cправа №947/26344/23
провадження №1-кс/947/12015/23
УХВАЛА
26 вересня 2023 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , у присутності секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений строк,
за участю: ОСОБА_3 ,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Київського районного суду міста Одеси зі скаргою на бездіяльність слідчого, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений строк. В обґрунтування якої зокрема зазначив, що ним до ТУ ДБР у м.Миколаєві, Другий слідчий відділ (з дислокацією у м.Одесі), була подана письмова заява про вчинення щодо нього кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.372 КК України, працівниками правоохоронних органів (1 відділу ГВ ЗНД управління Служби безпеки України в Одеській області, слідчими групи слідчих головного слідчого управління Національної поліції України). 05.09.2023 року ним нарачно до ТУ ДБР у м.Миколаєві, Другий слідчий відділ (з дислокацією у м.Одесі), було подано заяву про залучення його як потерпілого до кримінального провадження №62023150020000420 від 23.06.2023 року та вручення пам'ятки про процесуальні права та обов'язки потерпілого.
Однак станом на дату звернення з даною скаргою до суду, слідчим, обов'язок передбачений ст.220 КПК України не виконано, що очевидно свідчить про бездіяльність.
Крім того, станом на дату звернення з даною скаргою до суду, постанова про відмову у залученні як потерпілого також не винесена.
Посилаючись на викладене, керуючись ст.ст.2, 9, 303 - 307 КПК України, просив слідчого суддю: зобов'язати слідчого ТУ ДБР у м.Миколаєві, Другий слідчий відділ (з дислокацією у м.Одесі) розглянути заяву ОСОБА_4 від 05.09.2023 року про залучення його як потерпілого та вручення процесуальної пам'ятки як потерпілому, в кримінальному провадженні №62023150020000420 від 23.06.2023 року, та прийняти за результатами розгляду відповідне процесуальне рішення.
В судовому засіданні, заявник підтримав подану скаргу та просив її задовольнити.
Слідчий в судове засідання не з'явилася, про причини своєї неявки слідчого суддю не повідомив.
Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України, відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Стаття 26 КПК України передбачає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Заслухавши пояснення заявника, дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя виходить з наступного.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Одесі) ТУ ДБР у м.Миколаєві перебуває кримінальне провадження №62023150020000420 від 23.06.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.372 КК України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні, заявником, його представником, може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк.
З матеріалів скарги вбачається, що 05.09.2023 року ОСОБА_3 звернувся до слідчого по кримінальному провадженню №62023150020000420 від 23.06.2023 року із заявою про залучення в якості потерпілого.
Відповідно до ч.2 ст.55 КПК України, права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
При цьому, ч.5 ст.55 КПК України встановлює, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у ч.1 цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Поряд з цим, положення КПК України не передбачають з боку слідчого обов'язку вчинення певних активних дій або прийняття рішення у результаті залучення особи до провадження як потерпілої. Як й не встановлюють строк, протягом якого повинна бути розглянута заява особи про залучення її до провадження як потерпілого.
Під час судового розгляду, слідчому судді не надано доказів того, слідчим або прокурором по вказаному кримінальному провадженню була винесена постанова про відмову у визнанні потерпілим, за заявою ОСОБА_3 від 05.09.2023 року.
Таким чином, слідчий суддя робить висновок, що скарга є необґрунтовано та задоволенню не підлягає, оскільки положеннями КПК України встановлена презумпція виникнення у особи прав і обов'язків потерпілого з моменту подання особою заяви про залучення її до провадження як потерпілого й до винесення вмотивованої постанови про відмову у визнанні потерпілим, а отже заява про залучення особи до провадження як потерпілого додаткового реагування з боку слідчого не потребує, окрім відмови у визнанні потерпілим.
Відповідно до ч.2 ст.307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений строк - відмовити.
2. Ця ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1