Справа № 947/15914/23
Провадження № 1-кс/947/12296/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.09.2023 року місто Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянинуа України, уродженеця с. Краснопілка Комінтер-нівського району Одеської області, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 ,не судимому, дільничному офіцеру поліції сектору превенції відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області, старшому лейтенанту поліції
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.302 ч.3 ст.303 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків відносно ОСОБА_4 .
Згідно вказаного клопотання вбачається, що другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі)Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022160000000203 від 21.07.2022 за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 302, ч. 3 ст. 303 КК України.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Територіального управління Державного бюро розслідувань Одеської обласної прокуратури.
Установлено, що наказом начальника ГУНП в Одеській області від 29.04.2022 № 845 о/с, ОСОБА_4 призначено на посаду дільничного офіцеру поліції сектору превенції відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області, зі спеціальним званням старшого лейтенанта поліції (далі - СП ВП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області).
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше липня 2022 року ОСОБА_4 , діючи всупереч положень ст. ст. 1, 2, 3, 17, 23, 59 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 19 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 14 Конвенції про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами, маючи на меті незаконне збагачення за рахунок вчинення злочинів проти громадського порядку та моральності, вирішив створити та очолити стійке угрупування - організовану групу, яка б забезпечувала діяльність з надання сексуальних послуг особами жіночої статі, створення і утримання місць розпусти та отримання систематичного протиправного прибутку від такої діяльності.
Усвідомлюючи складність у організації діяльності по забезпеченню заняття проституцією інших осіб і подальшого її належного контролю, а також розуміючи, що для досягнення злочинної мети, направленої на протиправне збагачення шляхом систематичного сутенерства, йому необхідна допомога сторонніх осіб, ОСОБА_4 вирішив залучити до такої діяльності інших осіб.
Розробивши злочинний план, спрямований на залучення до такої діяльності осіб з чітким розподілом функцій кожного, визначивши мінімально необхідну для досягнення загальної злочинної мети кількість учасників, ОСОБА_4 визначив для себе організаційні функції.
У подальшому, при невстановлених досудовими розслідуванням обставинах ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , увійти до складу організованої групи з метою спільного зайняття сутенерством, створенням і утриманням місць розпусти та повідомив останньому про розроблений ним план злочинних дій.
Бажаючи здійснювати протиправну діяльність, спрямовану на організацію та забезпечення умов для зайняття проституцією, та отримувати від цього власний прибуток, ОСОБА_6 надав свою згоду на участь у спільній злочинній діяльності та вступив з ОСОБА_4 у злочинну змову на спільне зайняття сутенерством, створенням та утриманням місць розпусти.
Так, отримавши згоду ОСОБА_6 на участь у спільній злочинній діяльності, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 очолили організовану групу, визначивши необхідну для досягнення загальної злочинної мети кількість учасників групи, при цьому, керуючись бажанням спільного вчинення тяжких злочинів на території міста Одеси, діючи з корисливих мотивів та з метою незаконного особистого збагачення, шляхом вчинення заздалегідь спланованого та систематичного забезпечення зайняття проституцією іншими особами, створення та утримання місць розпусти.
Реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_4 , розуміючи, що для організації забезпечення такої незаконної діяльності необхідно підібрати інших осіб, які б здійснювали контроль за діяльністю осіб, що надають сексуальні послуги, займались пошуком та підбором приміщень для надання оплатних послуг сексуального характеру, осіб жіночої статі для зайняття проституцією, їх доставку до місць надання сексуальних послуг та до клієнтів, забезпечення їх охороною, спільно із ОСОБА_6 в різний період часу підібрали для участі в організованій групі та залучили до зазначеної протиправної діяльності інших осіб, а саме: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Далі, ОСОБА_4 , спільно із ОСОБА_6 , з метою створення організованої групи, у невстановлені досудовим розслідуванням місці, спосіб та час повідомили вищевказаним особам розроблений план злочинної діяльності, із роз'ясненням відведених функцій щодо створення та утримання місць розпусти, а також щодо зайняття сутенерством.
Вказані особи погодились на участь у вчиненні кримінальних правопорушень згідно доведеного ОСОБА_4 та ОСОБА_6 злочинного плану, продемонструвавши таку згоду своїми подальшими активними та умисними діями.
При цьому, ОСОБА_4 учасникам організованої групи було доведено про можливість безперешкодного здійснення злочинної діяльності, в силу його займаної посади в структурному підрозділі ГУНП в Одеській області, а також про можливість вирішення будь-яких проблемних питань, які можуть виникнути за ініціативи інших правоохоронних органів Одеської області.
Реалізуючи свій злочинний план, ОСОБА_4 будучи організатором, з метою налагодження функціонування організованої групи та досягнення високого рівня узгодженості дій учасників, з відома та згоди ОСОБА_6 розподілив між всім учасниками функції та ролі по забезпеченню діяльності щодо надання сексуальних послуг, створення та утримання місць розпусти, при цьому, визначивши ОСОБА_6 співорганізатором та відповідальним за здійсненням контролю за іншими учасниками організованої групи та особами жіночої статі, підібраними для надання послуг сексуального характеру.
ОСОБА_4 будучи співробітником поліції та обравши собі роль керівника організованої групи, розробив план злочинної діяльності та встановив порядок його реалізації, який довів до відома інших співорганізаторів групи, здійснював загальне керівництво організованою ним групи, визначав склад учасників злочинного угруповання, розробив схему та порядок надання інтимних послуг іншими особами; керував і планував дії всіх учасників; приймав рішення з питань дисципліни та внутрішньої діяльності організованої ним групи, встановлював розмір заробітку осіб, втягнутих у зайняття проституцією, встановлював розмір грошової винагороди учасників злочинного угруповання за рахунок грошей, отриманих противоправним шляхом, використовуючи свої службові можливості, перевіряв анкетні та характеризуючі дані осіб, залучених ОСОБА_12 до зайняття проституцією, а також осіб, які виконували ролі виконавців, повідомляв членів керованої ним групи про проведення співробітниками правоохоронних органів слідчих та оперативних заходів, спрямованих на виявлення місць незаконного надання інтимних послуг.
Для контролю діяльності салону та швидкого обміну інформацією з іншими учасниками організованої групи, ОСОБА_4 створив в мобільному додатку швидких текстових повідомлень «Telegram» відповідну групу, до якої входили ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , де між ними відбувалося спілкування щодо діяльності салону, обліку грошових коштів, тощо.
Також, діючи як керівник злочинного угруповання та використовуючи своє службове становище, забезпечував підпорядкованих йому членів організованої групи прикриттям від можливого виявлення їх протиправної діяльності та затримання.
Як керівник злочинного угруповання визначав розмір незаконної винагороди залучених до зайняття проституцією осіб, виконавців та інших учасників організованої групи, а також визначав та отримував, в якості незаконного прибутку, частину грошових коштів, які надходили від зайняття сутенерством.
ОСОБА_6 виконуючи роль співорганізатора організованої групи, спільно з ОСОБА_4 для організації зайняття сутенерством, забезпечував на першому етапі створення групи, фінансування незаконної діяльності, а саме: надав грошові кошти на оренду житлового приміщення для організації так званого салону надання інтимних послуг, придбання мобільних телефонів та комп'ютера для операторів, розміщення реклами тощо.
Разом з членом організованої групи ОСОБА_13 забезпечував силову підтримку в разі виникнення конфліктних ситуацій з клієнтами.
Як керівник злочинного угруповання отримував звіти від ОСОБА_8 щодо роботи салону надання інтимних послуг, погоджував кандидатури осіб, залучених ОСОБА_8 до зайняття проституцією, контролював щодобове надходження грошових коштів від зайняття сутенерством, які збирав як особисто так і отримував від члена організованої групи - ОСОБА_7 .
Як співорганізатор злочинного угруповання отримував в якості незаконного прибутку частину грошових коштів, які надходили від зайняття сутенерством.
ОСОБА_8 , відповідно до узгодженого плану адмініструвала роботу так званого салону надання інтимних послуг, а саме: підшукала та забезпечила оренду членом групи ОСОБА_9 житлового приміщення, систематично розміщувала рекламу про діяльність салону з надання інтимних послуг на відповідних сайтах в мережі Інтернет, підібрала виконавців, які виконували функції операторів та адміністраторів зазначеного салону, підбирала осіб, які членами організованої групи залучались до зайняття проституцією під їх керівництвом, проводила співбесіди з такими особами, проводила інструктаж осіб, втягнутих у зайняття проституцією, щодо поведінки, графіку та умов надання послуг, встановлювала вартість послуг інтимного характеру за годину, на всю ніч та у разі виїзду до клієнта в інше місце, контролювала дотримання такими особами відповідної дисципліни, розробила систему стягнень та заохочень, які застосовувались до таких осіб у вигляді штрафів та премій, здійснювала щодобовий контроль надходження грошових коштів від надання інтимних послуг, вела відповідний облік незаконного прибутку, відповідно до якого розподіляла грошові кошти між виконавцями, особами, які займалися проституцією та керівниками злочинного угруповання, здійснювала закупівлю алкогольних напоїв та господарсько-побутових товарів, які використовувались в процесі функціонування роботи так званого салону надання інтимних послуг, вела відповідну бухгалтерію прибутку та витрат, про які кожного дня доповідала організатору групи - ОСОБА_4 , а також співорганізатору ОСОБА_6 за допомогою спеціально створеної групи в мобільному додатку швидких текстових повідомлень «Telegram».
Як учасник злочинного угруповання отримувала в якості незаконного прибутку частину грошових коштів, які надходили від зайняття сутенерством.
ОСОБА_7 як учасник організованої групи, згідно відведеної йому ролі виконавця, забезпечував силову підтримку в разі виникнення конфліктних ситуацій з клієнтами так званого салону надання інтимних послуг, виконував функції охоронця та водія для осіб, які під керівництвом членів злочинного угруповання займалися проституцією, підпорядковувався безпосередньо співорганізатору групи - ОСОБА_6 , за вказівкою якого щоденно відвідував салон надання інтимних послуг та за вказівкою ОСОБА_8 отримував грошові кошти в частині незаконного прибутку керівників злочинного угруповання, яку передавав ОСОБА_6 .
Як учасник злочинного угруповання отримував в якості незаконного прибутку частину грошових коштів, які надходили від зайняття сутенерством.
ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , як учасники організованої групи, згідно відведених їм ролей виконавців, виконували функції адміністраторів так званого салону надання інтимних послуг, зустрічали клієнтів, яким повідомляли умови та вартість отримання інтимних послуг, проводили інструктаж осіб, втягнутих у зайняття проституцією, щодо поведінки, графіку та умов надання послуг, вели облік часу надання послуг інтимного характеру та облік грошових коштів, отриманих внаслідок надання таких послуг, здійснювали контроль за особами, які надавали послуги інтимного характеру за плату, за погодженням з ОСОБА_8 , розподіляли між особами, які надавали послуги інтимного характеру грошові кошти, отримані від зайняття проституцією, забезпечували підтримання приміщення надання інтимних послуг в належному санітарному стані, повідомляли ОСОБА_8 про необхідність закупівлі алкогольних напоїв, а також господарсько-побутових товарів.
Також, учасник організованої групи ОСОБА_9 , діючи відповідно до розробленого ОСОБА_4 та ОСОБА_6 плану, уклала договір оренди приміщення, в якому учасниками організованої групи було організовано так званий салон надання інтимних послуг.
Крім того, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , з метою реалізації злочинного плану, діючи у складі організованої групи, усвідомлюючи необхідність забезпечення функціонування місця розпусти, на ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 покладено функцію підбору операторів місця розпусти.
Так, у невстановлений досудовим розслідування час ОСОБА_8 , як оператора залучено ОСОБА_11 та інших не встановлених на даний час осіб.
У свою чергу, ОСОБА_11 , як пособник забезпечувала заняття проституцією особами жіночої статі, а також сприяла в утриманні місця розпусти з метою його функціонування, виконуючи «роботу» диспетчера, яка через рекламні телефони з абонентськими номерами НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 та розміщені рекламні оголошення у мережі Інтернет на сайті ІНФОРМАЦІЯ_7 , займалась пошуком клієнтів, забезпечувала інших операторів засобами зв'язку шляхом передачі мобільних телефонів оператору який її замінював, спрямовувала клієнтів сексуальних послуг до осіб жіночої статті, які надавали сексуальні послуги, координувала осіб жіночої статі, підібраних для надання послуг сексуального характеру із іншими учасниками, що здійснювали їх перевезення до клієнтів, контролювала платні сексуальні послуги, передавала клієнтам реквізити платіжних карт для оплати сексуальних послуг, повідомляла клієнтам перелік послуг сексуального характеру, які надаються повіями, повідомляла клієнтам адресу розташування місця розпусти.
Одночасно з цим, організована та керована ОСОБА_4 та ОСОБА_6 група характеризується стійкістю, ретельним та триваючим плануванням злочинів і постійною готовністю до їх вчинення, високим ступенем організації, чітким розподілом функцій та ролей кожного з співучасників, наявністю лідерів-організаторів, кожен з яких користувався беззаперечним авторитетом серед учасників групи, дисципліною та розподілом грошових коштів, отриманих злочинним шляхом.
Стійкість організованої групи, відзначалася здатністю забезпечити членами злочинного угруповання стабільність та безпеку свого функціонування, безумовним визнанням учасниками групи авторитету своїх лідерів, тривалістю взаємовідносин між її членами та лідерами, стабільним складом її учасників.
Також, стійкість групи забезпечувалась за рахунок ефективної протидії факторам, що можуть дезорганізувати стабільність функціонування злочинного угруповання.
Обізнаність про те, що організатор групи - ОСОБА_4 є працюючим співробітником правоохоронних органів, створювали впевненість членів організованої групи у можливості безпечного існування групи під керівництвом її лідера. Вказані обставини створювали наявність протидії зовнішнім факторам, що можуть дезорганізувати стабільність функціонування злочинного угруповання.
Крім того, забезпечення стійкості злочинного угруповання сприяли тісні стосунки між його учасниками, їх централізоване підпорядкування, єдині для всіх правила поведінки, злагодженість дій, направлених на досягнення злочинного плану отримання незаконного прибутку за рахунок утримання місця для розпусти та сутенерства.
Згідно доведеного до відома усіх членів організованої злочинної групи методів конспірації, використовувалось: повне заперечення злочинної діяльності у разі затримання правоохоронними органами; приховування організаторів і учасників групи.
Також, заходи конспірації полягали у щоденній перевірки організатором групи ОСОБА_4 , як співробітником поліції, оперативної інформації щодо можливих перевірок, відпрацювання та інших заходів протидії відповідної незаконної діяльності, спрямованих на виявлення та припинення існування місць розпусти та зайняття проституцією.
Вказані заходи разом з іншими методами конспірації злочинної діяльності організованої групи і підтриманням незаперечного авторитету її керівників створювали у спільників впевненість у можливості уникнення від відповідальності за скоєння групового тяжкого злочину, а також формувало у членів організованої злочинної групи відчуття уявної переваги та безкарності.
Спеціалізація незаконної діяльності учасників організованої групи, виражалась у сутенерстві, створенні та утриманні місць розпусти.
Відповідно до розробленого злочинного плану, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах співорганізатори ОСОБА_4 та ОСОБА_6 з метою реалізації спільного злочинного плану по забезпеченню зайняттям проституцією іншими особами, розуміючи, що підібраних ними для надання послуг інтимного характеру за грошову винагороду осіб необхідно забезпечити усім необхідним для зайняття проституцією, а також необхідно підшукати і обладнати відповідне приміщення, останні орендували з метою створення місця розпусти квартиру АДРЕСА_2 .
Обладнавши всім необхідним для надання послуг інтимного характеру квартиру АДРЕСА_2 ,та створивши таким чином місце розпусти для зайняття проституцією іншими особами за грошову винагороду, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , за попередньою змовою з іншими учасниками організованої групи, та за їх сприянням, здійснювали утримання за забезпечували діяльність вказаного місця розпусти до 02 червня 2023 року, тобто до припинення їх протиправної діяльності правоохоронними органами.
Починаючи з липня 2022 року по 02 червня 2023 року, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, реалізовуючи злочинний план, ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , підшукали близько 20 осіб жіночої статі для надання сексуальних послуг клієнтам за грошову винагороду, роз'яснивши умови надання таких послуг, а саме: ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , та інших, невстановлених на даний час осіб.
При цьому, особи жінок, які перебували за адресою: АДРЕСА_3 , для надання послуг сексуального характеру, перевірялись та вони узгоджувались із організаторами ОСОБА_4 чи ОСОБА_6 .
Вказане узгодження відбувалось шляхом відправки ОСОБА_8 особистих фото, жінок, які надавали послуги сексуального характеру або планували їх надавати за вказаною адресою, а також їх фото документів через мобільні додатки Viber чи Telegram на номери мобільних телефонів, які перебували у користуванні ОСОБА_4 чи ОСОБА_6 .
Відповідні фото отримувались ОСОБА_8 від ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які реалізовуючи спільний злочинний умисел та план організованої групи, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , фотографували жінок, що надавали послуги сексуального характеру, та їх документи, або ж отримували відповідні фото від них.
Крім того, у разі здійснення виїзду поза межі місця розпусти, або ж необхідності відправки відповідних фото інтимного характеру потенційному клієнту, для обрання жінки, яка повинна була надати послуги сексуального характеру, їх фото направлялись та зберігались на мобільних телефонах операторів, зокрема у ОСОБА_11 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб.
Відповідно до розроблених учасниками організованої групи правил, особи жіночої статі, залучені для надання сексуальних послуг, передавали адміністраторам 55% відсотків від суми отриманих грошових коштів, за створені умови для зайняття проституцією, забезпечення приміщенням для обслуговування клієнтів, забезпечення безпеки учасників організованої групи та повій в процесі здійснення протиправної діяльності, доставлення осіб, що надають послуги сексуального характеру до клієнтів, оплату послуг зв'язку та рекламних оголошень тощо. Крім того, на кожну із осіб жіночої статі, що надають послуги сексуального характеру додатково покладався обов'язок сплачувати за прибирання квартири, де надаються послуги сексуального характеру та за оплату комунальних послуг.
У свою чергу, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , відповідно до відведених їм функцій, передавали отримані грошові кошти ОСОБА_7 або ж ОСОБА_6 , які у подальшому розподіляли їх із ОСОБА_4 .
Згідно розроблених правил поведінки, які були доведені до відома осіб жіночої статті, які безпосередньо надавали сексуальні послуги, діяльність осіб жіночої статі жорстко контролювалася учасниками організованої групи, за невихід на роботу, з'явлення у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, не охайний зовнішній вигляд, тощо, особам жіночої статі встановлювалися штрафи.
Так, відповідно до розробленого ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та іншими учасниками організованої групи злочинного плану, особи жіночої статі починаючи з липня 2022 року по 02 червня 2023 року періодично у визначені проміжки часу доби та дні неділі, з моменту створення місця розпусти, перебували у квартирі АДРЕСА_2 , та після отримання від ОСОБА_9 чи ОСОБА_10 вказівки про виїзд до клієнта з метою надання послуг сексуального характеру за грошову винагороду, або інформацію про направлення клієнта за адресою місця розташування спеціально підібраної для надання сексуальних послуг квартири, обговорювали перелік сексуальних послуг та здійснювали їх надання за грошову винагороду.
Дана протиправна діяльність вчинялася учасниками організованої групи навмисно, мала корисливу спрямованість, була розрахована на невизначений період, з метою постійного одержання доходів, які були для членів організованої групи основним джерелом існування, і була припинена лише в результаті її викриття правоохоронними органами.
Організована група, яку створили ОСОБА_4 та ОСОБА_6 з метою вчинення систематичного забезпечення зайняття проституцією іншими особами, створення та утримання місць розпусти була стійкою, що знайшло своє вираження у згуртованості та стабільності свого складу, наявності ієрархії, чіткого розподілу обов'язків між учасниками, наявних постійних внутрішніх зв'язків тривалості функціонування з липня 2022 по 02 червня 2023 року, тобто до припинення її функціонування правоохоронними органами.
У ході досудового розслідування установлено, що 22.02.2023 о 20 годині 00 хвилин, ОСОБА_21 зателефонував на мобільний телефон НОМЕР_4 , на дзвінок якого відповіла невстановлена особа жіночої статі - «оператор» салону інтимних послуг та повідомила, що ОСОБА_21 може приїхати до салону інтимних послуг, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , де йому будуть надані сексуальні послуги за грошові кошти у розмірі 2500 гривень.
Отримавши дозвіл «оператора» про можливість прибуття до салону інтимних послуг, ОСОБА_21 22.02.2023, приблизно о 20 годині 30 хвилин, прибув за вказаною адресою, та керуючись вказівками «оператора» у телефонному режимі, зайшов до квартири АДРЕСА_5 за вищевказаною адресою, де його зустріла «адміністратор» салону інтимних послуг ОСОБА_9 ,
яка діючи в інтересах організованої групи та згідно розробленого ОСОБА_4 та ОСОБА_6 плану запросила вільну дівчину, особу якої на даний час не встановлено, пройти до клієнта та повідомила, що вона надає послуги сексуального характеру, після чого ОСОБА_21 пройшов з нею до окремої кімнати, де на виконання домовленостей з «оператором» та «адміністратором» салону інтимних послуг, передав дівчині, особу якої на даний час не встановлено, грошові кошти в сумі 2500 гривень, за які остання надала йому сексуальні послуги протягом однієї години.
Надалі, невстановлена, на даний час, особа жіночої статі, що надавала сексуальні послуги ОСОБА_21 , передала отримані грошові кошти ОСОБА_9 .
У подальшому, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , згідно розробленого ОСОБА_4 та ОСОБА_6 плану та відведених їм функцій, розподілили частину отриманих в результаті вказаної незаконної діяльності грошових коштів, у заздалегідь обумовлених долях, між учасниками групи та дівчиною,особу якої на даний час не встановлено, що надала сексуальні послуги ОСОБА_21 .
При цьому, іншу частину отриманих вищевказаних грошових коштів з салону інтимних послуг отримав ОСОБА_7 , з метою їх розподілення у заздалегідь обумовлених частках із ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .
У ході досудового розслідування установлено, що 23.02.2023 о 19 годині 00 хвилин ОСОБА_22 , зателефонував на мобільний телефон НОМЕР_3 , на дзвінок якого відповіла невстановлена особа жіночої статі - «оператор» салону інтимних послуг та повідомила, про можливість отримати сексуальні послуги за адресою: АДРЕСА_4 , за грошові кошти з розрахунку у розмірі 2500 гривень за годину без врахування додаткових послуг, та приблизно о 19 годині 05 хвилин на мобільний телефон ОСОБА_22 через мобільний додаток «Viber» з номеру мобільного телефону НОМЕР_3 надійшли фото осіб жіночої статі у білизні.
Отримавши дозвіл невстановленої особи жіночої статі - «оператора» салону інтимних послуг про можливість прибуття за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_22 23.02.2023, приблизно о 19 годині 40 хвилин, прибув за вказаною адресою, та керуючись вказівками «оператора» у телефонному режимі, зайшов до квартири АДРЕСА_5 , де його зустріла «адміністратор» салону інтимних послуг ОСОБА_10 , яка діючи в інтересах організованої групи та згідно розробленого ОСОБА_4 та ОСОБА_6 плану, запросила близько 4 вільних дівчат, осіб яких на даний час не встановлено, пройти до клієнта та повідомила, що вони надають послуги сексуального характеру.
Після чого, через декілька хвилин, ОСОБА_22 обравши одну із запропонованих дівчат, пройшов з нею до окремої кімнати, де на виконання домовленостей з «оператором» та «адміністратором» салону інтимних послуг, передав дівчині, особу якої на даний час не встановлено, грошові кошти в сумі 2500 гривень, за які остання надала йому сексуальні послуги протягом однієї години.
Надалі, невстановлена, на даний час, особа жіночої статі, що надавала сексуальні послуги ОСОБА_22 , передала отримані грошові кошти ОСОБА_8 та ОСОБА_10 .
У свою чергу, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , згідно розробленого ОСОБА_4 та ОСОБА_6 плану та відведених їм функцій, розподілили частину отриманих в результаті вказаної незаконної діяльності грошових коштів, у заздалегідь обумовлених долях, між учасниками групи та дівчиною, особу якої на даний час не встановлено, що надала сексуальні послуги ОСОБА_22 .
При цьому, іншу частину отриманих вищевказаних грошових коштів з салону інтимних послуг отримав ОСОБА_7 , з метою їх розподілення у заздалегідь обумовлених частках із ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .
У ході досудового розслідування установлено, що 03.03.2023 о 15 годині 00 хвилин ОСОБА_22 зателефонував на мобільний телефон НОМЕР_3 , на дзвінок якого відповіла «оператор» салону інтимних послуг ОСОБА_11 , яка виконуючи роль пособника, повідомила, про можливість отримати сексуальні послуги за адресою: АДРЕСА_4 , за грошові кошти з розрахунку у розмірі 2500 гривень за годину без врахування додаткових послуг, та приблизно о 15 годині 05 хвилин на мобільний телефон ОСОБА_22 через мобільний додаток «Viber» з номеру мобільного телефону НОМЕР_3 надійшли фото осіб жіночої статі у білизні.
У телефонному режимі ОСОБА_22 узгодив із «оператором» салону інтимних послуг ОСОБА_11 , прибуття невстановленої, на даний час, особи жіночої статі для надання інтимних послуг до квартири АДРЕСА_6 .
Цього ж дня, приблизно о 17 годині 00 хвилин ОСОБА_22 , знаходячись біля багатоповерхового будинку вищевказаною адресою, на виконання домовленостей із «оператором» салону інтимних послуг ОСОБА_11 , зустрів невстановлену, на даний час, особу жіночої статі, яка прибула за вказаною адресою на таксі та попрямував, разом з останньою, до квартири.
У подальшому, цього ж дня близько 20:00 год ОСОБА_22 на виконання домовленостей з «оператором» салону інтимних послуг ОСОБА_11 , передав дівчині, особу якої на даний час не встановлено, грошові кошти в сумі 5500 гривень, за які остання надала йому сексуальні послуги протягом двох годин.
Надалі, невстановлена, на даний час, особа жіночої статі, що надавала сексуальні послуги ОСОБА_22 , передала отримані грошові кошти ОСОБА_8 та ОСОБА_10 .
У свою чергу, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , згідно розробленого ОСОБА_4 та ОСОБА_6 плану та відведених їм функцій, розподілили частину отриманих в результаті вказаної незаконної діяльності грошових коштів, у заздалегідь обумовлених долях, між усіма учасниками групи та дівчиною, особу якої на даний час не встановлено, що надала сексуальні послуги ОСОБА_22 .
При цьому, іншу частину отриманих вищевказаних грошових коштів з салону інтимних послуг отримав ОСОБА_7 , з метою їх розподілення у заздалегідь обумовлених частках із ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .
У ході досудового розслідування установлено, що 01.06.2023 приблизно о 16 годині 00 хвилин ОСОБА_23 зателефонував на мобільний телефон НОМЕР_4 , на дзвінок якого відповіла невстановлена особа жіночої статі - «оператор» салону інтимних послуг та повідомила, про можливість отримати сексуальні послуги за адресою: АДРЕСА_4 , за грошові кошти з розрахунку у розмірі 2500 гривень за годину без врахування додаткових послуг, та приблизно о 18 годині 43 хвилин на мобільний телефон ОСОБА_23 через мобільний додаток «Viber» з номеру мобільного телефону НОМЕР_4 надійшли фото особи жіночої статі у білизні.
Отримавши дозвіл невстановленої особи жіночої статі - «оператора» салону інтимних послуг про можливість прибуття за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_23 01.06.2023, приблизно о 22 годині 59 хвилин, прибув за вказаною адресою, та керуючись вказівками «оператора» у телефонному режимі, близько 23 годині 02 хвилин зайшов до квартири АДРЕСА_5 , де його зустріла «адміністратор» салону інтимних послуг ОСОБА_9 , яка діючи в інтересах організованої групи та згідно розробленого ОСОБА_4 та ОСОБА_6 плану, запросила близько 2 вільних дівчат, серед яких була ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , пройти до клієнта та повідомила, що вони надають послуги сексуального характеру.
Після чого, через декілька хвилин, ОСОБА_23 обравши ОСОБА_20 , пройшов з нею до окремої кімнати, де на виконання домовленостей з «оператором» та «адміністратором» салону інтимних послуг, передав їй кошти в сумі 15000 гривень, за які остання надала йому сексуальні послуги протягом шести годин, а у подальшому ОСОБА_20 передала отримані грошові кошти ОСОБА_9 .
Вказані грошові кошти ОСОБА_9 помістила до сейфу за вищевказаною адресою, з метою подальшого розподілу, отриманих в результаті незаконної діяльності, грошових коштів, у заздалегідь обумовлених долях, між усіма учасниками групи, в тому числі ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_20 .
10.08.2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 302, ч. 3 ст. 303 КК України
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання у повному обсязі, зазначивши, що менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваною процесуальних обов'язків, передбачених чинним Кримінальним процесуальним кодексом України.
Захисник та підозрюваний проти задоволення клопотання не заперечували.
Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
При розгляді клопотання слідчого, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчий суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).
Згідно п.32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, та відповідно до п.219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («NechiporukandYonkalo v. Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п.84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі «Харченко проти України», п.4 ст.5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви» (Butkeviciusv. Lithuania) № 48297/99, п. 43, ЄКПЛ 2002-ІІ).
Крім того, Європейський суд з прав людини у п.п. 68-69 Рішення від 17.10.2013 року у справі «Таран проти України» зазначив, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, не достатньо того, щоб цей захід здійснювався відповідно до національного законодавства; він також має бути необхідним за конкретних обставин (див. рішення від 27 лютого 2007 року у справі «Нештяк проти Словаччини» (Neљќбk v. Slovakia), заява № 65559/01, п. 74). На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 5 Конвенції має втілювати вимогу пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, яким здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення (див. рішення у справі «Ладент проти Польщі» (Ladent v. Poland), заява № 11036/03, п. 55, ECHR 2008-... (витяги), і від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), заява № 38717/04, п. 86).
Суд також постановив, що пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, що обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є, має бути переконливо продемонстроване владою. Аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування можливості переховування обвинуваченим, або доведуть, що така можливість є настільки невеликою, що вона не може обґрунтовувати досудове ув'язнення (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчєв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пункти 56 і 59, з подальшими посиланнями).
Разом з тим, згідно п.99 рішення ЄСПЛ у справі «Геращенко проти України», визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи під вартою, відповідні органі державної влади зобов'язані розглянути також альтернативні заходи забезпечення її явки до суду.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси (Справа № 947/15915/23 Провадження № 1-кс/947/10232/23) від 11.08.2023 задоволено клопотання слідчого та застосовано стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 02.10.2023, з визначенням застави у розмірі 300 608 (триста тисяч) гривень і покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, зокрема: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні та іншими підозрюваними;здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Далі, 16.08.2023 у зв'язку із внесенням застави, ОСОБА_4 звільнено з-під варти та відповідно на сьогодні останній зобов'язаний виконувати переліченні вище обов'язки.
Згідно ч.5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ).
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Аналогічна правова позиція ЄСПЛ відображена усправі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, в якому також зазначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року ЄСПЛ зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
В рішенні ЄСПЛ «Ферарі-Браво проти Італії», Суд зазначив, що затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 року ЄСПЛ зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
При цьому, обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Таким чином, відповідно до практики ЄСПЛ, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п.175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні прокурором наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.302 ч.3 ст.303 КК України.
Слідчий суддя зазначає, що на даній стадії кримінального провадження, не встановлюється винуватість чи не винуватість ОСОБА_4 у скоєнні злочину, а лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, а тому слідчий суддя не може давати остаточну оцінку допустимості та належності доказів, а також їх сукупності для висновку про винуватість особи, або її невинуватість, оскільки справа не розглядається судом по суті пред'явленого обвинувачення.
Крім того, відповідно до положень ч.2 ст.94 КПК, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою згідно положень ч.1 ст.94 КПК.
Відповідно до ст.ст.89, 94 КПК, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті.
Докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження вказують на те, що на даній стадії досудового розслідування існує обґрунтована підозра можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому злочинів.
Приймаючи до уваги наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 тяжких кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, його суспільно-небезпечний характер, а саме:
- усвідомлюючи можливу міру і строк покарання за скоєне та те, що за інкриміновані йому тяжкі злочини, за які законом передбачене безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі у разі не продовження строку діючих обов'язків, підозрюваний ОСОБА_4 задля уникнення від кримінальної відповідальності, матиме реальну можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- на даний час у кримінальному провадженні проведений не весь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, а тому у випадку не продовження строків дії раніше покладних обов'язків, підозрюваний ОСОБА_4 будучи обізнаний про обставини кримінальних правопорушень, яке йому інкримінується, зможе вчиняти будь-які дії спрямовані на знищення, приховування або спотворення речей чи документів, що мають важливе значення для встановлення обставин цього кримінального провадження та відомості, які у них містяться, можуть бути доказами під час подальшого ймовірного судового розгляду;
-у ході досудового розслідування з приводу обставин кримінального провадження допитано ряд осіб. Однак, зважаючи, що розслідування триває, не виключена потреба у додатковому допиті цих осіб, або проведенні за їх участі інших процесуальних дій. Відповідно, у разі не продовження строку діючих обов'язків, підозрюваний, який обізнаний про коло таких осіб, а також можливо інших осіб котрим відомо або може бути відомо згадані обставини, шляхом умовлянь, чиненням тиску та/або будь-яким іншим чином матиме реальну можливість на них вплинути (свідків) з метою серед іншого зміни показань про обставини провадження, як на стадії досудового розслідування, так і під час подальшого можливого судового розгляду.
- на даний час не встановлені інші особи, які могли бути співучасниками злочину, яким підозрюваний ОСОБА_4 матиме можливість повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб; крім того ОСОБА_4 у разі не продовження строку діючих обов'язків він матиме реальну можливість вчиняти будь-які дії спрямовані на перешкоджання кримінальному провадженню.
Крім того, слідчий суддя зазначає, що в судовому засіданні було доведено наявність ризику передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме підозрюваний може незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні оскільки кримінальне провадження знаходиться на початковому етапі, наразі ще не допитано осіб, які приймали безпосереднє відношення до підготовки та складання документів, на підставі яких вказані товарно-матеріальні цінності ввезені на територію України як гуманітарна допомога, осіб, залучених до переміщення вантажу, осіб, які є фактичними власниками товарно-матеріальних цінностей у вигляді генераторів, акумуляторів, тощо. Також, у кримінальному провадженні органом досудового розслідування планується призначення інших судових експертиз, що дає підстави вважати, що підозрюваний для уникнення кримінальної відповідальності, зможе самостійно або через інших осіб незаконно впливати на допитаних, а також ще не допитаних осіб у цьому провадженні, здійснювати вплив на експертів, з метою викривлення, перекручування ними дійсних фактичних обставин, зміни останніми свідчень, приховування доказів. Крім того, підозрюваний особисто знає іншого підозрюваного, який звертався до нього за отриманням відповідних документів та має можливість впливати на нього. На даний момент слідством не встановлені усі особи які можуть бути причетні до злочину або здійснювали допомогу в його здійсненні.
Ризик, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України під час судового засідання не був встановлений.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його не можливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі « Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суду з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи наведені вище обставини, вважаю клопотання таким, що підлягає задоволенню, оскільки під час його розгляду прокурором доведено обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні зазначеного вище злочину, наявність вищевказаних ризиків, що є підставою подальшого застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, а також неможливість запобігти вказаним ризикам шляхом застосування інших менш суворих запобіжних заходів, що передбачені ст. 176 КПК України.
При обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу були встановлені ризики, передбачені п.п. 1,2,3 ч. 1 ст. 177 КПК України. На даний час вказані ризики несуттєво зменшились, за такого, вважаю необхідним клопотання прокурора задовольнити та продовжити до 25 листопада 2023 року включно строк дії обов'язків, визначених ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11.08.2023 року при обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу.
На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. 181, 183, 196 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити строк дії визначених ухвалою слідчого судді про обрання запобіжного заходу від 11.08.2023 року обов'язків до 26 листопада 2023 року включно.
У разі порушення підозрюваним ОСОБА_4 вказаних обов'язків, а також його процесуальних обов'язків підозрюваного з явки за першою вимогою слідчого, прокурора чи суду, або не повідомлення ним про зміну місця свого проживання слідчому, прокурору чи суду, внесену заставу, ким би її не було внесено, буде звернуто у доход держави, та вирішено питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
На ухвалу протягом п'яти днів з моменту її оголошення до Одеського апеляційного суду може бути подано апеляцію, подача якої не зупиняє дії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1