справі № 910/15071/20 на загальну суму 15000,00 грн.
Так, вказаним актом погоджено перелік наданих адвокатом послуг та їх ціна, а саме:
- ознайомлення із матеріалами судової справи № 910/15071/20;
- підготовка документів для подання до Господарського суду міста Києва по справі № 910/15071/20 (в т.ч. письмові пояснення, клопотання, заяви, супровідні листи з додатками) в період з 18 листопада 2021 року по 16 листопада 2022 року;
- участь в судових засіданнях у справі № 910/15071/20 в Господарському суді міста Києва;
- складання заяви про судові витрати та заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/15071/20 та участь у судовому засіданні;
- поточне консультування.
Наведений Акт № 1 від 21.11.2022 року підписаний повноважними представниками обох сторін Договору без зауважень щодо вартості, строків та якості послуг про надання правничої допомоги.
Окрім цього, відповідачем згідно виставленого Адвокатським об'єднанням рахунку № 1 від 04.11.2022 року було сплачено на користь Адвокатського об'єднання "Наталії Гнатуш" грошові кошти у розмірі 15000,00 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції № 975 від 07.11.2022 року із зазначенням в призначенні платежу (оплата за підготовку документів та представ. по справі № 910/15071/20 в Госп.суді м. Києва зг.рах. № 1 від 04.11.2022 та дог. № 2 від 22.06.2019 р. без ПДВ».
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Колегією суддів враховано, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю.
Визначення в рахунку та оплату лише узагальнюючого опису наданих послуг (підготовка документів та представництво по справі № 910/15071/20 в Господарському суді міста Києва) не може бути підставою для необґрунтованості наданих послуг на правничу допомогу відповідно до переліку, наведеному в акті № 1 від 21.11.2022.
Поряд з цим, до матеріалів позовної заяви відповідачем додано ордер КВ №379363 від 23.06.2019 року на надання правничої допомоги ОСББ «Микільсько - Слобідська 2Б» на підставі Договору про надання правової (правничої) допомоги № 2 від 22.06.2019 року, в тому числі у Господарському суді міста Києва, виданий Адвокатським об'єднанням "Наталії Гнатуш", (том 1, а.с. 60) а також копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на ім'я адвоката Гнатуш Наталії Вікторівни № 4477 від 26.04.2011 року.
Як вбачається з матеріалів справи, представництво інтересів ОСББ «Микільсько - Слобідська 2Б» під час розгляду справи № 910/15071/20 здійснювалось директором Адвокатського об'єднання "Наталії Гнатуш" Гнатуш Н.В., якою було підготовлено, підписано і подано від імені відповідача супровідний лист № 1 від 16.08.2022 року на виконання вимог ухвали суду від 13.08.2022 року, клопотання про ознайомлення б/н від 07.09.2022 року, заяву № 1 від 02.11.2022 року щодо неможливості подання доказів підтвердження розміру судових витрат до закінчення судових дебатів, а також заява № 1 від 21.11.2022 року про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу. Також відповідачем за підписом Голови ОСББ «Микільсько - Слобідська 2Б» подано супровідний лист № 1 від 22.02.2022 року та письмові пояснення № 1 від 22.02.2022 року.
Отже, матеріалами справи підтверджується, що в процесі розгляду справи № 910/15071/20 в Господарському суді міста Києва інтереси відповідача представляв адвокат Адвокатського об'єднання "Наталії Гнатуш" Гнатуш Н.В. на підставі ордеру про надання правничої допомоги серія КВ № 379363 від 23.06.2019 року, який подавав заяви та документи у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката.
Отже ордер, який видано відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом із ордером чинна редакція Господарського процесуального кодексу України не вимагає (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №П/9901/736/18 (провадження №11-989заі18)).
Законом не заборонено використовувати ордер на посвідчення повноважень адвоката у різних судових справах.
А тому, відповідачем належним чином підтверджено повноваження адвоката Гнатуш Н.В., у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги в цій частині колегія суддів відхиляє.
Враховуючи викладене вище, надані відповідачем документи щодо оплати вартості наданих послуг на професійну правничу допомогу адвоката, в рамках розгляду спору у даній справі в суді першої інстанції, є належними і допустимими доказами в підтвердження обставин реальності понесених стороною витрат, визначених ст. 126 ГПК України.
Посилання ж апелянта на відсутність орієнтовного (попереднього) розрахунку суми судових витрат відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України колегія суддів відхиляє, оскільки застосування відповідних положень статті 124 Господарського процесуального кодексу України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин кожної справи, а також інших чинників.
При цьому, аналіз частини другої статті 124 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов'язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.
Аналогічні висновки щодо застосування частини другої статті 124 Господарського процесуального кодексу України містяться у постановах Верховного Суду від 12.12.2019 у справі №922/1897/18, від 24.12.2019 у справі №909/359/19, від 13.02.2020 у справі №911/2686/18, від 19.02.2020 у справі №910/16223/18, від 21.05.2020 у справі №922/2167/19, від 10.12.2020 у справі №922/3812/19.
В той же час, у даному випадку колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, згідно з якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Суд першої інстанції, при ухвалені додаткового рішення, врахував подані позивачем заперечення проти заявленої відповідачем до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу з посиланням на їх неспівмірність з предметом спору та необхідним обсяг роботи адвоката.
За результатами здійсненого судом аналізу наданих відповідачем доказів, в тому числі Акту № 1 про прийняття-передачу наданих послуг по Договору про надання правової (правничої) допомоги № 2 від 22.06.2019 року по справі № 910/15071/20 на суму 15000,00 грн. суд вірно зазначив, що включення до складу наданих адвокатом послуг із ознайомлення з матеріалами справи № 910/15071/20 не можуть бути виділені в окремий вид послуг, позаяк є обов'язковою передумовою здійснення представництва та захисту інтересів клієнта у справі, а відтак поглинаються послугами підготовки та подання до суду документів у даній справі. Крім того, суд першої інстанції вірно критично віднісся щодо включення відповідачем до обсягу наданих адвокатом послуг, вартість яких заявлена до стягнення з позивача, складання заяви про судові витрати та заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/15071/20.
Також судом першої інстанції вірно враховано той факт, що справа розглядається судом першої інстанції вдруге, після скасування постановою Верховного Суду від 21.10.2021 року рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2021 року та постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 року у справі № 910/15071/20 та направлення справи на новий розгляд, при цьому обставини справи та правова позиція сторін не змінились.
А тому, з урахуванням предмету позову та фактичних обставин, наявних у справі пояснень на підтвердження правових позицій сторін, які не зазнали змін, а також змісту підготованих адвокатом документів суд першої інстанції вірно зазначив, що розмір понесених відповідачем витрат у сумі 15 000,00 грн. на професійну правничу допомогу в частині наданих адвокатом послуг при підготовці та складанні документів у даній справі № 910/15071/20 значно завищено, та відповідно, завищено вартість таких послуг правничої допомоги.
Суд першої інстанції вірно врахував правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 року у справі № 911/2737/17, згідно якого стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
А тому, дослідивши надані представником відповідача докази, в т.ч. Акті № 1 про прийняття-передачу наданих послуг по Договору про надання правової (правничої) допомоги № 2 від 22.06.2019 року по справі № 910/15071/20, врахувавши загальну кількість та тривалість судових засідань у справі, в яких брала участь адвокат відповідача Гнатуш Н.В., приймаючи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, ціну позову, рівень складності, характер спору та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, а також їх значення для спору, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку що зменшення розміру витрат відповідача до 9 000,00 грн. від попередньо заявленої суми 15 000,00 грн., яка відповідатиме критерію пропорційності і розумності.
Доводів щодо неспіврозмірності визначеної судом першої інстанції суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн. відповідач у поданій апеляційній скарзі не навів.
Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне і обґрунтоване рішення, яка відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржником не доведено обґрунтованість своїх апеляційних скарг, доказів на підтвердження своїх вимог не надано, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 16.11.2022 та додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 12.01.2023 у справі № 910/15071/20, отже підстав для їх скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.
Судові витрати (судовий збір) за подачу апеляційної скарги на підставі ст.129 ГПК України покладаються на скаржника.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Києва від 16.11.2022 та додаткове рішення господарського суду міста Києва від 12.01.2023 у справі № 910/15071/20 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 16.11.2022 та додаткове рішення господарського суду міста Києва від 12.01.2023 у справі № 910/15071/20 залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
4. Матеріали справи № 910/15071/20 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст судового рішення складено 29.09.2023.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Барсук